Поделиться Поделиться

Ігі на тебе! Ти, обмініннику. Щез би у озеро та в тріски!

Украинский язык с М. Коцюбинским

МИХАЙЛО Коцюбинський. Тіні забутих предків

МИХАиЛ Коцюбинский. Тени забытых предков

Повесть адаптировал Андрей Литвин

Метод чтения Ильи Франка

Іван був дев'ятн`адцятою дит`иною в гуц`ульській род`ині Палійчук`ів (Иван был девятнадцатым ребенком в гуцульской семье Палийчуков). Двадц`ятою і ост`анньою бул`а `Анничка (двадцатою и последнею была Аннушка).

Не зн`ати, чи то в`ічний шум Черем`ошу і ск`арги гірськ`их пот`оків (не понятно, то ли вечный шум Черемоша и жалобы горных потоков), що сповн`яли сам`отню х`ату на вис`окій к`ичері (что заполняли одинокую хату на высокой горе; “к`ичера” — гора, вся, кроме вершины, покрытая лесом), чи сум ч`орних смер`екових ліс`ів ляк`ав дит`ину (то ли печаль чёрных смерековых лесов пугала ребёнка; “смер`ека” — разновидность ели), т`ільки Іван все пл`акав (только Иван всё плакал), крич`ав по ноч`ах (кричал по ночам), пог`ано ріс і див`ився на н`еню так`им глиб`оким, стар`ече роз`умним з`ором (плохо рос и смотрел на маму таким глубоким, по-старчески умным взглядом), що м`ати в трив`озі одверт`ала од нь`ого `очі (что мать в тревоге отводила от него глаза). Не раз вон`а з л`яком д`умала н`авіть (не раз она со страхом думала даже), що то не од н`еї дит`ина (что это не её ребёнок). Не "сокот`илася" б`аба при зл`огах (не “береглась" баба при родах; “сокот`итись” — остеречься, поберечься), не обкур`ила десь х`ати (не обкурила где-то хату), не засвіт`ила св`ічки (не зажгла свечку) — і х`итра біс`иця вст`игла обмін`яти ї`ї дит`ину на сво`є бісен`я (и хитрая чертовка успела обменять её ребёнка на своего чёртика).

Іван був дев'ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків. Двадцятою і останньою була Анничка.

Не знати, чи то вічний шум Черемошу і скарги гірських потоків, що сповняли самотню хату на високій кичері, чи сум чорних смерекових лісів лякав дитину, тільки Іван все плакав, кричав по ночах, погано ріс і дивився на неню таким глибоким, старече розумним зором, що мати в тривозі одвертала од нього очі. Не раз вона з ляком думала навіть, що то не од неї дитина. Не "сокотилася" баба при злогах, не обкурила десь хати, не засвітила свічки — і хитра бісиця встигла обміняти її дитину на своє бісеня.

Т`уго росл`а дит`ина (тяжело рос ребёнок), а все ж підрост`ала (а всё же подрастал), і не ст`ямились н`авіть (и не опомнились даже), як довел`ося шить їй штан`и (как пришлось шить ему штаны). Ал`е так с`амо бул`а чудн`а (но по-прежнему был странным). Д`ивиться п`еред с`ебе (смотрит перед собою), а б`ачить як`есь дал`еке і не від`оме нік`ому аб`о без прич`ини крич`ить (а видит что-то далёкое и неизвестное никому или без причины кричит). Г`ачі на йом`у спад`ають (штани с него спадают), а вон`о сто`їть с`еред х`ати (а он стоит посреди хаты), запл`ющило `очі, розз`явило р`ота і верещ`ить (закрыл = зажмурил глаза, раскрыл = распахнул рот и верещит).

Тод`і м`ати вийм`ала л`юльку з зуб`ів (тогда мать вынимала трубку из зубов) і, замахн`увшись на нь`ого, л`юто гук`ала (и, замахнувшись на него, свирепо кричала):

— Іг`і на т`ебе (тьфу на тебя)! Ти, обм`ініннику (ты, подменённый). Щез би у `озеро та в тріск`и (пропал = исчез бы ты в озеро и в щепки)!..

І він щез`ав (и он исчезал).

Кот`ивсь зел`еними ц`аринками (скатывался по зеленым лугам; “ц`аринка” — огороженный сенокос недалеко от хаты, луг), мал`енький і б`ілий (маленький и белый = бледный), н`аче б`анька кульб`аби (словно шарик одуванчика), безстр`ашно забир`ався у т`емний ліс (бесстрашно забирался в тёмный лес), де гадж`уги кив`али над ним галузк`ами (где молодые смереки махали над ним ветвями; “гадж`уга” — молодая смерека), як ведм`ідь л`абами (как медведь лапами).

Туго росла дитина, а все ж підростала, і не стямились навіть, як довелося шить їй штани. Але так само була чудна. Дивиться перед себе, а бачить якесь далеке і не відоме нікому або без причини кричить. Гачі на йому спадають, а воно стоїть серед хати, заплющило очі, роззявило рота і верещить.

Тоді мати виймала люльку з зубів і, замахнувшись на нього, люто гукала:

Ігі на тебе! Ти, обмініннику. Щез би у озеро та в тріски!..

І він щезав.

← Предыдущая страница | Следующая страница →