Поделиться Поделиться

Класифікація логістичних систем

Процеси створення, дослідження та розвитку логістичних систем мають базуватись на їх класифікації. Існує багато різних підходів до класифікації логістичних систем. Розглянемо найбільш поширені у науковій літературі.

Логістичні системи класифікують за такими ознаками [35; 55; 56; 67; 74; 90; 128]:

1) за рівнем логістичної інтеграції (кооперації) - інституціональна ознака;

2) за видом логістичних ланцюгів;

3) за характеристикою постачання і розподілу .

Класифікація логістичних систем за інституціональною ознакою представлена в табл. 3.2 [побудовано на основі 63]. Розглянемо детальніше цю класифікацію.

Перший, найнижчий рівень стосується мікрологістичних підсистем. На будь-якому підприємстві створюються внутрішньоорганізаційні логістичні підсистеми постачання, розподілу, а для виробничих підприємств - також й логістична підсистема підтримки виробництва, для підприємств невиробничої сфери - підсистема підтримки операційної діяльності.

Таблиця 3.2. Інституціональна класифікація логістичних систем

Рівень логістичної кооперації

Вид логістичної системи

Характеристика

Приклади логістичних систем

І

Мікро-логістичні підсистеми

Функціонують як складові логістичної системи підприємства

Логістична підсистема: постачання; підтримки виробництва (операційної діяльності); розподілу (збуту).

II

Мікро-логістичні системи

Охоплюють логістичні процеси підприємства

Логістична система: промислового, торговельного підприємства чи підприємства сфери послуг

III

Мета-логістичні системи

Міжорганізаційна кооперація

Кооперація виробничих, торговельних, транспортних підприємств

IV

Мезо-логістичні системи

Кооперація мета-логістичних систем

Логістичні ланцюги поставок від місця походження сировини до місця споживання продукту. Регіональні системи забезпечення, транспортування вантажів, людей.

V

Макро-логістичні системи

Інтеграція потоків в масштабах усієї країни

Національна транспортна система Національна система стратегічних запасів

Національна інформаційна система

VI

Міжнародні макро-

логістичні системи

Інтеграція потоків різних країн

Міжнародні транспортні, інформаційні системи, системи безпеки та ін.

Системи дистрибуції глобальних фірм.

Мікрологістична система охоплює логістичну діяльність підприємства та є поєднанням вищевказаних підсистем. У даній системі вирішуються питання координації її окремих функціональних елементів, зокрема: процесів планування виробництва та збуту; транспортних. складських та вантажно-розвантажувальних робіт.

Третій рівень охоплює сферу міжорганізаційної кооперації, до якої дозволяється віднести кооперацію виробничих, торговельних, логістичних підприємств чи всіх разом. Металогістичні системи інтегрують логістичні процеси суміжних підприємств шляхом укладання договорів, контрактів та ін.

Четвертий рівень передбачає логістичну кооперацію металогістичних систем в межах інтегрованого логістичного ланцюга чи окремого регіону.

Макрологістична система інтегрує логістичні потоки в масштабах економіки усієї країни. Макрологістичними системами є національні транспортні системи, інформаційні системи, системи національної безпеки, системи стратегічних запасів, системи оборони тощо.

За умов глобалізації світової економіки, посилення європейської інтеграції актуальними стають процеси формування міжнародних макрологістичних систем, побудова яких відбувається в аспекті горизонтальної чи вертикальної інтеграції. Аспект горизонтальної інтеграції притаманний міжнародним транспортним системам, інформаційним системам, системам безпеки і найповніше реалізований у середовищі країн Європейського Союзу. Наприклад, створення єдиного повітряного простору ЄС. Вертикальна інтеграція реалізується при побудові систем дистрибуції глобальних фірм. Деякі науковці називають глобальні логістичні системи металогістичними [128]

При формуванні макрологістичної системи, яка охоплює декілька країн, необхідно подолати труднощі, що зв'язані з правовими, економічними особливостями міжнародних економічних відносин і ряд інших бар'єрів. Формування даної системи вимагає реалізації міждержавних програм, що передбачають створення єдиного економічного простору, ринку капіталів, інформації, трудових ресурсів. Найчастіше критерії формування макрологістичних систем визначаються екологічними, соціальними, військовими, політичними та іншими цілями. Наприклад, для поліпшення екологічної ситуації в регіоні може бути створена макрологістична система оптимізації транспортних (вантажних) регіональних потоків, що вирішує задачі оптимізації маршрутів, розв'язання транспортних потоків, переключення з одного виду транспорту на інший [108]. Функціонування макрологістичних систем залежить від наявності повноцінної національної логістичної інфраструктури.

У мета-, мезо-, макрологістичних системах основу зв'язку поміж елементами становить договір. У мікрологістичних системах елементи тісно пов'язані внутрішньоорганізаційними відносинами.

За видами логістичних ланцюгів логістичні системи поділяють на :

- логістичні системи з прямими зв'язками - це системи, у яких потік доводиться до споживача без посередників, на основі прямих господарських зв'язків. В таких системах скорочуються терміни поставок, однак великі транспортні витрати;

- ешелоновані (багаторівневі) логістичні системи - це системи, у яких матеріальний потік доводиться до споживача за участю принаймні одного посередника. За даними міжнародних джерел, 70-80% світового обороту продуктів і послуг здійснюється за участю посередників;

- гнучкі логістичні системи - системи, у яких доведення матеріального потоку до споживача здійснюється як за прямими зв'язками, так і за участю посередників. Прикладом гнучкої є система постачання машинобудівного підприємства, згідно з якою вузли, деталі постійного попиту постачаються зі складу посередника, а деталі епізодичного попиту - зі складу виробника (рис. 3.10).

Рис. 3.10. Ланцюги постачання в гнучкій логістичній системі

За характеристиками постачання і розподілу (дистрибуції) виокремлюють такі види логістичних систем:

- зрівноважені логістичні системи: постачання і розподіл виконуються в різних місцях з різними контрагентами (наприклад, виробництво харчових продуктів);

- логістичні системи, де переважає постачання: складне (багато-номенклатурне) постачання і проста дистрибуція (наприклад, виготовлення літаків, кораблів);

- логістичні системи, де переважає розподіл: просте (монономенклатурне) постачання і багатономенклатурний розподіл (наприклад, хімічна промисловість):

- логістичні системи із зворотним циклом (рециклюванням): повернення з метою заміни, ремонту, утилізації (наприклад, комп'ютери, телефони).

Залежно від віднесення логістичної системи до того чи іншого виду актуальною є оптимізація певної сфери логістичної діяльності (постачання, розподілу чи році циклювання).

Існують більш детальні класифікації логістичних систем залежно від [34; 56; 74; 90; 128]:

- фазової належності - підсистеми постачання, виробництва, збуту, переробки та утилізації відходів та ін. ;

- функціональної ознаки - підсистеми реалізації замовлення, транспортування, формування запасів, складування, пакування, обслуговування клієнтів, інформаційні, тощо;

- функцій управління - підсистеми логістичного планування, логістичного контролю, стратегічного та оперативного логістичного управління;

- адміністративно-територіального поділу - районні, міські, обласні, республіканські;

- галузевої ознаки: міжгалузеві, галузеві (машинобудівні, будівельні, торговельні та ін. )

- ступеня глобалізації - державні, міждержавні, трансконтинентальні.

Вибір типу логістичної системи залежить від комплексу виконуваних функцій та ряду критеріїв, які їх характеризують [50]:

- ступінь надійності поставок;

- мінімальна тривалість транспортування;

- мінімальні транспортні витрати;

- гнучкість системи;

- забезпечення зберігання вантажів;

- швидкість обробки замовлень;

- мінімальні витрати на пакування вантажів;

- низькі витрати на страхування.

Сучасний розвиток логістичних систем характеризується певними тенденціями, з одного боку - в напрямку підвищення рівня логістичної кооперації, з іншого - створення комплексних логістичних систем, що охоплюють багато функціональних завдань.

← Предыдущая страница | Следующая страница →