Поделиться Поделиться

Лікарські рослини та сировина, які містять фенологлікозиди і фенолокислоти

Фенологлікозиди – це форма фенольних сполук, в яких гідроксильна група зв'язана з молекулами вуглеводів. До них відносяться похідні бензойної кислоти і фенолоспиртів.

Фенологлікозиди – це безбарвні чи жовтуваті кристали, розчинні у воді, етиловому та метиловому спирті. Під дією кислот здатні розщеплюватися на аглікон і вуглеводневу частину.

Перший фенольний глікозид, котрий був одержаний із рослин – саліцин-β- глікозид саліцилового спирту. Його ідентифікував із кори верби французький вчений Леру у 1828 році. Пізніше із кори верби був виділений фенологлікозид – салідрозид.

Поширений й інший β-глікозид гідрохінону – арбутин, котрий міститься у багні звичайному, бадані товстолистому, мучниці звичайній, чорниці та ін.

Рослини, які містять фенологлікозиди та інші фенольні сполуки описані нижче.

Брусниця звичайна (Vaccinium vitis-idaea L.)

Вічнозелений слабкий кущик з родини Вересові (Ericaceae) з добре розвиненою кореневою системою. Стебло прямостояче галузисте 8-25 см заввишки. Листки чергові, оберненояйцевидні блискучі, шкірясті із загнутими краями, на внутрішній стороні з темними залозками. Квітки правильні біло-рожевого кольору. Цвіте у травні-червні. Плід – округла яскраво-червона багатонасінна ягода.

Поширення. Росте на Поліссі, у Карпатах, рідко на півночі Лісостепу у хвойних і мішаних лісах.

Заготівля. Збирають і сушать листя рано навесні, зразу після танення снігу й до початку цвітіння. Ягоди починають збирати з серпня до перших заморозків, коли вони стають червоними з одного боку, й вже потім дозрівають. Зберігають свіжими чи замороженими, мочать та маринують: перебрані ягоди засипають у скляну чи емальовану посудину й заливають сиропом, щоби він покрив плоди. Сироп приготовляють, розчиняючи віл води 2 ст. л. цукру і 0,5 ч. л. солі, доводять до кипіння і після охолодження кладуть в нього для поліпшення смаку декілька яблук, краще антонівки, духмяного перцю, гвоздики й кориці.

Хімічний склад. У листі міститься гідрохінон, глікозиди арбутин (5,5-9 %), метиларбутин, вакцинін, мелампсорин, ериколін, а також ерици- нол, ідеінхлорид, лікопін, танін, флавоноїди (гіперозид, авікулярен, кемпферол, ізокверцетин), вітамін С (15 мг%), каротин, вітамін Р (320-600 мг%), органічні кислоти (винна, урсолова, галова, елагова, хінна), дубильні речовини (до 10%), сполуки калію (79 мг%), кальцію (40 мг%), магнію (7 мг%), фосфору (16 мг%), заліза (0,4 мг%), марганцю, барію, свинцю, міді, срібла. В ягодах є вуглеводи (до 10,37%), у через те числі глюкоза, фруктоза, сахароза, вітаміни С (8-21 мг%) і Р (320-600 мг%), каротиноїди (0,1%), а також лікопін, каротин, зеаксантин, бензойна кислота частково у вільному стані, частково у вигляді глікозиду, що надає ягодам гіркуватого присмаку, хінна, урсолова, яблучна, лимонна, щавлева, саліцилова, оцтова, гліоксилова, піровиноградна, оксипіровиноградна, кетоглутарова кислоти, дубильні речовини, пектини, арбутин і вакцинін, антоціани, сполуки марганцю та ін.

Застосування. Арбутин в організмі відщеплює гідрохінон, котрий краще діє у лужному середовищі та виділяючись через нирки посилює діурез і має антисептичну дію. Листя й ягоди знижують кількість сечової кислоти у крові. Застосовують як діуретичний, протизапальний, антисептичний, в'яжучий і деміне- рапізуючий засіб при захворюваннях нирок, ниркових мисок, сечового міхура, при нирково- і жовчнокам'яній хворобах, ревматизмі, подагрі, артритах, спондильозі, гастритах шлунку з недостатньою кислотністю шлункового соку. Беруть 1-1,5 ч. л. листя, заливають 1 склянкою окропу, кип'ятять 15 хв. і випивають у 3 прийоми (чи ковтками) упродовж дня, чи 5 г сировини заливають 250 мл холодної води, настоюють 10 год. і випивають впродовж дня.

У народній медицині застосовують як жовчогінний засіб при жовчнокам'яній хворобі, антацидних гастритах й інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту, для збудження апетиту й поліпшення травлення, при застудних захворюваннях, запаленнях верхніх дихальних шляхів, при неврастенії у вигляді вищезгаданого настою. При нічному нетриманні сечі у дітей, беруть 1 ч. л. листя, заливають 1 склянкою киплячої води, настоюють 10 хв. і випивають за день 3 склянки такого настою. Замість листя беруть суміш рівних частин ягід та листя.

Ягоди застосовують як вітамінний продукт у свіжому та моченому вигляді, а також звареними у цукрі, в основному як приправу до страв. З них готують киселі, екстракти, варення, пастилу, начинку для цукерок, джеми, наливки, сік, сиропи, квас; їх маринують та мочать. З ягід готують сік, котрий застосовують при легких формах гіпертонічної хвороби, для поліпшення апетиту й травлення, при запальних захворюваннях, цинзі, гнилісних проносах. У народній медицині ягоди застосовують як вітамінний, сечогінний та в'яжучий засіб при нирковокам'яній хворобі, ревматизмі, подагрі, цинзі, туберкульозі легенів, анацидному гастриті, проносах, цукровому діабеті. Парені ягоди у власному соку та змішані з толокном і медом вживають при туберкульозі та кровохарканні.

← Предыдущая страница | Следующая страница →