Поделиться Поделиться

Інтернет-ресурси для вчителя історії

Очевидно, що з точки зору професійного історика-викладача, у використанні Інтернету є переваги та вади. Перевагами є динамізм: легкість створення, зберігання, публікації, оновлення та копіювання, дешевина поширення інформації; доступ у будь-котрий час з будь-якого місця.

Проте зворотнім боком динамізму є нестабільність. Через деякий час без усякого попередження веб-сторінка, а то і цілий сайт, може зникнути чи змінити місце розташування, чи змінюється сам зміст документу. Звичайно, є чимало фахових ресурсів, які відзначаються стабільністю, існуючи багато років, проте завжди-таки питання збереження та стабільності документів в Інтернеті є надзвичайно актуальним. На відміну від стабільного контрольованого фонду документів у бібліотеці, в Інтернеті користувач має справу з інформаційним масивом, що безперервно змінюється.

За винятком того, простота створення та публікації документів в Інтернеті призводить до того, що навіть користувач-початківець може створити і опублікувати власний сайт. Це призвело до появи в інтернеті величезної кількості ресурсів низької якості.

Певною мірою ця проблема зараз вирішується за допомогою так званої технології вікі. Вікі (скор. від гавайськ. - швидко) - веб сайт, структуру і зміст якого користувачі можуть спільно змінювати за допомогою інструментів, що надаються самим сайтом. Найвідоміший проект вікі - енциклопедія Вікіпедія [uk.wikipedia.org/] - вільна енциклопедії, якому кожен може редагувати. Вікі зазвичай працюють за такою філософією: краще, щоби помилку було легко виправити, ніж щоби її було важко зробити. Тож вікі, будучи дуже відкритими, мають також і різні засоби для перевірки правильності недавніх змін на сторінці. Найвизначніший із таких засобів майже на кожному вікі - це так звана сторінка недавніх змін, на якій відображено список чи конкретної кількості останніх редагувань, чи список усіх редагувань, які було зроблено за даний проміжок часу.

На сьогодні, Вікіпедія вважається найповнішою енциклопедією, яка коли-небудь створювалася за всю історію людства, Інтернет-довідник, написаний добровольцями з усього світу. При цьому жодна сторінка не є власністю її творця чи будь-якого іншого редактора і не перевіряється ніяким офіційними організаціями; вміст статей погоджується через консенсус.

Так, "ВікіМапія" - відкритий багатомовний вікі-проект, започаткований у 2006 році, що ґрунтується на поєднанні електронних мап (Google Maps, Google Earth та їм подібних) та вікі-технологій задля створення онлайн-довідника об'єктів, що зафіксовані на електронній мапі багатьма мовами Землі, де будь-котрий користувач може додавати власні довідкові статті та редагувати наявні.

Коли розглядати ресурси Інтернету з погляду їхньої корисності для вчителя історії, то дозволяється виділити наступні групи:

1) офіційні ресурси;

2) універсальні Інтернет - енциклопедії, довідники й бібліотеки;

3) спеціалізовані історичні ресурси;

4) методичні ресурси;

5) ресурси з наочності.

До офіційних ресурсів дозволяється віднести сайти Міністерства освіти та науки України, інших органів державної влади, Інституту історії України HAH України (history.org.ua), історичних факультетів вищих навчальних закладів (наприклад, сайт історичного факультету Київського державного університету ім. Т.Шевченка history.univ.kiev.ua), портал інформаційної підтримки ЗНО.

Серед універсальних енциклопедій, довідників й бібліотек в Інтернеті найбільшої уваги вчителя історії заслуговують:

• "Енциклопедія України в Інтернеті" (The Internet Encyclopedia of Ukraine www. encyclopediaofukraine. com/),

• "Міста та села України" Багатотомне енциклопедичне видання (who-is-who.ua/main/categories/2l),

• ІЗБОРНИК: Історія України IX-XVIII cm. Першоджерела та інтерпретації (litopys.org. ua/),

• Українська енциклопедія (uapedia.com.ua/?cat=3),

• Советская историческая энциклопедия (runivers.ru/ lib/book3253/),

• Мир энциклопедий (encyclopedia.ru/),

• Cyclop.com.ua - портал енциклопедій та словників (cyclop.com.ua/),

• Національна бібліотека України ім. В.Вернадського (h ttp://nbuv.gov.ua/),

• Бібліотеки України (e-catalog.name/),

• ELibUkr-OA - Електронна бібліотека України (oa. elibukr.org/),

• Європейська бібліотека: Ресурси 47 національних бібліотек www. theeuropeanlibrary.org/tel4/

• Виртуальная Библиотека Восточная Европа (vifaost.de/ru/)

• ПорталХронос (hrono.ru/),

• Довідник з історії України: e-версія (history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm),

• Вікіпедія (uk.wikipedia.org/wiki/Eoлoвнa_cmopiнкa) тощо. Спеціалізовані історичні ресурси умовно дозволяється розділити на два

типи: 1)паперові видання, що копіюються у цифровому форматі; 2) концептуальні. До першого типу відносяться історичні бібліотеки, що містять матеріали історіографічного характеру й історичні джерела. Другий тип більш складний. Наповнення концептуальних ресурсів, як правило, обумовлено цілями авторів Інтернет-проектів. Багато хто з них претендує на дуже широке і глибоке висвітлення історичного матеріалу і через те подає дуже різнопланові матеріали.

Спеціалізовані історичні ресурси в Укрнеті дуже різноманітні, наведемо приклади лише деяких з них:

• Історія та гуманітарні дисципліни (ukrhist.at.ua/),

• "Історична правда" (istpravda.com.ua/),

• "Український історичний портал" (history.com.ua/),

• Military Ukraine Воєнно-історичний форум (forum.milua.org/),

• Історія цивілізацій (histori.com.ua/news.php),

• Історія українського козацтва ( cossackdom.com),

• Україна Incognita: Історичний веб-проект (incognita. day.kiev. ua/),

• Архіви України (archives.gov.ua/),

• Український інститут національної пам'яті (memory.gov.ua/),

• Український центр вивчення історії Голокосту (holocaust. kiev.ua/),

• "Український воєнно-історичний портал" (milua.org/),

• Historians.in.ua (historians.in.ua/)

• Електронний архів українського визвольного руху (avr.org. ua/).

А також російські сайти: "Бібліотека електронних ресурсів Історичного факультету МЛУ ім. М. В. Ломоносова" (hist.msu.ru ER/index.html), Історичний портал РОЦІ - History.ru (history.ru), Портал "Всесвітня історія" (historic.ru), сайт "Всесвітня історія" (worM- history.ru), "Всесвітня історія в обличчях" (rulers.narod.ru), Історичний портал. Історичні дисципліни (history.perm.ru) тощо.

Іншим важливим освітнім ресурсом для вчителя історії в Інтернеті є методичні сайти:

• Учительський Журнал он-лайн. Історія та правознавство. (teacherjournal. com.ua/shkola/istorya-ta-pravoznavstvo.html),

• "НоваДоба" (novadoba.org.ua/),

• ІСТОРІЯ 11 / HISTORY 11 (history11.ucoz.ru/load/ metodichnijmaterial _dlja_vchitelja/27),

• Vchitel.info. Завжди для вчителів. Вчитель-вчителю. Конспекти уроків. -(vchitel.info/tags/),

• "Історія в школі" (schoolhistory.at.ua/),

• Навчальний сайт з географії, всесвітній історії й історії України (ukrmap. su/uk-uh),

• Методичний портал (metodportal.net/),

• Історія України. Конспекти та розробки уроків - Oceima.UA (osvita.ua/school/lessons_summary/history_ukraine/),

• "Компас". Методика навчання правознавства в школі (eycb.coe. int/Compass/ru/contents.html.),

• Черкаський освітянський портал (oipopp.ed-sp.net/ component/option,com_dcr/catid, 509/Itemid, 50/),

• Російський сайт видавництва "1 вересня" 1september.ru/ ru/ - і його частина "історія", що містить електронну версію газети "Історія" з архівом his.1september.ru/index.php і сайт "Я іду на урок історії" his.1september.ru/urok/ . На цих сайтах міститься велика кількість сценаріїв уроків, олімпіад, історичних вечорів, розробок тестів і контрольних робіт й ін.

• Російський сайт "Мережеве об'єднання методистів" (som.fsio.ru/ subject. asp?id=10000189).

Найрізноманітнішими є ресурси з наочності, так як для цій цілі може слугувати дуже велика кількість веб-ресурсів. Під час підготовки до уроку історії зверніть увагу на сайти: "Фото-Планета. Фотографії міст, селищ, сіл. Україна" (foto-planeta.eom/ua/region/4/1/ukrana.html),

Это наша Родина. Редкие исторические фото (abunda.ru/109348-yeto-nasha-rodina.-redkie-istoricheskie-.-36-foto.html), Історичні фото. Голодомор (pravda.com.ua/articles/2007/11/24/3324676/) тощо. Користуйтеся можливостями пошуковиків Яндекс та Google. Картинки.

І завжди-таки питання оцінювання якості ресурсу з точки зору професійного використання інформації є надзвичайно складним. Порівняно досвідчений користувач звичайно інтуїтивно відрізняє ресурси задовільної якості від неякісних, а от новачку - користувачу Інтернету, особливо у незнайомій галузі знання, інколи буває важко дати оцінку якості веб-сайту.

Для підвищення кваліфікації оцінювання історичних інтернет-ресурсів корисно звернутись до електронних самовчителів оцінювання якості сайтів:

Internet for Historians [vts.intute.ac.uk/he/tutorial/history].

Internet Detective [vts.intute.ac.uk/detective/] та ін.

Дані електронні навчальні посібники можуть допомогти виробити критичний підхід при використанні Інтернету у пошуку наукової історичної інформації та пропонують деякі практичні поради відносно оцінювання якості веб-сайтів.

Під час оцінювання якості електронного ресурсу спеціалісти рекомендують звертати увагу, передусім, на достовірність, авторитетність, об'єктивність, передбачувану аудиторію та частоту оновлень сайту.

Достовірність визначається на основі попередніх знань про матеріал, змісту документу та деяких зовнішніх ознак.

Що стосується попередніх знань, перед тим, як шукати інформацію в Інтернеті, варто звернутись до авторитетних видань, передусім енциклопедій. Дозволяється також почати із інтернет-ресурсів, коли точно відомо, що їм дозволяється довіряти, чи, коли це є електронні копії авторитетних друкованих видань.

Що стосується змісту та зовнішніх ознак, то тут варто звернути увагу на наступні моменти:

Хто є автором змісту документу? Чи є якась інформація про наукову кваліфікацію автора? Яка мета сайту? Хто і для чого його створював? Чи існує редактор, чи хтось, хто перевіряє інформацію сайту?

Чи відповідають загальноприйнятим стандартам стиль, граматика та структура документу?

Звідки взяте наповнення сайту? Найкращий варіант, коли це препринти чи скановані публікації. Коли це не копія паперової публікації, то хто і для чого писав даний текст?

Наскільки оригінальною та повною є інформація ресурсу? Чи не дозволяється знайти цю інформацію в інших, наприклад, друкованих джерелах?

Чи посилаються на даний сайт з інших сайтів, яким дозволяється довіряти? Чи є посилання на джерела у документі?

Де розташований сайт? Коли це сайт, розташований на освітніх (.edu), чи на державних (.gov) доменах, то, як правило, це ресурс високоякісний. Більш критично варто поставитись до ресурсу, розташованого в комерційних доменах (.biz, .com, .info, .net, .org). І особливо багато "сміття" знаходиться на безкоштовних хостінгах (.narod.ru, .geocities.com та ін.), оскільки будь-яка людина абсолютно безкоштовно, без жодної сторонньої редакції, за кілька хвилин може розмістити на безкоштовних серверах відповідний сайт.

Чи має сайт рекламні об'яви? Академічні сайти звичайно не мають рекламних об'яв, хоча деякі якісні ресурси можуть мати ненав'язливі об'яви.

Наскільки "академічним" є стиль оформлення сайту? Наскільки регулярно оновлюється сайт? Постійне і регулярне оновлення, як правило, є ознакою якості ресурсу. Одним з показників відсутності оновлень сайту є наявність зовнішніх посилань на зниклі сайти[11].

← Предыдущая страница | Следующая страница →