Поделиться Поделиться

Теоретико-методичні основи мультимедійних технологій у навчанні історії. Мультимедійна компетентність вчителя історії та засоби навчальних мультимедійних систем

Мультимедіа в системі технічних засобів навчання

Реалії постіндустріального суспільства з притаманним їм автоматизацією, комп'ютеризацією та інформатизацією всіх галузей людського буття, вимагають від сучасної освіти впровадження в навчальний процес відповідних суспільним завданням засобів навчання, насамперед - технічних.

Технічні засоби навчання - обладнання й апаратура, що застосовуються в навчальному процесі для підвищення його ефективності. Основна мета застосування технічних засобів навчання (ТЗН) - сприяння найповнішої практичної реалізації основних дидактичних принципів навчання, інтенсифікація та раціоналізація діяльності вчителя і учнів. Досягти даної мети дозволяється на основі чіткого визначення системи ТЗН, їх функцій, ролі та призначення, побудови ефективних технологій та методик використанням ТЗН у комплексі з іншими засобами навчання.

У цілому, технічні засоби навчання поділяються на:

• візуальні (зорові), до яких відносять оригінальні предмети чи їхні різноманітні еквіваленти, діаграми, карти тощо. Носіями інформації в цих засобах є діафільми, діапозитиви, епіпосібники і транспаранти, що подаються учням за допомогою діапроекторів, епіпроекторів і кодоскопів у вигляді нерухомих зображень предметів.

• аудіальні (слухові) (радіо, магнітофони, музичні інструменти тощо), які передають інформацію, розраховану на сприймання органами слуху: комплекти грамплатівок; записи програмних художніх та музичних творів; документальні звукозаписи; записи з радіо спеціальних навчальних і виховних передач для учнів; документальні, драматичні; фрагменти радіовистав, музичні передачі.

• аудіовізуальні (зорово-слухові) - звукове кіно, телебачення, дидактичні машини, комп'ютери тощо. До таких засобів дозволяється віднести навчальні кінофільми, телебачення, відеозаписи. За О.Мокрогузом дані засоби навчання є окремим видом наочності, які поділяються на: дидактичну техніку (кіно-, діапроектори, телевізори, відеомагнітофони, електрофони), окремі види статичної проекції (діафільми, діапозитиви, транспаранти тощо), екранні засоби динамічної проекції (кінофільми, відеозаписи, грамофонні записи, магнітофонні засоби, радіо- та телепередачі)[7].

Сучасні технічні засоби, у переважній більшості, аудіовізуальні і найголовнішим серед них є комп'ютер. Комп'ютер (ПК), як універсальний технічний засіб дозволяє інтегрувати всі засоби навчання: слово вчителя, текст навчальної книги, модель явища, здійснити оцінювання навчальних досягнень за допомогою тестів, проілюструвати будь-яке явище чи подію. Система "людина - комп'ютер", та інші системи навчання утворені аудіовізуальними засобами, включають в себе використання кількох різних навчальних середовищ і через те називаються мультимедійними. Мультимедіа є сукупністю технологій, що дозволяють за допомогою комп'ютера вводити, опрацьовувати, зберігати, передавати і відображати (виводити) повідомлення у вигляді тексту, графічних відображень, анімаційних фільмів, оцифрованих нерухомих зображень, відео, звуку, мови. Таким чином під час роботи з комп'ютером використовують практично всі можливі способи подання інформації і збагачують їх власне можливостями подання у вигляді окремих даних, швидкою доступу і різноманітного комбінування.

Термін "мультимедіа" (англ. multimedia від лат. multum - багато і media (medium) - осередок; засіб, середовище) дослівно дозволяється перевести як "багато засобів" (чи "багато середовищ"). Уперше термін "мультимедіа" з'явився в 1965 р. й активно використовувався аж до кінця сімдесятих років для опису театралізованих шоу з використанням різних видів і форм подання інформації: слайди, кіно, відео, аудіо фрагменти, світлові ефекти і живу музику.

На сьогодні поняття "мультимедіа" знаходиться у стані розвитку, і з виникненням і використанням нових технологій вміщує у собі нові аспекти, через те має кілька тлумачень: технологія, що описує порядок розробки, функціонування і застосування засобів обробки інформації різних типів; продукт, зроблений на основі мультимедійної технології; мультимедійна програма; комп'ютерне апаратне забезпечення (наявність у комп'ютері спеціального пристрою для читання компакт-дисків, звукові та відеоплати, за допомогою яких можливе відтворення звукової і відеоінформації, джойстика й інших спеціальних пристроїв); комп'ютерне апаратне забезпечення, за допомогою якого стає можливою робота з інформацією різних типів; комп'ютерне програмне забезпечення, функціонування якого пов'язане з обробкою і представленням інформації різних типів; електронний носій інформації, що включає декілька її видів (текст, зображення); інтеграція багатьох різних носіїв інформації (телебачення, аудіо- і відеотехніки) на певній спільній базі, якою може слугувати комп'ютер чи приставка до телевізора.

Таким чином, в узагальненому вигляді "мультимедіа" є технологією, що описує порядок розробки, функціонування і застосування засобів обробки інформації різних типів; інформаційним ресурсом, створеним на основі даної технології; комп'ютерним програмним забезпеченням, вище згаданого інформаційного ресурсу; комп'ютерним апаратним забезпеченням, за допомогою якого стає можливої робота з інформацією різних типів; особливим узагальнювальним видом інформації, яка поєднує в собі як традиційну статичну візуальну, так і динамічну інформацію різних типів.

Зростання інтересу до "мультимедіа" за останні роки обумовлено низкою причин: появою комп'ютерів, що можуть підтримувати графічний інтерфейс з користувачем та функціонування модулів відтворення звуку та відеозображення; наявністю апаратного та програмного забезпечення для мультимедіа; створення авторських систем, що дають можливість користувачам виготовляти власні прикладні мультимедійні програми, не маючи ніякого досвіду програмування [7].

Переваги правильно розроблених мультимедіа-технологій: альтернативні перспективи у навчанні; активна участь всіх учасників навчально-виховного процесу; прискорене навчання учнів; запам'ятовування й застосування знань; навички вирішення проблем і прийняття рішень; системне розуміння предмету вивчення; мислення вищого порядку; автономність й уважність; керування темпом й інформаційними послідовностями; доступ до інформації для підтримки у сприйнятті навчальної теми.

Основною перевагою мультимедіа є те, що вони дозволяють учителю історії надавати інформацію в більшому обсязі, ніж традиційні джерела інформації, оскільки одночасно використовується декілька каналів сприйняття в процесі навчання, за рахунок чого досягається інтеграція інформації, яка доставляється кількома органами чуттів; відбувається візуалізація абстрактної інформації за рахунок динамічної демонстрації процесів; виникає можливість розвинути когнітивні можливості учнів у широкому навчальному, суспільному, історичному контексті.

Як наслідок, відбувається розвиток творчого потенціалу учнів, їхніх здібностей до комунікативних дій, навичок експериментально-дослідницької роботи, культури навчальної діяльності, інтенсифікується навчально-виховний процес, підвищується його ефективність і якість.

Сутність і специфіка мультимедійних засобів навчання впливає на формування й розвиток психічних структур людини, у через те числі мислення. Друкований текст, що до останнього часу був основним джерелом інформації, будується на принципі абстрагування змісту від дійсності. У більшості мов він зорганізується як послідовність фраз у порядку читання ліворуч праворуч, що формує навички розумової діяльності, що володіє структурою, аналогічній структурі друкованого тексту, якій властиві такі особливості, як лінійність, послідовність, аналітичність, ієрархічність.

Інші засоби масової комунікації - фотографія, кіно, радіо, телебачення - мають структуру, що значно відрізняється від структури друкованого тексту. Образи й звуки не направляють хід думок слухача чи глядача від А до Б і далі до С з проміжними висновками, як під час сприйняття друкованої інформації. Замість цього вони створюють моделі дізнавання, звернені до чуттєвої сторони суб'єкта.

Подібно через те, як друковані матеріали й технічні засоби масової комунікації привели до гігантського розширення можливостей людського пізнання, фіксації й передачі досвіду, комп'ютер повинен збільшити потенціал людського мислення, викликати певні зміни в структурі розумової діяльності.

Зміст й оформлення мультимедійного засобу навчання (МЗН) повинні забезпечити підвищення рівня мотивації навчання й підтримку високого ступеня працездатності учня, за рахунок грамотної організації діалогу з ним.

Також як і під час звичайного діалогу, коли значеннєве навантаження несуть не тільки слова, проте й жести, міміка й ін., так й у комп'ютерному діалозі застосовуються схожі елементи, наприклад значки (піктограми) питання, вигуки, заборони чи ін., виділення окремих слів кольором чи накресленням символів, застосування різного колірного оформлення. При цьому зайва строкатість відволікає й може погіршити сприйняття, через те необхідно вибирати оптимальне сполучення колірного оформлення й виділених елементів.

Вчитель історії повинен мати можливість контролювати стійкість мультимедійного засобу навчання до помилкових і некоректних дій учня, відповідність функціонування програми опису в експлуатаційній документації, захист від несанкціонованих дій, мінімізації часу на дії користувача, ефективного використання технічних ресурсів, відновлення системної області після завершення роботи програми.

Мультимедійний засіб навчання (МЗН) повинен відповідати стандартним дидактичним вимогам: науковості, доступності, наочності, свідомості навчання, послідовності, міцності засвоєння знань тощо.

За винятком традиційних дидактичних вимог, до МЗН висуваються специфічні дидактичні вимоги: адаптивності (пристосовність МЗН до індивідуальних можливостей учня); інтерактивності (в процесі навчання повинна бути взаємодія учня із МЗН); реалізації можливостей комп'ютерної візуалізації навчальної інформації, пропонованої МЗН; розвитку інтелектуального потенціалу учня під час роботи із МЗН; системності й структурно-функціональній зв'язаності подання навчального матеріалу в МЗН; забезпечення повноти (цілісності) і безперервності дидактичного циклу навчання.

З дидактичними вимогами до МЗН тісно зв'язані методичні вимоги. Методичні вимоги до МЗН передбачають облік своєрідності й особливості конкретного навчального предмета (у нашому випадку - історії), на яке розрахований МЗН, специфіки відповідної науки, її понятійного апарата, особливості методів дослідження її закономірностей; можливостей реалізації сучасних методів обробки інформації.

МЗН повинні відповідати наступним методичним вимогам (стосовно методики навчання історії):

1. У зв'язку з різноманіттям технічних систем і пристроїв і складністю їхнього функціонування представлення навчального історичного матеріалу в МЗН повинне будуватися з опорою на взаємозв'язок і взаємодію образних і діючих компонентів мислення.

2. МЗН повинен забезпечити відбиття системи наукових історичних понять у вигляді ієрархічної структури, а також відображення логічних взаємозв'язків цих понять.

3. МЗН повинен надавати навчальну можливість різноманітних контрольованих тренувальних дій з метою поетапного підвищення внутрішньодисциплінарного рівня абстракції знань учнів з історії на рівні засвоєння, достатньому для здійснення успішної навчальної діяльності.

Поряд з урахуванням загальнодидактичних і методичних вимог до розробки й використання МЗН висувають ряд психологічних, технологічних, ергономічних, здоров'язберігаючих та естетичних вимог[2].

Варто пам'ятати, що успішне застосування мультимедіа-технології в навчанні включає в себе не лише одночасне використання безлічі систем подання інформації, проте й передбачає продумане застосування різних систем для того, щоби максимізувати властивості кожної з них, розширюючи й поглиблюючи досвід навчання.

← Предыдущая страница | Следующая страница →