Поделиться Поделиться

Головні завдання, що стоять перед студентом у процесі вивчення логіки

Коли батьки навчають дитину розмовляти, то насправді йдеться не тільки про вивчення мови. Перед ними стоїть ширше завдання - навчити дитину мовити, розмовляти з собою та іншими, тобто абстрактно мислити. Йдеться про правильне формулювання думки (в через те числі в мовному аспекті). Таким чином, навчання мовленню тотожне навчанню абстрактному мисленню. А через те, кожна людина, яка в школі, чи у вищому навчальному закладі дійшла до систематичного вивчення логіки, насправді вже давно вміє мислити абстрактно.

Уміння мислити людина набуває також у процесі вивчення мовознавства, зокрема в тих розділах, де йдеться про норми формулювання речень, про мовні засоби вираження різних логічних відношень. Однак там дані знання викладені в термінах мовознавства, а не в термінах елементів думки, тобто логіки.

За винятком того, стихійне опанування логікою відбувається шляхом сприйняття зразків мислення в побуті, у процесі опанування кожною спеціальною дисципліною, якому людина систематично вивчає.

Проте дані її знання і вміння (відносно правил формулювання думок, виведення одних думок з інших, виявлення суперечностей, формування припущень, та відносно інших операцій зі знаннями) обмежені необхідним мінімумом, вони є стихійні, таким чином - недосконалі. Стихійне оволодівання логікою дає знання, які людина, зазвичай, не усвідомлює, а таким чином, не застосовує свідомо. Коли правила не зафіксовані однозначно, не усвідомлені, то таке мислення обов'язково наражатиметься на помилки, на неповноту, повільність, а таким чином, на неефективність.

Недосконалість стихійно засвоєних, неусвідомлених знань з логіки дозволяється продемонструвати на такому простому прикладі. Скажімо, міркування за схемою: коли а більше b i b більше с, то а більше с видаються кожній людині, яка здобула шкільну освіту, правильними. Водночас виявляється, що міркування, подібні до вказаних, виконані за схемою: коли а любить b i b любить с, то а любить с є неправильними, необґрунтованими. Власне систематичне опанування логіки дає знання про критерії розрізнення випадків, в яких дозволяється застосовувати ті чи інші правила, дає змогу свідомо виявляти та застосовувати їх.

Зважаючи на зазначене, студент повинен поставити перед собою завдання здобути такі знання, такі навички мислення, які дадуть змогу у життєвоважливих, відповідальних ситуаціях, у ситуаціях, коли стихійне мислення не приводить до бажаного результату, виконати пізнавальні дії свідомо. Студент повинен поставити перед собою завдання опанувати такими методами опрацювання знань, якими внаслідок їхньої дещо вищої складності людина без відповідних знань не оперує. У такому разі володіння складними методами дає змогу розв'язати ті пізнавальні задачі, які неможливо розв'язати простими методами. У підсумку студент повинен поставити перед собою завдання максимально підвищити ефективність мислення і спілкування.

Для досягнення зазначеної мети студент повинен виконувати загальні рекомендації відносно навчального процесу. Зокрема, перед кожним практичним заняттям треба: 1) повторити попередній лекційний матеріал (на практичному занятті буде закріплення тих знань, які викладено на лекції); 2) виконати всі завдання, які містяться в кінці параграфа (дані й подібні до них вправи та питання будуть предметом практичного заняття).

Автор висловлює вдячність Алексюку Ігорю Анатолійовичу, Гладунській Ганні Андріївні, Гладунському Василю Назаровичу, Дсмірській Інні Олександрівні, Жолю Костянтину Костянтиновичу, Захарі Ігорю Степановичу, Ішмуратову Анатолію Теміргалійовичу, Йолопу Петру Федоровичу, Кашубі Марії Василівні, Кирику Дмитру Платоновичу, Комасі Ларисі Григорівні, Конвсрському Анатолію Євгеновичу, Кохану Ярославу Олексійовичу, Кравчук Інні Володимирівні, Кримському Сергію Борисовичу, Мозговій Наталії Григорівні, Навроцькому Володимиру Вячеславовичу, Паславському Івану Васильовичу, Плахтій Маріанні Петрівні, Повторєвій Світлані Михайлівні, Поповичу Мирославу Володимировичу, Ряшку Василю Івановичу, Шенгерій Людмилі Миколаївні за люб'язно надані ними дозволи на опублікування їхніх праць з логіки на компакт-диску; Марії Олександрівні Голубєвій за дозвіл на опублікування праць її батька Шейка Олександра Миколайовича; Мирославі Миколаївні Жовтанецькій за допомогу в підвищенні якості підручника; Мирону Степановичу Блощичаку за дозвіл на розміщення його музичних композицій та музичних композицій у його виконанні на компакт-диску; Андрію Ярославовичу Сибидло за технічну підтримку під час створення пакету фотографій добової зміни освітленості панорами Львова, розміщеного на компакт-диску; а також працівникам видавництва "Знання", які долучилися до створення цього підручника, за їхній професіоналізм.

← Предыдущая страница | Следующая страница →