Поделиться Поделиться

Концепції, принципи, функції, методи операційного менеджменту

Розгорнутий виклад матеріалу, що розкриває сутність цього питання, слід опрацювати за базовими підручниками М.В. Макаренката О.М. Махаліної, [26, с. 10-14; 61-63; 68-72; 75-82], приділивши особливу увагу законам організації виробничих систем, принципам організації виробничих процесів та принципам управління виробництвом.

Самостійне вивчення даного питання ґрунтується на через те, що концепція теорії операційного менеджменту складається з трьох основних факторів, які впливають на людей і організацію (рис. 1.3).

Слід зазначити, що під концепцією операційного менеджменту слід розуміти [43.С.30]:

Концепція операційного менеджменту - система наукових знань, що формує теоретичну базу практики управління операційною системою (організаціями).

Концепція операційного менеджменту - система розробки і забезпечення науковими рекомендаціями практики операційного менеджменту.

Рис. 1.3. Фактори, які впливають на людей в організації

Наведені поняття існують при будь-якій соціальній системі і тільки в комплексі. Від того, яким з них віддається пріоритет, залежить вигляд економічної ситуації в організації. Головне усередині організації- працівники, а за її межами-споживачі продукції.

Через те потрібно звернути увагу, також, на принципи операційного менеджменту, які слід опрацювати за матеріалами Макаренка М.В. та Махальної О.М., [26, с. 135- І 42] а також за навчальним посібником О.В. Василенко, Т.І. Ткаченко, [5, с.33-42). Принципи базуються на через те, що система управління є соціально-економічною категорією і не повинна зводитися лише до технічних чи технологічних аспектів, а самі принципи реалізуються у взаємодії, їхнє поєднання залежить від конкретних умов функціонування системи управління.

Необхідно відзначити, що процес управління допускає чітке розмежування відповідальності і повноважень за всіма супідрядними ступенями керівництва, а також раціональні межі дроблення структурних підрозділів.

До основних принципів операційного менеджменту дозволяється віднести [5]:

o цілеспрямованість, що полягає у відповідності функцій менеджменту запланованим цілям виробництва;

o економічність - раціональність, простота й ефективність організації структури управління;

o адекватність - відповідність економічних методів управління суті відображених ними процесів, а також відповідність прийнятих рішень змісту функцій персоналу кожного рівня ієрархії;

o комплексність - облік взаємодії поміж ієрархічними ланками по вертикалі і горизонталі, спрямованої на забезпечення функціонування виробництва;

o концентрованість - передбачається в двох аспектах:

1) концентрація зусиль усіх працівників на вирішення основних завдань.

2) концентрація однорідних функцій в одному підрозділі, що усуває дублювання;

науковість ґрунтується на досягненнях науки в галузі управління виробництвом, врахуванні зміни законів суспільного розвитку, а також полягає у виборі оптимального критерію при прийнятті і реалізації рішень;

адаптивність - гнучкість і динамічність, пристосованість системи управління до мінливих цілей ОУ й умов його роботи;

відповідальність ЛПР за правомірність, обґрунтованість прийнятих рішень і їхніх наслідків економічного, соціального, екологічного і правового характеру, а також відповідальність виконавців за ефективність виконання рішення.

Незважаючи на різноманітність виробничих процесів основними принципами раціональної організації даних процесів є пропорційність, прямолінійсть, паралельність, ритмічність і безперервність-характеристики, якими дозволяється оцінити стан і якість системи управління на підприємстві. Розгорнуту характеристику принципів слід опрацювати у підручнику P.A. Фатхутдінова [49] (табл. 1.6).

Таблиця 1.6. Принципи раціональної організації виробничих процесів

Кількісно ритмічність характеризується за допомогою спеціального коефіцієнта ритмічності Кк, що показує ступінь відповідності отриманих результатів запланованим величинам:

n - кількість і-х інтервалів часу, за яким визначається коефіцієнт ритмічності;

До/ - абсолютні відхилення фактичних результатів від планових за і-м інтервалами , відсотки, чи натуральні показники; В - виконаний обсяг робіт за весь період у тих же примірниках.

Дана формула враховує усі відхилення від плану (як позитивні, так і негативні) за абсолютною величиною є більш коректною, а сам коефіцієнт змінюється в межах. При Кк = 1 процес протікає ритмічно.

Зважаючи на раніше приведені поняття "операція", "операційний менеджмент" і перспективи формування операційного менеджера нової епохи, студентам слід розглянути функції операційного менеджменту. Сукупність проблем, вирішенням яких займаються операційні менеджери, дозволяється графічно представити у вигляді "кола менеджменту", та ознайомитися у підручниках A.C. Курочкіна [25, с. 17]. Для поглибленого вивчення ключових аспектів функцій операційного менеджменту дозволяється порадити студенту звернутися до додаткової літератури, зокрема: [7; 24; 89; 115; 175].

Планування - функція визначає перспективу розвитку системи і її майбутній стан, обумовлює темпи, джерела, методи і форми розвитку операційної системи для досягнення наміченої мети у вигляді конкретних планових моделей (розрахунків), завдань і показників зі встановленням термінів виконання. Складовою даної функції є прогнозування.

Прогнозування - оцінка характеру змін цілей чи шляхів розвитку об'єкту управління, а також ресурсів і організаційних заходів, необхідних для досягнення очікуваних результатів.

Організація - це функція створення визначеної структури для досягнення прийнятих (запланованих) планів (програм) окремими виконавцями і підрозділами. Функція організації покликана забезпечити чіткість виконання операцій, суворий взаємозв'язок виконавців і підрозділів та підвищити ефективність їхньої праці.

Мотивація - це стимулювання та спонукання себе та інших до цілеспрямованих дій для досягнення своїх цілей та цілей операційної системи.

В сучасній філософії операційного менеджменту в основі впливу на людей лежить не примушення, а мотиваційні регулятори, що враховують психологічні особливості людини. В центрі уваги функції мотивації знаходяться три поняття: цінність, інструментарій і очікування. Такий підхід базується на через те, що ніколи не дозволяється замінити власну мотивацію працівника іншою. Іншими словами, внутрішню мотивацію не дозволяється викликати зовнішньою. Через те операційний менеджер може достатньо мотивувати своїх працівників, створивши ситуаційне поле, спонукаюче їх зробити те, що від них чекають. Дане поле включає стиль управління; поведінку операційного менеджера в комунікаціях; оплату праці і ін.

Контроль - це систематичний процес, за допомогою якого операційні менеджери регулюють діяльність організації (операційної системи), забезпечуючи її відповідність планам, цілям і нормативним показникам.

Для реалізації функції контролю, операційні менеджери проектують (створюють) стандарти та комунікаційні мережі, що служать гарантом того, що виконавці, керівництво, організація (операційна система) виконують відповідні плани для досягненні мети.

Перераховані функції операційного менеджменту не дозволяється розглядати як окремі складового процесу життєдіяльності операційної системи.

Реалізація всіх функцій забезпечується за допомогою методів операційного менеджменту [25, с. 18-21].

Методи операційного менеджменту - це система правил і процедур виконання різних завдань управління з метою вироблення раціональних управлінських рішень.

Методи менеджменту вносять певну упорядкованість, обґрунтованість і ефективну організацію будови системи операційного управління.

Операційний менеджмент використовує як загальні методи, котрі використовують в усіх сферах діяльності (економічні, соціально-психологічні, адміністративно-правові, наукові та інші), так і спеціальні, які відображають специфіку певної діяльності.

Сучасною практикою вироблено чотири групи загальних методів управління операційними системами: організаційні, адміністративні, економічні і соціально-психологічні.

Організаційні методи - це сукупність засобів і прийомів прямого керуючого впливу на організаційні відносини поміж працівниками в процесі функціонування системи (виробництва, надання послуг) з метою керування її стану згідно до умов, що змінюються.

Суть цих методів полягає в через те, що перш ніж якась діяльність буде здійснюватися, вона повинна бути оптимально організована: спроектована, націлена, регламентована, нормована, забезпечена інструкціями, що фіксують правила виконання робіт і поведінки персоналу.

Необхідно спочатку створити підприємство, цех, ділянку, відділ і т. п., тобто розробити нормативні акти, що регламентують їх діяльність, підібрати і розставити по місцях людей, забезпечити їх планами, дати завдання, показати напрями дій, а потім вже керувати їх діями. Таким чином, організаційні методи передують самій діяльності, створюють для неї необхідні умови, а таким чином, є пасивними, складаючи базу решти трьох груп-активних методів.

Адміністративні методи - це методи, які реалізуються у вигляді конкретних безальтернативних завдань, що допускають мінімальну самостійність виконавця, унаслідок чого вся відповідальність покладається на керівника, котрий віддає розпорядження.

Економічні методи - це сукупність прийомів і засобів, що забезпечують використання об'єктивних економічних законів та інтересів у діяльності організації на основі товарно-грошових відносин з метою досягнення її цілей.

Соціально-психологічні методи - це способи впливу на колективи людей, які базуються на використанні наукових досягнень соціальної і загальної психології в управлінні виробництвом.

Розроблення і використання ефективних методів в операційному менеджменті включає:

- фундаментальну інформаційну підготовку;

- якісний аналіз варіантів рішень (альтернатив);

- об'єктивну оцінку і економічне обґрунтування рішень, які приймаються, і методів їх реалізації;

- чіткий контроль за реалізацією рішень і використаних методів. Зокрема варто звернути увагу на спеціальні методи, до яких відносяться

методи системної орієнтації, моделювання експерименту і апробації та інші. Головний набір методів і методик, які використовуються у операційному менеджменті, наведені в таблиці 1.6.

Таблиця 1.7. Спеціальні методи операційної системи

Галузь використання

Тип методу

1. Визначення думок

Інтерв'ю

Анкетування

Метод вибраних питань

Експертиза

2. Аналіз ситуації

Системний аналіз

Написання сценарію

Метод мережного планування

Функціонально - вартісний аналіз

Метод економічного аналізу

3. Оцінка рішень та ситуацій

Оцінка продукту

Оцінка науково-технічного рівня виробництва

4. Методи генерування ідей

Мозкова атака Метод 6-3-5

Синектика

Морфологічний аналіз

Ділова гра

5. Прийняття рішень

Економіко - математичні моделі

Таблиці рішень

Будова дерева рішень

Порівняння альтернатив

6. Прогнозування ситуації

Експертні моделі прогнозування

Екстраполяція аналогій

Метод Дельфи

Регресивний аналіз

Економетричні методи

Імітація моделі

7. Методи наукового подання

Графічні моделі

Фізичні моделі

Посадові, описи та інструкції

8. Методи аргументації

Презентування

Проведення переговорів

Всі наведені методи операційного менеджменту реалізуються у відповідності з визначеними принципами та правилами.

← Предыдущая страница | Следующая страница →