Поделиться Поделиться

Культура найстародавніших цивілізацій Месоамерики

В Месоамериці існувало декілька найстародавніших цивілізацій, проте найдавніша з них ольмецька, вона датується приблизно 1200роком до нашої ери. Ареалом розселення ольмеків було узбережжя Мексиканської затоки. Етнолінгвіс-тичний склад їхнього суспільства не визначений.

Учені вважають, що ольмеки являли собою спочатку племінний союз, котрий, переростаючи в державу, підкорив різні етнічні групи. В руїнах стародавніх поселень знайдено матеріал, котрий свідчить про наявність у ольмеків цифрової системи, календаря та ієрогліфічного письма. Характерними для ольмецької культури є скульптурні голови якихось круглоголових людей з приплюснугами носами й товстими губами.

Слід відмітити певну подібність поміж цивілізацією ольмеків і Чавіном, причому не лише в матеріальній культурі (маїс), а й у духовній - зображення котячих. Навряд чи тут мала місце взаємодія поміж культурами, скоріше перед нами типовий наприклад конвергенції. Розквіт ольмецької цивілізації припадає на XII--X століття до нашої ери. Ольмецька спадщина істотно вплинула на інші мексиканські цивілізації, особливо на культуру майя.

Деякі дослідники вважають, що цивілізація майя могла виникнути безпосередньо на основі ольмецької після переселення її жителів до південних районів. Уже на початку нашої ери з 'явилися перші міста майя: Тікаль, Вашактун та інші. Хоч основна частина городян продовжувала вести сільське господарство, міста були також центрами ремісництва та обміну. Будівництво й утримування палаців, храмів, обсерваторій і стадіонів, виготовлення стел, зброї - усе це зумовило появу значної кількості людей, відірваних від сільського господарства, які мали певну спеціалізацію.

Основною виробничою діяльністю було підсічно-вогневе землеробство. Разом з тим провадилася меліорація заболочених місцевостей. Зі свійських тварин майя знали індиків та особливу породу собак, яких використовували в їжу. Одним із найважливіших досягнень майя в духовній культурі було ієрогліфічне письмо, ієрогліфікою написані численні "книги" - манускрипти.

Міста майя перестали існувати на межі IX-X століть нашої ери. Населення цілком чи майже цілком покинуло їх. Причини цього остаточно не з'ясовані, хоч деякі вчені пов'язують їх з наступом племен тольтеків.

Теотіуаканську цивілізацію створили на рубежі І тисячоліття до нашої ери й І тисячоліття нашої ери тольтеки та ацтеки, котрі мешкали в долині Мехіко. В роки розквіту Теотіуакан за площею дорівнював Римові часів імперії, хоч і поступався кількістю жителів. У наш час від міста лишилися тільки піраміди, які мали культово-релігійний характер. Вони вражають сучасного спостерігача й розміром, і точним розрахунком, і розмахом задумів, і досконалістю виконання. Декоративний мотив, що панував у Теотіуакані, пернатий змій, символ Кецалькоатля - бога й культурного героя.

у VII-VIII століттях нашої ери, в період свого розквіту, теотіуаканська цивілізація була зруйнована "варварами", які прийшли з півночі. В IX столітті в Теотіуакані знову відновлюються суспільне життя, державна організація, проте творцями цього були нові групи племен - тольтеки.

Сприйнявши багато чого з культури своїх попередників, тольтеки побудували нові міста - Тула, Кукулькан та інші. Особливого розквіту набула Тула, що стала тольтецькою столицею в роки царювання Топільцина, котрий також звався Кецалькоатль - на честь міфічного героя і бога. Це була надзвичайна особистість. Він рішуче боровся проти людських жертвопринесень, за вдосконалення людини, працелюбство, вірність і чесність, тобто за те, що пізніше дістало назву гуманності.

Дані принципи лягли в основу концепції "тольтекайотль", яка кликала до високого культурного й морального рівня суспільства. Це був своєрідний етносоціальний стереотип, що поширився як серед самих тольтеків, так і серед деяких сусідніх етносів. Народи, котрі прийшли на зміну тольтекам у Мексиканську долину, також довго вважали культуру тольтеків своєрідним еталоном, до якого необхідно прямувати, зберігаючи принципи "тольтекайотля".

Однією з найменш досліджених цивілізацій Месоаме-рики є тотонацька, яка займала велику територію з основними центрами на узбережжі Мексиканської затоки. Тотонаки відчували постійний тиск інших стародавніх народів Месоамерики, особливо жителів Теотіуакана.

Найважливіша пам ятка цивілізації тотонаків - піраміда в Тахіні, котрий, можливо, був столицею держави. Час розквіту цивілізації тотонаків припадає на VII--X століття. Не виключено, що деякі з археологічних пам'яток, котрі вважають теотіуаканськими, насправді є тотонацькими. З цивілізацією тотонаків пов'язано багато оригінальних, типових саме для даної культури пам'яток: глиняні голівки з усмішкою, високохудожні скульптурні зображення. Відносно піраміди з Тахіна, то вона має характерні риси (наприклад ніші), яких бракує пірамідам Теотіуакана.

На території, якому тепер займає мексиканський штат Оахака, містився центр іще однієї найдавнішої месоамери-канської цивілізації - сапотецької, що починається приблизно з II століття нашої ери. Археологічний матеріал цього періоду, знайдений у найбільшому сапогецькому поселенні Монте-Альбан, свідчить, що він був центром розвинутої культури, котрий відчував водночас значний вплив двох сусідніх цивілізацій - тольтецької і майя. Разом з тим у сапотеків було багато оригінальних елементів культури. Сапотецька цивілізація та її центр Монте-Альбан загинули в IX столітті під тиском навали з півночі.

Похожие статьи