Поделиться Поделиться

Правове виховання студентів

Забезпечення країни висококваліфікованими кадрами вимагає від вищої школи активізації роботи з правового навчання і виховання. Низька правова культура, нерозуміння ролі права, невміння застосувати правову норму знижують соціальну активність, професійні знання і вміння будь-якого спеціаліста.

Правове виховання як складова національного виховання є одним із шляхів підготовки повноцінного громадянина України у період глибоких соціальних, економічних і політичних перетворень. Тільки достатньо підготовлений у правовому плані, високоморальний спеціаліст може орієнтуватися у правовій політиці своєї держави і суворо дотримуватись законності.

Правове вихованнявиховна діяльність вищого навчального закладу, правоохоронних органів, спрямована на формування у студентів правової свідомості та навичок і звичок правомірної поведінки.

Система правового навчання і виховання студентів у неюридичних вищих навчальних закладах має своєю метою формування моральної і правової свідомості молодих людей, озброєння їх знаннями українського законодавства, необхідними для практичної професійної діяльності, для використання правових знань в особистому житті. Досягнення даної мети здійснюється через вивчення курсу "Правознавство" і проведення позааудиторної виховної роботи.

Правове виховання спрямоване на розв'язання таких завдань:

– озброєння молодих людей знаннями законів, систематичне інформування їх про актуальні питання права, прийняті нові закони та законодавчі акти;

– формування правової свідомості, тобто сукупності правових уявлень, поглядів, переконань і почуттів, які визначають ставлення особистості до вимог законів, регулюють її поведінку в конкретній правовій ситуації;

– формування поваги до держави і права;

– вироблення навичок і звичок законослухняності як продукту свідомого ставлення до громадянського обов'язку;

– формування нетерпимого ставлення до правопорушень, злочинності; намагання протидіяти негативним явищам і протистояти їм;

– подолання у правовій свідомості та поведінці хибних уявлень, що сформувалися під впливом негативних суспільних явищ.

Розв'язання цих завдань правового виховання дасть змогу сформувати правову культуру студентської молоді, яка характеризуватиметься повагою до права й переконаністю у його соціальній та особистісній цінності; наявністю певного обсягу юридичних знань; високою загальною культурою й широкою ерудицією, освіченістю; принципово вмотивованою правомірною поведінкою у навчальному закладі, професійній діяльності та повсякденному житті; високою громадсько-правовою активністю.

Зміст правового виховання визначають особливості права як нормативно-регулятивного важеля, його суспільні функції і значення в управлінні суспільством. Законодавство України охоплює різні галузі права. Серед них чільне місце належить державному праву. Його норми регулюють найважливіші суспільні відносини, що закріплюють основи організації суспільства і правове становище особи, державний устрій. Особливим аспектом державного права є Конституція як Головний закон держави і суспільства.

Ст. 53 Конституції України зазначає, що кожен має право на освіту. Згідно зі ст. 24 Конституції, всі громадяни мають рівні конституційні права і свободи, а таким чином, і однакову можливість реалізації свого права на освіту.

Положення ст. 23 Конституції України визнають за кожною людиною право на розвиток своєї особистості, коли при цьому не порушуються права і свободи інших людей. Кожний має обов'язки перед суспільством, у якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.

Зухвала і цинічна поведінка, прояви відвертої агресії і неповаги, порушення дисципліни прямо суперечать ст. 68 Конституції України, де зазначається, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно зі ст. 28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності і ніхто не може бути підданий поводженню, що принижує його гідність. Через те студенти мають усвідомлювати наслідки своїх вчинків, зважувати свої наміри і майбутні дії згідно до норм права, не дозволяти собі слів та вчинків, що є образливими і принижують гідність людини.

Важливу роль у житті громадян відіграє адміністративне право, що регулює організацію і діяльність апарату державного управління. Молодь повинна мати уявлення про органи державного апарату та норми адміністративного права, які охоплюють різноманітні правила: санітарні, протипожежні, дорожнього руху, користування транспортом, поведінки в громадських місцях, військового обліку тощо, що регулюють діяльність підприємств, установ, їх працівників, поведінку громадян. Коли людина порушує встановлені правила, її вважають правопорушником і накладають на неї адміністративні стягнення.

Норми цивільного права регулюють взаємовідносини поміж конкретними громадянами, громадянами і організаціями, поміж різними організаціями. Дані норми визначають правоздатність осіб. Правоздатними можуть бути і дорослі, і діти. Однак не кожна правоздатна особа може здійснювати свої права. З огляду на це закон визначає цивільну дієздатність – здатність особи чинити потрібні дії для виконання своїх прав і обов'язків, а також встановлює її межі: 15 років – часткова дієздатність; 15–18 – відносна дієздатність; 18 років – повна дієздатність.

У процесі правового виховання студенти мають засвоїти певні норми з різних галузей права:

– трудового права (умови прийняття на роботу, переведення і звільнення з роботи, тривалість робочого дня й часу відпочинку, охорони й оплати праці, моральної та матеріальної відповідальності);

– кримінального права (відповідальність за намір злочину, співучасть у ньому, вік настання кримінальної відповідальності, інформація про кримінальне покарання та ін.);

– сімейні відносини (права і обов'язки подружжя, батьків відносно виховання дітей тощо);

– екологічного права (охорона надр, водних ресурсів, повітря, фауни, флори, а також обов'язки громадянина відносно охорони природи);

– фінансового права (ознайомлення із системою оподаткування в державі у цілому, кожного громадянина зокрема);

– законодавства про підприємницьку діяльність (сутність і зміст підприємницької діяльності; підприємство, його види та форми об'єднання; інвестиційна діяльність; банкрутство, аудиторська діяльність);

– земельного законодавства (право колективної і приватної власності на землю, порядок орендування землі, розв'язання земельних спорів).

Організація правового виховання студентів вимагає дотримання як загальнопедагогічних, так і специфічних принципів правового виховання.

Загальнопедагогічні принципи правового виховання, їх реалізація має свої особливості.

Принцип зв'язку правового виховання з життям передбачає врахування стану дисципліни і порядку в колективі академічної групи, факультету, вищого навчального закладу в здійсненні правовиховної роботи. Специфіка правового виховання вимагає тісного його поєднання з практичною діяльністю студентів. Адже знання права нерозривно пов'язане з повсякденною їх діяльністю і поведінкою. Студенти постійно вступають у правові відносини з іншими людьми чи установами. Через те і роз'яснення конкретних законів слід завжди пов'язувати саме з життєвими інтересами людей, виходячи з їх досвіду, брати аргументи із ситуацій, які склалися на певний час. Реалізація цього принципу передбачає ознайомлення студентів не тільки з тими правовими нормами, які стосуються їх, а й з тими, що регулюють життя і діяльність у цілому, тобто тих, якими їм доведеться керуватися у житті та професійній діяльності.

Принцип виховання в колективі вимагає регулювання складної системи моральних і правових взаємин студентів, забезпечення їх прав і виконання ними обов'язків на основі Статуту вищого навчального закладу, Правил поведінки студентів, усунення причин можливих конфліктів, недопущення "дідівщини" в студентському середовищі.

Принцип опори на позитивне в особистості студента має свою специфіку у правовому вихованні, коли йдеться про студентів, які порушують дисципліну і порядок. Виховна робота з ними нерідко набуває таких форм, що спричиняють їх озлоблення. Позитивних результатів домагаються за умови, коли у порушників дисципліни знаходять хороші якості, намагаються опиратися на них у правовиховній роботі.

Принцип поєднання високої вимогливості з повагою до студентів перегукується з принципом А. Макаренка: "Якомога більше вимог до людини, і разом з тим якомога більше поваги до неї". Ефективність правового виховання студентів залежить від наявності у вищому навчальному закладі детально продуманих, педагогічно обґрунтованих вимог до них, які мають стати життєвим кодексом навчального закладу. Дані вимоги до студентів мають ставити працівники вищого навчального закладу, забезпечуючи контроль за поведінкою студентів.

Принцип єдності, систематичності та послідовності педагогічних впливів у правовому вихованні необхідний з огляду на те, що у ньому беруть участь викладачі, студенти, громадські організації і батьки. Всі дані впливи повинні створювати єдину систему, яка послідовно формує у студентів правову свідомість, навички і звички правомірної поведінки.

Успіх правового виховання студентів залежить також від принципу урахування їх вікових особливостей, життєвого досвіду. Передусім необхідно визначити рівень їх правової культури, набутий за час навчання в загальноосвітній школі, щоби зосередити виховні зусилля на потрібних аспектах, тобто щось підтримати, продовжити, розвинути, а щось подолати, усунути. Реалізація цього принципу передбачає враховування віку молодої людини, її нового статусу як студента вищого навчального закладу.

← Предыдущая страница | Следующая страница →