Поделиться Поделиться

Навчально-методичне забезпечення курсу

Після ретельного ознайомлення з основними питаннями навчальної програми, прослуховування лекційного матеріалу з кожної теми розпочинається безпосередня самостійна робота з вивчення дисципліни "Операційний менеджмент".

Дисципліна "Операційний менеджмент" ґрунтується на знаннях набутих студентами при вивченні дисциплін "Основи маркетингу", "Менеджмент персоналу", "Управління конкурентоспроможністю", "Макроекономіка", "Мікроекономіка, "Логістика" та ін. - дисципліни економічно-організаційного спрямування.

Вивчивши дисципліну "Операційний менеджмент" студент повинен:

знати: головні методи та стратегії організації операційної діяльності підприємств в конкурентному середовищі.

вміти: досліджувати та аналізувати ринкові можливості підприємства його виробничі структури і структури управління, створювати ефективні організаційні структури управління та оптимальні виробничі процеси, раціонально використовувати персонал, застосовувати ефектніші форми мотивації його діяльності, розробляти і обґрунтовувати стратегічні плини розвитку виробництва та персоналу підприємства з урахуванням дій конкурентів, а також організовувати ефективні системи постачання та збуту.

Навчально-методичний комплекс має за головну мету допомогти студентам раціонально організувати свою роботу при вивченні дисципліни і підготуватися до використання отриманих знань у майбутній своїй практичній діяльності на підприємствах різних форм власності.

Для її правильної організації пропонується така послідовність вивчення матеріалів блоку навчально-методичного забезпечення, яка передбачає: ознайомлення з основними навчальними цілями; методичними порадами відносно вивчення змісту кожної теми; ознайомлення зі змістом типових ситуаційних та практичних занять; самостійне опрацювання контрольних завдань для самоперевірки; вивчення суті ключових понять, що розкривають зміст кожної теми.

Формування та розвиток доктрин операційної системи

Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту

Поняття операційного менеджменту. Операції як види діяльності. Операційна функція в організації. Матеріальні потоки

Розпочинати самостійну роботу над вивченням даної теми слід зі з'ясування сутності та значення процесів управління операційною діяльністю. Для цього необхідно скористатися підручниками [4; 5; 9; 14; 17; 33; 40]. Слід зрозуміти, що процес управління операційною діяльністю розглядається як невід'ємна складова системи управління організацією, яка охоплює всі підсистеми та якому представлено на всіх її ієрархічних рівнях.

З'ясування поняття "операційний менеджмент" викладено у підручнику Л. Гелловея [14, с.10-11] та навчальному посібнику В.О. Василенко, Т.Г. Тка-ченко [5, с. 11-23]; підручнику О.Л. Яременко, A.M. Сумец [53, с. 11-14]; підручнику О.М. Сумец [43, с. 7-14]; навчальному посібнику A.C. Курочкіна [25, с. 11-16]; навчальному посібнику І.Б. Гевко (9, с. 9-10]; підручнику РОЦІБ. Чейза, Н.Д. Еквілайна, РОЦІФ. Якобса[52,с.18].

Трактування терміну "Операційний менеджмент" ускладнюється його багатогранністю та постійним пошуком більш досконалого визначення. Традиційно прийнято рахувати операційний менеджмент чимось пов'язаним головним чином з виробничою діяльністю чи фізичною зміною стану продуктів. Через те часто його визначають так [14]:

Операційний менеджмент - це діяльність по управлінню процесом придбання матеріалів, їхнього перетворення в готовий продукт і постачанням цього продукту покупцю.

Це визначення, на думку фахівців, є дуже узагальненим. Воно включає функцію закупівлі, функцію виробництва і функцію фізичного розподілу, які, хоча і тісно пов'язані з операціями, звичайно вважаються окремими дисциплінами. Також важливіше те, що дане визначення є відносно обмеженим, оскільки не допускає яких-небудь інших дій, не пов'язаних з матеріальним виробництвом.

Всяка корисна діяльність пов'язана з переробкою чого-небудь. Наприклад, переробкою інформації у фінансовій сфері, видавничому бізнесі чи у сфері реклами. При наданні послуг - перукарських чи медичних - в процес переробки залучаються навіть покупці. Операції по переробці чого-небудь проводяться і у функціональних підрозділах виробничої організації, наприклад, у фінансовому відділі, відділі кадрів і т. д.

Більш точне визначення, таким чином, може звучати так [14]:

Операційний менеджмент - це всі види діяльності, пов'язаної з навмисним перетворенням (трансформацією) матеріалів, інформації чи покупців.

Варто розглянути й запропоноване групою американських авторів наступне визначення 152]:

Операційний менеджмент - це діяльність, пов'язана з розробкою, використанням І удосконаленням виробничих систем, на основі яких виробляється основна продукція чи послуги компанії.

Операційний менеджмент полягає в ефективному і раціональному управлінні будь-якими операціями. Ступінь участі в них фізичних товарів, за великим рахунком, не важливий.

Операційний менеджмент (ОМ) нерідко плутають з такими дисциплінами, як дослідження операцій, наукова організація управління та інженерні розробки. Основна відмінність у даному випадку полягає в через те, що ОМ є частиною менеджменту, у той час як ОRMS представляють сферу застосування кількісних методів, використовуваних у процесі ухвалення рішення в будь-яких галузях. Таким чином, операційні менеджери нерідко користуються у своїй роботі методами й інструментами ОRMS і займаються питаннями, зв'язаними з інженерними розробками, управлінська роль операційного менеджменту відрізняє цю сферу від інших згаданих тут дисциплін.

Вивчення публікацій, що присвячені питанням менеджменту організації, дозволяють припустити, що операційний менеджмент проходить центральною лінією через всю діяльність, відносно створення (чи зміни стану) продукту шляхом перетворення необхідних ресурсів у потрібні товари, послуги за визначальної ролі операційних менеджерів і оперативної інформації [43, с.7].

Слід зауважити на графічну ілюстрацію, що характеризує операційний менеджмент як складову частину менеджменту. Важливо підкреслити, що фундамент операційного менеджменту складають чотири головних компоненти - економічні основи, математичні основи, технологічні й організаційні, що знаходяться в тісному взаємозв'язку і відповідальні за успішну діяльність і розвиток системи (організації) (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Фундамент операційного менеджменту

Під час самостійного вивчення важливо звернути увагу на те, що теорія операційного менеджменту однаково застосована як для страхової компанії, так і для заводського цеху.

Щоби з'ясувати місце операційного менеджменту в системі управління підприємством і сформулювати уявлення про підприємство студентові слід чітко визначити мету, предмет, основне завдання, спрямованість та об'єкт його вивчення (табл.

Таблиця 1.1. Понятійний апарат операційного менеджменту

Мета операційного менеджменту

Формування ефективної системи управління операціями у виробництві, сервісі.

Предмет операційного менеджменту

Закономірності планування, створення й ефективного використання операційної системи організації.

Основне завдання операційного менеджменту

Побудова управлінських систем, що забезпечують виконання необхідних дій і процедур для одержання ринкового результату від функціонування операційної системи будь-якої

Спрямованість операційного менеджменту

Ефективність і раціональність в управлінні будь-якими операціями.

Об'єкт вивчення операційного менеджменту

-

Операції у різних сферах людської діяльності.

Додатково у процесі засвоєння матеріалу має сенс ознайомитися з підручниками [35, с.4] , [52, с.17-18], в яких розглядається зв'язок курсу з іншими дисциплінами, та обґрунтовується необхідність викладання курсу в системі підготовки менеджерів.

При вивченні даного курсу необхідно усвідомити ключове поняття, що стосується особи, що здійснює безпосередню управлінську роботу в сфері операційної діяльності, тобто особистості операційного менеджера [53, с.13]:

Людину, яка керує процесом (сервісним чи виробничим) на рівні виконання окремих операцій, чи часткових виробничих процесів називають операційним менеджером

Атому всіх менеджерів дозволяється вважати операційними менеджерами, оскільки вони повинні так керувати своїми підрозділами, щоби ті функціонували ефективно іраціонально, поза залежністю від своєї функції.

Частково даний матеріал (ролі, цілі діяльності, знання та навики менеджера) студентом вже засвоєно на концептуальному рівні під час вивчення дисципліни "Основи менеджменту". Так основними групами ролей операційного менеджера є ролі поміж особистісні, інформаційні та ролі, пов'язані з прийняттям рішень, знаннями та вміннями, що мають бути притаманними операційному менеджерові - технічні, аналітичні, діагностичні, концептуальні, комунікативні тощо. Частково студент має набути нових знань, особливо в такому аспекті, як розгляд ролі особистості в системі операційного менеджменту, для чого необхідно опрацювати відповідний матеріал базового підручника [26, с.280-283].

Додатково є сенс ознайомитися із змістом конкретних фактологічних матеріалів присвячених розгляду вимог до ефективного операційного менеджера та аналізу типових проблем, які виникають, зокрема, у практичній діяльності менеджерів проектів. Даний фактаж вміщено в "вставках" підручника Р. Чейза, Н. Еквілайната Р. Ф. Якобса [52, с.58,62,70].

Ліс Гелловей, відповідаючи на запитання "Навіщо слід вивчати операційний менеджмент?", особливо звертає увагу на те, що "вивчення основ і принципів операційного менеджменту допоможе сучасним менеджерам і керівникам управляти своєю організацією згідно до постійно наявних вимог ринку і "підступництвом" конкуренції". Слід виділити також кілька основних моментів необхідності вивчення операційного менеджменту. Це, по-перше, те, що останній є витратною частиною будь-якої організації. По-друге, операційний менеджмент здатний забезпечити ефективність і раціональність діяльності організації в напрямку руху її не тільки до максимальної прибутковості, проте і виживання. І, по-третє, це прекрасна можливість зробити гарну кар'єру в таких сферах, як:

o індустріальний інжиніринг;

o управління виробництвом;

o сфера матеріально-технічного постачання;

o контроль якості;

o прогнозування і нормування запасів;

o моделювання економічних і виробничих процесів;

o наукове управління;

o сервіс;

o інформаційні технології;

o банківський бізнес і т.д.

Таким чином, знання операційного менеджменту не тільки допоможе керівнику працювати більш ефективно, проте й дозволить краще усвідомити принципи діяльності всієї організації. Результатом стане розуміння ключових сторін фірми і можливостей їхнього раціонального використання і слабких сторін разом з визначенням шляхів їхнього виправлення.

Продовжуючи роботу над темою, студентам слід розглянути підходи до розуміння поняття "операція". З поняттям "операція" нам приходиться зустрічатися в різних сферах діяльності. Академік Міжнародної Академії інформатизації І. І. Бажин відмічає, що:

Операція - це сукупність дій, направлених на досягнення деякої цілі, І тобто це сукупність ціле направлених дій.

За ознаками загального менеджменту слід розрізняти наступне визначення терміну "операція" [43, с. 10]:

Операція - це процес, метод чи ряд дій, головним чином практичного характеру чи сукупність цілеспрямованих актів, заходів, спрямованих на досягнення конкретної мети.

Коли дивитись крізь призму операційного менеджменту, то в загальному значенні [54, с.5):

Операція - відносно досконала рухлива форма, передбачуваного результату (товару чи послуги) що підпорядковується системі вимог і обмежень, які задаються ззовні (хоча і не виключено формування обмежень з внутрішнього середовища).

Узагальнюючи ряд підходів до розуміння даного терміну, дозволяється стверджувати, що кожна операція має конкретну мету.

Важливо підкреслити, що терміни "операція" та "виробництво" взаємозамінні.

Під терміном "виробництво" в основному розуміється випуск товарів і переробка сировини. Термін "операції" є досить широким і стосується промислового та сільськогосподарського виробництва, а також надання послуг організацією будь-якого типу [27, с.59б].

Сфера діяльності сучасного операційного менеджера широка - промисловість, бізнес, сервіс. Кожен об'єкт управління залежно від складу організаційних функцій містить конкретний набір операцій.

У процесі самостійного вивчення, опрацьовуючи матеріал даного питання, студентам необхідно більш поглиблено ознайомитися з операціями у різних сферах діяльності менеджера. При цьому в пригоді стануть запропоновані додаткові літературні джерела [24; 26; 62]. (табл. 1.2).

Таблиця 1.2. Операції в різних сферах діяльності менеджера

З аналізу наведеної таблиці випливає, що операції є основою основ діяльності будь-якого виробничого чи обслуговуючого (сервісного) підприємства (організації). Слід також розкрити суть поняття "управління операціями" та зауважити, що управління операціями будується на методах раціонального розподілу обмежених ресурсів так само, як і інша господарська діяльність, проте в той же час операційний менеджмент допускає, що в якості прямих обмежень розглядається дефіцит інформації, дефіцит систематизованих уявлень про об'єкт і дефіцит часу на прийняття рішень.

Управління операціями - це процес проектування, планування, узгодження, контролю всіх засобів, процесів і видів діяльності, необхідних для перетворення праці, капіталу, матеріалів, енергії та професійних навичок у товари та послуги для задоволення потреб зовнішнього середовища.

Існує багато визначень цього явища з позиції горизонтального та вертикального поділу праці в організації [54, с. 6]:

Управління операціями передбачає знаходження безпечних оптимізуючих алгоритмів побудови діяльності фірми, які забезпечували б динамічну рівновагу фірми та середовища.

Цікавим є те, що будь-яка фірма є обмеженою цілісною системою, через те управління операціями повинно забезпечити інтегровані та координовані ефекти. Слід зауважити, що управління операціями поділяють на три головні групи:

1. Розробка і реалізація загальної стратегії, напрямку операційної діяльності.

2. Розробка і впровадження операційної системи.

3. Планування і контроль поточного функціонування системи. Студенти, вивчаючи дане питання, повинні приділити увагу алгоритму управління операціями. Поняття "алгоритм" в операційному менеджменті трактується як сукупність дій (правил) для вирішення поставленого завдання (рис. 1.2). Цьому терміну дав життя узбецький математик Мухамед-ибн-Сус (арабською - аль-Хорезмі) [43, с. 18-24].

Рис. 1.2. Алгоритм управління операціями

Таблиця 1.3. Види алгоритму управління операціями

Вид алгоритму

Характеристика

1.Лінійний

Суть лінійного алгоритму полягає в через те, що він відтворює процес керування, котрий складається з ланцюжка послідовних дій. До того ж, кожна з них залежить від результату попередньої, проте не залежить від результатів наступних етапів.

2. Циклічний

Циклічний алгоритм практично завжди є похідним від лінійного, тобто за умови, що отриманий проміжний результат від проведених дій (дії) буде незадовільним (небажаним), виникає потреба повернутися до однієї з попередніх дій з метою поліпшення отриманого раніше результату. Таким чином, виникає деякий цикл у процесі керування. Звідси і назва - циклічний алгоритм.

3. Розгалужений

Розгалужений алгоритм керування має місце в управлінських задачах у тих випадках, коли функції окремих структур керування операційною системою не збігаються. Особливістю цього алгоритму є те, що в нього можуть входити "рівнобіжні дії", дуже вигідні через те, що дозволяють збільшити кількість структур і людей (менеджерів), одночасно виконуючи поставлену задачу.

4.Адаптивний

Суть адаптивних алгоритмів полягає в через те, що в них від самого початку визначається лише перший крок, перша дія (акт). У подальшому вибір кожної наступної дії залежить від результатів попередньої дії алгоритмів.

З зазначених алгоритмів багато менеджерів намагаються застосувати саме адаптивні, оскільки вони дають змогу максимально використовувати творчий потенціал керівника відносно прийняття правильних дій, хоча із певною часткою ризику.

У процесі опрацювання теми студенту варто звернути увагу на те, що в операційному менеджменті виділяють чотири окремі види діяльності, які дозволяється описати як операції.

Слід виділити значущість в організаційному процесі такої складової операційного менеджменту, як операційна функція. Для розуміння терміну "операційна функція" студентам доцільно звернутися до визначень "функція" і - "операційний" [43. с.24):

Функція (від лат. functio - виконання, закінчення) позначає величину, що змінюється разом із незалежною змінною (аргументом).

Операційний - той, що стосується операцій.

Таким чином:

Операційна функція - це основа основ будь-якої організації, вона взаємодіє із всіма іншими її функціями.

Операційна функція охоплює всі дії, результатом яких є товари, послуги, що пропонуються організацією на ринку.

Узагальнена мета операційної функції полягає у створенні будь-якої корисності для фірми: місця, стану та часу. Якнайкраще всі дані моменти висвітлено у підручнику (14, с.9-28].

Варто звернути увагу, що підчас дослідження операційної функції перевагу віддають системному підходу, коли діяльність будь-якого одного структурного підрозділу організації впливає на роботу іншого.

Слід зазначити, що:

Операційна функція включає наступні поняття:

1) аналіз виробничих операцій - визначення результатів виробничих завдань з метою підвищення продуктивності праці;

2) аналіз операцій управління:

o вивчення факторів, які впливають на виконання операції;

o система, яка застосовується при вивченні основних факторів, які впливають на звичайний метод виконання даної операції;

3) операційний час - час, необхідний для виконання встановленого комплексу послідовних дій чи операцій відносно одиниці продукції, послуги;

4) карта аналізу операцій - документ, в якому перераховуються усі головні фактори, які впливають на ефективність операцій; використовується для перевірки, аналізу та забезпечення його повноти.

5) поопераційна карта виробничого процесу - графічне зображення надходження матеріалів і послідовність контрольних та технологічних операцій (за винятком операцій з транспортування матеріалів).

Наступним ключовим елементом для опрацювання студентами є матеріальні потоки. У підручнику Л. Гелловея [ 14, с. 18-24] та в підручнику О.Л. Яременка [54, с.7] студенти можуть детально розглянути системи операцій по характеру руху потоків від постачальника до покупця.

Матеріальні потоки - це системи операцій які класифікуються по характеру руху потоку матеріалів від постачальника до покупця.

Слід зазначити, що існують дві головні категорії систем. Одна охоплює виробництво і постачання, де покупець є кінцевим одержувачем товару, інша пов'язана з транспортуванням і сервісом, коли сам покупець вносить внесок в процес [5].

Матеріальний потік - Виробництво і постачання

Найпростіша модель -матеріали від постачальника надходять в систему, переробляються і перелаються покупцю. Розходження в моделях виникає через різний підхід до ведення запасів.

МОДЕЛЬ 1

Постачальник -" Запаси -" Обробка -" Запаси -" Покупець

МОДЕЛЬ 2

Постачальник -" Обробка -> Запаси -> Покупець

МОДЕЛЬ З

Постачальник -" Запаси -> Обробка -> Покупець

МОДЕЛЬ 4

Постачальник -> Обробка -> Покупець

Розгорнута характеристика моделей матеріального потоку подана в таблиці 1.4.

Моделі матеріального потоку (виробництво і постачання)

Модель 1.

Найпоширеніша система. її перевага для виробництва в через те, що досягається максимальна ефективність виробничого процесу, оскільки постачання сировини гарантовані і немає необхідності швидко реагувати на зміни купівельного попиту-для цього створюються запаси. Запаси вданому випадку "ізолюють" виробництво від мінливості як постачань, такі попиту. Така ж модель застосовується у сфері роздрібного розподілу, де запас товарів міститься на складі, виноситься у міру необхідності на прилавки і зберігається на них, знову ж таки у вигляді запасу, поки не буде розкуплений. Дана модель може застосовуватися лише в умовах, коли існує попит на певний асортимент продуктів.

Модель 2.

Великі витрати на зберігання запасів змусили багато організацій скорочувати чи зовсім відмовлятися від запасів сировини і матеріалів, організовуючи постачання таким чином, щоби вони в точності відповідали попиту збоку виробництва. Виробництво тепер знаходиться в критичній залежності від надійності джерела постачань, а ця надійність звичайно досягається за рахунок збільшення запасів у постачальника. Керівництво процесом постачань при цьому повинно бути відмінно налагоджено, оскільки внаслідок помилок у комунікаціях неминучий дефіцит чи накопичення запасів у виробничій організації. За винятком того, в цілому не відбувається зниження вартості зберігання, оскільки тепер дані витрати перекладаються на плечі постачальника, а він включає їх у вартість своєї продукції. Проте ця модель завжди ж таки існує, наприклад, при переробці матеріалів, які просто неможливо довгий час зберігати на складі.

Модель 3.

Ця модель застосовується у будь-якій ситуації: коли покупець готовий чекати постачання, коли процес виробництва дуже короткий чи коли продукт виготовляється за специфікацією покупця і через те не може в готовому вигляді зберігатися. За цією моделлю працює більшість підприємств важкого машинобудування і цивільного будівництва, хоча величина запасів сировини і матеріалів може бути різною. До інших прикладів дозволяється віднести деякі виробництва сфери послуг - індивідуальне пошиття одягу чи ручне виробництво меблів з цінних порід дерева.

Модель 4.

Існують фірми посилкової торгівлі, які приймають замовлення на доставку товарів поштою. Вони дають рекламу продукту, приймають замовлення, передають їх виробнику, котрий потім виготовляє і доставляє продукт. Фірма просто займається адмініструванням замовлень, і коли гроші за продукт платяться вперед, одержує відповідний відсоток в період поміж отриманням замовлення і оплатою рахунку виробника. Таким чином, дана модель застосовується у більшості випадків замовленого виробництва, коли не потрібний запас сировини і матеріалів. Кінцева мета цього підходу - нульові запаси на всіх стадіях, таким чином, йому повністю відповідає модель

4. Матеріальний потік - Транспортування і сервіс.

Транспортні і сервісні операції відрізняють від виробництва і постачання два важливі аспекти: по-перше, покупець сам бере участь у процесі; по-друге, послуги не дозволяється зберігати. Щоби справитися з коливаннями попиту, доводиться чи володіти надмірними потужностями, чи мати "запас покупців", інакше кажучи, створювати чергу. Ні те ні інше не є панацеєю, оскільки неможливо використовувати додаткові потужності сьогодні, щоби задовольнити попит завтра, а покупці схильні йти з черги, коли чекати доводиться дуже довго.

Таблиця 1.5.. Моделі матеріального потоку

Модель 1. Це модель практично будь-якої "першокласної" послуги. Покупці обслуговуються негайно, проте досягається це за рахунок надмірних потужностей.

Модель 2. Ця модель характерна для дешевих послуг. Ресурси використовуються повністю, звідси більш висока ефективність, проте при цьому покупцям доводиться чекати. Контраст поміж моделями 1 і 2 ілюструється на прикладі приватної і державної медицини.

Модель 3. її дозволяється розглядати як зразок неефективного управління - простоюючи ресурси і чекаючи в черзі покупці, проте вона моделює роботу більшості сервісних операцій в короткостроковому періоді. Для більшості послуг характерні швидкі і значні коливання попиту.

← Предыдущая страница | Следующая страница →