Поделиться Поделиться

Управління процесом проектування операційної системи

Проектування операційної системи: сутність, цілі та етапи

Дане питання знайомить студента із складними елементами процесу проектування операційної системи та реалізації зазначеного проекту. У рамках вивчення цього питання програмою курсу передбачається опанування студентом основних положень базових концепцій проектування операційної системи, що зумовлюється залежністю складу та змісту основних стадій проектування від вихідних положень покладених в основу його здійснення.

Достатнім орієнтиром для самостійного вивчення теми та розкриття змісту узагальненого критерію оптимального проектування операційних систем є запропоновані підручники: [53], [52], |5], [54].

У процесі вивчення даного питання варто підкреслити те, що ціллю проектування будь-я коопераційної системи є максимізація її ефективності, тобто одержання максимального ефекту від використання системи на одиницю застосованих ресурсів.

Ефект операційної системи - це ступінь досягнення поставлених перед системою цілей, у якості яких може виступати множина необхідних властивостей [54].

Елементи множини РОЦІ, приведені до вигляду, що припускає кількісну оцінки утворюють множину локальних критеріїв оцінки ефекту системи.

Для однієї конкретно проектованої операційної системи групи її властивостей є взаємозалежними і змінюються узгоджено. Виходить, у загальному випадку при п < т досліджувані групи властивостей можуть бути оцінені одним синтетичним критерієм. Відомо, що операційну систему з заданими властивостями дозволяється побудувати лише тільки на множинах елементів Л/ і зв'язків поміж ними /?.

А щоби досягти необхідних і бажаних властивостей, в операційну систему варто вкласти деякий "об'єм" різнорідних ресурсів (матеріальних, трудових і т.д.) необхідних для реалізації елементів і зв'язків поміж ними [54).

Таким чином, дозволяється припустити, що на абстрактному рівні існують деякі узагальнені оцінки ефекту операційної системи Еі витрат ресурс і в (їхньої вартості) В [54].

де: Фе Фй - оператори, ідентифікація яких складає суть проблеми багатокритеріального оцінювання. Визначивши узагальнені оцінки Е і ^операційної системи, дозволяється думати, що її ефект у загальному випадку є функція що не змінює її вартості.

Функціональна залежність показує, що кількісні і якісні характеристики операційної системи залежать від вигляду оператора перетворення Е. Даний оператор визначається припустимими множинами функціональних елементів, принципів побудови, структур і технологій функціонування операційної системи.

Функціональна залежність показує, що кількісні і якісні характеристики операційної системи залежать від вигляду оператора перетворення Е. Даний оператор визначається припустимими множинами функціональних елементів, принципів побудови, структур і технологій функціонування операційної системи.

Слід звернути увагу на те, що коли операційна система будується на умовах достатності ресурсів, через те теоретично дозволяється прогнозувати можливість необмеженого росту ефекту. Проте перед операційним менеджером у будь-якому випадку буде виникати задача оптимізації ефективності так званих науково-технічних (природно, галузевих) рішень за критерієм "ефект - вартість".

У більшості випадків операційним менеджерам при проектуванні систем доцільно користуватися критеріями виду:

Стратегія розвитку визначеного класу систем дозволяє визначити операційному менеджеру рішення оптимізаційної задачі проектування операційної системи за вищевказаними критеріями, зокрема, обґрунтувати економічно доцільний рівень ефекту системи Е' визначити оцінку раціональності рівня витрат В [54].

Продовжуючи самостійне опрацювання даного питання програмою курсу передбачається опанування студентами основних положень базових концепцій проектування операційної системи, що зумовлюється інтеграційністю процесу проектування та залежністю складу та змісту основних стадій проектування від вихідних положень, покладених в основу його здійснення.

Необхідно зазначити, що за базові обрано: теорію ключових конкурентних переваг, підхід "якість", логістичну та соціотехнічну концепції. Матеріал стосовно положень теорії ключових конкурентних переваг, студент вже частково опанував вивчаючи "Маркетинг" та "Стратегічне управління".

Стислий виклад підходу "якість" висвітлюється в базовому підручнику Чейза Р., Зквилайна Н., Якобса Р. [54, с. 187). Логістичну концепцію студент може опрацювати використовуючи підручник Кальченко А. Г. "Основи логістики". Відносно змісту соціотехнічної системи студентам необхідно поновити в пам'яті вже набуті знання при вивченні попередніх тем та звернутися до підручника Виханського О.С. Наумова А. І. "Менеджмент: людина, стратегія, організація, процес".

Рис. 5.1 Головні підходи до побудови операційних систем.

Функціональний підхід - це підхід котрий побудований на основі виділення і формалізованого опису послідовних чи паралельних функцій, необхідних для одержання шуканого результату.

Частіше всього функціональний підхід використовують як первинну чи навіть тимчасову конструкцію операційної системи, а також як найбільш доступний і згідно надійний. Нерідко в менеджера відсутня необхідна інформація про детальні вимоги до кінцевого результату, особливо, коли мова йде про новий бізнес. У цьому випадку варто будувати операційні системи в прямій послідовності від попередніх і підготовчих функцій до результуючих [54].

Процесор операційної системи - це елемент, що забезпечує виконання основних функцій.

Уданому випадку систему дозволяється будувати за аналогією, використовуючи вже існуючі операційні моделі. У цьому випадку менеджер страхує себе від занадто серйозних помилок і втрат, проте в той же час обмежує можливості росту ефективності.

Функціональний підхід дозволяє в наочній формі реалізувати методику "вхід - вихід" і займає особливе місце в інших підходах, через те, що на його основі можуть формуватися, адекватні та адаптивні операційні системи.

Наступним елементом побудови операційної системи є галузевий підхід.

Галузевий підхід - це підхід при якому операційні системи будуються на підставі максимального врахування галузевої специфіки діяльності.

Варто зауважити, що головним критерієм побудови галузевої операційної системи є критерій керованості основної технології. Даний підхід більш ризикований, через те що він істотно підвищує потенційні втрати від помилкових рішень, проте в той же час він дозволяє істотно підвищити ефективність управління операціями. Наочним прикладом галузевого підходу можуть служити операційні методи управління в галузях із безупинним виробничим процесом на машинобудівних підприємствах [54].

Галузева операційна система, з одного боку, максимально прив'язана до конкретних технологій і операцій і через те дуже ефективна, проте з іншого боку, вона не пристосована до змін і через те не адаптивна, таким чином, така операційна система потребує обов'язкових зовнішніх операційних демпферів.

Відносно організаційного підходу, то він припускає, що технічні, функціональні і галузеві чинники вже враховані у виді деяких операційних констант. З використанням цих операційних блоків будується система, що дозволяє оптимізувати процеси прийняття рішень.

Організаційний підхід - це управління операціями, що базується на інформаційних критеріях ефективного управління.

Організаційний підхід є найбільш адекватним і гнучким, через те що дозволяє управляти операціями, виходячи з власне інформаційних критеріїв ефективності управління, проте завжди це припустимо тільки при безумовному врахуванні операційних констант.

Важливо усвідомити, що розумна побудова операційного менеджменту припускає послідовне застосування функціонального, галузевого й організаційного підходів. Дані три підходи не є альтернативними.

Дана класифікація підходів до побудови операційних систем є незавершеною і відкритою, виникнення принципово інших підходів може мати сьогодні місце в зв'язку з процесами інформатизації технологій і управління.

Вданому питанні також розкривається поняття "структурування операційних систем". Важливо зауважити, що в основі побудови операційних систем лежить принцип виділення основної ланки (технології).

Технологія це прийнятий для даного бізнесу метод перетворення ресурсів операційної системи, у процесі якого створюється товар чи послуга для споживача.

Виділення основної ланки операційних систем означає введення принципу ієрархії в управлінні операціями. В цьому випадку ієрархічний принцип є вихідним у побудові операційного менеджменту. Всі ланки, елементи і процедури субординовані.

В основі ієрархічної будови операційних систем є базова технологія. Щонайкраще даний принцип реалізує функціональний підхід. Основа побудови операційної системи - вертикаль. Ця технологічна ієрархія в управлінні операціями повинна обов'язково відображатися в ієрархії відповідальності, посад, обов'язків і технологій.

Горизонтальні зв'язки в управлінні операціями відіграють дуже важливу роль, проте вони другорядні стосовно ієрархічних. Особо важливу роль горизонтальні зв'язки відіграють в управлінні операціями в багато профільних і адаптивних структурах. Співвідношення поміж горизонтальними і вертикальними зв'язками в побудові операційної системи змінюється в умовах кризи і швидких змін.

← Предыдущая страница | Следующая страница →