Поделиться Поделиться

Соціально-етичний маркетинг та його місце в системі концепцій маркетингу сучасних підприємств

На сьогодні найбільш застосованою з шести наведених у табл. 1.1 концепцій є концепція соціально-етичного маркетингу, що ставить перед підприємцями задачу виявлення нестатків і потреб цільових ринків та їх забезпечення за допомогою ефективніших, ніж у конкурентів, способів, з одночасним збереженням і зміцненням благополуччя споживачів й суспільства в цілому.

Концепція вимагає збалансованості трьох основних економічних суб'єктів виробничо-комерційних відносин: суспільства (добробут населення, здоровий образ життя), клієнтів (задоволення індивідуальних потреб в межах платоспроможного попиту) і підприємств (отримання прибутків). Соціально-етичний маркетинг базується на новій філософії підприємництва, орієнтованої на задоволення розумних, здорових потреб споживачів. Норми соціально-етичного маркетингу лімітують підприємницьку ініціативу і виробничу діяльність, ставлять її в залежність від орієнтирів суспільного розвитку та поліпшення оточуючого середовища.

Обов'язковими умовами застосування концепції соціально-етичного маркетингу є:

1) розробка і впровадження в господарській діяльності підприємства таких соціально-економічних програм, які не лише відповідають його власним інтересам, проте сприяють соціальному розвитку всього регіону його функціонування. Головна мета цих програм має полягати у забезпеченні довгострокового благополуччя не лише підприємства і його клієнтів, проте й суспільства в цілому.

2) наявність постійного контакту зі споживачами, які підтримують фірму, турбота про задоволення їхніх індивідуальних і суспільних потреб;

3) відмова підприємства від виробництва й продажу товарів, що можуть заподіяти шкоду споживачеві та суспільству в цілому;

4) відмова споживачів від товарів тих підприємств, які використовують екологічно "брудні" технології навіть для виробництва товару, потрібного суспільству.

Особливості впровадження підприємствами соціально-етичної концепції маркетингу є такими:

- соціально-етичний маркетинг у своєму широкому сенсі слід розглядати як парадигму (певний порядок, головний принцип) взаємовідносин в суспільстві, коли індивідуальні цінності залежать від цінностей спільноти; тобто добробут суспільства має стати пріоритетною ціллю господарювання для всіх економічних суб'єктів, своєрідним фундаментом їх власного добробуту;

- позиція підприємства в питаннях дотримання соціально-етичних принципів маркетингу значною мірою залежить від позиції її керівників, які мають виробити для себе і своїх підлеглих головні принципи добропорядної поведінки у сфері економічного життя суспільства;

- соціально-етичний маркетинг має стати своєрідною новою філософією спілкування ринкових суб'єктів, коли всі вони (а не лише споживачі) прагнуть підвищити якість власного життя. Саме цю нову для 80-х років минулого сторіччя філософію бізнесу виявили фірми, досліджуючи зміни у ринковому попиті: фахівці підприємств звернули увагу на зростаюче прагнення споживачів як носіїв платоспроможного попиту до росту якості життя. Поняття якості життя поєднує у собі не лише достаток і легкість придбання високоякісних товарів і послуг, проте й задоволення сьогоднішніх і майбутніх нормальних, здорових потреб суспільства у гідному житті завдяки збереженню і поліпшення стану навколишнього середовища. Поступово це поняття входило в повсякденну практику господарювання:

а) підприємці-новатори у своїх компаніях почали розробляти і реалізовувати програми переробки вторинної сировини й інших відходів виробництва, утилізації міського сміття, впровадження нових безвідхідних і енергозберігаючих технологій, інших екологічно і соціально-етичні орієнтованих нововведень;

б) заходи відносно охорони навколишнього середовища (екологічні виплати) перестали сприйматися підприємствами як небажані виплати, що погіршують позиції у конкуренції, а почали розглядатися як інвестиції в майбутнє і навіть як засіб досягнення конкурентних переваг.

В країнах СНД завжди також домінує виробнича концепція маркетингу. Низький рівень конкурентоздатності продукції, високі ціни не створюють умов для росту обсягів реалізації продукції.

Це стосується в першу чергу товарів виробничо-технічного призначення, обсяг випуску яких в окремих галузях значно скоротився (на 4050% відносно 1990 р).

Поступовий перехід вітчизняних підприємств до концепції традиційного маркетингу, надалі до соціально-етичного, щільно пов'язаний з процесом прискореного розвитку ринкових відносин на "цивілізованій" основі, коли тимчасові вигоди не затьмарюють перспективи отримання підприємствами більш якісних (у вартісній і ціннісній оцінці) вигод у майбутньому.

З цього приводу актуальною становиться концепція стратегічного маркетингу, сутність якого полягає в довгостроковому перспективному плануванні діяльності підприємств з урахуванням обґрунтованого аналізу кон'юнктури ринку (створення економіко-математичних моделей ринку, на основі яких формуються стратегії підприємства, спрямовані на повне задоволення потреб підприємств, споживачів і суспільства з урахуванням прогнозу їх розвитку).

← Предыдущая страница | Следующая страница →