Поделиться Поделиться

Діагностика ускладнень виразкової хвороби

До ускладнень виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки відносять кровотечу, пенетрацію, перфорацію, рубцево-виразковий стеноз пілоричного відділу шлунка і дванадцятипалої кишки, перивісцерит та малігнізацію. Вказані ускладнення суттєво міняють клінічну картину захворювання, прогноз і ступінь придатності, вимагаючи від лікаря ґрунтовного перегляду тактики ведення пацієнта.

Алгоритм діагностики виразкової кровотечі:

– при опитуванні виявляються характерні скарги – слабкість, нудота, головокружіння, миготіння "мушок" перед очима, серцебиття, зменшення больового синдрому, блювота "кавовою гущею", мелена;

– при огляді – блідість, специфічний характер блювотних мас і калу; при фізикальному обстеженні – тахікардія, зниження артеріального тиску;

– при пальцевому ректальному дослідженні – чорне забарвлення калу;

– при рентгенологіченому дослідженні – прямі й непрямі ознаки виразки;

– при ендоскопічному дослідженні (після стабілізації гемодинаміки) – кров у просвіті шлунка і дванадцятипалої кишки, виразковий дефект слизової з джерелом кровотечі, що зупинилася/продовжується, згустки крові;

– лабораторними дослідженнями при значній крововтраті (більше 10% ОЦК) визначається зниження кількості еритроцитів, гемоглобіну, тромбоцитів, зменшення гематокриту, ретикулоцитоз, наявність крові у блювотних масах і калі, резорбційна азотемія.

Алгоритм діагностики пенетрації виразки:

– при опитуванні виявляються постійний, інтенсивний біль з іррадіацією в проекцію ураженого органу, резистентність до противиразкової терапії, підвищення температури тіла;

– при пенетрації в підшлункову залозу біль іррадіює в спину, має оперізуючий характер; при пенетрації в малий сальник – в праве підребер'я, плече, ключицю чи в ділянку груднини; при пенетрації в брижу товстої кишки – вниз до пупка;

– при обстеженні хворого звертає увагу інтенсивна болючість і локальне м'язеве напруження в проекції ураженого органу;

– при рентгенологічному дослідженні визначається глибока "ніша", що виходить далеко за контур шлунка чи ДПК, виразкова зона малорухома, динаміка в процесі лікування сповільнена чи відсутня;

– при ендоскопічному дослідженні частіше визначається кругла, глибока виразка з ознаками вираженого перифокального запалення, запальним валом навколо виразки;

– при ультразвуковому дослідженні, комп'ютерній томографії та лапароскопії (у складних випадках) виявляють інфільтрати й запальні зміни в уражених органах;

– при лабораторному дослідженні виявляються лейкоцитоз, прискорення ШОЕ, можуть визначатися ознаки порушення функції ураженого органу (печінка, підшлункова залоза).

Алгоритм діагностики перфорації виразки:

– при опитуванні з'ясовуються гострий початок, гострий, інтенсивний (кинджальний) біль в епігастрії, часто слабкість, нудота;

– при обстеженні звертає увагу типове положення хворого (лежачи на боці чи на спині з приведеними до живота ногами), блідість, "ниткоподібний" пульс, зниження артеріального тиску, дошкоподібне напруження передньої черевної стінки, зникнення печінкової тупості, тимпаніт при перкусії живота (симптом Робера), позитивні симптоми подразнення очеревини;

– при рентгенологічному дослідженні виявляється смужка газу в черевній порожнині у вигляді серпа під куполом діафрагми;

– при ендоскопічному дослідженні виявляється виразка без дна з вираженими запальними змінами країв, шлунок погано розправляється повітрям;

– при ультразвуковому дослідженні та комп'ютерній томографії (у складних діагностичних випадках) виявляють обмежені інфільтрати та позаочеревинні флегмони у хворих із прикритою й атиповою перфорацією;

– при лабораторному дослідженні виявляються лейкоцитоз із паличкоядерним зсувом, прискорення ШОЕ.

Алгоритм діагностики стенозу вихідного відділу шлунка і цибулини дванадцятипалої кишки:

– при опитуванні виявляються скарги на відчуття повноти і стиснення в епігастрії після прийому їжі, зниження апетиту, на відрижку з неприємним запахом, нудоту, блювоту, з'їденою напередодні їжею, схуднення;

– при обстеженні хворого звертають увагу на зниження маси тіла, перистальтичні рухи в епігастральній ділянці, шум плескоту при пальпації епігастральної ділянки, у окремих випадках – на кахексію, симптом Хвостека, "шлункову тетанію";

– при рентгенологічному дослідженні виявляється збільшення розмірів шлунка, велика кількість шлункового вмісту, виражена деформація вихідного відділу шлунка чи ДПК, підсилена перистальтика чи атонія шлунка із залишками контрастної речовини в шлунку >2 год, >6 год, до 24 год згідно при компенсованому, субкомпенсованому та декомпенсованому пілоростенозі;

– при ендоскопічному дослідженні визначається збільшення розмірів шлунка, велика кількість шлункового вмісту в просвіті шлунка, виражена деформація і запальні зміни воротаря чи дванадцятипалої кишки;

– при проведенні С13-октаноєвого дихального тесту – ознаки сповільнення евакуації твердої їжі зі шлунка;

– при лабораторному дослідженні у випадках із декомпенсованим стенозом виявляються гіпохлоремія, азотемія, алкалоз.

Алгоритм діагностики пілородуоденального стенозу.

Алгоритм діагностики перивісцериту:

– при опитуванні виявляється постійний, інтенсивний біль із втратою ритмічності, іррадіацією в проекцію сусіднього органу, залежністю від положення тіла, резистентний до противиразкової терапії;

– при обстеженні хворого звертає увагу постійна локальна болючість і позитивний симптом Менделя;

– при рентгенологічному дослідженні визначається "ніша", деформація шлунка і дванадцятипалої кишки, порушення евакуаторної функції;

– при ендоскопічному дослідженні визначається виразка з ознаками вираженого перифокального запалення;

– при лабораторному дослідженні виявляються лейкоцитоз, прискорення ШОЕ, підвищення С-реактивного протеїну, фібриногену;

– при лапароскопічному дослідженні (у складних випадках) виявляються ознаки запалення в серозній оболонці шлунка і дванадцятипалої кишки.

Алгоритм діагностики малігнізованих виразок:

– при опитуванні хворих звертає увагу спотворення апетиту, немотивована слабкість, схуднення;

– при обстеженні, за умови тривалого перебігу, визначається блідість, зниження тургору шкіряних покривів, може пальпуватися новоутворення в епігастральній ділянці;

– при ендоскопічному дослідженні визначається виразка з нечіткими, горбистими краями, деформацією одного з країв, інфільтрацією оточуючої слизової (обов'язкова багатократна прицільна біопсія – 6 шматочків – із подальшим гістологічним дослідженням);

– при рентгенологічному дослідженні виявляється стійкий симптом "ніші", неправильний рельєф слизової навколо виразки, послаблення скорочень м'язової стінки;

– при лабораторному дослідженні виявляються анемія, прискорення ШОЕ, "+" онкомаркери шлунка (СА 72-4), нерідко визначається гістамінрефрактерна ахлоргідрія (слід пам'ятати, що виразки дванадцятипалої кишки малігнізуються рідко).

Похожие статьи