Поделиться Поделиться

Особливості формування лінійно-функціональних і дивізіональних організаційних структур відділу логістики

Найпоширенішими оргструктурами управління логістикою на підприємствах різних галузей економіки є лінійно-функціональні і дивізіональні структури.

Загальний вигляд лінійно-функціональних і дивізіональних організаційних структур підприємств показано на рис. 5.7 [4].

Лінійно-функціональна оргструктура є класичним варіантом вертикального поділу праці. Створення лінійно-функціональної структури зводиться до угрупування персоналу підприємства за функціональними галузями: постачання, виробництво, маркетинг, фінанси, продаж тощо. Управління здійснюється за вертикальною ієрархією від вищого персоналу менеджменту підприємства до лінійного виконавця нижчої ланки. Штабні функції (планування, контроль, облік, аналіз тощо) зосереджені, зазвичай, у верхньому ешелоні менеджменту.

У дивізіональних структурах (рис. 5.7) штабні функції делегуються виробничим підрозділам (диверсифікованим територіально чи за асортиментом продукції) [4].

Рис. 5.7. Лінійно-функціональна і дивізюнальна структури управління підприємством [4]

Основним недоліком лінійно-функціональних організаційних структур є ізоляція підрозділів підприємства та ускладнений обмін інформацією. Дивізіональні організаційні структури підприємства породжують дублювання управління і часто вирізняються конфронтацією інтересів відносно головного офісу підприємства. Головні особливості вказаних типів організаційних структур підприємства наведені у табл. 5.2.

Таблиця 5.2

Порівняльні характеристики лінійно-функціональних і дивізіональних організаційних структур [4]

Лінійно-функціональні

Дивізіональні

Забезпечують виконання спеціалізованих завдань, які контролюються за допомогою планів і бюджетів

Найефективніші в стабільному середовищі

Сприяють ефективному виробництву стандартизованих товарів і послуг.

Забезпечують економію на управлінських витратах

Передбачають спеціалізацію функцій і компетентність

Орієнтовані на цінову конкуренцію.

Розраховані на чинні технології і ринок, що склався

Виробнича спеціалізація, що перевищує можливості централізованого планування

Передбачають швидке вирішення проблем, що є в компетенції однієї функціональної служби

Вертикальна інтеграція, що перевищує можливості повного завантаження спеціалізованих підрозділів

Децентралізовані операції підрозділів з централізованою оцінкою результатів і інвестицій

Найефективніші в середовищі, що змінюється

Придатні для умов взаємопов'язаної диверсифікації за продуктами чи регіонами

Орієнтовані на оперативне прийняття рішень Створюють організаційні умови для міждисциплінарного підходу

Успішно функціонують за нецінової конкуренції

Орієнтовані на освоєння нових ринків і нових технологій

Передбачають можливість втручання вищої ланки організації для посилення координування підрозділів і підвищення ефективності їх діяльності

Швидке вирішення складних міжфункціональних проблем

Диверсифікація усередині корпорації чи купівля зовнішніх організаційних ланок

На етапі функціональної агрегації організаційні структури логістики на підприємствах формувались у вигляді лінійно-функціональних організаційних структур різного типу (рис. 5.8) [4].

Структура (а) на рис. 5.8 застосовується для невеликих виробничих і торговельних підприємств з чисельністю управлінського персоналу близько 30-70 осіб.

Рис. 5.8 ілюструє варіант лінійно-функціональної структури для промислово-торговельного підприємства [4].

Рис. 5.8. Фрагменти лінійно-функціональних оргструктур відділів логістики [4]

Переваги і недоліки лінійно-функціональних оргструктур відділу логістики наведені в табл. 5.3 [4].

Таблиця 5.3

Переваги і недоліки лінійно-функціональних оргструктур відділу логістики [4]

Переваги

Недоліки

Стимулювання спеціалізації логістичного менеджменту

Стимулювання функціональної ізольованості та ускладнення міжфункціональної координації

Сприяння чіткому розмежуванню повноважень та обов'язків персоналу

Зростання міжфункціональних конфліктів, що ускладнює досягнення мети підприємства

Обмеження дублювання функцій іншими підрозділами підприємства

Збільшення взаємодії поміж структурними підрозділами спричиняє зниження ефективності комунікацій

Підвищення ефективності використання логістичної інфраструктури, матеріальних і фінансових ресурсів під час виконання окремих функції логістики

Функціональна технологічність не сприяє упровадженню інтегрованих логістичних технологій

Покращення координування окремих логістичних функцій

Ускладнення планування, аналізу і контролю результуючих логістичних показників

Формування умов підвищення технологічності виконання логістичних операцій/функцій

Підвищення можливостей виникнення міжфункціональних конфліктів

Формування умов кар'єрного розвитку персоналу служби логістики

Погіршує координування горизонтальних процесів

Інтеграція можлива тільки на вищому рівні ієрархії

У зв'язку зі збільшенням кількості підприємств, у яких є відділи логістики, з'явилася можливість виділення зовнішнього і внутрішнього “контуру” логістики.

Традиційне розуміння відмінностей поміж лінійними і функціональними підрозділами відділу логістики полягає у через те, що лінійні підрозділи здійснюють оперативну логістичну діяльність, а функціональні – планування. Тепер ця відмінність втратила значення, оскільки сучасні логістичні менеджери усіх рівнів зайняті і плануванням, і виконанням логістичних функцій.

Залежно від характеру і складності логістичних функцій/ операцій функції лінійного та штабного підрозділів є взаємопов'язаними. Наприклад, у невеликому відділі логістики значну частину аналітичної роботи виконують безпосередньо виконавці.

Дивізіональна структура логістики характерна для підприємств з корпоративною стратегією концентрованого зростання (за рахунок розвитку географії продажів, розширення асортименту продукції). Таку структуру дозволяється розглядати як поєднання самостійних лінійно-функціональних структур, які обслуговують певні ринки чи реалізовують продуктову спеціалізацію. Головні штабні функції управління здійснюються з центрального офісу підприємства. До таких структур дозволяється зарахувати оргструктури служб логістики, орієнтовані на продукт чи на споживача, певний регіон чи сектор ринку.

Логістика у дивізіональній структурі організації може бути представлена такими трьома формами, показаними на рис. 5.9-5.11) [2; 5].

Рис. 5.9. Централізована організація логістики у дивізіональній структурі підприємства [2; 5]

Рис. 5.10. Децентралізована організація логістики у дивізіональній структурі підприємства [2; 5]

Рис. 5.11. Централізована організація логістики з децентралізованими дивізіонами [2; 5]

Широкі повноваження в ухваленні управлінських рішень регіональних (територіальних) відділень служби логістики, характерні для дивізіональних організаційних структур, вимагають від вищого керівництва підприємств виконання завдання раціонального поєднання самостійності відділів та їх відповідальності за реалізацію логістичної стратегії підприємства.

Проте дивізіональні організаційні структури породжують дублювання функцій логістичного адміністрування у центрі і на місцях. Однак такий стан може бути компенсований мобільністю регіональних відділень служби логістики і зниженням загальних логістичних витрат підприємства. Розширення кількості підприємств, які мають дивізіональну організаційну структуру відділу логістики, пов'язується із зростанням і розвитком їх бізнесу.

← Предыдущая страница | Следующая страница →