Поделиться Поделиться

Ідеологічно інтегрована еліта

Ідеологічно інтегрованаеліта передбачає високу структурну інтеграцію, порозуміння ж щодо цінностей видається надзвичайно сильним. Мережі комунікацій та інтеракцій пов’язують усі підгрупи еліт, проте вони контрольовані домінуючою фракцією, партією чи рухом. Нормативний консенсус формує публічний політичний імідж та ідеологічну єдність еліти. Урядова система, що формується за такого типу еліти, стабільна: немає збройних переворотів, влада передається, принаймні, позірно, мирним шляхом. Проте брак політичної конкуренції, який ґрунтується на змаганні за підтримку електорату, призводить до того, що критерії демократичної процедури не дотримуються навіть на мінімальному рівні. Це опис тоталітарної еліти.

Консенсусні

консенсусні елітивнутрішньої солідарності і прагнення консенсусу назовні таких еліт досить високий. Як наслідок, це дає змогу провадити спільну та ефективну політику. Вміння порозумітися дає підстави уникати антагоністичних ситуацій і кошіентруватися на досягненні політичних цілей.

Конкуренційні

Конкуренційні елітихарактеризує гостре бажання досягнути влади, тому простежується жорстка боротьба за владу та її утримання, переговори і порозуміння замінюють конфронтація і боротьба, що іноді набуває форми “політичної війни”. Такі еліти найчастіше керуються вузьким партійним чи груповим інтересом та існують в політичних системах, де політичні партії мають приблизно однакову силу.

Коаліційні еліти

Коаліційні елітиформуються в елітних групах, які змагаються між собою, однак згодом формують коаліцію (до чи після виборів формується коаліція двох або більше політичних партій чи інших суб’єктів політики, наприклад профспілок). Метою еліт є утримання влади, чого неможливо досягнути діючи порізно.

Елітна солідарність

елітна солідарність частота і природа контактів між представниками елітних груп. Соціальні форми, які лежать в основі солідарності, можуть бути дуже різними: шлюбні зв’язки, дружні відносини, належність до випускників одного закладу освіти, членство в клубах тощо. Якщо таких зв’язків і відповідно контактів досить багато, це сприятиме появі високої ідеологічної та моральної солідарності членів групи.

Тоталітарна еліта

тоталітарна елітамонопольної тоталітарної влади. Це унітарна еліта за своїм складом та політичними орієнтаціями, закрита за механізмами формування, монопольна за ідеологічними настановами. Для багатьох її представників характерна жорстка націленість на політичну кар'єру, соціальна безвідповідальність, лицемірство і бажання підтримувати видимість ідеологічної єдності, відчуження від народу;

Демократична еліта

демократична елітацивілізованого демократичного суспільства з сильною законодавчою, виконавчою і судовими гілками влади, плюралістична за своїм складом, ідеологічними орієнтаціями, відкрита за механізмами формування, консенсусна за формою і методами політичної діяльності. Її влада ґрунтується на авторитеті, компетентності, багатстві, визначеності моральних позицій.

Дійсна еліта

домінантна елітадемократичної орієнтації, плюралістична і мобільна за своїм складом, відкрита за механізмом рекрутування своїх членів, домінантна за ідеологічними настановами і консенсусна за методами полі тикоуправлінської діяльності. Така еліта характерна для перехідних суспільств. їй властиві здатність до компромісів, перспективність і конструктивність, ліберальнодемократичне переконання, сміливість і самостійність. Вона легко залучає до себе людей із передовими поглядами, ініціативних і здатних на сміливі вчинки;

Аристократія

Аристократія форма політичної еліти, єдиним критерієм належності до якої є походження, "еліта крові".

Це соціальна група, яка має тенденцію до перетворення на закриту верству, це родова знать. Аристократія виникала, зазвичай, завдяки військовій доблесті, стратегії, тактиці та іншим військовим заслугам або ж харизмі та організаційним умінням, а інколи й завдяки комбінації військових та організаційних умінь. Економічний чинник так само був важливим для облагородження еліт.

Олігархія

Олігархія (з грецької “влада небагатьох”). Найчастіше під олігархією розуміють групу багатих людей, які впливають на управління державою.

Ця правляча верства може зберігати свій вплив під час будьякого політичного режиму, навіть за тиранії чи демократії.

Як і аристократія, олігархія закрита група, ввійти До неї можна завдяки майновому статусу, який набутий не у спадок, а власними зусиллями.

Бюрократія

Бюрократія є виявом найчистішого раціональноле гального панування.

Як форма політичної еліти це професійна група осіб, якій притаманна особлива модель поведінки, що

зумовлена займаною посадою в органах державного апарату.

На думку німецького вченого Макса Вебера, ідеальному бюрократові мають бути притаманні:

• висока професійна кваліфікація;

• готовність виконувати наказ;

• уміння ефективно діяти в рамках існуючих правил;

• неупередженість.

Єлнін Тоффлер вважає бюрократію 44найпоширенішою формою влади у всіх промислових країнах”.

Номенклатура

Під цим поняттям розуміють групу людей, що здійснювала управління суспільством у радянських державах та країнах соціалістичного табору.

Особливими ознаками номенклатури є:

• монолітність (вся номенклатура належала до КПРС);

• ієрархічність;

• відсутність самовідтворення;

• географічна мобільність;

• внутрішня ротація;

• відсутність національної ідентичності, космополітизм.

Меритократія.

Мериторатія (з латинської "заслуга" і грецької "влада") група достойних осіб, які здійснюють владу.

Меритократія ~ відкрита еліта, критерієм належності до неї с рівень !(}, знання та професіоналізм. Рекрутується еліта з різних соціальних груп, найпоширенішими каналами рекрутування є університети.

Елітні мережі

елітних мереж. Ідею мережі використовують для опису системи особистих, групових та позаінституцій них відносин, до яких належить кожен член елітної групи та які визначають їхню взаємозалежність. Елітні мережі мають як горизонтальні, так і вертикальні виміри, які добре відображаються поняттями “люди свого кола” і “потрібні люди”.

Циркуляція еліти

Циркуляція еліти наголошує на проблемах спадковості, поступальності та інтегрованості елітних груп. “Суспільна історія, зазначав він, є історію спадковості привілейованих меншин, які формуються, борються, досягають влади, послуговуються нею і занепадають, аби бути заміненими іншими меншинами”.

Соціальна мобільність

Класична циркуляція

Класична циркуляція Функціонування цього типу циркуляції є достатнім для заміщення неяскравих політичних лідерів особистостями, менш схильними до конфліктів, шляхом їхнього виключення або підпорядкування політикам, які більше орієнтовані на співпрацю. Класична циркуляція це процес поступових змін в еліті.

Заміщувальна циркуляція

Заміщувальна циркуляціяТиповий випадок це повалення попередньої еліти і формування нової унаслідок революції. У цьому разі циркуляція визначається боротьбою між елітою старого режиму і контрелітою, яка захоплює владу і відсторонює від неї всіх, хто раніше панував.

Репродуктивна циркуляція

Репродуктивна циркуляція . Елітна група відмовляється від старих доктринальних положень або значно їх змінює для того, аби залишитися при владі. Завдяки таким маневрам більшості представників еліти вдається зберегти владу і статус.

Квазізаміщувальна циркуляція

Квазізаміщувальна циркуляція характеризується найменшими змінами в еліті, їх раптовим і вимушеним характером. Відбувається поділ еліт, наслідком чого можуть бути перевороти. Незважаючи на поділ еліт, зміну лідерських стилів кардинальних змін у характері політики не відбувається.

Трансформація еліти

Трансформація еліти охоплює перетворення всередині правлячої еліти, а саме: вихід на позиції лідера нового угруповання всередині правлячої еліти або навіть прихід до влади вищого прошарку іншої соціальної групи.

Заміна і зміна еліти

Поняття “заміна еліти”Заміна еліти, зазвичай, означає кардинальну зміну її складу, встановлення нових політичних правил, нових акцентів у системі політичних цінностей. “заміна еліти означає усунення попередньої еліти і прихід до влади контреліти, це, здебільшого, є наслідком революційних перетворень”.

Зміна елітиможе бути пов’язана з різкими змінами її ідеології та політичного курсу, зі змінами методів рекрутування еліти. Іноді відбувається допуск до еліти представників контреліти.

Рекрутування еліти

Рекрутування еліти це відбір в еліту з метою її поповнення і формування.

У стабільних політичних системах рекрутування еліти відбувається відповідно до чітко розроблених процедур, внаслідок чого персональний склад еліт більшменш постійно, іноді у задані періоди, оновлюється, а сама політична структура залишається загалом незмінною.

Канали рекрутування

Канали рекрутування можуть бути визначені як шляхи просування до вершини політичної ієрархії або як суспільні інститути, через які здійснюється перехід представників мас до еліти.

Важливими каналами рекрутування політичної еліти в розвинутих країнах є система освіти, державний апарат, політичні партії, релігійні організації, армія, бізнес (вихідці з якого часто висуваються на елітні позиції в державному управлінні

Механізм рекрутування

Механізмами рекрутування політичної еліти є принципи висунення до її складу новачків, які відрізняються залежно від суспільного устрою або історичної епохи. Такими принципами можуть бути або були: кровна спорідненість, правонаступництво, майновий ценз, професійна компетентність, партійна приналежність, особиста відданість, вислуга років, протекціоналізм.

Басейн рекрутування

партійній роботі та адміністративній діяльності Процес рекрутування, зазвичай, обмежений визначеним басейном рекрутування , тобто тими соціальними групами, які є основними постачальниками представників політичної еліти. До таких басейнів рекрутування можуть належати, наприклад, випускники престижних навчальних закладів, вищі і середні представники державного апарату, офіцерство, керівники корпорацій та їхні заступники, лідери партій і відомі представники партійного апарату.

Система рекрутування

Такі системи визначають: хто, як, із кого здійснює відбір, які його порядки та які критерії відбору, коло селекто рату (осіб, які здійснюють відбір) і спонукальні мотиви його дій. Вибір тієї чи іншої системи рекрутування зумовлений кількома чинниками: роллю партійної системи в суспільстві, політичними традиціями, ступенем однорідності культури, рівнем соціальної нерівності.

Антрепренерська система

Антрепренерська системарекрутування орієнтуяєть наіндивідуальні якості кандидата: иоео творчі можливості, здатність перекон>вати, уміння знайти підтричил широкої л\диторі?. захопити її привабливими ідеями и програмами.

Система гільдій

Система гільдіймає давні традиції і є консервативною в ній майже немає конкуренції.

Ретельність відбору кандидатів на провідні позиції забезпечується численними формальними вимогами. Відбір проводиться закрито і вузьким колом селекторату: зазвичай, у нього входять лише члени вищого керівництва. До позитивних рис можна зарахувати', врівноваженість, строгий відбір, передбачуваність політики. Головна цінність цієї системи це консенсус, гармонія, спадкоємність. Мінусами а бюрократизація, організаційна рутина, консерватизм

Ротація еліти

Процес переміщення кадрів усередині політичної еліти називають ротаци ю еліти.

Ротація еліти має горизонтальний або вертикальний характер. Вертикальна ротація може мати два види. Перший переміщення всередині вертикальної структури еліти (вгорувниз), який полягає у підвищенні або зниженні посадового статусу. Другий переміщення представників еліти на позаелітні або навколоелітні позиції. Перехід на позаеліт ні позиції можна порівняти з екскорпорацією з еліти, хоч повністю з нею не збігається. Якщо екскорпорація означає вихід з еліти, то перехід на позаелітні позиції унаслідок ротації означає тимчасовий перехід на нижчу посаду. Перехід на навколоелітні позиції означає переміщення “в тінь”. Ротація відбувається як з ініціативи влади, і як наслідок природних закономірностей кадрових переміщень. 

Екскорпорація з еліти

гкскорпорація вихід з еліти.

У процесі екскорпорації виокремлюють такі різновиди:

а) повна екскорпорація витіснення нелітних позицій, пов'язане з повною втратою офіційного статусу й владних ресурсів:

б) частково екскорпораціл втрата лише частини владних повноважень і частини політичного капіталу. Цей вид екскорпорації може відбуватися в різних формах:

• деформалізації позбавлення особи з еліти формальних повноважень зі збереженням за нею частини політичних ресурсів і впливу;

• декапіталізації (експропріації) позбавлення політичного капіталу (політичних ресурсів, впливу) зі збереженням формального елітного статусу;

• резервації збереження за особою з еліти формального елітного статусу, водночас при переведені її в навко лоелітні зони, де вона може бути знову необхідною.

Інкорпорація в еліту

інкорпорація ~ тобто процес входження до еліти:

вибори і призначення.

• традиційними, тобто прагненням висувати осіб свого кола й відтак сприяти однорідності й згуртованості керівної групи;

• емоційними суб'єктивними симпатіями або антипатіями до тієї чи іншої особи або групи осіб;

• оціночнораціональними, які існують в самій еліті як суб'єктивні уявлення про принципи поведінки; 

• раціонального розуміння об’єктивно доведеною здатністю кандидата виконувати покладені на нього функції.

← Предыдущая страница | Следующая страница →