Поделиться Поделиться

Зарубати на носі

У давнину неписьменні люди носили із собою дощечки, на яких зарубками робили різні позначки, тобто примічали, що потрібно запам'ятати: вели облік боргів, роботи, різного товару тощо. Дані дощечки називали носами, бо їх носили.

"Зарубати на носі" означає запам'ятати, добре засвоїти раз і назавжди.

За сімома замками (печатями)

У Біблії згадується про книгу, якому нікому не вдавалося розгорнути, щоби подивитись, що в ній написано. Книга була за сімома печатками. У давнину на важливі документи накладали декілька печаток. А було їх сім через те, що це число вважали магічним. Люди сподівалися зберегти таємницю за допомогою надприродних сил.

У сучасній мові даний фразеологізм уживають на позначення чогось далекого, неприступного, неможливого для користування.

Заткнути за пояс

У часи Київської Русі ходити без пояса і чоловікам, і жінкам вважалося великим гріхом. Під час хрещення православне немовля під перезували. Пояс ніби ділив людське тіло на дві половини: верхню, що є вмістилищем душі, та нижню - нечисту, земну. Жодна мати не випускала дитя на вулицю непідперезаним, боячись наслання, зурочення. Зірвати пояс у людини - означало її смертельно образити. Того, хто ходив підперезаним, вважали фізично і духовно сильним, майстром своєї справи. Через те він міг невмілих, слабких, легкодухих заткнути за пояс. Таким чином, "затикати за пояс" - значить перевершу вати кого-небудь у чомусь.

За царя Гороха

Жодних історичних підтверджень, що цар Горох колись існував, немає. Це радше вигаданий персонаж, згадкам про якого не менше трьох тисяч років. Відомий вислів "за царя Гороха, як було людей троха". А можливо, це казковий Котигорошко, котрий народився з горошини.

В одній карпатській легенді розповідається, що на горі Городищі жив колись цар Горох, котрий володів великим замком-палацом, проте дні й ночі проводив у льосі, бо мав лихі очі. Як гляне - людина помирає, будинок руйнується... Надвір його виводили із зав'язаними очима. А коли він захотів побачити світ на власні очі, йому відрубали голову. Місто, в якому жив цар Горох, пішло під землю, а на його місці утворилася трясовина. Фразеологізм "за царя Гороха" означає дуже давно, за незапам'ятних часів.

Зачароване коло

За народним повір'ям, з молитвами і закликами захиститися від нечистої сили дозволяється, описавши навколо себе коло, проте людина не могла його полишити, бо ззовні чекала небезпека. За цим самим принципом колись люди обходили дім і двір з предметами, що мали магічну силу: кочергою (коцюбою), мітлою. Навіть міста оборювали, щоби захистити від ворогів та пошестей. У сучасному розумінні "зачароване коло" - скрутне, безвихідне становище; постійне повернення до відправної точки у розв'язанні проблеми.

Зелена вулиця

Також століття через те даний вислів викликав жах. Зеленою вулицею тоді називали прохід поміж двома шеренгами солдат, озброєних гнучкими прутами (шпіцрутенами), яким проганяли нещасних засуджених. З обох боків на них сипали удари, часто в кінці такої вулиці людина помирала від болю.

З розвитком транспорту і впровадженням регулювання дорожнього руху фразеологізм змінив своє значення. Зелена вулиця - відкритий вільний проїзд, де горить лише зелене світло світлофорів.

У переносному значенні "зелена вулиця" - це пряма, вільна дорога; можливість реалізувати свої задуми без перепон.

Зірковий час

Австрійський письменник Стефан Цвейг (1881-1942) у новелі "Зірковий час людства" писав: "Одна миттєвість визначає долю сотень поколінь, направляє життя окремих людей, усього народу чи навіть людства". Такі історичні миттєвості він називав зірковим часом. Відтоді про визначальні моменти в житті людства чи людини, коли вирішується доля і складаються найсприятливіші умови для самореалізації, кажуть, що це зірковий час.

← Предыдущая страница | Следующая страница →