Поделиться Поделиться

Аномалії ниркових вен

Аномалії правої ниркової вени (додаткові та множинні вени), як правило, клінічного значення не мають, за винятком впадіння вен яєчка в праву ниркову вену, яка проявляється правобічним розширенням вен сім'яного канатика (варикоцеле).

Аномалії лівої ниркової вени (кільцеподібна, ретроаортальна, екстракавальне впадіння) внаслідок стиснення аортою проявляються порушеннями венозного відтоку та венозною гіпертензією. Окрім того, аномальні ниркові вени можуть перехрещуватися з сечоводом, викликаючи певний ступінь його обструкції, порушуючи відтік сечі від нирки та спричинюючи її гідронефротичну трансформацію. В даних випадках тактика лікування залежить від ступеня обструкції та клінічної симптоматики.

Стеноз ниркової вени в більшості випадків є причиною венозного застою в нирці, порушення ниркового кровообігу та виникнення гематурії, протеїнурії, артеріальної гіпертензії.

Аномалії кількості нирок

Аномалії кількості нирок є одними з найбільш розповсюджених (від 10-15 % всіх аномалій нирок).

Аплазія (агенезія) нирки

Складає 1 % всіх аномалій. У жінок фіксується у 2 рази частіше, ніж у чоловіків. За даними аутопсій, спостерігається в 1 випадку на 1100 аутопсій.

Аплазія нирки – це повна відсутність нирки та ниркових судин. Завжди спостерігається компенсаторна гіпертрофія протилежної нирки. Клінічного значення не має. Ускладнень не викликає при умові нормального функціонування протилежної нирки.

Подвоєння нирок

Складає близько 10 % всіх аномалій нирок. У жінок фіксується в 2 рази частіше, ніж у чоловіків. За даними аутопсій спостерігається в 1 випадку на 150 аутопсій. В 90 % випадків подвоєння однобічне, в 10 % – двобічне.

Необхідно розрізняти власне подвоєння нирок та додаткову нирку. У першому випадку подвоєна нирка дещо більше звичайної, дві її половини часто розділяються помірно вираженою борозною, мають окреме кровопостачання, венозний та лімфатичний відтік, проте анатомічно це єдиний орган. Додаткова нирка є абсолютно окремим органом, котрий може розміщуватись на різних рівнях і не пов'язаний з двома іншими нирками.

Розрізняють повне та неповне подвоєння нирок. При повному подвоєнні існують дві порожнинні системи (верхня недорозвинена), які дають початок двом сечоводам (рис. 4.4). Останні чи окремо впадають у сечовий міхур (подвоєння сечоводів), чи з'єднуються на своєму протязі (розщеплений сечовід).

При неповному подвоєнні нирки існує головна чашково-мискова система та додаткова, що розташована над нею (рис. 4.5). Остання, як правило, недорозвинена, не має чітко відокремлених великих чашечок і з'єднується із головною чашково-мисковою системою. Досить часто буває важко провести межу поміж гілчастою, розгалуженою верхньою чашечкою та неповним подвоєнням нирки.

Клінічна картина. Клінічно у більшості випадків ця аномалія не проявляється. У частини хворих виникають явища застою сечі у верхній половині нирки, що пов'язано із звуженням у місці злиття сечоводів, виникненням сечовідно-ниркового та внутрішньониркового рефлюксу. Така ситуація призводить до виникнення хронічного запального процесу, каменеутворення, гідронефрозу верхньої половини нирки.

Діагностика. Базується на клінічних проявах захворювання та даних допоміжних інструментальних методів обстеження.

Головні методи діагностики:

• екскреторна урографія;

• ультразвукове дослідження;

• комп'ютерна томографія;

• цистоскопія.

Додаткові методи діагностики:

• магнітно-резонансна томографія;

• ретроградна уретеропієлографія (у випадку відсутності функції нирки чи неінформативності екскреторної урографії).

Лікування. Консервативне лікування. Пов'язане з лікуванням можливих ускладнень (гідронефротична трансформація нирки, гострий та хронічний пієлонефрит, сечокам'яна хвороба).

Оперативне лікування. Операцію проводять тільки при відсутності ефекту від консервативного лікування ускладнень. Полягає вона у гемірезекції верхньої половини нирки, рідше у пластиці сечоводу (при гідронефрозі нирки з частими загостреннями хронічного пієлонефриту).

Рис. 4.4. Екскреторна урограма на 15 хвилині. Повне подвоєння лівої нирки, розщеплення лівого сечоводу. Конкремент верхньої третини правого сечоводу. Правобічний гідронефроз

Рис. 4.5. Неповне подвоєння нирки: аінфузійна урограма на 10 хвилині; б–екскреторна урограма на 7 хвилині

Рис. 4.6. аекскреторна урограма на 10 хв. Поперекова дистонія обох нирок (ротація правої нирки на 90 °, лівої нирки–на 180 °); б – ретроградна уретеропіелограма (ротація лівої ниркина 90 °)

Додаткова нирка

Завжди однобічна аномалія розвитку. Додаткова нирка має автономне кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік та сечовід, котрий чи впадає в сечовий міхур окремим вічком нижче та медіальніше основного, чи зливається з сечоводом основної нирки за типом розщепленого сечоводу. Як правило, клінічно не проявляється та лікування не потребує.

Похожие статьи