Поделиться Поделиться

Механізм виникнення умовного рефлексу

Умовний рефлекс виникає завдяки функціонально-тимчасовому зв'язку поміж групою клітин в корі головного мозку, що сприймають умовний сигнал, і групою клітин – представників безумовного рефлексу. Утворення тимчасового зв'язку поміж кірковими центрами – замиканням нової умовнорефлекторної дуги.

Гальмування умовних рефлексів

Умовні рефлекси не тільки виробляються, проте й зникають у певних умовах. Під час утворення умовних рефлексів відбувається взаємодія збудження і гальмування. Дані ж процеси взаємодіють під час прояву уже сформованого умовного рефлексу.

Завдяки гальмуванню забезпечується більша відповідність реакцій організму зовнішнім умовам, тобто більш досконале пристосування до зовнішнього середовища, яке постійно змінюється.

Таблиця 13.1. Відмінності поміж умовними і безумовними рефлексами

Умовні рефлекси

Безумовні рефлекси

1

Набуті протягом життя

Вроджені, спадкові

2

Індивідуальні

Один і той же безумовний рефлекс характерний для всіх тварин певного виду

3

Здійснюються за участю кори великих півкуль

Участь кори необов'язкова

4

Замикаються через функціонально тимчасові зв'язки

Здійснюється через анатомічно виражену рефлекторну дугу

5

Одні згасають, а інші утворюються

Стійкі й незмінні протягом життя

6

Потрібні попередні умови вироблення – підкріплення умовного подразника безумовним

Попередні умови вироблення не потрібні

7

Умовним подразником може бути будь- котрий фактор, для якого є рецепторне поле, тобто може бути викликаним з будь-якого рецепторного поля

Подразник повинен бути адекватним стосовно всієї рефлекторної дуги

8

Характер реакції залежить від виду підкріплення

Залежить від характеристики подразника та подразнюваних рецепторів

9

Зв'язки тимчасові

Зв'язки постійні

10

Значення сигнальне: завчасне попередження про наступну дію з передбаченням результату (прогнозування]

Значення пускове – у процесі дії подразника

11

Забезпечують більш тонке й точне пристосування до навколишнього середовища в силу його мінливості

Забезпечують збереження не тільки індивіда, проте й нащадків, тобто виду в цілому

Гальмування – активний процес пригнічення чи повного припинення збудження під впливом подразнення. Розрізняють безумовне і умовне гальмування умовних рефлексів (табл. 13.2).

Таблиця 13.2. Короткі характеристики гальмування умовних рефлексів

Безумовне (зовнішнє)

Умовне (внутрішнє)

Зовнішнє – пригнічення умовного рефлексу під впливом подразників, адресованих до інших нервових центрів, тобто зовнішніх відносно центру умовного рефлексу. Нові подразники діють одночасно з умовним. При цьому виникає орієнтувальний рефлекс "Що таке?”. У людини – це відволікання уваги.

Зовнішнє гальмування може бути гаснучим та негаснучим (напр. на больові подразники), позамежним (на надмірну силу умовного подразника чи при несприятливих обставинах). Має захисне значення. Виникає з першого разу, властиве всім відділам ЦНС.

1. Згасання – багаторазове непідкріплення умовного подразника безумовним. У людини – забування.

2. Запізнення – при поступовому збільшенні інтервалу поміж умовним сигналом і безумовним подразником відповідь затримується до часу появи безумовного подразника. У людини – вміння чекати, тактовність, ознака вихованості.

3. Умовне гальмо – виникає внаслідок багаторазового застосування без підкріплення комбінації умовного подразника з додатковим індиферентним.

4. Диференціювання – один із двох близьких за природою подразників не підкріплюється, а інший підкріплюється, і з часом тварина реагує лише на подразник, котрий підкріплюється. Є основою впізнавання, розрізнення, навчання.

Закон силових відносин у діяльності кори головного мозку (закон сили та міри). Чим сильніший за біологічною силою подразник (в межах помірних), тим більшою буде відповідь. При надмірній силі умовного подразника ця залежність порушується. На подразнення надмірної сили неможливо виробити умовний рефлекс, а при його існуванні розвивається гальмування. Проте перехід від збудження до гальмування відбувається в декілька стадій (фазові стани): зрівняльна, парадоксальна й ультра- парадоксальна перед повним гальмуванням.

← Предыдущая страница | Следующая страница →