Поделиться Поделиться

АПОСТОЛ Данило Павлович

Останній виборний гетьман Лівобережної України 1727-1734 році.

Народився 14 грудня 1654 р. Його батько був хомутецьким сотником, а з 1659 р. - миргородським полковником і наказним гетьманом. У 1682 р. чин миргородського полковника козаки довірили його 28-річному синові Данилу, і той утримував його впродовж 45 років. У 1708 р. Д. Апостол зі своїми козаками перейшов на бік Мазепи, однак після роздумів і сумнівів того самого року повернувся до Петра І. Брав участь у перському поході, у війнах Росії в Лівонії та Польщі.

Після смерті Петра І було скасовано Малоросійську колегію, а в травні 1727 р. в Україні було одержано царську грамоту про вибори гетьмана, які відбулися в Глухові 1 жовтня того самого року. Гетьманом було обрано Данила Апостола.

Д. Апостол був освіченою людиною, великим знавцем військового мистецтва, талановитим дипломатом, будівничим Української держави. Одним із найголовніших завдань його уряду було піднесення економічного добробуту краю, зруйнованого значною мірою через хаос і безладдя, навмисне підтримувані російським урядом. Велику увагу приділяв врегулюванню землекористування. З цією метою у 1729-1731 році. було проведено генеральне слідство відносно законності володіння маєтками. Були розшукані різні грамоти, документи, свідчення старих людей і незаконно привласнені землі повернено Українській державі.

Гетьман упорядкував фінансовий державний скарб, окреслив чіткі норми податкового збору. 1728 р. у своїй столиці він влаштував конференцію купців, захищаючи їх від несправедливих інструкцій царизму, брав участь у торговельних підприємствах, боровся за те, щоби взяти під свою булаву Київ. Чутки про благоустрій на Гетьманщині дійшли до запорожців і сприяли через те, що вони вирішили повернутися із Задунайської еміграції. Д. Апостол допоміг повернутися із турецької території понад 7000 запорожцям, які заснували Нову Січ.

Проте деякі послаблення на користь української автономії, що сталися в Лівобережній Україні за часів Д. Апостола, мали лише тимчасовий чи формальний характер. Йому, зокрема, не вдалося домогтися того, щоби українців не посилали на тяжкі роботи поза межами України. Однак, незважаючи на часткові суперечності в гетьмануванні Д. Апостола, його обстоювання автономних прав України сприяло національному піднесенню українського народу. Його правління було короткою світлою смугою на темному тлі тогочасного українського життя.

Помер 28 січня 1734 р. Похований в с. Сорочинці Полтавської області у кам’яній церкві, якому він збудував за участю київського митрополита Рафаїла Заборовського. Після смерті Д. Апостола в Україні було встановлено тимчасове правління під назвою »Правління Гетьманського уряду».

← Предыдущая страница | Следующая страница →