Поделиться Поделиться

Розвиток української революції у квітні-червні 1917 р. I Універсал

Активізація суспільно-політичного життя в Україні відбувалася під впливом Центральної ради, яка оголосила про скликання Українського національного конгресу (6 (19) квітня 1917 р.). Таким чином, із київської міської організації Рада перетворювалась на всеукраїнський політичий центр.

Від різних українських політичних, громадських, культурно-освітніх і професійних організацій на конгрес прибуло близько 900 делегатів. У перший же день роботи конгресу вони виступили за національно-територіальну автономію України. Делегати конгресу обрали 118 членів Центральної ради. Головою УЦР став М. Грушевський, а його заступниками – В. Винниченко і С. Єфремов. У повному складі УЦР збиралася на загальні збори (Велику раду), а основна робота велась у Малій раді.

У даний час провідні діячі УЦР вбачали стратегію революції у досягненні національно-територіальної автономії у складі федерації – держави, яка б об'єднувала кілька національних держав. У цьому напрямку відбувався розвиток національно-демократичного руху в Україні навесні та влітку 1917 р.

Про силу рішень конгресу свідчать резолюції Всеукраїнського військового з'їзду (травень 1917 р.). Делегати з'їзду в категоричній формі зажадали від Тимчасового уряду надати Україні національно-територіальну автономію, оголосили боротьбу за українізацію військових частин і обрали Український військовий комітет, котрий в повному складі ввійшов до УЦР.

Підтримка військових надала рішучості Центральній раді. Для переговорів з Тимчасовим урядом до Петрограда було направлено делегацію на чолі із заступниками голови УЦР. Мета даної місії – переконати Тимчасовий уряд у доцільності надання Україні автономії. Проте в умовах двовладдя в російській столиці не вдалося досягти порозуміння ні з Тимчасовим урядом, ні з Петроградською радою робітничих депутатів. Такий результат переговорів переконав діячів УЦР у необхідності поглиблення української революції. Ідея встановлення автономії без згоди Петрограда стала надзвичайно популярною. 10 червня 1917 р. УЦР оприлюднила відповідний I Універсал.

Головні положення I Універсалу:

• "Однині самі будемо творити наше життя". Розбудова України, "не одділяючись від усієї Росії".

• Найвищим державним органом України проголошувалась УЦР.

• Заклик до переобрання місцевої адміністрації, заміна її на представників, прихильних до української справи.

• Запросити до спільної праці національні меншини, визначивши їхні права, визнавши їх вільний розвиток на території України. Висловлювалась надія, що в самостійній побудові нового життя візьмуть участь і неукраїнські народи, що проживають в Україні.

• Скликання Всеукраїнських установчих зборів.

• Тільки Всеукраїнські установчі збори (Сейм), що будуть обрані загальним, рівним, прямим і таємним голосуванням, мають право приймати закони України.

• Запровадження особливого податку на власну справу.

• Визнано необхідність розроблення закону про землю після конфіскації поміщицьких, казенних, царських, монастирських земель, згідно з яким право порядкувати українськими землями, користуватися ними належало тільки народові України.

Проголошення революційного за формою і змістом Універсалу викликало нову хвилю національного піднесення. Такий розвиток української революції змусив переглянути своє ставлення до Центральної ради з боку російських революційних демократів і Тимчасового уряду. Відтепер у Росії змушені були рахуватися з діями УЦР.

← Предыдущая страница | Следующая страница →