Публикации: Генетика

Відкриття рентгенівських променів сприяло досліджень електропровідності газів і вивчення катодних променів.

Найважливішим відкриттям у фізиці кінця XIX ст. було відкриття радіоактивності, який, крім свого загального принципового значення відіграло важливу роль у розвитку уявлень про електрон. Все почалося в 1896 р., коли Анрі Беккерель, досліджуючи загадкове почорніння фотографічної пластинки, що залишилася в ящику письмового столу поруч з кристалами сульфату урану, випадково відкрив радіоактивність. Систематичне дослідження радіоактивного випромінювання було зроблено Ернестом Резерфордом; він встанов... [читать дальше]

Криза у фізиці на рубежі століть

Друга половина XIX ст. характеризується швидким розвитком усіх склалися раніше і виникненням нових розділів фізики. Однак особливо швидко розвиваються теорія теплоти і електродинаміка. Теорія теплоти розвивається за двома напрямками. По-перше, це розвиток термодинаміки, безпосередньо пов'язаної з теплотехніків. По-друге, розвиток кінетичної теорії газів і теплоти, що призвело до виникнення нового розділу фізики -- статистичної фізики. Що стосується електродинаміки, то тут найважливішими подіями... [читать дальше]

Криза класичного природознавства на рубежі ХIХ-ХХ століть

Криза класичного природознавства на рубежі ХIХ-ХХ століть Друга половина ХIХ століття в розвитку природознавства займає особливе місце. Це - період, який є одночасно і завершення старого, класичного природознавства і зародження нового, некласичного. З одного боку, велике наукове досягнення, закладений генієм Ньютона, - класична механіка - отримує в цей час можливість повною мірою розгорнути свої потенційні можливості. А, з іншого боку, в надрах класичного природознавства вже визрівають передумов... [читать дальше]

Методы выявления наследственного характера заболевания: (3)

1. + генеалогический 2. +цитогенетический 3. + близнецовыйМетоды изучения наследственной патологии: (3) 1. +молекулярно-генетический 2. + популяционно-статистический 3. + биохимическийМетоды диагностики наследственных болезней:(3) 1. +биохимический 2. +цитогенетический 3. +иммунологическиНаследственные болезни выявляются с помощью методов: (3 1. + биохимического 2. + молекулярно-генетического 3. + цитогенетическогоВ кариотипе больных с синдромом Дауна выявляются: (3) 1. +трисомия по 21 хромосоме... [читать дальше]

Методы исследования медицинской генетики: (3)

Медицинская генетика Методы исследования медицинской генетики: (3) 1. +генеалогический 2. + биохимический 3. +цитогенетическийМетоды выявления наследственного характера заболевания: (3) 1. + генеалогический 2. +цитогенетический 3. + близнецовыйМетоды изучения наследственной патологии: (3) 1. +молекулярно-генетический 2. + популяционно-статистический 3. + биохимическийМетоды диагностики наследственных болезней:(3) 1. +биохимический 2. +цитогенетический 3. +иммунологическиНаследственные болезни вы... [читать дальше]

Робота №2. Розв’язування задач на аналіз каріотипу людини з різними хромосомними захворюваннями

Приклад 1.У чоловіка з синдромом Клайнфельтера замість двох статевих хромосом — три (XXY).Поясніть, як могли утворитись зиготи з подібним незвичайним набором хромосом. Укажіть всі можливі випадки відхилення від нормальної кількості статевих хромосом у людини. Розв'язок В одного з батьків при мейозі не відбулося розходження статевих хромосом (обидві статеві хромосоми потрапили в одну гамету). При цьому в другій гаметі статевих хромосом немає. Якщо порушилось розходження хромосом у матері, то у не... [читать дальше]

Тема: Генетична структура популяції

Мета:Сформувати поняття про популяцію як елементарну одиницю мікроеволюції, усвідомити, що зародження нових видів починається з генетичних перебудов, що відбуваються в окремих популяціях. З’ясувати закономірності поширення генів у популяціях алогамних, автогамних та організмів, що розмножуються вегетативно. Простежити як змінюється частота генотипів у популяції залежно від змінених частот алелей. Сформувати навички визначення частоти генів у популяції людини. Закріпити теоретичні знання шляхом р... [читать дальше]

Робота 2. Облік продуктивності диплоїдного і тетраплоїдного жита

Матеріали і обладнання: рослини диплоїдного і тетраплоїдного жита, лінійки, терези, важки.Хід роботи 1. Кожному студенту взяти по п’ять рослин диплоїдного і тетраплоїдного жита. Провести аналіз диплоїдного жита за основними елементами структури врожаю. Визначення показників структури врожаю виконують таким чином: а) вимірюють висоту рослини. Її встановлюють, вимірюючи в сантиметрах найдовше стебло (від його основи до верхівки колоса без остей); б) підраховують загальну кількість стебел і з них —... [читать дальше]

Обчислення середнього арифметичного числа колосків у колосі пшениці

Кількість колосків у колосі (х) Число колосів (частоти f) fх х-М (х-М)2 (х-М)2 f -2,44 -1,44 -0,44 0,56 1,56 2,56 5,95 2,07 0,19 0,31 2,43 6,55 47,6 35,19 4,94 8,68 34,02 45,85         176,28 n=∑ f = 100 = М=19,44 колоска Таким чином, середнє арифметичне дорівнює 19,4 колоска. Ця величина найбільше характерна для даної вибірки рослин. Обчислення стандартного відхилення. Середнє арифметичне не відбиває ступеня мінливості... [читать дальше]

Розв'язування задач на зчеплення генів і кросинговер

Досить часто в задачах на зчеплене успадкування генів ставиться питання: як успадковуються гени або ознаки — зчеплено чи незалежно? Про наявність або відсутність зчеплення свідчить числове розщеплення в потомстві. Якщо фенотипові класи утворилися в рівному співвідношенні, то має місце вільне сполучення ознак у нащадків, а гени, які контролюють ці ознаки, — незчеплені. Якщо ж серед нащадків з'являються рекомбінантні особини (причому їх завжди мала кількість), значить, гени зчеплені. Приклад 1 . О... [читать дальше]