Поделиться Поделиться

Отруєння фосфорорганічними токсичними сполуками

Отруйні речовини нервово-паралітичної дії відносять до групи високотоксичних. Свого часу вони вважалися найбільш перспективними для застосування у якості хімічної зброї. За хімічним походженням ФОС є похідними фосфорної кислоти. В якості бойових отруйних речовин виступають зарін, зоман, V-гази. Ця група представлена значною кількістю інсектицидів:

тіофос, метафос (комерційна назва – вофатокс), меркаптофос, карбофос, хлорофос, метилмеркаптофос, препарат М-81 та інші. В організм ФОС потрапляють інгаляційно, перкутанно, крізь рану та перорально.

Клінічні синдроми гострих уражень ФОС:

Діагноз ураження ФОС ґрунтується головним чином на клінічній картині. Найбільш вірогідними ознаками ураження ФОС є наступні:

• при інгаляційному впливі: міоз, спазм акомодації, бронхоспазм, салівація, підвищене потовиділення, фібриляції окремих мускульних груп і судоми;

• при перкутанному впливі: м'язові посмикування на місці аплікації отрути, судоми й паралічі;

• при пероральному ураженні: повторна блювота, біль в епігастральній ділянці чи розлитий біль у животі, часті й рідкі випорожнення, вологі шкірні покриви, м'язові фібриляції, судоми, звуження зіниць; у промивних водах можуть бути виявлені сліди ФОС.

Критерії діагностики:

1. Звуження зіниць, підвищена пітливість.

2. Рясні виділення слизу з носа, бронхів, бронхоспазм, утруднений видих, задишка.

3. Підвищення виділення слини, нудота, блювота, діарея, спазми кишечника, матки; посилення перистальтики кишечника.

4. Посмикування м'язів у місці потрапляння на шкіру, судоми.

5. Брадикардія, зниження AT, колапс.

6. Ціаноз, сплутана свідомість, втрата свідомості, кома.

У випадку контакту з ФОС, своєчасним і правильним вжиттям заходів першої допомоги дозволяється попередити/ послабити розвиток ураження. Для цього негайно слід припинити подальше надходження отрути до організму. При потраплянні ФОС на шкіру необхідно якомога швидше обробити заражені ділянки рідиною індивідуального протихімічного пакету чи 10- 15% розчином аміаку; одночасно прийняти всередину профілактичний антидот. У випадку потрапляння отрути в очі рекомендується їх промивання водою чи 2% розчином натрію гідрокарбонату, після чого слід застосувати

– мютичнии;

- гастроінтестинальнии;

– диспноетичний;

– психоневрологічний;

– невротичний;

– бронхоспастичний;

– кардіальний;

– судомно-паралітичний,

атропін у вигляді очних крапель і прийняти всередину антидот. При підозрі на отруєння зараженою водою чи продуктами харчування необхідно провести беззондове промивання шлунка водою і ввести адсорбент (атоксил, активоване вугілля).

Відомі на сьогодні антидоти відносяться до двох груп: холінолітиків і реактиваторів холінестерази, які здатні відновити активність пригніченого при інтоксикації ФОС ферменту. Антидоти проявляють максимальний ефект за умови раннього їх застосування (в найближчі 10-15 хв).

Алгоритм дій.

Загальновизнаною протиотрутою при ураженні ФОС є атропіну сульфат. При його введенні відбувається послаблення симптомів отруєння: покращується дихання, зникають/чи зменшуються судоми, відновлюється серцевий ритм і нормалізується ЕКГ; зменшуються гастроінтестинальні прояви. Атропін проявляє антагоністичний вплив на всі ефекти ФОС, пов'язані зі збудженням М-холінореактивних систем, блокуючи М-холінорецептори і перешкоджаючи дії накопиченого в нервових синапсах ацетилхоліну. Доза атропіну встановлюється індивідуально й залежить від важкості ураження. Однак функціонального антагонізму у відношенні М-холінореактивних систем вдається досягнути лише при частих повторних введеннях атропіну до легких ознак його передозування: сухість шкіри, слизових, гіперемія обличчя, розширення зіниць, помірне прискорення пульсу.

← Предыдущая страница | Следующая страница →