Поделиться Поделиться

Етикет

Нагадаємо читачеві, що у навчальному посібнику "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності" за редакцією автора цих рядків (К.: Центр учбової літератури, 2006.- 304 с.) міститься частина 13 "Міжнародний діловий етикет". Сказане там не будемо повторювати у цьому розділі книги.

Правила поведінки

Здавна відомо, що незнання закону не звільняє від відповідальності. Не звільняє від неї і незнання етикету.

Десять основних правил

З Біблії відомо про десять заповідей. Один джентльмен якось справедливо зазначив: "Щоби там не говорили про десять заповідей, слава Богу, що їх лише десять". Є десять табу. Завжди, що дані табу не охоплюють, - дозволяється. Автор цих рядків дотримується думки, що працювати дозволяється і у релігійні свята, оскільки заборони відносно цього Біблія не містить. Вважає, що заборона працювати - це вигадка священнослужителів, а не вказівка від Бога. Заклик священнослужителів працювати і не йти до церкви мав би такий неприродний вигляд як і заклик професора до студентів не ходити на лекції.

Психологи Київської асоціації практикуючих психологів і психотерапевтів сформулювали десять заповідей, які спрямовані на створення і підтримання іміджу надійної ділової людини.

1. Обов'язковість. Її необхідно проявляти, навіть, у дрібницях. Спізнення не лише шкодять роботі, проте й свідчать про ненадійність і необов'язковість. Відомо, що третій президент України - В. Ющенко мав схильність до запізнень і це шкодило його репутації. Начальник може оцінити запізнення як неповагу особисто до нього. Просування по службі може загальмуватися.

2. Небагатослівність. Не слід говорити зайве. Працівники мусять зберігати секрети фірми чи організації так ретельно, як і свої особисті секрети. Ніколи не слід переоповідати те, що інколи вдалося почути від співробітника, керівника чи підлеглого про його особисте життя.

3. Доброзичливість і привітність. Слід докладати зусиль до того, щоби ввічливо і доброзичливо ставитися до оточуючих вас людей, не дивлячись на те, що вони можуть прискіпуватися до вас, навіть, занадто агресивно. Доброзичливе і ввічливе ставлення зовсім не означає необхідність бути друзями з усіма, з ким доводиться мати службові справи.

4. Відсутність егоїзму. Думати слід не лише про себе, проте й про інших. Слід рахуватися з думкою інших, доцільно зрозуміти їх точку зору. Необхідно прислухатися до критики і порад колег, підлеглих і начальства. Не варто негайно огризатися, коли хтось ставить під сумнів якість виконаної вами роботи. Покажіть, що для вас цінність становлять міркування і досвід оточуючих. Зазначене не шкодить вашим спробам обґрунтувати результат своєї роботи.

У зв'язку з тим, що слід думати і про інших, у автора цих рядків сплив у пам'яті і такий епізод. Якось йому, як завідувачу кафедри, телефонує жінка-директор інституту. Очевидно, у неї були якісь претензії до роботи. Свою критику вона розпочала словами:

" Про що Ви думаєте, Іване Івановичу?". На що негайно отримала відповідь: " Лише про Вас, Ніно Миколаївно, лише про Вас." Критичний тон начальниці було паралізовано. Даний прийом автор рекомендує застосовувати обережно. У випадку з автором прийом спрацював, бо він був старший за віком і мав більше регалій, ніж його директорша.

5. Одяг._Вдягатися потрібно так як це установлено у компанії. Слід подивитися як одягнуті колеги. Слід підбирати собі такий одяг, котрий відповідає стилю фірми (організації). Одяг відіграє вагому роль у створенні іміджу співробітника. Недарма ж кажуть, що зустрічають по одягу, а проводжають - по розуму.

6. Мова. Слід докладати зусиль для доладного і зрозумілого висловлення своїх думок як у письмовій, так і усній формі. Як внутріфірмові нотатки, так і зовнішні листи мають формувалися гарною мовою. Нецензурних слів треба уникати у спілкуванні із співробітниками як на роботі, так і поза нею. Слід звертати особливу увагу на власні імена. Вони мають вимовлятися і писатися без помилок.

7. Щирість. Її слід виявляти зацікавленням іншими людьми. Намагайтеся прийти їм на допомогу.

8. Вираз обличчя. Посмісміхайтеся співбесіднику. Ділове спілкування має бути внутрішньою потребою людини. Воно покликане приносити моральну насолоду.

9. Двосторонність спілкування. Воно означає потребу навчатися слухати інших та змусити оточуючих слухати вас. Намагайтеся створити атмосферу діалогу.

10. Пам'ятати про роботу. У робочому колективі людину оцінюють, передусім, за результатами виконаної нею роботи. Слід вдосконалюватися, розширювати свої професійні та інші знання, враховувати норми поведінки, енергію віддавати роботі. Зрозуміло, що не всю, бо окрім роботи у людини є сім'я, сфера особистих інтересів тощо, які теж вимагають зусиль.

Правила етикету в офісі дещо модифікуються. Стукати слід лише у двері, де знаходяться робочі місця менше, ніж для трьох працівників. У решту ж кімнат стукати не потрібно. Офіс - він і в Африці офіс. У офісі працівники мають займатися виконанням лише функціональних обов'язків. Трапляється, зрозуміло, різне. Оповімо анекдот. Начальник почав зривати плаття зі своєї секретарші. Вона його присоромила: " Василю Івановичу, Ви хоча б двері зачинили". Він відповів: " Ти що! Також подумають, що ми тут пиячимо!"

Зайшовши в офіс, дозволяється сідати не чекаючи на те запрошення. У кабінеті шефа дозволяється сідати без запрошення лише у через те випадку, коли шеф сидить.

← Предыдущая страница | Следующая страница →