Поделиться Поделиться

Відношення перехрещення

Перехресними називаються поняття, обсяг яких тільки частково входить один в одного.

Так, поняття "студент" і "відмінник" перехрещуються, оскільки частина обсягу поняття "студент" входить до обсягу поняття "відмінник", а частина поняття "відмінник" входить до обсягу поняття "новатор" і "лауреат", "свідок" і "родич", "адвокат" і "захисник" тощо.

Графічно відношення поміж обсягами перехресних понять відображають так (див. рис. 3). Коло Л позначає обсяг одного, а коло В - другого перехресного поняття. Із заштрихованої частини схеми видно, що обсяг перехресних понять у певній частині збігається. Відносно нашого прикладу це означає, що деякі студенти є відмінниками, а деякі відмінники - студентами.

Зміст перехресних понять, за винятком родової ознаки, різний. Проте видові ознаки не заперечують одна одну, навпаки, один і той же предмет може мати ознаки псрехресних понять одночасно. Так, деякі люди в один і той же час є і студентами і відмінниками.

Серед несумісних понять розрізняють три види відношень: 1) супідрядності, 2) суперечності та 3) протилежності.

Відношення супідрядності

Відношення супідрядності існує поміж поняттями, які однаково входять до одного й того ж роду. Такі поняття називаються супідрядними.

Наприклад, поняття "крадіжка" і "пограбування" супідрядні, оскільки вони є видами одного й того ж роду - "злочин проти особистої власності громадян". Супідрядними є також поняття "завдаток" і "застава", "хабар" і "халатність", "висилка" і "заслання".

Супідрядні поняття відображають так (див. рис. 4). Велике коло А позначає обсяг родового поняття (наприклад, "злочин проти власності"), а малі кола В і С - обсяг супідрядних (видових) понять ("крадіжка" і "грабіж").

Обсяг супідрядних понять не збігається в жодній своїй частині. Це означає, що немає предметів, котрі входили б до обсягу двох супідрядних понять (у поняття Вів поняття С) одночасно.

Це положення логіки має важливе значення для кримінально-правової теорії та судової практики. Та чи інша конкретна суспільно небезпечна дія може бути кваліфікована тільки за якоюсь однією супідрядною статтею кодексу, наприклад, за статтею, що описує грабіж, а не за обома цими *~ статтями одночасно.

Зміст супідрядних понять в цілому відмінний, проте, окрім родової ознаки, загальними можуть бути і деякі видові ознаки.

Наприклад: а) Крадіжка є 1) злочин, що полягає у 2) таємному 3) викраденні особистого майна громадян; б) Грабіж є 1) злочин, котрий полягає у 2) відкритому 3) викраданні особистого майна громадян.

Тут однаковими є родова ознака ("злочин") і одна видова ознака ("викрадання особистого майна громадян").

Збіг деяких ознак змісту супідрядних понять призводить іноді до зміщення предметів у дійсності. Так, часті випадки, коли грабіж сплутують (неправильно кваліфікують) із розбоєм, а розбій - із грабежем; шахрайство- з крадіжкою; образа дією - з легким тілесним пошкодженням і т. д.

Щоби уникнути подібних помилок, необхідно у кожному випадку точно визначити ті істотні ознаки, за якими конкретний предмет (дія) відноситься до певного класу предметів.

Відношення суперечності

Відношення суперечності існує поміж такими двома поняттями, одне з яких має певні ознаки, а друге - дані ж ознаки заперечує, не стверджуючи якихось нових. Такі поняття називаються суперечливими.

Прикладами суперечливих понять дозволяється назвати такі: "винний" і "невинний", "осудний" і "пеосудний", "законний" і "незаконний", "обґрунтований" і "необґрунтований", "злочинне" і "незлочинне", "каране" і "некаране" тощо.

Відношення суперечності існує поміж негативним і відповідним позитивним поняттям.

Змістом одного із суперечливих понять є сукупність певних ознак, а змістом другого - заперечення саме цих ознак.

Так, змістом поняття "незаконний" є відсутність у предмета мислення тих ознак, котрі складають зміст поняття "законний".

Обсяги суперечливих понять виключають одне одного. Один і той же предмет не може входити до обсягу обох суперечливих понять одночасно. Він може належати до класу тільки одного з них.

Обсяги суперечливих понять вичерпують увесь обсяг родового поняття. Окрім двох даних суперечливих понять, рід ніякого проміжного третього поняття не має.

Дані логічні положення покладено в основу багатьох кримінально-процесуальних вимог юридичного закону. Так, суд, розв'язуючи питання про вину звинувачуваного, не може посісти якусь середню поміж винністю і невинністю точку зору. Він має визначити звинуваченого чи винним, чи ж невинним. Вирок також може бути чи законним, чи незаконним і не може бути і тим і іншим одночасно. Та чи інша конкретна дія є чи злочинною, чи нсзлочинною і т. д.

Відношення поміж суперечливими поняттями відображають так (див. рис. 5).

Відношення протилежності (супротивності)

Відношення протилежності (супротивності) існує поміж двома поняттями, із котрих одне заперечує друге при допомозі утвердження нових ознак, несумісних із ознаками заперечуваного поняття.

Протилежні, наприклад, поняття "грубість" і "ніжність", "білий" і "чорний", "високий" і "низький", "революція" і "контрреволюція" тощо.

Зміст одного супротивного поняття не тільки включає зміст другого, а й протилежний йому. Через те супротивні поняття не можуть застосовуватися до одного й того ж предмета одночасно. Не дозволяється, наприклад, сказати, що даний предмет е і білим, і чорним, що дія звинувачуваного і навмисна, і ненавмисна водночас.

Обсяги двох протилежних понять не вичерпують обсяг родового поняття, поміж ними може бути третє поняття. Так, поміж білим і чорним знаходиться зелений, червоний та інші кольори; окрім навмисної і ненавмисної дії, існує також самовпевненість тощо.

Через те, коли предмет не входить до обсягу одного протилежного поняття, то це також не означає, що він входить до обсягу другого. Він може відноситися до якогось іншого класу предметів даного роду. Так, коли смерть потерпілого не є нещасним випадком, то звідси також не випливає, що має місце вбивство. Смерть потерпілого могла бути наслідком самогубства.

Протилежні поняття графічно зображуються так (див. рис. 6).

← Предыдущая страница | Следующая страница →