Поделиться Поделиться

Праця молоді

Неповнолітніми вважаються особи, які не досягли 18 років. Як правило, на роботу приймаються особи, що досягли 18 років.

Разом із тим за згодою одного з батьків чи осіб, які їх замі­няють, можуть як виняток прийматися на роботу особи, котрі досягли 15 років.

Допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчаль­них закладів для виконання легких робіт, що не заподіюють шкоди здоров'ю і не порушують процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними 14 років за згодою одного з батьків чи особи, яка заміняє його (ст. 188 КЗпП України).

Неповнолітні в трудових правовідносинах прирівнюються в правах до повнолітнього.

Приймаючи на роботу неповнолітніх, власник чи уповно­важений ним орган зобов'язаний ознайомити їх із правилами внутрішнього трудового розпорядку, правилами техніки без­пеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки. Підліт­ки зобов'язані знати свої права й обов'язки. Коли робота під­літка буде пов'язана з обслуговуванням верстатів, машин, механізмів, його необхідно попередньо ознайомити з прави­лами їхньої експлуатації і провести інструктаж з техніки без­пеки безпосередньо на робочому місці.

Для осіб, які не досягли 18 років, випробувальний термін при прийнятті на роботу не встановлюється (ст. 7 КЗпП України).

На кожному підприємстві, в установі, організації має вести­ся спеціальний облік працівників, які не досягли 18 років, із зазначенням дати їхнього народження (ст. 189 КЗпП України).

При прийнятті на роботу цих осіб власник чи уповноваже­ний ним орган має враховувати, що їх не може бути допущено до виконання важких робіт, робіт зі шкідливими чи небез­печними умовами праці, а також підземних робіт (ст. 190 КЗпП України).

Розв'язуючи це питання, власник чи уповноважений ним орган зобов'язаний керуватися Переліком важких робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких заборо­няється застосування праці неповнолітніх, затвердженим на­казом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 № 46.

При проходженні виробничої практики особи віком до 18 років, які навчаються у професійних навчально-виховиих закладах і загальноосвітніх школах, можуть перебувати на виробництві і на роботах, перерахованих у Переліку, не біль­ше 3 годин на день.

Граничнодопустимі навантаження для неповнолітніх ви­значено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.96 № 59. Згідно з цим наказом граничні норми підій­мання і переміщення вантажів підлітками під час коротко­часної і тривалої роботи не можуть перевищувати:

1. при короткочасній роботі:

- у віці 14 років: для юнаків - 5, для дівчат - 2,5 кг;

- у віці 15 років: для юнаків - 12, для дівчат - 6 кг;

- у віці 16 років: для юнаків - 14, для дівчат - 7 кг;

- у віці 17 років: для юнаків - 16, для дівчат - 8 кг;

2. при тривалій роботі:

- у віці 15 років: для юнаків - 8,4, для дівчат - 4,2 кг;

- у віці 16 років: для юнаків - 11,2, для дівчат - 5,6 кг;

- у віці 17 років: для юнаків - 12,6, для дівчат - 6,3 кг.

Граничні норми сумарної ваги вантажів для підлітків з розрахунку на годину робочого часу не можуть перевищувати:

1. при підійманні ваги з рівня робочої поверхні:

- у віці 14 років: для юнаків - 10, для дівчат - 5 кг;

- у віці 15 років: для юнаків - 48, для дівчат - 12 кг;

- у віці 16 років: для юнаків - 160, для дівчат - 40 кг;

- у віці 17 років: для юнаків - 272, для дівчат - 72 кг;

2. при підійманні ваги з підлоги:

- у віці 14 років: для юнаків - 7, для дівчат - 3,5 кг;

- у віці 15 років: для юнаків - 24, для дівчат - 6 кг;

- у віці 16 років: для юнаків - 80, для дівчат - 20 кг;

- у віці 17 років: для юнаків - 130, для дівчат - 32 кг.

Усі особи віком до 18 років приймаються на роботу тільки

після попереднього медичного обстеження і надалі, по досяг­ненні 21 року, щорічно підлягають обов'язковому медичному огляду (ст. 191 КЗпП України).

Коли медичний висновок лікувальної установи є позитив­ним, підліток працює далі. Коли під час огляду встановлено, що певна робота негативно впливає на його здоров'я (медична установа дає висновок про неможливість використання праці такої особи на цій роботі), то власник чи уповноважений ним орган зобов'язаний перевести такого підлітка на іншу, не про­типоказану йому роботу.

Забороняється також залучати працівників віком до 18 році­ків на нічні та понаднормові роботи і на роботи у вихідні дні.

Держава гарантує працездатній молоді рівне з іншими гро­мадянами право на працю. Особливості праці неповнолітніх установлюються законодавством України.

Реалізації права на працю сприяє навчання, в через те числі трудове, учнів середніх загальноосвітніх навчально-вихов­них закладів, здійснюване в спеціально обладнаних помеш­каннях, навчально-трудових центрах чи безпосередньо на виробництві.

Виконана при цьому учнями робота оплачується у встанов­леному законодавством порядку.

Держава гарантує працездатній молоді надання першого робочого місця на термін не менше 2 років після закінчення навчання в середніх загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення про­фесійної підготовки та перепідготовки, а також після звіль­нення з військового (навчального закладу) за станом здоров'я чи сімейними обставинами (ст. 7 Закону України "Про спри­яння соціальному становленню і розвитку молоді в Україні").

Молодим спеціалістам - випускникам державних на­вчальних закладів, потребу в яких було заявлено підприємс­твами, установами, організаціями, надається робота за спе­ціальністю на період не менше 3 років у порядку, визначено­му Кабінетом Міністрів України (ст. 197 КЗпП України).

Випускники, які уклали договір із вищим навчальним за­кладом після зарахування на навчання за державним замов­ленням, зобов'язані відпрацювати на місці призначення не менше 3 років.

Особи, зараховані до вищих навчальних закладів на дані­льові місця згідно до Постанови Кабінету Міністрів Укра­їни від 21.06.92 № 408 "Про пільги для сільської молоді при прийнятті у вищі навчальні заклади, удосконалення системи перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів", після за­кінчення вищого навчального закладу направляються на році­боту на підприємства, в організації сільського, лісового, вод­ного господарства, переробних галузей агропромислового комплексу, закладів соціальної сфери села і зобов'язані від­працювати на місці призначення не менше 3 років.

Особи, зараховані до вищих навчальних закладів відповід­но до Закону України "Про статус і соціальний захист грома­дян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і віднесені до III і IV категорій, зобов'язані після закінчення вищого навчального закладу відпрацювати на місці призна­чення не менше 3 років.

Розірвання випускником договору допускається з таких поважних причин:

- встановлення інвалідності І і II групи, внаслідок чого випускник не може виїхати на роботу за призначенням;

- встановлення інвалідності І і II групи в дружини (чолові­ка), одного з батьків (чи осіб, що заміняють їх) випускника;

- коли випускник - вагітна жінка, мати чи батько, які мають дитину віком до 3 років чи дитину, що згідно до медичного висновку потребує догляду (до досягнення нею 6-річного віку), мати-одиначка чи батько-одинак, котрі ма­ють дитину віком до 14 років чи дитину-інваліда;

- проходження чоловіком (дружиною) військової служби (за винятком строкової), в через те числі за контрактом, на посадах рядо­вого, сержантського і старшинського складів, прапорщиків, мічманів та офіцерів у Збройних Силах України, Національ­ній гвардії, Прикордонних військах, Службі безпеки, а також в інших формуваннях, утворених згідно до законодавс­тва України, і служба в органах внутрішніх справ поза міс­цем розміщення замовника;

- вступ до вищих навчальних закладів III-IV рівнів акре­дитації для випускників вищих навчальних закладів І-II рівнів акредитації.

Розірвання договору з ініціативи замовника допускається:

- у разі неможливості надання випускникові роботи за спеціальністю згідно до медичного висновку (коли ме­дичний огляд для прийняття на роботу згідно із законодавс­твом є обов'язковим) чи висновку медико-соціальної експер­тної комісії;

- у разі банкрутства замовника.

Коли випускник без поважних причин не захистив дип­ломного проекту, замовник може надати йому роботу з ураху­ванням отриманої спеціальності і кваліфікації.

Молодим спеціалістам, які одержали направлення на робо­ту після закінчення вищого навчального закладу, надається відпустка тривалістю ЗО календарних днів. За час відпустки молодим спеціалістам виплачується допомога в розмірі мі­сячної стипендії за рахунок замовника. Після укладення тру­дового договору на молодих спеціалістів поширюються всі види соціального захисту, передбачені колективним догово­ром працівників підприємства, установи, організації.

Посади за штатним розкладом, на які в поточному році має бути прийнято на роботу молодих спеціалістів згідно із дого­вором, не підлягають заміщенню іншими працівниками. У разі виробничої необхідності на дані посади може бути прийня­то інших працівників на термін до призначення на них моло­дих спеціалістів.

Коли випускник за його згодою переводиться на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, йому видається цим підприємством, установою, організацією нове направ­лення на роботу. За випускником у цьому разі зберігаються всі права й обов'язки молодого спеціаліста.

Випускникам, які закінчили вищі навчальні заклади на відмінно, за рішенням замовника може встановлюватися вища заробітна плата в межах схеми посадових окладів.

Випускники, які одержали направлення на роботу в іншу місцевість, а також члени їхніх сімей забезпечуються жит­лом згідно із законодавством.

Випускники, не забезпечені житлом згідно до догово­році і які й надалі працюють за призначенням після визначено­го терміну, мають право на позачергове одержання житла не­залежно від терміну роботи за цим призначенням.

Звільнення молодого фахівця з ініціативи замовника до закінчення терміну договору дозволяється у випадках, перед­бачених ст. 40 КЗпП (Порядок працевлаштування випускни­ків вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюва­лася за державним замовленням, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.96 № 992).

Робочий час і час відпочинку підлітків

Згідно зі ст. 51 КЗпП України для підлітків установлено скорочену тривалість робочого часу.

Для працівників віком від 16 до 18 років вона становить 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) - 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може переви­щувати половини максимальної тривалості, передбаченої викладеними нормами. У передвихідні й передсвяткові дні тривалість робочого дня для осіб віком до 18 років не змі­нюється.

Щорічна відпустка працівникам віком до 18 років надаєть­ся тривалістю 31 календарний день. Відпустки неповнолітнім належить надавати влітку чи на їхнє бажання в інший час року.

З ініціативи власника чи уповноваженого ним органу осіб, які не досягли 18 років, може бути звільнено з роботи, за винятком дотримання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) комісії у справах неповнолітніх (ст. 198 КЗпП України). Однак звільнення працівника віком до 18 році­ків у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організа­ції, скороченням чисельності чи штату працівників, виявле­ною невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації чи за станом здоров'я, які перешкоджають про­довженню даної роботи, а також при поновленні на роботі пра­цівника, котрий раніше її виконував, провадиться лише у ви­няткових випадках і не допускається без їхнього працевла­штування.

← Предыдущая страница | Следующая страница →