Поделиться Поделиться

Галузева структура економіки

1. Актуальність вивчення теми. Особливості трансформації галузевої структури економіки визначають рівень розвитку продуктивних сил країни. Таким чином, кризовий стан економіки чи період її виведення з кризи супроводжується конкретним станом галузевої структури господарства. Це засвідчує постійну актуальність вивчення названої теми.

2. Провідна ідея теми. Ефективність функціонування національного комплексу країни визначається значною мірою його будовою, тобто галузевою структурою.

3. Головні завдання в освоєнні матеріалу. Знати суть і особливості трансформації галузевої структури господарства країни на різних історичних етапах його розвитку.

Господарство країни - велика і складна економічна, соціальна та екологічна система, сукупність усіх видів економічної діяльності. Зазначимо, що під економічною системою розуміють кожну суспільну систему, результатом функціонування якої е, з одного боку, виробництво матеріальних і духовних благ для задоволення суспільних потреб, а з іншого, - відтворення самої себе в кожному циклі функціонування.

У процесі розвитку господарство країни перетворюється на національний комплекс.

Національний комплекс - це територіальне утворення, обмежене кордонами держави, де всі елементи та компоненти економічного життя - підприємства, заклади (зокрема екстериторіальні, тобто такі, що розміщені за межами держави, проте є її власністю чи власністю її юридичних осіб), галузі, регіони - функціонують як єдиний організм, спрямований на відтворення суспільного продукту і засобів його виробництва, а також умов життєдіяльності людини.

Національний комплекс має певну будову, що дозволяється розглядати в кількох ракурсах, - як галузеву структуру, як територіальну структуру.

Галузева структура - це склад галузей і співвідношення поміж ними. Для детального вивчення галузевої структури конкретного національного комплексу треба спочатку чітко усвідомити, що таке галузь. Із розвитком науки та досвідом, набутим у практиці господарювання, змінювалися підходи до визначення змісту поняття "галузь". Наприклад, її тлумачили як угруповання більш чи менш однорідних за виробничим призначенням і технологією підприємств та об'єднань ("господарська" галузь); під нею розуміли підприємства й об'єднання, зв'язані лише єдиним управлінням, тобто згуртованості на основі відомчого підпорядкування ("відомча" галузь). Згодом її стали трактувати як сукупність підприємств, котрі випускають однорідну продукцію ("чиста" галузь). Проте практика господарювання не допускає невизначеності. Із ситуації, що склалась, вийшли в такий спосіб.

У кожній країні в практиці господарювання і в наукових розвідках користуються номенклатурою галузей - сукупністю назв усіх галузей, яка подана у відповідних нормативних документах. В Україні нова номенклатура галузей сформована у Державному класифікаторі України "Державна класифікація видів економічної діяльності" (КВЕД).

КВЕД - складова частина державної системи класифікації й кодування техніко-економічної та соціальної інформації. Ця класифікація була розроблена згідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 326 від 4 травня 1993 р. "Про концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики".

Діючий нині Національний класифікатор ДК009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності" (КВЕД), розроблений на заміну державного класифікатора ДК 009:96 "Класифікація видів економічної діяльності"; його прийнято та надано чинності наказом Держспоживстандарту України № 375 від 26 грудня 2005 р.

Згідно з інформацією Держкомстату України, метою розроблення КВЕД (другої редакції) є приведення її у відповідність до нової редакції базової міжнародної статистичної Класифікації видів діяльності NACE (Rev. 1.1 - 2002), з якою гармонізована КВЕД, та здійснення перегляду певних позицій національного рівня КВЕД.

Зміну № 1 до КВЕД прийнято та надано чинності наказом Держспоживстандарту України від 26 лютого 2007 р. № 40.

Об'єктами класифікації в КВЕД є види економічної діяльності статистичних одиниць (юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та ін.), котрі на вищих рівнях класифікації групуються у галузі.

За методологічними засадами, принципами побудови та призначенням КВЕД - це статистична класифікація, створена як інструментарій для систематизації та групування економічної та соціальної інформації в стандартний формат, що дає змогу обробляти й аналізувати значні обсяги інформації. У випадку використання класифікації в адміністративних цілях треба брати до уваги це первісне та переважне призначення КВЕД, оскільки принципи побудови класифікації, тип використовуваних одиниць статспостережень, порядок визначення та зміни їх основного виду економічної діяльності тісно пов'язані з метою статистичної діяльності.

Код виду економічної діяльності належить до основних показників стратифікації статистичної сукупності для організації суцільних і вибіркових статистичних спостережень. Головним його призначенням є забезпечення:

- статистичного обліку підприємств і організацій за видами економічної діяльності в ЄДРПОУ та статистичних реєстрах;

- проведення статистичних обстежень економічної діяльності й аналізу статистичної інформації на макрорівні (складання міжгалузевого балансу виробництва та розподілу товарів і послуг згідно до системи національних рахунків);

- зіставлення національної статистичної інформації з міжнародною через застосування єдиної статистичної термінології, статистичних одиниць статспостережень і принципів визначення та зміни видів економічної діяльності підприємств.

КВЕД призначено для використання органами державного управління, фінансовими органами й органами статистики.

Упровадження КВБД забезпечує:

- проведення статистичних обстежень економічної діяльності підприємств, організацій і аналізу статистичної інформації на макрорівні (складання міжгалузевого балансу виробництва, розподілу товарів і послуг згідно до системи національних рахунків);

- реєстрацію й облік підприємств і організацій за видами економічної діяльності в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій;

- застосування єдиної статистичної термінології й визначень відносно статистичних одиниць, прийнятих у Європейському Союзі;

- можливість зіставлення національної статистичної інформації з міжнародною.

Об'єктами класифікації у КВЕД є всі види економічної діяльності господарських суб'єктів (фізичних та юридичних осіб).

Згідно з КВЕДом, економічна діяльність - це процес поєднання дій, які забезпечують отримання відповідного набору продукції чи послуг. Економічна діяльність розділяється на види. У КВЕДі зазначається, що вид діяльності має місце тоді, коли об'єднуються ресурси (устаткування, робоча сила, технологічні засоби, сировина, матеріали) для створення виробництва конкретної продукції та надання послуг. При цьому окремий вид діяльності може складатися з єдиного простого процесу, наприклад, ткацтва, а може охоплювати і низку процесів, кожен з яких входить до відповідної категорії класифікації. Так, виробництво автомобілів вважається окремим видом діяльності, незважаючи на те, що це комплексний виробничий процес, котрий охоплює лиття, ковальські роботи, зварювання, складання, фарбування і под. Коли виготовлення окремих елементів (двигунів, коробок передач, меблів, приладів) е складовою частиною одного й того самого процесу виробництва, то всі процеси разом розглядаються як єдиний вид діяльності.

У цьому документі подано визначення змісту поняття "галузь": "Галузь - це сукупність усіх виробничих одиниць, які беруть участь переважно в однакових чи подібних видах виробничої діяльності".

Для опису економіки Державну класифікацію видів економічної діяльності побудовано так, що виділені об'єкти охоплюють усі чи майже всі види діяльності, котрі здійснюються в будь-якій галузі господарства.

КВЕД гармонізовано з Класифікацією видів економічної діяльності Статистичної комісії Європейського Союзу (NACE) (Rev.1.1 - 2002) на рівні класів, що дає змогу використовувати її для порівняння національних статистичних даних із даними Статистичної комісії Європейського Союзу без перехідних ключів. Для забезпечення можливості порівняння національних статистичних даних із даними Міжнародної стандартної галузевої класифікації видів економічної діяльності (ICIS) Організації Об'єднаних Націй у структурі КВЕД надано графу "Код ICIS".

Класифікація складається з двох блоків: ідентифікації та назви. Блок ідентифікації має ієрархічну систему класифікації та систему кодування із застосуванням літерно-цифрового коду. Для виділення галузей економіки (промисловість, сільське господарство, транспорт, будівництво тощо), яким відносять об'єкти класифікації, введені "Секція" та "Підсекція", і позначені вони прописними літерами латинської абетки. Глибша деталізація угруповань КВЕД (частина, група, клас, підклас) позначається цифровими кодами. Наприклад, код D DA 15.11.0 розшифровується так:

D - секція "Обробна промисловість";

DA- підсекція "Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів";

15 - частина "Харчова промисловість";

15.1 - група "М'ясна промисловість";

15.11 - клас "Виробництво м'яса та субпродуктів";

15.11.0- підклас "Виробництво м'яса та субпродуктів".

Рівень підкласу має значення від 0 до 9. Значення 0 надається підкласу за відсутності розширення міжнародного рівня класу на національному рівні. Значення від 1 до 8 надаються підкласам у випадку деталізації міжнародного рівня класу. Значення 9 завжди означає інші угруповання.

Зазначимо, що КВЕД - складова Центральної статистичної класифікації продукції за видами економічної діяльності (Центральна статистична класифікація), затвердженої наказом Держкомстату від 26 лютого 2006 р. № 630.

Центральна статистична класифікація розроблена в межах європейської гармонізації з метою запровадження основних статистичних класифікацій Європейського Союзу та їх застосування у всіх галузях статистики.

Центральна статистична класифікація складається з Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД, ДК 009:2005), затвердженої наказом Держспоживстандарту від 26 грудня 2005 р. № 375, і Статистичної класифікації продукції (СКП), розробленої на базі модельної статистичної Класифікації продукції за видами економічної діяльності Європейського Союзу (Statistical Classification of Products by Activities in the European Economic Community; CPA, 2002).

КВЕД і СКП становлять головний блок у системі національних статистичних класифікацій.

Об'єктами класифікації у Центральній статистичній класифікації є види продукції (товарів і послуг), створені внаслідок економічної діяльності.

Центральна статистична класифікація забезпечує:

- гармонізацію з модельною Класифікацією продукції за видами економічної діяльності Європейського Союзу (CPA, 2002);

- основу для створення галузевих номенклатур продукції (товарів і послуг);

- опис видів економічної діяльності через відповідність "діяльність - продукція";

- визначення та кодування видів економічної діяльності за продукцією;

- проведення статистичних обстежень і аналіз статистичної інформації на макрорівні (складання міжгалузевого балансу виробництва та розподілу товарів і послуг згідно до системи національних рахунків);

- зіставлення національної статистичної інформації з інформацією Статистичної комісії Європейського Союзу (Євростату), ООН і статистичних служб інших країн;

- створення складового елементу підсистеми автоматизованого ведення класифікацій Держкомстату.

На основі статистичних даних, згідно з КВЕД, дозволяється визначити галузеву структуру будь-якого територіального утворення, наприклад, області, регіону чи країни у цілому. Галузеву структуру обчислюють за однорідними показниками у відсотках. Так, її дозволяється визначити за кількістю зайнятих у галузях. Для цього кількість зайнятих по територіальному утворенню у цілому приймають за 100 %, а кількість зайнятих у конкретній галузі - за х %. Галузеву структуру дозволяється визначити і за величиною території, якому займають підприємства галузей, і за кількістю спожитої електроенергії, води та ін.

У кожній господарській системі дозволяється виділити галузі спеціалізації чи галузі експортної спеціалізації - ті галузі, значна частина продукції котрих вивозиться за межі країни; допоміжні галузі - галузі, що працюють на галузі спеціалізації, й обслуговувальні галузі - галузі, що обслуговують населення. Галузі спеціалізації визначають за допомогою коефіцієнта локалізації. Його обчислюють як відношення питомої ваги галузі в економіці району до питомої ваги даної галузі у відповідній галузі країни (чи регіону).

Наголосимо, що обслуговувальні галузі зазвичай антропономні, тобто їх потужності розміщуються пропорційно до чисельності населення, яке дані галузі обслуговує.

Дуже важливими є динамічні характеристики галузей:

1. Динамічна галузь. Темпи її зростання перевищують упродовж досліджуваного періоду середні темпи зростання всього господарства.

2. Нова галузь - з найбільшою питомою вагою інвестицій, укладених в її розвиток.

3. Пропульсивна галузь. За своїми об'єктивними даними може суттєво перебудувати економіку.

4. Комплексуюча галузь. її розвиток унеможливлює появу диспропорції в економіці країни.

5. Лідерна галузь - провідна галузь науково-технічного прогресу.

6. Профілююча галузь - галузь спеціалізації, яка впливає на всі сфери господарства; має найбільшу питому вагу в товарній продукції.

Останнім часом у науковій літературі термін "галузь" ототожнюється з терміном "інфраструктура". Спочатку під інфраструктурою розуміли поєднання діючих споруд, будівель, мереж, що прямо не беруть участі у виробництві матеріальних благ, проте необхідні для самого процесу виробництва, і їх дозволяється об'єднати у певні однорідні-групи галузі, виділяючи виробничу, інженерну, соціальну, транспортну, екологічну інфраструктуру. Тепер у поняття "інфраструктура" вкладається майже такий самий зміст, як і в поняття "галузь".

Залежно від галузевої структури господарства розрізняються такі типи країн:

1. Аграрний - перевага сільського господарства.

2. Аграрно-індустріальний - перевага сільського господарства над промисловістю за перевагою обох галузей над іншими галузями.

3. Індустріально-аграрний - перевага промисловості над сільським господарством за їх сукупної переваги над іншими галузями.

4. Індустріальний - значна перевага промисловості.

Типи країн, залежно від галузевої структури господарства, можуть мати такі стани:

1. Індустріальний - механізація й автоматизація процесів у всіх видах економічної діяльності.

2. Постіндустріальний - зростання питомої ваги послуг у всіх видах економічної діяльності.

3. Інформаційний - інформаційні процеси е ядром всілякого виду економічної діяльності.

У формуванні типу господарства країни за галузевою структурою та стану, в якому вона перебуває, величезна роль належить державі. Чимале значення для побудови ефективного суспільства мають цінності, політичне правління, економічна. У цьому зв'язку доцільно ознайомитися з працею Б. Гаврилишина "Дороговкази в майбутнє: До ефективніших суспільств" (див. Список літератури).

Вивчення галузевої структури територіальних утворень - це метод вияву поділу суспільної праці, тобто дослідження ступеня територіального поділу праці. Адже ускладнення галузевої структури територіального утворення засвідчує зростання специфіки географічного поділу праці. Ось через що вивчення галузевої структури господарства є обов'язковим у курсі "Регіональна економіка". Без цього неможливо усвідомити особливості вияву законів, закономірностей і принципів територіальної організації продуктивних сил у конкретних геопросторовочасових координатах і розробити прогноз ефективного розвитку та розміщення продуктивних сил.

← Предыдущая страница | Следующая страница →