Поделиться Поделиться

Імітаційні ігри та ігрові технології

Ділова гра (рольова гра, розігрування ролей, ігрові технології, дидактичні ігри, ігрові методи навчання) – імітаційна гра, в якій відтворюється справжня діяльність конкретних працівників.

За ступенем активності студентів ті характером їхньої навчально-пізнавальної діяльності дозволяється виокремити імітаційні та неімітаційні технології.

Імітаційні технології активізації навчально-пізнавальної діяльності розподіляються на ігрові та негрові.

Ігрові технології – така організація навчального процесу, коли суб'єкт навчання включається у навчальну гру.

Вона характеризується певними ознаками та має чіткі етапи: підготовчий; вступний; ігровий; заключний. До формальної частини ділової гри відносять: мету гри; спосіб оцінки ступеня досягнення мети; формальні правила гри; мету модельованих підсистем. До неформальної частини ділової гри відносять такі елементи: учасників гри; неформальні правила гри; круг. Елементи ділової гри дозволяється об'єднати в такі головні блоки: цілеспрямованість (для чого проводиться гра); об'єктивно-ситуаційний блок (що моделює); ігровий блок (хто грає); рольовий (як імітується діяльність у межах одного ігрового етапу); блок результатів (що досягається при завершенні); теоретичний блок. Схему проведення професійної ділової гри подано рис. 1.

Класифікація ділових ігор. Поділяються на: навчальні, організаційні, проблемно-орієнтовані тощо.

Навчальна ділова граце форма діяльності в умовах, спрямованих на відтворення змісту професійної діяльності й поведінки учасників гри за заданими правилами.

Рис. 1. Схема проведення професійної ділової гри.

Ділова гра для вирішення практичних задач – це форма діяльності в умовах, коли не студенти моделюють професійну діяльність, а реальні посадові особи розробляють необхідні рішення.

Організаційно-діяльна ділова гра – це форма організації колективної розумової діяльності.

Проблемно-орієнтована ділова гра – це проміжна форма поміж навчальною та організаційно-діяльною ділової грою. Вони використовуються для виявлення унікальних професійних проблем і знаходження шляхів їх розв'язання, потребують багато часу на проведення, старанного підбору учасників і кваліфікованого керівництва з боку організаторів.

Організаційно-діяльні квазіігри – ефективний засіб організації процесу колективної розумової діяльності, спрямованої на активізацію пізнання. Від організаційно-діяльної ділової гри відрізняється короткою регламентацією процесу. Типова квазігра триває 4-5 годин і дає змогу: організувати інтенсивну самостійну розумово-комунікативну і розумово-діяльну роботу під керівництвом викладача; розвинути здатність студентів нестандартно мислити; формувати у студентів культуру дискусій і ділового спілкування.

Ділова гра має такі чотири головні риси: вільна розвивальна діяльність, яка застосовується лише за бажанням особистості заради задоволення від самого процесу діяльності, і не тільки від результату (процедурне задоволення); творчий, в звичайній мірі імпровізований дуже активний характер даної діяльності (поле творчості); емоційна піднесеність діяльності, суперництво, змагання, конкуренція тощо (чуттєва природа ділової гри, емоційне напруження); наявність прямих чи непрямих правил, що відображають зміст ділової гри, послідовність її розвитку.

Рольова гра – спрощена модифікація ділова гра, що моделює простішу проблему професійної, навчальної діяльності. У процесі рольової гри відбувається знайомство з новими для учасників ролями (наприклад, керівника групи); потім опановуються нові форми спілкування і засоби схвалення рішень. "Гравці", спілкуючись один з одним, емоційно реагують, проявляють пізнавальний інтерес до проблеми і до самих себе. Рольова гра починається з аналізу конфліктної ситуації. Викладач ставить перед студентами завдання відносно схвалення рішення в загальних рисах. Потім поміж учасниками розподіляються ролі й після невеличкої підготовки проводиться ігровий етап та післярольовий аналіз. Групі експертів викладач доручає фіксувати роботу кожного учасника, його поведінку, креативність, адекватність засобів спілкування тощо. Готуючи і проводячи рольову гру, викладач має бути готовий у будь-котрий момент включитися до неї і на деякий час замінити персонаж. Головні етапи рольової гри: розминка; загальна інструкція й опис ситуації; проведення дискусії; розподілення ролей і вибір групи експертів; підготовка гравців до гри; власне гра; післярольовий аналіз і підбиття підсумків.

Розігрування ролей – це імітаційний ігровий метод, котрий дає змогу відпрацьовувати функціональні обов'язки посадових осіб. Метод має високу ефективність при вирішенні окремих складних управлінських та економічних завдань, які не орієнтовані на один критерій, причому оптимальне рішення можливе лише внаслідок компромісу поміж учасниками, інтереси яких не збігаються.

Дидактичні ігриспеціально створені чи пристосовані для цілей навчання ігри.

З 80-х pp. XX ст. широко застосовують ділові ігри. Ділові ігри використовуються практично під час вивчення усіх фахових дисциплін, таких як: "Цивільне право", "Міжнародне право", "Кримінально-процесуальне право" тощо.

← Предыдущая страница | Следующая страница →