Поделиться Поделиться

Еластичність попиту і пропозиції

Попит і закон попиту

Попит - кількість продукту, котрий споживачі готові та спроможні купити за певну ціну протягом відповідного проміжку часу і в певному місці.

Фактори, які впливають на попит

Однозначно відповісти на запитання, від чого залежить величина попиту, неможливо, оскільки слід передусім з'ясувати, котрий саме продукт збирається купувати споживач. Так, шведський економіст К. Еклунд, розглядаючи попит покупців на сорочки, називає такі головні чинники:

1. Величина їх доходу;

2. Кількість сорочок, якому вони вважають за необхідне мати у гардеробі;

3. Наявність у них відповідного одягу (джемпери, жилети тощо), котрий дозволяється використати замість сорочок;

4. Ціни на дані товари (дешевші чи дорожчі вони за сорочки);

5. Ціна подібних сорочок.

До цих чинників дозволяється додати цінові та дефіцитні очікування, зміни в структурі населення, економічну політику уряду (зокрема, допомога бідним верствам населення тощо).

В процесі розгляду еластичності попиту залежно від рівня цін сформульовано відповідний закон попиту.

Закон попиту - за незмінюваності всі інших параметрів зниження ціни зумовлює відповідне зростання попиту, і навпаки, таким чином, поміж ціною і величиною попиту існує обернена залежність.

Про дію цього закону свідчить:

По-перше, те, що низькі ціни посилюють у споживача бажання купувати товари, практика розпродажу товарів за зниженими цінами.

По-друге, оскільки споживання підлягає дії принципу знижувальної граничної корисності (покупець товару отримує менше задоволення чи корисності від кожної наступної одиниці продукції), то споживачі купують додаткові одиниці продукту лише за умови, що Його ціна знижується.

По-третє, підтвердженням цього є ефект доходу та ефект заміщення.

Ефект доходу - за нижчої ціни товару споживач може купити його, не відмовляючись від придбання інших альтернативних товарів.

Ефект заміщення - за нижчої ціни споживач хоче придбати дешевий товар замість аналогічних, які стали відносно дорожчими.

Дані два ефекти діють в одному напрямі (тобто спричиняють зростання обсягу попиту при зниженні цін) за купівлі товарів середньої та високої якості та в протилежних напрямах - за купівлі низькоякісних товарів. При цьому у разі незначної кількості товарів низької якості (наприклад, маргарину у співвідношенні з маслом) ефект заміщення переважатиме ефект доходу, і споживачі купуватимуть велику кількість маргарину.

На практиці буває, коли при зниженні ціни на товар попит на нього зменшується, а при підвищенні - зростає (наприклад, при підвищенні ціни на картоплю сім'ї з невисокими доходами починають споживати її більше, повністю відмовляючись при цьому від м'яса), що означає переважання ефекту доходу над ефектом заміщення.

Водночас даний закон не діє при ажіотажному попиті (тобто значного додаткового попиту, зумовленого очікуванням значного підвищення цін на товар чи у разі його зникнення з обігу), для окремих рідкісних, дорогих і невідтворюваних товарів (картини, антикварні вироби тощо), а також за "переключення" попиту споживачів на якісніші та дорожчі товари (наприклад, масових закупівлях масла замість маргарину). В останньому випадку частково діє ефект престижного попиту, визначений американським ученим Т. Вебленом.

Ефект престижного попиту - купівля товарів за престижними цінами (цінами на вироби високої якості); за зростання цін на дорогі товари, які виготовляють престижні фірми, попит на них до певної межі може зростати.

Неокласичний підхід (А. Маршалла)

При аналізі походження вартості Маршалл вважав її визначальними два фактори - попит та пропозиція. Що стосується визначення більш важливого з них, він вважав, що за ступенем впливу на ціну в загальному значенні їх розрізняти не дозволяється, подібно через те як "чи розрізає шматок паперу верхнє чи нижнє лезо ножиців". Цим самим він підкреслює, що жоден з цих факторів не є визначальним і що загальним правилом є наступне положення: чим коротше розглянутий період, тим більше слід враховувати в аналізі вплив попиту на вартість, а чим даний період триваліше, тим більшого значення набуває вплив витрат виробництва на вартість. У довгі періоди дані фактори взаємно погашають вплив один одного і, таким чином, постійно діючі причини в кінцевому рахунку цілком визначають вартість. По суті, він говорить, що вартість є співвідношенням витрат виробництва до корисності. Ціна будь-якої речі являє її мінову вартість відносно всіх речей взагалі чи, іншими словами, представляє її купівельну спроможність.

Ціна визначається як певна кількість грошових одиниць, одержувана за товар.

Відомо, що чим вище ціна товару, тим меншу кількість його купують, і, навпаки, чим нижче ціна, тим більше він купується. Таким чином, поміж ціною товару і попитом на нього за кількістю існує визначений взаємозв'язок, котрий виражається математично з допомогою зворотно пропорційного відношення. За своєю геометричною формою крива попиту нагадує сферу гіперболи, яка служить графічним образом зворотної пропорційної залежності. Тут мова йде про сукупності всіх продажів і покупок на даному ринку в даний період часу, скажемо, протягом дня. У міру того, як на даний ринок надходить більша кількість товару, його ціна знижується. У цьому знаходить прояв закон поступового убування попиту: коли на ринок надходить більша кількість товару, то за інших рівних умов, він може реалізуватися лише за нижчою ціною, ніж колись раніше. Навпаки, коли товару на ринку недостатньо, ціна на нього зростає. Даний закон представляється очевидним і він, мабуть чи очевидно, відомий людству з початку цивілізації, коли люди почали обмінюватися товарами.

У через що причина такої закономірності? Очевидно, перший довід полягає в через те, що ріст ціни змушує покупця купляти меншу кількість товару, у результаті попит на нього убуває. Другий довід пов'язаний з тим, що при підвищенні цін на одні товарів споживач починає заміняти дорогі товари більш дешевими чи навіть зовсім відмовляється від них (наприклад, від харчових делікатесів, вин, фруктів тощо).

Коли в економічній теорії говорять про попит, то мають на увазі, звичайно, не попит окремої людини, а враховують ринковий попит безлічі людей. Навіть коли попит індивідуума буде задоволений, те це не зробить помітного впливу на сумарний попит сукупності людей, що будуть робити покупки, і тим самим загальна сума покупок буде збільшуватися. На вільному ринку, де діє безліч людей, продаж і покупка не повинні помітно позначатися на поводженні інших людей. Через те, коли говорять про попит і закон убування попиту, завжди мова йде про обсяг ринкового попиту, що складається з попиту різних людей, що виступають як покупці. Іншими словами, у ринковому механізмі завжди враховуються лише загальні продажі і покупки тобто, загальні обсяги попиту та пропозиції.

Функція попиту в ринковому механізмі є визначальною, оскільки саме вона змушує виробництво випускати необхідні населенню товари, поліпшувати їхню якість і асортимент. Попит у свою чергу залежить від потреб людей: зі зміною потреб міняється і попит, що по суті справи являє собою грошове вираження потреб. Однак не всяка потреба може мати грошове вираження і бути задоволеною ринком. Проте найважливіші життєві потреби людей у їжі, одязі, взутті, побутовому обслуговуванні щонайкраще, як показує історія розвинутих ринкових господарств, задовольняються через ринок завдяки попиту. Саме на ринку зіштовхуються інтереси покупців і продавців: продавці прагнуть продати відповідний товар дорожче, а покупці купити його подешевше. Проте тут існує визначена межа, а саме та максимальна, чи найбільша, ціна, що покупці згодні заплатити за товар. Ця ціна називається ціною попиту і ринкова ціна не може її перевищувати.

← Предыдущая страница | Следующая страница →