Поделиться Поделиться

Фізіологія сну

Також одним різновидом функціонального стану ЦНС і всього організму вважають сон. Людина майже третину життя проводить у цьому стані. Тривалість сну залежить від віку й індивідуальних особливостей. Немовлята сплять до 20 год, а дорослі в середньому 6,5-8 год на добу (щоби почувати себе бадьорим й енергійним, удень іноді достатньо поспати кілька хвилин).

Сон - це особливий стан організму, що характеризується припиненням чи значним зниженням рухової активності, зниженням функції аналізаторів, зменшенням контакту з навколишнім середовищем, більш-менш повним відключенням свідомості.

Види сну.Природний фізіологічний сон, що має періодичний характер, може бути добовим чи сезонним (зимова чи літня сплячка), виникати одно- чи багаторазово протягом доби.

Гіпнотичний сон - частковий сон, що характеризується збереженням деякого контакту людини із зовнішнім світом. Часткове відключення свідомості при збереженні контакту з гіпнотизером створює сприятливе підґрунтя для підвищеної сугестивності.

Патологічний сон виникає внаслідок різних нервово-психічних розладів. Він характеризується підвищеною сонливістю різного ступеня вираженості - від легкого дрімотного стану до летаргічного сну, коли впродовж тривалого часу, аж до кількох років, людину не дозволяється розбудити.

Природний сон

Незважаючи на велику кількість відповідних досліджень, механізми сну дотепер до кінця не з'ясовано, і через те наші уявлення про них здебільшого мають гіпотетичний характер. Повною мірою не зрозуміла також і причина, що зумовлює необхідність настання сну: через що людина чи тварина на деякий час мають стати зовсім беззахисні - заснути. Водночас людина переносить надзвичайно важко тривале позбавлення сну, і лише особливо видатним "рекордсменам" вдавалося протриматися без сну 7-10 діб.

На сьогодні особливий інтерес становить думка про сон як про один із проявів циркадіанних (від англ. circa - близько, dies-день; близькодобових) ритмів. У людини виявлено понад 100 різних фізіологічних параметрів, що переживають циклічні коливання з періодом близько 24 год. Один з найяскравіших ритмів - цикл "сон-неспання". Багато ритмів задають "структури-часозадавачі", ритмічність функції яких запускається при народженні.

Не виключено, що циркадіанний ритм "сон-неспання" ссавцям дістався в спадщину від найдавніших предків - рептилій, які не мали механізмів терморегуляції. Унаслідок цього вони з настанням темряви й похолодання впадали в "сплячку" - гіпотермічну нерухомість. Низька нічна температура, сприяючи зниженню активності обмінних процесів у клітинах ЦНС, природно приводить до пригнічення її активності. Не виключено, що ссавці, отримавши "у спадщину" даний "першо-сон", трансформували його в той стан, що і становить справжній фізіологічний сон. Така гіпотеза не позбавлена підстав, оскільки утворення стовбура мозку еволюційно мало змінилися, а саме тут містяться нейрони, які дозволяється зарахувати до "центрів сну" (див. нижче).

Фази сну

Стан людини в період сну характеризується насамперед різким зниженням чутливості сенсорних систем, що порушують адекватну реакцію організму на зовнішні подразники. Хоча людина, що спить, може й прокинутися під дією навіть не таких потужних, проте важливих для неї подразників. Так, матір миттєво може розбудити не лише плач, а іноді й ворушіння дитини, що спить, і водночас вона може не чути сторонніх голосних звуків.

Дані й інші зміни, що виникають в організмі в період сну, залежать від його глибини. Нині глибину сну, зумовлену силою подразника, необхідного для пробудження, поділяють на кілька (до 4-5) фаз.

Мал. 183.Характер ЕЕГ під час неспання та сну

З поглибленням сну спостерігають фазні зміни ЕЕГ: десинхронізований роціритм ЕЕГ людини, що не спить, поступово уповільнюється, синхронізується, а за найглибшого сну реєструють 5-хвилі (мал. 183).

Перша фаза сну характеризується появою а-ритму (типового для розслабленого неспання), скелетні м'язи також напружені, очні яблука рухаються.

Перехід у другу фазу супроводжується появою швидкої, дрібної, проте нерегулярної активності ЕЕГ, що переривається появою великих повільних хвиль. М'язове напруження значно знижується, очі не рухаються. Це момент справжнього настання сну. Через кілька хвилин хвилі ЕЕГ також більше зростають і вповільнюються, їхня частота становить 1-4 цикли за 1 с. Це 5-хвилі, характерні для третьої стадії. Коли понад 20 % усього часу сну займають 5-хвилі, це означає настання четвертої фази сну. У третій, а особливо в четвертій фазі сну скелетні м'язи розслаблені, очі нерухомі. У цьому разі домінує активність парасимпатичної нервової системи з показниками зниження ЧСС, уповільнення дихання, незначного зниження температури тіла. Змінюється і гормональний статус: у крові знижується концентрація кортизолу, а рівень гормону росту зростає. У цій фазі сну розбудити людину досить важко. Унаслідок появи на ЕЕГ повільних хвиль третю і четверту фази сну іменують повільним сном. До ранку глибина сну поступово зменшується.

Час від часу повільний ритм ЕЕГ змінюється на високочастотні, де-синхронізовані хвилі, характерні для стану неспання і засинання (а- і навіть роціхвилі). Проте в такому разі, як і у фазі глибокого сну, тонус периферичних м'язів значно знижено. Однак на тлі загального зниження тонусу м'язів можуть з'явитися їх короткі посмикування, особливо лицевих і, як правило, спостерігають швидкі рухи очей (ШРО). Через те такий стан отримав назву фази ШРО. Дихання, АТ і пульс стають нерегулярними, а в чоловіків (навіть у хлопчиків) може відбуватися ерекція. Усі зазначені зміни здебільшого характерні для активного стану неспання ЦНС, унаслідок чого цю фазу сну також називають парадоксальним сном. Водночас за такого стану поріг пробудження залишається так само високим, як і в разі глибокого сну. Ця фаза триває протягом 15-20 хв, після чого сон знову переходить у четверту фазу.

Як правило, у фазі парадоксального сну людина бачить сновидіння, про що дозволяється довідатися, розбудивши її. Однак сновидіння - не найхарактерніша особливість парадоксального сну - вони з'являються і в інші фази, хоч і трохи рідше.

Таким чином, під час електроенцефалографічного дослідження дозволяється побачити, що фаза швидкого сну характеризується активним станом кори півкуль великого мозку. Учені, що першими проводили подібні дослідження і виявили фазу ШРО, вважали, що позбавлення протягом тривалого часу даної стадії сну (досліджуваних пробуджували з появою відповідних ознак) призводить до порушення психіки. Проте надалі було доведено, що жодних значних відхилень у цьому плані не спостерігалося, хоча після такої ночі досліджуваний почувався недостатньо енергійним, у нього відзначалася незначна сонливість. Становить інтерес той факт, що коли людину впродовж ночі штучно позбавляти фази парадоксального сну, то наступної ночі її буде компенсовано за рахунок його подовження і зменшення фази повільного сну.

Немає підстав вважати, що фаза із ШРО - це наслідок сновидінь, оскільки їх вдається виявити, наприклад, у ембріонів, сліпих немовлят, аненцефалів. (Хоча повністю погоджуватися з таким твердженням, можливо, і не варто.)

У дорослої людини фаза швидкого сну за ніч з являється 4-5 разів з періодичністю близько 90 хв (мал. 184). Розпочинаючи з 5-9-річного віку, сумарна тривалість фази із ШРО становить 20 % усього періоду сну, тобто в середньому триває близько 1,5 год. У дітей молодшого віку вона набагато довша: у немовлят може становити до 50 % їх найтривалішого сну. Коли людина спить лише 3-4 год, то й у цьому разі в неї зберігається сумарна півторагодинна тривалість парадоксального сну. Тривалість даної фази дещо зростає, коли людина починає вести спосіб життя, що потребує активної роботи мозку.

У тварин також реєструється парадоксальна фаза сну. Причому сумарна тривалість її в різних тварин не однакова. У "розумніших" хижаків ця фаза довша, ніж у їх менш розвинених жертв.

Похожие статьи