Поделиться Поделиться

Лідерство в групах та колективах. Соціальна відповідальність керівника. Лідерські якості керівника у здійсненні політики держави.

Ефективність адміністративного менеджменту .

 
  Лідерство в групах та колективах. Соціальна відповідальність керівника. Лідерські якості керівника у здійсненні політики держави. - Инвестирование - 1 Лідерство в групах та колективах. Соціальна відповідальність керівника. Лідерські якості керівника у здійсненні політики держави. - Инвестирование - 2 Лідерство в групах та колективах. Соціальна відповідальність керівника. Лідерські якості керівника у здійсненні політики держави. - Инвестирование - 3 Лідерство в групах та колективах. Соціальна відповідальність керівника. Лідерські якості керівника у здійсненні політики держави. - Инвестирование - 4


Рис. Типи лідерства

ВИДИ ЛІДЕРА: 1) лідер-організатор (виконує функцію групової інтеграції); 2) лідер-ініціатор (очолює групу при розв’язанні нових проблем, висуває ідеї); 3) лідер-генератор емоційного настрою (домінує в формуванні настрою групи); 4) лідер-ерудит (відрізняється обширністю знань); 5) лідер-еталон (є центром емоційного тяжіння, відповідає ролі “зірки”, служить зразком, ідеалом); 6) лідер-умілець (фахівець у якомусь виді діяльності).  
  ТИПИ ЛІДЕРІВ
1) “один з нас” –лідер цього типу особливо не виділяється серед членів групи, він сприймається як “перший серед рівних” в певній сфері, найбільш удачливий або волею випадку що виявився на керівній посаді; 2) “кращий з нас” –лідер, що належить до даного типу, виділяється з групи по багатьом (діловим, етичним, комунікаційним і іншим) параметрам і загалом сприймається як зразок для наслідування; 3) “хороша людина” –лідер такого типу сприймається і цінується як реальне втілення кращих етичних якостей: порядності, доброзичливості, уважності до інших, готовності прийти на допомогу та ін.; 4) “служитель” –такий лідер завжди прагне виступати в ролі виразника інтересів своїх прихильників і групи загалом, орієнтується на їх думку і діє від їх імені. Згідно із чинним законодавством державні службовці за порушення законодавства можуть нести такі види відповідальності: цивільну, адміністративну або кримінальну [35].

РИСИ ЕФЕКТИВНОГО ЛІДЕРА:

§ бачення ситуації в цілому;

§ здатність до комунікації;

§ довіра співробітників;

§ гнучкість під час прийняття рішень.

Три підходи вчених-біхевіористів до визначення значущих чинників ефективного лідерства:

- підхід з позиції особистісних якостей

відповідно до особистісної теорії лідерства, відомої також як «теорії великих людей», кращі з керівників мають певний набір загальних для всіх особистісних якостей. рівень інтелекту та знання, вражаюча зовнішність, чесність, здоровий глузд, ініціативність, соціальна та економічна освіта, тверда впевненість у собі.

- поведінковий підхід

ефективність керівника визначається не його особистісними якостями, а швидше манерою поведінки щодо своїх підлеглих. поведінковий підхід спирається на стиль управління..

- ситуаційний підхід.

різні ситуації потребують різних організаційних структур, так слід вибирати і різні засоби управління залежно від характеру конкретної ситуації.

Стиль керівництва Характеристика стилю
Експлуататорсько-авторитарний Керівники мотивують людей погрозою покарання, використанням заохочення, самі приймають рішення
Доброзичливо-авторитарний Керівники впевнені в собі і вірять своїм підлеглим, застосовують для мотивації заохочення, використовують іноді ідеї підлеглих
Консультативно-демократичний Керівники виявляють певну довіру підлеглим, використовують їхні ідеї, консультуються з підлеглими під час прийняття управлінських рішень
Заснований на участі Керівники виявляють повну довіру до підлеглих, вислуховують їхні думки, залучають до всіх видів діяльності, ставляться до підлеглого, як до рівного

9.5.Ефективність адміністративного менеджменту

Лідерство в групах та колективах. Соціальна відповідальність керівника. Лідерські якості керівника у здійсненні політики держави. - Инвестирование - 5


Про ефективність адміністративного менеджментуможна говорити за таких умов:

1) витрати на управління скоротилися, а показники управління не змінилися або навіть покращилися; втрати на управління не змінилися, а якість управлінської діяльності покращилася;

2) витрати на управління збільшилися, але значно покращилися показники якості управління.

Ефективністьадміністративного менеджменту може бути не тільки економічною, але й соціальною, соціально-економічною, політичною, соціально-психологічною та ін.

МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ

- оцінка ефективності управління за отриманим ефектом та за обсягом і характером (включаючи якість) дій. Кхолом запропоновано вважати визначальним критерієм ефективності управлінської праці якість вирішення управлінських ситуацій, а також кількість якісно вирішених управлінських ситуацій певним керівником або колективом, який він очолює.

Критерії оцінки — це вимоги, що висуваються до службовця по займаній ним державній посаді державної служби.

Критерії перебувають під впливом двох груп чинників:

· Перша— чинники, пов’язані з організацією управлінського процесу. До них можна віднести: доцільність надання органу (його структурному підрозділу) певних повноважень щодо вироблення певних управлінських рішень, відповідність структури органу, його штатного розпису та штату наданим повноваженням, оптимальність технології управління чи регулювання та прийняття управлінських рішень, раціональність нормативного врегулювання управлінської діяльності тощо.

·

· Друга група чинників інтегрує питання організації трудової діяльності державних службовців. Вона включає формування персонального складу органу кадрами необхідної кваліфікації, створення необхідних соціальних, матеріальних, інформаційних, психологічних умов для продуктивної праці тощо.

- Лідерство в групах та колективах. Соціальна відповідальність керівника. Лідерські якості керівника у здійсненні політики держави. - Инвестирование - 6

-

Поряд з визначеними раніше критеріями функціональної та витратної спрямованості доцільно виокремити критерії спеціальної соціальної ефективності державного апарату та державної служби.

Ця група критеріїв має віддзеркалювати організацію та функціонування певної підсистеми державного апарату. До неї можна віднести такі критерії:

1)цілеспрямованість організації і функціонування певної підсистеми державного апарату та її структур, що полягає у відповідності їх управлінських впливів цілям, які об’єктивно формуються суспільством.

Аналіз цілеспрямованості підсистеми чи органу влади передбачає:

· виявлення та нормативне закріплення суспільно актуальних цілей і повноважень;

· моніторинг їх реалізації з урахуванням змін потреб та інтересів; вимірювання досягнення цілей і коригування діяльності залежно від ступеня їх досягнення;

2)витрати часу на вироблення управлінських рішень та їх реалізацію. Управлінське рішення має найвищу результативність протягом досить короткого проміжку часу, поки воно відповідає умовам його розроблення і чинникам, які при цьому враховувалися;

3)стиль функціонування підсистеми державного апарату, тобто форми і методи вирішення управлінських проблем, а також оптимальний набір структурних елементів цієї підсистеми;

4)складність структури підсистеми державного апарату.

Цей критерій враховує виключно важливий аспект управління. Чим простіша організаційна структура у вертикальному та горизонтальному розподілі, тим скоріше відбувається проходження управлінського рішення, тим менше воно піддається змінам, тим менше проблем на так званих стикових вузлах.

До групи критеріїв спеціальної соціальної ефективності доцільно додати компетенцію органів, професіоналізм державних службовців, розподіл прав і повноважень між структурними підрозділами та їх працівниками, інші питання організації та функціонування державної служби.

За цими критеріями та витратними можна дати узагальнюючу оцінку внутрішній організації та функціонування підсистеми державного апарату чи певного органу влади.

-

1s ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Дайте визначення понять імідж, імідж державного службовця.

2. Яке значення має імідж для ефективної діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування?

3. Назвіть основні складові іміджу державного службовця.

4. Яке значення комунікаційного забезпечення у формуванні іміджу керівника?

5. Означте позитивні і негативні комунікативні якості державного службовця. Визначте та охарактеризуйте аспекти позитивного іміджу державного службовця.

6. Що таке влада та які її прояви? Які джерела влади вам відомо?

7. Охарактеризуйте владні відносини в управлінні державною установою.

8. Яким чином владні повноваження і лідерство використовуються для досягненні цілей у державній службі?

9. Охарактеризуйте статус державних службовців, їх складові.

10. Які відмінності у діяльності лідера та керівника в колективі?

11. Які типи лідерства Вам відомі? Охарактеризуйте їх.

12. Опишіть лідерські якості керівника.

13. Дайте визначення поняття ефективність адміністративного менеджменту. Охарактеризуйте підходи та аспекти оцінки ефективності адміністративного менеджменту.


Д О Д А Т К И


Додаток А

Лідерство в групах та колективах. Соціальна відповідальність керівника. Лідерські якості керівника у здійсненні політики держави. - Инвестирование - 7



Додаток Б

Лідерство в групах та колективах. Соціальна відповідальність керівника. Лідерські якості керівника у здійсненні політики держави. - Инвестирование - 8

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аникин Б.А. Высший менеджмент для руководителя: [Учеб. пособие] / Аникин Б.А. – М.: Издательский Дом “ИНФРА-М”, 2000. – 135 с.

2. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: [Курс лекций] / Атаманчук Григорий Васильевич. – 4-е изд., стер. – М.: Омега-Л, 2006. – 584 с.

3. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: [Курс лекций] / Атаманчук Г.В. – М.: Юрид. лит., 1997. – 400 с.

4. Бай С.І. Операційний менеджмент: Практикум: [Навч. посібн.] / Бай С.І., Іванова І.В., Микитенко Н.В. – К.: КНТЕУ, 2001. – 422 с.

5. Бакуменко В.Д. Теоретичні та організаційні засади державного управління: [Навч. посіб.] / Бакуменко В.Д., Надолішній П.І. – К.: Міленіум, 2003. – 256 с.

6. Білоус А.О. Політико-правові системи: світ і Україна: [Навч. посіб.] / Білоус А.О. – К.: АМУПП, 2000. – 200 с.

7. Виконавча влада в Україні: [Навч. посіб.] // За заг. ред. Н.Р. Нижник. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 128 с.

8. Государственное управление: основы теории и организации: [Учебн. под ред. В.А. Козбаненко]. – М.: Статут, 2002. – Т.1 – 360 с.

9. Гурне Б. Державне управління / Бернар Гурне. – К.: Основи, 1993. – 165 с.

10. Глухов В.В. Менеджмент: [Учеб.] /В.В. Глухов. – СПб.: Спец. лит., 2000. – 700 с.

11. Державне управління: [Навч. посіб.] / А.Ф. Мельник, О.Ю. Оболенський, А.Ю. Васіна, Л.Ю. Гордієнко; За ред. А.Ф. Мельник. – К.: Знання-Прес, 2003. – 343 с.

12. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади: [Навч. посіб.] / Н.Р. Нижник., С.Д. Дубенко, В.І. Мельниченко та ін.; За заг. ред. проф. Н.Р. Нижник. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 164 с.

13. Державне управління: словник-довідник / [уклад. Бакуменко В.Д. та ін.; за заг. ред. Князева В.М., Бакуменка В.Д.]. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 228 с.

14. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / [за заг. ред. В.Б. Авер’янова]. – К.: Факт, 2003. – 384.

15. Державне управління та державна служба: [Словник-довідник] / Уклад. О.Ю. Оболенський. – К.: КНЕУ, 2005. – 480 с.

16. Державне управління: теорія і практика / [Авер’янов В. Б., Цвєтков В. В., Шаповал В. М. та ін.]. – К.: НАН України, ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.

17. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: [навч. посіб. / за заг. ред. Н. Р Нижник, В. М. Олуйка]. – Львів: Вид-во „Львівська політехніка”, 2002. – 352 с.

18. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація: [Моногр.] / Кол. авт.; Відпов. ред. – проф. Н.Р. Нижник. – К.: УАДУ при Президентові України, 1997. – 448 с.

19. Дзвінчук Д.І. Психологічні основи ефективного управління: [Навч. посібн.] / Дзвінчук Д.І. – К.: ЗАТ “Нічлава”, 2001. – 280 с.

20. Зайцев Г.Г. Управление персоналом: [Учеб. пособие] / Г.Г. Зайцев. – СПб.: Северо- Запад, 1998. – 310 с.

21. Іванова І.В. Менеджер – професійний керівник: Навч. посіб. – К.: КНТЕУ, 2001.– 107 с.

22. Кабушкин Н.И. Основы менеджмента: [Учебн. для студ. вузов] / Кабушкин Николай Иванович. – Минск: Финансы, учет, аудит, 1997. – 284 с.

23. Кодекс законів про працю України: [Кодекс України від 10.12.1971 № 322-VIII(із змінами, внесен. згідно із 63 Законами України у 1992-2010 рр.) // Відом. Верховної Ради УРСР. – 1971. – Додаток до № 50. – 17 грудня.

24. Колот A.M. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу: [Навч. посіб.] – К.: КНЕУ, 1998.

25. Конституція України: [прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р (із змінами, внесен. Законом України від 08.12.2004 № 2222-IV] // Відом. Верховної Ради України. – 1996. – № 30 – 23 липня – Ст. 141.

26. Конспект лекцій “Основи менеджменту”: [Електронний ресурс] // Бібліотека економіста. – Режим доступу: http://library.if.ua/books/3.html.

27. Малиновський В.Я. Державне управління: [Навч. посіб.] / Малиновський Валентин Ярославович. – Луцьк: ред.-вид. від-ня “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. – 558 с.

28. Малиновський В.Я. Словник термінів і понять з державного управління. – К.: Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2005. – 254 с.

29. Мельник Л.П. Психологія управління: [Курс лекцій] / Мельник Л.П. – 2-ге вид., стереотип. – К.: МАУП, 2002. – 176 с.

30. Мошек Г.В. Менеджмент підприємства: [Підруч.] / Мошек Г.В., Гомба Л.А., Піддубна Л.П. – К.: КНТЕУ, 2002.

31. Нижник Н.Р. Системний підхід в організації державного управління / Нижник Н.Р., Машков О.А. – К.: Вид-во УАДУ, 1998. – 160 с.

32. Нижник Н.Р. Проблеми сьогодення державного управління в Україні / Н.Р. Нижник // Університетські наукові записки. – 2007. – № 3 (23). – С. 14-19.

33. Органи державної влади в Україні: структура, функції та перспективи розвитку: [Навч. посіб.] / Кол. авт.: Нижник Н.Р., Дубенко С.Д., Плахотнюк Н.Г. та ін. / За заг.ред. Н.Р.Нижник. – К.: ЗАТ “НІЧЛАВА”, 2003. – 288 с.

34. Пірен М. І. Конфліктологія: [Підруч.] / М.І. Пірен. – К.: МАУП, 2003. – 360 с.

35. Про державну службу: [Закон України від 16.12.1993 № 3723-XII (із змінами, внесен. згідно із 15 Законами у 1995-2007 рр.)] // Відом. Верховної Ради . – 1993. – № 52. – 28 грудня. – Ст. 490.

36. Про державну таємницю: [Закон України від 1994 № 3855-XII (із змінами, внесен. згідно із 3 Законами у 2003-2008 рр.)] // Відом. Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – 19 березня. – Ст. 93.

37. Про Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України: [Указ Президента України від 12.03.1996 № 179/96] // Урядовий кур’єр. – 1996. – 28 березня.

38. Про засади запобігання та протидії корупції: [Закон України від 11.06.2009 № 1506-VI (із змінами, внесен. згідно із 2 Законами у 2009-2010 рр.)] // Відом. Верховної Ради України. – 2009. – № 45. – 6 листопада. – стор. 1675, Ст. 691.

39. Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим: [Закон України від 23.12.1998 № 350-XIV] (із змінами, внесен. згідно Законом у 2009 р.)] // Відом. Верховної Ради України. – 1999. – № 5. – 12 грудня. – Ст. 43.

40. Про затвердження Положення про Державну митну службу України: [Постанова Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 940 (із змінами, внесеними згідно з 2 Постановами КМ у 2008 р.)] // Офіц. вісник України. – 2007. – № 53. – 30 липня. – стор. 92, Ст. 2163.

41. Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади: [Указ Президента України від 15.12.99 № 1573/99 (із змінами, внесен. згідно із 45 Указами у 2000-2007 рр.)] // Офіц. вісник України. – 1999. – № 50. – 31 грудня. – Стор. 11.

42. Про Державну митну службу України: [Указ Президента України від 29.11.1996 № 1145/96 (із змінами, внесеними згідно з 4 Указами Президента у 1998-2006 рр.) // Урядовий кур’єр. –1996. – 5 грудня. – № 228.

43. Про інформацію: [Закон України вiд 02.10.1992 № 2657-XII (із змінами, внесен. згідно із 7 Законами у 2000-2010 рр.)] // Відом. Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – 1 грудня. – Ст. 650.

44. Про місцеві державні адміністрації: [Закон України від 09.04.1999 № 586-XIV (із змінами і доповн. внесен. 23 Законами України у 2001-2010 рр.)] // Відом. Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21. – 28 травня. – Ст. 190.

45. Про місцеве самоврядування в Україні: [Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР (із змінами і доповн. внесен. 46 Законами України у 1998-2010 рр.)] // Відом. Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.

46. Райт Г. Державне управління / Глен Райт. – К: Основи, 1994. – 191 с.

47. Реформа публічного управління в Україні: виклики, стратегії, майбутнє: [Моногр.] / Національна академія держ. управління при Президентові України / І.А. Грицяк (відп. ред.). – К.: “К.І.С.”, 2009. – 240 с.

48. Реформування державного управління в Україні: Проблеми і перспективи / За заг. ред. В.В. Цвєткова. – К.: Оріони, 1998. – 362 с.

49. Семигин Г.Ю. Социологическая энциклопедия: В 2 т. Т. 1 / Національній общественно-научный фонд / Г.Ю. Семигин, В.Н. Иванов. – М.: Мысль, 2003. – 694 с.

50. Управление персоналом организации: [Учебн.] / Под ред. А.Я. Кибанова. – 3-е изд., доп. и перераб. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 638 с.

51. Храмов В.О. Основи управління персоналом: [Навч.-метод. посіб.]. / Храмов В.О., Бовт рук А.П. – К.: МАУП, 2001. –112 с.

52. Цвєтков В.В. Демократія-Управління-Бюрократія: в контексті модернізації українського суспільства: [Моногр.] / Цвєтков В.В., Горбатенко В.П. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001.– 248 с.

53. Цвєтков В.В. Державне управління: основні фактори ефективності (політико-правовий аспект) / Цвєтков В.В. – X.: Вид-во “Право”, 1996. – 164 с.

54. www. zakon.rada.gov.ua

55. www. uk.wikipedia.org

56. www.ukurier.gov.ua

57. www. kmu.gov.ua

58. www. president.gov.ua


[1] Зміст теми формується відповідно до конкретного органу виконавчої влади (державної установи).

[3] Beetham D. Bureaucracy: [Paperback] / David Beetham. – The University of Minnesota Press, 1987. – 137 p.

← Предыдущая страница | Следующая страница →