Поделиться Поделиться

Рекомендації з виховання у персоналу почуття гордості за організацію

Керівнику необхідно:

- демонструвати персоналу особисту гордість за організа­цію;

- не шкодуючи часу, бувати на робочих місцях співробіт­ників;

- створювати надихаючий образ організації за виробле­ною для неї шкалою моральних цінностей та принципів;

- співвідносити свою поведінку з моральними цінностями й принципами організації;

- обов'язково відзначати успіхи команд, вітаючи їх із кожним успішним розв'язанням завдання;

- заохочувати лідерів команд різноманітними видами за­охочення, щоби вони могли пишатися своїми досягненнями;

- наймати в команду тільки компетентних працівників;

- організувати змагання поміж командами;

- домагатися того, щоби продукція та послуги організації були кращими у своїй сфері діяльності;

- налаштовувати персонал не просто на роботу, а на рух уперед;

- спілкуватися з членами сімей і близькими співробітників;

- фінансувати сімейні свята в організації;

- організувати спортивну підготовку співробітників і фі­нансувати спортивні заходи;

- завжди показувати співробітникам, що їхня робота дуже важлива для організації;

- берегти співробітників;

- розробити привабливий, яскравий і ефективний лого­тип організації;

- залучати працівників до участі в громадському житті;

- періодично висвітлювати успіхи організації в місцевій пресі [62];

- постійно приділяти увагу облаштуванню приміщення та робочих місць в організації;

- завжди показувати співробітникам, що вам дорогий імідж організації.

Мета й обмеження організації

Мета - це генеральний план дій, у якому описується майбут­ній стан чи процес як об'єкт досягнення. За місцем у системі орієнтирів, що визначають перспективу розвитку організації, мета може бути структурована, як наведено на рис. 1.2.

Процес вироблення й зміни мети організації здійснюється під впливом багатьох факторів (збільшення масштабів органі­зації, зміна зовнішніх умов її функціонування, розвиток тех­ніки й технології, зміна суспільної свідомості, зміна керів­ництва (менеджерів) організації тощо).

На організацію як на суб'єкт підприємницької діяльності безпосередньо впливають у визначенні мети організації такі контрагенти (рис. 1.3):

- клієнти організації (споживачі чи ринок);

- власники (інвестори, які вклали кошти в організацію);

- працівники організації;

- керівники організації (менеджери).

Ступінь спрямованості кожної з цих груп на визначення мети варіюється від організації до організації і може з часом змінюватися. Є організації, котрі орієнтуються у своїй діяль­ності передовсім на споживачів, і навпаки, організації, для яких пріоритетними є інтереси співробітників та керівників. Досягнення оптимального балансу поміж вираженням інтересів усіх ключових груп та метою організації є однією з найваж­ливіших умов її розвитку. Задоволення інтересів однієї з груп за рахунок ігнорування інтересів іншої, як правило, призво­дить організацію до негативних результатів.

У діяльності організації керуються цілим набором зав­дань, які розрізняються як за змістом, так і за часовою пер­спективою. Разом із тим дозволяється виділити значно поширені завдання.

1. Господарські завдання:

- одержання максимального доходу - цільова установка, орієнтована на досягнення припливу коштів у певні часові пе­ріоди. Прагнення до отримання доходу є головною цільовою установкою для організації. В акціонерних товариствах для їх членів доходом є дивіденди;

- прагнення до майнового добробуту - цільова установка, орієнтована на отримання певного майнового статку (продаж, виробництво, передача) до певного терміну;

- збільшення обороту - цільова установка, орієнтована на максималізацію прибутку з обороту і зменшення періоду оборотності;

- зниження витрат - цільова установка, орієнтована на досягнення мінімальних витрат.

Останні два завдання найбільш повно характеризують такі величини:

- продуктивність - відношення кількості продукції до кількості використаних ресурсів;

- рентабельність інвестицій - відношення доходу до ін­вестицій.

2. Загальні завдання:

- суспільне завдання - принцип поведінки, орієнтований на розв'язання суспільних завдань шляхом будь-якої діяль­ності;

- колективне завдання - принцип поведінки, орієнтова­ний на збалансованість підприємницьких завдань працівни­ків.

3. Робоче завдання - цільова установка, орієнтована на розв'язання робочих завдань (одержання продукції, надання послуг тощо).

Обмеження - це цільові установки, орієнтовані на певні категорії, що характеризують філософію та етичні основи ор­ганізації.

Головні види обмежень:

- ліквідність (продукції, послуг) - умова виживання організації;

- збереження організації - збереження наявного в розпо­рядженні майна і трудових ресурсів;

- незалежність - діяльність, пов'язана з реалізацією рішень без впливу будь-якої сторони.

Збереження авторитету означає відмову від вжиття за­ходів, які можуть завдати шкоди авторитету організації.

Вибір мети на вищому рівні організації, як правило, про­ходить такі етапи:

- пошук мети;

- аналіз;

- випробування на реалізованість;

- відбір мети;

- розширення операцій для її здійснення;

- процес здійснення;

- внесення коректив.

Проведені автором дослідження засвідчують, що рівень знань завдань організації серед керівників середньої ланки становить 30-40, а серед персоналу - 5-10 %.

Похожие статьи