Поделиться Поделиться

Класифікація економічних механізмів формування логістичної стратегії

Перед менеджером повстає завдання оволодіти знаннями відносно класифікації механізмів формування логістичної стратегії та побудови відповідних класифікаторів. Практичне значення такого підходу полягає у такому:

■ на основі класифікації механізмів формування логістичної стратегії будуються рекомендації та методики використання таких механізмів;

■ використання відповідних класифікаторів дозволяє значно підняти ефективність розробки інноваційних проектів формування логістичної стратегії.

Узагальнені способи класифікації механізмів у їх перенесені до проблеми формування логістичної стратегії наведені у табл. 4.2 [52].

Таблиця 4.2

Способи класифікації механізмів формування логістичної стратегії

Ознаки класифікації

Види механізмів

1

2

За сферою впливу механізму

■ Механізми, що впливають на логістичну діяльність галузі, регіону, підприємства чи окремого бізнес-процесу

За спрямованістю впливу механізму

■ Механізми зовнішнього впливу (на зовнішнє середовище логістики підприємства)

■ Механізми внутрішнього впливу (на внутрішнє середовище логістики підприємства)

За суб'єктом, на котрий спрямований вплив механізму

■ Механізми, що впливають на постачальників, покупців, кінцевих споживачів, субпідрядників, фіскальні органи, персонал логістичного й інших функціональних підрозділів підприємства

За об'єктом, на котрий спрямований вплив механізму

■ Механізми, що впливають на компоненти ресурсів підприємства (фінансові, матеріальні, інформаційні і т. д.)

За основними елементами логістичного менеджменту

■ Механізми внутрішнього регулювання логістичної стратегії підприємства (окремі аспекти формування й реалізації стратегії)

■ Глобальний ринковий механізм регулювання логістичної діяльності підприємства (розробка й реалізація логістичної стратегії)

■ Механізми державного регулювання (правове й нормативне регулювання логістичної діяльності підприємства)

■ Механізми інформаційного забезпечення (процеси стратегічного планування й управління логістичною діяльністю)

■ Механізми логістичного управління (процеси розробки та реалізації логістичних стратегій).

■ Сукупність логістичних важелів (забезпеченість реалізації логістичної стратегії)

За рівнем використання механізму

■ Механізми логістичної стратегії, що використовуються на рівні галузі, ланцюга поставок, окремого підприємства чи його структурного елемента

За характером цілей, що досягаються за допомогою механізму

• Механізми, що спрямовані на вирішення стратегічних цілей логістики підприємства, тактичних чи оперативних цілей

За характером впливу на результати логістичної діяльності підприємства

■ Механізми прямого і непрямого впливу

За методом впливу на потокові процеси

■ Формування структур логістичного управління, прямий чи непрямий вплив на потокові процеси

За технікою використання механізму

■ Безперервне чи періодичне використання механізму

За кількістю логістичних процесів, що охоплюються механізмом

■ Один, чи декілька (мережа) процесів

За етапністю виконання логістичного процесу, котрий охоплюється механізмом

■ Механізми, які діють у період виконання замовлення, залучення необхідних для логістичної діяльності фінансових, матеріальних, інформаційних, кадрових і інших ресурсів, виробництво і просування каналами дистрибуції готової продукції та послуг тощо

За ступенем логістичних ризиків, які пов'язані з використанням механізму

■ Використання механізмів з високим, середнім чи низьким ступенем ризику отримання очікуваних результатів логістичної діяльності.

■ Механізми, які спрямовані на управління ризиками у стратегічних логістичних рішеннях

За ступенем способу актуалізації механізму

■ Актуалізації на рівні державних органів управління, розпоряджень вищого керівництва підприємства

Формування логістичної стратегії як складової загальної стратегії підприємства базується на виділенні внутрішніх та зовнішніх механізмів й інструментів [52; 53].

Внутрішні механізми й інструменти формування логістичної стратегії підприємства.

До них відносять:

а) Традиційні інструменти логістичного менеджменту.

У першу чергу це системний аналіз як система принципів, методів та засобів формування й реалізації теоретичної і практичної діяльності підприємства, що спрямована на дослідження та покращення функціонування його логістичної системи.

Методологія системного аналізу розробляється та використовується у тих випадках, коли у менеджерів з логістики на початкових етапах формування логіс- тичної стратегії недостатньо даних відносно існуючих на підприємстві проблемних ситуацій [34]. За таких умов менеджер складає уявлення про логістичні об'єкти як про певні системи, а організацію процесу прийняття відповідних управлінських рішень виконує з використанням різних методів моделювання.

У загальному підході системний аналіз передбачає:

■ дослідження й аналіз ситуації на ринку логістичних послуг та тенденцій його розвитку;

■ дослідження принципів формування і розвитку системи логістичного управління;

■ встановлення найбільш значимих факторів зовнішнього середовища підприємства, що впливають на його систему логістичного управління і складають основу функціонування й розвитку такої системи;

■ визначення основних завдань системи логістичного управління підприємства та способів їх розв'язання;

■ упорядкування результатів системного аналізу;

■ встановлення особливостей конкретної системи логістичного управління та меж її функціонування;

■ аналіз логістичних процесів, які віднесені до виконання певних замовлень споживачів, взаємодії їх елементів та встановлення закономірностей функціонування.

Сучасний стан системного аналізу у логістичному менеджменті визначається таким:

■ вирішує такі проблеми, які не можуть бути визначені та вирішені окремими формальними методами;

■ використовує не тільки формальні методи, проте й методи якісного аналізу, що спрямовані на активізацію використання інтуїції та досвіду менеджерів;

■ об'єднує різні методи аналізу з допомогою єдиної методики.

Методика системного аналізу системи логістичного управління – це послідовність виділених певним чином і упорядкованих етапів уявлення її об'єктів з рекомендованими методами чи прийомами їх виконання.

Така методика розробляється для того, щоби організувати процес прийняття рішення у складних проблемних ситуаціях логістичного характеру. Вона орієнтується на необхідність обґрунтування повноти аналізу та формування моделі прийняття управлінського рішення, адекватно відображати досліджуваваний логістичний об'єкт.

Основною особливістю методики системного аналізу є поєднання нормальних методів (добудова формальних моделей логістичного об'єкта) та неформального (експертного) знання. У такому випадку експертне знання допомагає знайти нові шляхи розв'язання проблеми, яка міститься у формальній моделі. У результаті забезпечується безперервне покращення прийнятої моделі та процесу прийняття управлінського рішення.

б) Відпрацювання політики обліку логістичної діяльності підприємства як системи методів та прийомів планування, моніторингу та контролю. Розробка варіантів положень такої політики на основі аналізу стану окремих підсистем системи логістичного управління підприємства і системи у цілому дозволяє найбільш ефективно використати оптимізаційні властивості логістики у процесах доцільного у часових і просторових параметрах середовища формування й реалізації внутрішніх і зовнішніх відносин на всіх етапах її життєвого циклу.

Зовнішні механізми й інструменти формування логістичної стратегії розглядаються як особливі регулятори сукупних відносин учасників всіх видів діяльності, які пов'язані з плануванням, управлінням та контролем потокових процесів, що протікають як у виробничо-логістичних ланцюгах підприємства чи у зовнішньому ланцюгу поставок. Такі механізми – це зміни, винятки, доповнення та системні обмеження до правил взаємодії на мікро- чи макроекономічних рівнях. При цьому питання взаємодії поміж постачальниками, виробниками, логістичними посередниками та кінцевими споживачами розглядаються у контексті ініціювання головним підприємством таких правил і коригувань, що складають інструменти логістичного управління.

Зовнішні механізми формування логістичної стратегії сьогодні розглядаються як механізми стратегічної кооперації підприємств на основі формування інтегрованих систем логістичного управління та ланцюгів поставок. При цьому масштаби такої інтеграції вирішують завдання найбільш ефективного розподілу ресурсів на мікро-, мезо- і макрорівнях. Вихідною умовою при цьому є те, що ресурсні можливості підприємства та його стратегія на конкурентному ринку визначають кінцевий результат логістичної діяльності.

← Предыдущая страница | Следующая страница →