Поделиться Поделиться

Використання засобів телекомунікації в колективній діяльності.

Корпоративні мережі. Ефективне використання мереж в організаціях. З метою покращення роботи з інформацією виробничого, ринкового, навчального та дослідницького характеру зазвичай використовують можливості для колективного використання комп'ютерного програмного забезпечення.

Корпоративна мережа - це мережа, головним призначенням якої є підтримка роботи конкретного підприємства, що володіє даною мережею.

Територіально така мережа може виходити далеко за межі виробничих площ підприємства, віддалені офіси можуть використовувати локальні ресурси підприємства за допомогою цифрових каналів зв'язку навіть у інших країнах. Це дозволяє оперативно мати доступ до корпоративних баз даних, обмінюватись поміж відділами факсами, документами, мультимедійною інформацією, підприємство навіть може зробити свою внутрішню телефонну мережу за технологією VOIP. Також часто практикується створення всередині мережі корпоративного WEB-серверу, на якому викладаються новини, виробничі графіки, завдання для відділів, довідникова інформація тощо. Доступ до такого серверу виконується за допомогою звичайного інструментарію для роботи в мережі Internet (WEB-браузери, FTP-клієнти). Службовці, що працюють віддалено чи знаходяться у командировках, також можуть використовувати внутрішні ресурси завдяки організації модемного каналу зв'язку через корпоративний модемний пул чи через захищений VPN-тунель (англ. Virtual Private Network), використовуючи послуги стороннього Internet-провайдера. На рис. 72 зображений наприклад побудови корпоративної мережі.

Наявність мережі скорочує виробничий цикл фінансово-облікових документів, розповсюдження адміністративних вказівок тощо, стандартизація документообігу в межах корпорації спрощує їх обробку, класифікацію та архівацію. Мережі знижують потребу підприємств в інших формах передачі інформації, таких як телефон чи звичайна пошта.

Головні характерні ознаки, притаманні корпоративним мережам:

- можливість виконувати паралельні обчислення;

- підвищена відмовостійкість;

- сумісне використання коштовних ресурсів;

- гетерогенність (неоднорідність) складових мережі;

- масштабованість;

- селективність - різний рівень дозволу на використання тих чи інших ресурсів мережі робітниками;

- відносна простота централізованого контролю та управління мережею;

- криптографічна захищеність даних у зовнішніх каналах зв'язку.

Рис. 72. Наприклад побудови корпоративної мережі

Принципи, за якими будується корпоративна мережа, досить сильно відрізняються від тих, що використовуються при створенні локальної мережі. Це обмеження є принциповим і при проектуванні.

Вибір архітектури та структури корпоративної мережі, спеціалізованих прикладних програмних засобів, системи автоматизації документообігу та СУБД відбувається після побудови інформаційної моделі мережі, виходячи з цілей і завдань самої організації. Розраховуються поточні потреби організації у апаратних обчислювальних потужностях та каналах зв'язку з урахуванням можливого зросту цих потреб. Це достатньо складний, проте важливий початковий процес, нехтування яким може призвести до суттєвого збільшення витрат у майбутньому.

Організація баз даних. Системи управління базами даних.

База даних (БД) - це інформаційна модель, що дозволяє впорядковано зберігати дані про групу об'єктів, що володіють однаковим набором властивостей. У базах даних інформація зберігається таким чином, щоби її дозволяється було зручно і швидко переглянути, поповнити, змінити, знайти, вибрати за критерієм та відсортувати. Важливою рисою БД є те, що інформація зберігається разом з метаданими, тобто відомостями про цю інформацію.

Програмне забезпечення, призначене для роботи з базами даних, називається система управління базами даних (СУБД). Це сукупність програмних і лінгвістичних засобів для створення, обробки, зручного використання баз даних.

Зазвичай СУБД складається з наступних компонент:

- процесор мови баз даних;

- ядро;

- підсистема підтримки часу виконання;

- сервісні програми (зовнішні утиліти). СУБД виконують такі головні функції:

- управління даними в зовнішній пам'яті (на жорстких дисках);

- управління даними в оперативній пам'яті з використанням дискового

кеш;

- журналізація змін, резервне копіювання й відновлення бази даних після збоїв;

- підтримка мов БД (мова визначення даних, мова маніпулювання даними).

Класифікувати СУБД запропоновано за такими основними ознаками:

за моделлю даних:

- ієрархічні;

- мережні;

- реляційні;

- об'єктно-орієнтовані;

- об'єктно-реляційні.

за ступенем розподіленості:

- локальні чи централізовані СУБД (всі частини локальної СУБД розміщаються на одному комп'ютері);

- розподілені СУБД (частини СУБД можуть розміщатися на двох і більше комп'ютерах).

за характером інформації, що зберігається:

- фактографічні (картотека);

- документальні (архів),

за способом доступу до БД:

- файл-серверні (Microsoft Access, Paradox, dBase, FoxPro, Visual FoxPro);

- клієнт-серверні (Oracle, Firebird, Interbase, IBM DB2, Informix, MS SQL Server, Sybase Adaptive Server Enterprise, PostgreSQL, MySQL);

- ті, що вбудовуються y програмне забезпечення.

Для кращого розуміння у найпростішому випадку представимо базу даних як двомірну таблицю (існують також і багатомірні). Стовпці такої таблиці називаються полями і мають фіксовані параметри - ім'я, розмірність, тип. Найбільш застосовні типи даних: числовий, символьний, дата (календарні дати), логічний. Сучасні СУБД дають можливість включати в них не лише текстову й графічну інформацію, проте й документи та мультимедійні данні - аудіо-, відео- файли. У рядках нашої таблиці згідно записуємо відомості про об'єкт.

СУБД здатні поєднувати таблиці (зв'язувати за ключовими полями), обробляти запити, сортувати тощо. На сучасному етапі системи управління базами даних продовжують активно вдосконалюватись, некомерційні проекти за функціоналом та надійністю починають наздоганяти платні.

Окремо розглядають так звані надвеликі бази даних (англ. Very Large Database, VLDB) - це такі бази, що займають надзвичайно великий об'єм на фізичному пристрої збереження даних. Маються на увазі максимально можливі розміри БД, що визначаються останніми досягненнями в технологіях. Обробляти такі великі масиви даних за короткий проміжок часу дуже складно.

Наведемо декілька прикладів застосування баз даних, що охоплюють широкий спектр тем, пов'язаних з продовольчою безпекою і сільським господарством (продовольча та сільськогосподарська організація об'єднаних націй).

ФАОСТАТ - корпоративна база даних ФАО, дозволяє отримати вільний і легкий доступ до даних, що охоплюють широкий спектр тем, пов'язаних з продовольчою безпекою і сільським господарством по 245 країнах і 35 регіонах починаючи з 1961 року по теперішній час.

АКВАСТАТ - глобальна інформаційна система з водопостачання та сільського господарства. АКВАСТАТ містить всеосяжну інформацію з водних ресурсів, водокористування, використанню водних ресурсів у сільському господарстві, а також нетрадиційних джерел води в різних країнах світу.

CountrySTAT (Статистика по країнах) - це онлайн інформаційна система статистичних даних що висвітлює дані по продовольству та сільському господарству на регіональному, національному та міжнаціональному рівнях.

База даних з тендерної проблематики і прав на землю. Нерівність у землекористуванні є однією з основних причин соціальної і тендерної нерівності в сільських районах. Диференціювання земельних прав за тендерною ознакою загрожує наслідками для продовольчої безпеки та харчування сільського населення, а також для добробуту сільських жителів та їх сімей. Детальніше про різні фактори тендерної нерівності, в через те числі і право на землю.

АМІС - Система інформаційного забезпечення ринків сільськогосподарської продукції, що є ініціативою "Групи двадцяти", спрямована на збільшення прозорості продовольчих ринків і прийняття узгоджених заходів у відповідь на непередбачувану обстановку на ринках. Особливу увагу АМІС зосереджено на чотирьох зернових культурах, які відіграють найважливішу роль на світовому продовольчому ринку: пшениці, кукурудзі, рисі та сої.

Глобальна система інформації та раннього попередження з проблем продовольства та сільського господарства (ГСГРП) містить інформацію з виробництва продовольства та продовольчої безпеки всіх країн світу. База даних продовольчих цін поширює свіжу інформацію про ціни на сільськогосподарські товари. Містить щотижневі показники, а також середні показники по місяцях і роках [52].

← Предыдущая страница | Следующая страница →