Поделиться Поделиться

Забезпечення виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу

Згідно до пункту 3 частини другої статті 6 Закону СПФМ здійснюють виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу: до початку, у процесі, у день виникнення підозр, після їх проведення чи при спробі їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення.

Зважаючи на зазначене, виявлення фінансових операцій має здійснюватися постійно. Разом з тим, своєчасне виявлення "ризикових" фінансових операцій є запорукою ефективної ПВК/ФТ.

СПФМ має виявляти такі фінансові операції:

• що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу згідно до статті 15 Закону;

• що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу згідно до статті 16 Закону;

• у проведенні яких СПФМ відмовив у зв'язку з тим, що вони містять ознаки таких, що згідно із Законом підлягають фінансовому моніторингу (стаття 10 Закону);

• у проведенні яких СПФМ відмовив у зв'язку з ненаданням клієнтом, з яким установлені ділові відносини, необхідної інформації для ідентифікації та вивчення його фінансової діяльності (стаття 9 Закону);

• стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов'язані, стосуються чи призначені для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій та організацій чи осіб, до яких застосовані міжнародні санкції (стаття 12 Закону);

• проведення яких СПФМ зупинив у зв'язку з тим, що вони містять ознаки, передбачені статтями 15 і 16 Закону (стаття 17 Закону);

• проведення яких СПФМ зупинив у зв'язку з тим, що їх учасниками чи вигодоодержувачами є особи, які включені до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності чи до яких застосовані міжнародні санкції (стаття 17 Закону).

У порядку реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 № 747, деталізовано порядок виявлення фінансових операцій. При цьому слід наголосити, що даний порядок поширюється на всіх СПФМ (за винятком банків).

Згідно з пунктом 15 зазначеного порядку СПФМ зобов'язані забезпечувати виявлення фінансових операцій: до початку, у процесі, проте не пізніше наступного робочого дня після їх проведення, чи в день виникнення підозри, чи під час спроби їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення.

Після набрання чинності новим Законом особливості та строки виявлення СПФМ фінансових операцій залежно від специфіки їх діяльності можуть установлюватися нормативно-правовими актами відповідних СДФМ.

Таким чином, останній день виявлення "ризикових" операцій – наступний робочий день після їх проведення.

Водночас у цього правила є винятки. Фінансові операції, які пов'язані з ФТ мають бути виявлені і зареєстровані в реєстрі фінансових операцій у день їх проведення.

Згідно з нормативно-правовим актом Національного банку України аналіз фінансових операцій з метою виявлення таких, що підлягають фінансовому моніторингу, здійснюється:

– до початку (у процесі, у разі спроби) проведення фінансової операції;

• у день відмови клієнта від проведення фінансової операції;

– не пізніше наступного робочого дня після отримання банком необхідних документів та/чи відомостей відносно фінансових операцій, стосовно яких на час їх проведення не було необхідної для прийняття рішення інформації.

При цьому банки на відміну від небанківських установ, у разі відсутності в них усіх необхідних документів та/чи відомостей для здійснення аналізу та виявлення фінансової операції, яка підлягає фінансовому моніторингу, мають два місяці щоби письмово витребувати їх у клієнта

Коли банк, котрий проводить фінансову операцію, має достатні підстави підозрювати, що вона пов'язана з ФТ, то в день виникнення підозр про таку операцію, інформація про неї:

– вноситься до реєстру фінансових операцій та надається Держфінмоніторингу;

– надається органам Служби безпеки України.

Ураховуючи особливості функціонування банків, Національним банком України, єдиним зі всіх СДФМ, нормативно закріплена вимога відносно обов'язковості фіксування (на паперових носіях чи в електронному вигляді) результатів виявлення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу. Оскільки первинний аналіз фінансових операцій у банках здійснюють працівники, які їх безпосередньо виконують, то саме на них покладено обов'язок надавати повідомлення про фінансову операцію відповідальному працівнику банку чи уповноваженому ним працівнику підрозділу фінансового моніторингу.

При цьому обов'язково фіксується дата надходження / отримання відповідальним працівником банку чи уповноваженим ним працівником повідомлення про фінансову операцію, а також дата прийняття та зміст прийнятого обгрунтованого рішення відносно віднесення фінансових операцій до таких, що підлягають фінансовому моніторингу, та їх реєстрацію.

Виявлення фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, здійснюється згідно до статті 15 Закону.

Згідно до даної статті фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу за наявності одночасно двох умов:

1) коли сума, на якому вона проводиться, дорівнює чи перевищує 150 тис.грн. (для суб'єктів господарювання, які проводять азартні ігри, – 13 тис. грн.) чи її еквівалент в іноземній валюті. При цьому слід урахувати, що в Законі не визначено, яким чином обраховувати еквівалент суми проведеної в іноземній валюті фінансової операції. Для цього є декілька варіантів: за курсом Національного банку України на момент проведення фінансової операції; за курсом, визначеним банком (для банків);

2) має одну чи більше ознак, визначених даної статтею. Ознаки застосовуються всіма СПФМ, незалежно від їх виду діяльності за винятком декількох ознак, що не застосовуються банками. На практиці це значить, що коли, наприклад, банк отримає доручення на проведення операції з призначенням платежу "страхове відшкодування за договором № 1 від 01.01.2014" і сума фінансової операції буде більше 150 тис. грн., то банк зобов'язаний зареєструвати фінансову операцію й надати інформацію про неї до Держфінмоніторингу.

Перелік ознак фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, є вичерпним і визначений лише в Законі.

По ознак обовязкового фінансового моніторингу відносять:

1. Переказ грошових коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного (номерного) рахунку з-за кордону, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі в країні, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон.

Відкриття анонімних рахунків в Україні прямо заборонено Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492. Використання анонімних рахунків в інших країнах світу на сьогодні є досить обмеженим.

Перелік офшорних зон визначений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 143-р. На теперішній час до переліку входить 36 країн (територій), з яких в Європі знаходиться три: Андорра, Гібралтар, Монако. При цьому Кіпр офіційно не визнається офшорною зоною.

Іншими країнами (територіями), які Україна офіційно визнає офшорними зонами, є: Ангілья, Антигуа і Барбуда, Аруба, Багамські Острови, Барбадос, Бахрейн, Беліз, Бермудські Острови, Британські Віргінські Острови, Вануату, Віргінські Острови (США), Гренада, Кайманові Острови, Ліберія, Мальдівська Республіка, Маршальські Острови, Монтсеррат, Науру, Нідерландські Антильські Острови, Ніуе, Острів Гернсі, Острів Джерсі, Острів Мен, Острів Олдерні, Острови Кука, Пуерто-Ріко, Самоа, Сейшельські Острови, Сент-Вінсент і Гренадіни, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Співдружність Домініки, Теркс і Кайкос.

2. Купівля-продаж чеків, дорожніх чеків чи інших подібних платіжних засобів за готівку. Використання "замінників" готівкових коштів є ризиковим з огляду на можливість їх швидкого обігу і подальшої конвертації.

3. Зарахування чи переказ коштів, надання чи отримання кредиту (позики), проведення інших фінансових операцій у разі, коли хоча б одна зі сторін –учасників фінансової операції є фізичною чи юридичною особою, що має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в країні (на території), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що здійснюють діяльність у сфері боротьби з ВК/ФТ, чи однією із сторін є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній вище країні (території).

Порядок формування такого переліку визначений постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 № 765. Пунктом 1 даної постанови передбачено, що перелік країн (територій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що здійснюють діяльність у сфері боротьби з ВК/ФТ, формується та після погодження з Міністерством фінансів України затверджується Держфінмоніторингом.

До зазначеного переліку включаються країни (території) на основі висновків FATF, міжнародних, міжурядових організацій, діяльність яких спрямована на ПВК/ФТ.

Згідно з наказом Держфінмоніторингу від 01.10.2012 № 139 такими країнами є: Іран і Корейська Народна Демократична Республіка (КНДР). Зазначений наказ розміщений на офіційному веб- сайті Держфінмоніторингу (sdfin.gov.ua) у розділі "Перелік ризикованих країн".

4. Зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх подальшим переказом того самого чи наступного операційного дня іншій особі. На сьогодні це найбільш дієва ознака, оскільки вона забезпечує одержання Держфінмоніторингом приблизно 75 % усієї інформації про фінансові операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу. Проте слід мати на увазі, що в багатьох випадках такі операції не містять ризику і є цілком законними.

5. Зарахування коштів на поточний рахунок юридичної чи фізичної особипідприємця чи списання коштів з поточного рахунка юридичної чи фізичної особи – підприємця, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня реєстрації, чи зарахування коштів на поточний рахунок чи списання готівки з поточного рахунка юридичної чи фізичної особипідприємця в разі, коли операції на зазначеному рахунку не здійснювалися з дня його відкриття. Ознака направлена на виявлення фінансових операцій фірм "метеликів" чи "одноденок", тобто тих, які існують один, два періоди подання податкової звітності.

6. Переказ особою коштів за кордон за відсутності зовнішньоекономічного договору (контракту). На сьогодні ознака не є досить актуальною, ураховуючи існуючі обмеження відносно суми відправки і виплати коштів без підтвердних документів (до 15 тис. грн. згідно з постановою Правління Національного банку України від 29.12.2007 № 496).

7. Обмін банкнот, особливо іноземної валюти, на банкноти іншого номіналу. На теперішні час, з урахуванням існуючих обмежень відносно готівкових операцій, ознака не є досить актуальною, оскільки орієнтована на готівковий обіг і велику кількість готівкових коштів різного номіналу. Сьогодні Національний банк України проголошує курс і здійснює послідовні кроки на зменшення обсягу готівкового обігу.

8. Проведення фінансових операцій з цінними паперами на пред'явника, не депонованими в депозитарних установах. Неможливість установити під час проведення фінансової операції кінцевого бенефіціара (вигодоодержувача за нею) є одним із найбільших ризиків ВК/ФТ.

9. Проведення фінансових операцій з векселями з бланковим індосаментом чи індосаментом на пред'явника. Операції з векселями є одними з найбільш ризикових, оскільки рівень регулювання вексельного обігу в Україні, на нашу думку, є недостатнім, зокрема дається взнаки відсутність єдиного реєстру випущених векселів.

10. Здійснення розрахунку за фінансовою операцією в готівковій формі. У час превалювання інформаційно-електронного середовища й електронних розрахунків наявність великих сум готівкових коштів несе потенційну загрозу. Ознака не поширюється на банки.

За винятком того, сьогодні діють вимоги постанови Національного банку України від 06.06.2013 № 210 "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою", згідно з якими гранична сума розрахунків готівкою становить для:

– підприємств (підприємців) поміж собою протягом одного дня в розмірі 10 тис. грн.;

– фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 тис. грн.;

– фізичних осіб поміж собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150 тис. грн.

Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, яка перевищує 150 тис. грн., шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, унесення та/чи перерахування коштів на поточні рахунки (також у депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

11. Проведення фінансових операцій за правочинами, форма розрахунків за якими не визначена. Проведення таких операцій є потенційно небезпечним з урахуванням того, що розрахунок за ними може здійснюватися готівкою. Ознака не поширюється на банки.

12. Одержання (сплата, переказ) страхового (перестрахового) платежу (страхового внеску, страхової премії); проведення страхової виплати чи страхового відшкодування.

Зазначені операції за своєю природою є менш небезпечними, ніж операції, які проводяться з використанням готівки чи операції з цінними паперами на пред'явника, водночас одними з ризикових аспектів цих операцій є справжність настання страхового випадку, настання страхового випадку за короткий проміжок часу, переведення коштів за страхування / перестрахування за кордон.

13. Виплата (передача) особі виграшу в лотерею, придбання фішок, жетонів, унесення в інший спосіб плати за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу суб'єктом господарювання, котрий проводить азартні ігри. На сьогодні, враховуючи вимоги Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", оскільки гральний бізнес заборонений – актуальним є лише виплата виграшів у лотерею. Разом з тим, враховуючи, що загальна сума виграшу, як правило, виплачується частинами протягом тривалого періоду, залишається відкритим питання відносно того, що вважати виграшем: загальну суму, яка є виграшем, чи суми, які виплачуються як частини виграшу.

14. Здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, що не передбачає фактичного постачання на митну територію України товарів, робіт і послуг. Ознака спрямована на виявлення безтоварних операцій, операцій, за результатами проведення яких обмін активами здійснюється за межами України, тоді як кошти спрямовуються з України.

15. Надання кредитних коштів особі, яка є членом небанківської кредитної установи, в один і той самий день декілька разів, за умови, що загальна сума фінансових операцій дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою даної статті. Зважаючи на велику кількість випадків відносно використання українських кредитних спілок та інших небанківських установ для проведення шахрайських оборудок, зокрема вимивання великих сум коштів невеликою групою осіб, ця ознака є актуальною. Водночас є питання відносно застосування даної ознаки, оскільки вона не застосовується банками, а розрахунок на те, що небанківські кредитні установи будуть повідомляти про власні незаконні операції, є сумнівним.

Після набрання чинності новим Законом перелік ознак обов'язкового фінансового моніторингу дещо зміниться. З'являться нові ознаки:

• зарахування чи переказ коштів у разі, коли хоча б одна зі сторін – учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;

• фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів);

• перерахування чи отримання коштів неприбутковою організацією;

• фінансові операції осіб, відносно яких установлено високий ризик.

Деякі ознаки будуть уточнені, а саме:

• переказ коштів за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), за винятком переказів коштів за договорами (контрактами), які передбачають фактичне постачання товарів на митну територію України;

• здійснення операцій з векселями (за винятком фінансових казначейських векселів), ордерними цінними паперами;

• одержання (сплата, переказ) страхового чи перестрахового платежу (страхового чи перестрахового внеску, страхової чи перестрахової премії), за винятком сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

• проведення страхової чи перестрахової виплати чи страхового чи перестрахового відшкодування чи виплати викупної суми, за винятком зарахування чи списання коштів на/з рахунки (рахунків) державних позабюджетних фондів.

При цьому в новому Законі передбачено, що страхові (перестрахові) брокери будуть здійснювати обов'язковий фінансовий моніторинг у разі, коли вони задіяні в проведенні розрахунків і отримують страхові чи перестрахові премії в сумі 150 тис. грн. чи більше.

Виявлення фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, здійснюється згідно до статті 16 Закону, згідно з якою фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, коли вона має одну чи більше ознак:

заплутаний чи незвичний характер фінансової операції чи сукупності пов'язаних поміж собою фінансових операцій, що не мають очевидного економічного сенсу чи очевидної законної мети;

невідповідність фінансової операції характеру та змісту діяльності клієнта;

виявлення фактів неодноразового проведення фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов'язкового фінансового моніторингу чи ідентифікації, передбачених цим Законом (зокрема дві чи більше фінансові операції, що проводяться клієнтом протягом одного робочого дня з однією особою та можуть бути пов 'язані поміж собою, за умови, що їх загальна сума дорівнює чи перевищує 150 тис. грн.). Зважаючи на неоднозначність трактування даної ознаки на практиці, слід підкреслити, що для застосування даної ознаки мають бути наявні 2 умови: загальна сума проведених протягом одного робочого дня з однією особою операцій має дорівнювати чи бути більше 150 тис. грн. і має бути присутня ознака обов'язкового фінансового моніторингу. У разі наявності лише однієї умови операції не можуть вважатися такими, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу.

Окремо слід зауважити, що внутрішньому фінансовому моніторингу можуть підлягати фінансові операції незалежно від їх суми. Ключовим фактором для їх виявлення є СПФМ, що вони можуть бути пов'язані з ВК.

Внутрішньому фінансовому моніторингу підлягають операції згідно до типологій міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері ПВК/ФТ. Водночас використання типології для виявлення ризикових фінансових операцій здійснюється переважно банками.

Після набрання чинності новим Законом перелік ознак фінансових операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, також зміниться.

Фінансова операція буде підлягати внутрішньому фінансовому моніторингу, коли у СПФМ виникають підозри, які грунтуються, зокрема, на:

– критеріях ризиків, визначених самостійно СПФМ з урахуванням критеріїв ризиків, установлених Міністерством фінансів України;

– установленні за результатами проведеного аналізу факту (фактів) невідповідності фінансової (фінансових) операції (операцій) фінансовому стану та/чи змісту діяльності клієнта;

– типологічних дослідженнях у сфері ПВК/ФТ чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, підготовлених та оприлюднених Держфінмоніторингом.

Згідно зі статтею 16 Закону внутрішньому фінансовому моніторингу також підлягають фінансові операції, які містять інші ризики. Перелік цих ризиків СПФМ має визначити самостійно. Водночас підгрунтям для формування специфічних для СПФМ ризиків є довідник кодів ознак фінансових операцій, які підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, що міститься в наказі Міністерства фінансів України від 26.04.2013 № 496 "Про затвердження форм обліку та подання інформації, пов'язаної із здійсненням фінансового моніторингу, та інструкції відносно їх заповнення". Основне призначення цього довідника – це надання цифрового виразу найбільш розповсюдженим ознакам фінансових операцій, які містять певні ризики і, як наслідок, можуть підлягати внутрішньому фінансовому моніторингу. При цьому довідник містить код "900", котрий використовується для позначення інших фінансових операцій, для яких у СПФМ виникають підстави вважати, що фінансова операція проводиться з метою ВК/ФТ.

Згідно із зазначеним довідником внутрішньому фінансовому моніторингу можуть підлягати фінансові операції, які містять такі ознаки, що згруповані в 4 групи:

1 група. "Заплутаний чи незвичний характер фінансової операції чи сукупності пов'язаних поміж собою фінансових операцій, що не мають очевидного економічного сенсу чи очевидної законної мети":

• прийняття СПФМ коштів від особи, яка пропонує / погоджується (на) отримання процентів за депозитом, нижчих за процентну ставку, що встановлена в банку на поточний момент;

• сплата особою комісій (плати за здійснення окремих операцій з його коштами) у розмірах більших, ніж визначені СПФМ за тотожними вкладами на поточний момент / за операціями на поточний момент;

• наполягання особи провести операцію за правилами, відмінними від установлених законодавством та внутрішніми документами СПФМ відносно таких операцій за змістом її проведення / за строками її проведення;

• внесення особою в раніше узгоджену схему проведення операції (операцій) безпосередньо перед початком її реалізації значних змін, що особливо стосуються напряму руху грошових коштів чи іншого майна;

• неодноразова зміна банківських реквізитів бенефіціара після надання першого доручення на переведення коштів / першого доручення на індосацію платіжних документів;

• надання доручення на перерахування коштів бенефіціару через два та більше рахунків інших осіб;

• представлення особою інформації, якому неможливо перевірити;

• неможливість установлення контрагентів особи;

• прийняття СПФМ коштів (платіжних документів до їх оплати) від особи, яка надсилає кошти на адресу іншої сторони цивільно-правової угоди, унаслідок чого такі кошти повертаються без виконання фінансової операції у зв'язку з незнаходженням іншої сторони / у зв'язку з її відмовою відносно їх прийняття;

• відмова в наданні особою (клієнтом) відомостей, передбачених законодавством та відповідними внутрішніми документами СПФМ;

• розрахунок з одним чи кількома контрагентами за операціями з деривативами, результатом чого є постійний прибуток чи постійні збитки особи;

• прийняття СПФМ коштів (платіжних документів до їх оплати) від особи, яка здійснює неодноразовий обмін цінних паперів на інші цінні папери протягом поточного року без отримання / надання грошових компенсацій, пов'язаних з таким обміном;

• настання страхового випадку протягом короткого строку, котрий визначається спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, після укладення страхової угоди;

• незвично великі операції, що не відповідають фінансовому стану особи;

• очевидна невідповідність призначень вхідних / вихідних платежів, проведених неодноразово (наприклад, кошти, що надходять як оплата за будівельні матеріали, у повному обсязі витрачаються на оплату консалтингових послуг);

• регулярне повернення контрагентами платникам помилково зарахованих коштів;

• отримання кредитною спілкою від нерезидента коштів для розміщення на депозитному рахунку з наполяганням надання кредитною спілкою благодійної допомоги іншій особі;

• регулярне проведення особою операцій з обміну банкнот малого номіналу, особливо іноземної валюти, на банкноти великого номіналу;

• регулярні операції з купівлі з подальшим продажем цінних паперів, що не мають котирування і не обертаються на фондовій біржі, за умови, що прибуток від реалізації цінних паперів спрямований на придбання високоліквідних цінних паперів, що вільно обертаються на фондовій біржі;

• одночасне виставляння клієнтом доручень на купівлю і продаж цінних паперів, інших фінансових інструментів за цінами, що мають помітне відхилення від поточних ринкових цін за аналогічними угодами;

• укладання договорів страхування / перестрахування на очевидно невигідних умовах;

• збільшення страхових внесків, особливо коли вони не передбачені страховим договором;

• переплата страхових премій;

• відмова в проведенні фінансової операції у зв'язку з ненаданням клієнтом, з яким установлені ділові відносини, необхідної інформації для ідентифікації та вивчення його фінансової діяльності.

2 група. "Невідповідність фінансової операції характеру та змісту діяльності клієнта":

не пов'язане з діяльністю юридичної особи чи фізичної особи – підприємця істотне збільшення залишку на рахунку, котрий згодом: перераховується іншому СПФМ, чи використовується з метою купівлі іноземної валюти (з переказом на користь нерезидента), чи використовується з метою купівлі цінних паперів на пред'явника;

• відсутність зв'язку поміж характером і родом діяльності юридичної особи чи фізичної особи – підприємця з послугами, за якими особа звертається до СПФМ;

• регулярне представлення чеків, емітованих банком- нерезидентом та індосованих нерезидентом, на інкасо, коли така діяльність не відповідає діяльності юридичної особи чи фізичної особи – підприємця, відомій СПФМ;

• зарахування на рахунок юридичної особи чи фізичної особи – підприємця значної кількості платежів від фізичних осіб на суму, що не перевищує 150 тис. грн., також через касу СПФМ, коли діяльність юридичної особи чи фізичної особи – підприємця не пов'язана з наданням послуг населенню, зі збором обов'язкових чи добровільних платежів;

• істотне збільшення частки готівки, що надходить на рахунок юридичної особи чи фізичної особи – підприємця, коли звичайними для основної діяльності особи є розрахунки в безготівковій формі;

• розміщення на рахунку значної суми готівкових коштів юридичною особою чи фізичною особою – підприємцем, яка за рівнем доходу чи сферою діяльності не може здійснювати фінансову операцію на таку суму;

• разовий продаж / разова купівля особою великого пакета цінних паперів, що вільно не обертаються на організованому ринку, за умови, що особа не є професійним учасником ринку цінних паперів і цінні папери не передаються особі в рахунок погашення простроченої заборгованості контрагента перед особою;

• переказ коштів (чи зняття з рахунку коштів) у сумі менше 150 тис. грн., коли йому передували зарахування на даний самий рахунок готівкових коштів на суму, що дорівнює чи більша за 150 тис. грн., у той самий чи попередній операційний день;

• здійснення особою значних за обсягом операцій з готівкою за відсутності великого обороту коштів у клієнта;

• регулярне здійснення особою фінансових операцій з векселями, коли дана особа не виступає емітентом чи отримувачем коштів за цими векселями та не має ліцензії професійного учасника ринку цінних паперів;

• страхування майна, загальна вартість якого не відповідає фінансовому стану клієнта;

• часті перекази з банківських рахунків, що не мають економічного сенсу;

• переказ коштів у готівковій формі за кордон з вимогою видати одержувачу кошти готівкою;

• регулярний переказ коштів за кордон фізичною особою, що не здійснює будь-якої підприємницької діяльності;

• регулярне надходження на рахунок клієнта коштів, які в подальшому отримуються готівкою ним та/чи довіреною особою;

• регулярне зняття клієнтом та/чи довіреною особою готівки, яка попередньо була зарахована на рахунок клієнта.

3 група. "Виявлення фактів неодноразового проведення фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов'язкового фінансового моніторингу чи ідентифікації, передбачених Законом":

регулярне зарахування на рахунок особи коштів у готівковій формі з подальшим переказом усієї чи більшої частини суми про-

тягом одного операційного дня на рахунок клієнта, відкритий в іншого СПФМ, чи на користь третьої особи, чи на користь нерезидента;

• регулярне зарахування на рахунок особи коштів у готівковій формі з подальшим переказом усієї суми чи більшої частини суми наступного дня на рахунок клієнта, відкритий в іншого СПФМ, чи на користь третьої особи, чи на користь нерезидента;

• регулярне зарахування на рахунок юридичної особи, коли це не пов'язано з її основною діяльністю, коштів у готівковій формі з подальшим переказом усієї чи більшої частини суми протягом одного операційного дня на рахунок клієнта, відкритий в іншого СПФМ, чи на користь третьої особи, чи на користь нерезидента;

• регулярне зарахування на рахунок юридичної особи, коли це не пов'язано з її основною діяльністю, коштів у готівковій формі з подальшим переказом усієї чи більшої частини суми наступного операційного дня на рахунок клієнта, відкритий в іншого СПФМ, чи на користь третьої особи, чи на користь нерезидента;

• здійснення клієнтом фінансових операцій на значні суми без установлення прямого (особистого) контакту із СПФМ протягом трьох місяців;

• неодноразове здійснення фінансових операцій на суму нижче встановленого порога, що мають ознаки обов'язкового фінансового моніторингу.

4 група. "Інші фінансові операції, що можуть бути пов'язані з ВК":

• операція з виплати електронного переказу, в якому відсутня повна інформація про ініціатора чи отримувача;

• сплата резидентом нерезиденту неустойки (пені, штрафу) за невиконання договору поставки товарів (виконання робіт, надання послуг) чи за порушення умов договору в значних сумах;

• неодноразове надання кредитною спілкою голові та членам спостережної ради, ревізійної комісії, кредитного комітету та правління кредитної спілки кредитів у великому розмірі зі сплатою процентів за них менше, ніж це встановлено кредитною спілкою;

• проведення у великих розмірах фінансових операцій з купівлі-продажу товарів (оплати послуг), визначити вартість яких складно чи неможливо (наприклад, об'єкти інтелектуальної власності;

• деякі види послуг, що не мають постійної ринкової вартості, консалтингові, юридичні, аудиторські послуги тощо);

• регулярне та (чи) періодичне здійснення фінансових операцій з купівлі-продажу активів без фактичної їх поставки поміж учасниками операцій;

• укладання договору поручительства з особою про сплату за кредит в іншій кредитній установі, у разі коли ця особа неодноразово укладала чи мала спроби укласти такі договори, за умови внесення нею цій кредитній спілці (поручителю) коштів для зарахування на депозитний рахунок та наявності непогашеного кредиту в іншій кредитній установі;

• платежі, що здійснюються особами, які не повністю знають чи без бажання повідомляють деталі платежу (адресу / контактну інформацію тощо);

• придбання особою в кредитній спілці державних цінних паперів за готівку;

• внесення особою коштів у готівковій формі у великому розмірі для розміщення на депозитних рахунках в установах банків, об'єднаній кредитній спілці;

• дострокове погашення особою кредитів у готівковій формі у великому розмірі;

• надання кредиту під забезпечення у вигляді гарантії нерезидента за умови відсутності очевидного зв'язку поміж місцем діяльності клієнта і його контрагентів і місцезнаходженням гаранта, особливо коли гарантія видається філією нерезидента;

• погашення простроченої заборгованості за кредитним договором, коли умови діяльності особи та інформація, якою володіє СПФМ відносно даної особи, не дають можливості встановити джерела походження коштів для погашення заборгованості;

• дострокове погашення кредитів коштами із незазначених особою чи невідомих для СПФМ джерел погашення;

• придбання особою іноземної валюти для погашення кредиту, отриманого того самого чи попереднього банківського дня під зовнішньоекономічний контракт іншою особою чи на підставі договору поручительства;

• неодноразове отримання кредитів від імені членів кредитної спілки та дострокове їх погашення;

• регулярне одержання чи надання фінансової допомоги, зокрема від нерезидентів, чи надання фінансової допомоги нерезидентам;

• отримання грошових коштів з рахунку, відкритого у фінансовій установі в країні, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;

• неможливість визначення предмета зовнішньоекономічної операції (відсутність чіткого опису товарів, робіт, послуг, що є предметом зовнішньоекономічного договору / контракту);

• операції з активами, які розміщені (емітовані, зареєстровані, обліковуються, надаються, виконуються чи використовуються) чи будуть розміщені (будуть емітовані, зареєстровані, обліковуватися, надаватися, виконуватися чи використовуватися) у результаті здійснення операції за межами митної території України, у разі коли не надано зовнішньоекономічного контракту;

• набуття права власності на великий пакет цінних паперів за договорами дарування чи міни;

• купівля особами-резидентами за договорами доручення пакетів акцій, зокрема неліквідних, українських суб'єктів підприємницької діяльності в юридичних осіб – нерезидентів за цінами, значно вищими від їх ринкової вартості;

• купівля-продаж цінних паперів емітентів, що не розкривають регулярної інформації згідно до законодавства;

• проведення фінансових операцій відносно внесення до статутного капіталу господарських товариств цінних паперів у розмірах, що перевищують 50 % статутного капіталу підприємства, що реєструється;

• операції з борговим фінансовим інструментом із низьким значенням рейтингової оцінки за Національною рейтинговою шкалою;

• настання страхового випадку в короткий строк після укладення договору страхування;

• регулярне розірвання договорів страхування (повернення страхових платежів);

• оплата страхових премій за одним договором страхування із різних джерел;

• оплата страхової премії готівкою;

• укладання договорів перестрахування у випадку, коли учасниками операції є щойно засновані страховики;

• страхування життя з одноразовим страховим внеском;

• операції з наркотичними засобами та прекурсорами;

• відкриття рахунку з унесенням на нього коштів на користь третьої особи;

• сплата членами спілки, які є нерезидентами (клієнтами), вступних та обов'язкових пайових та інших внесків;

• розміщення в ломбарді цінностей, зокрема дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;

• операції з необробленими діамантами, країна походження / знаходження яких не бере участі в процесі Кімберлі;

• спроба клієнта здійснити операції з нерухомим майном, на яке накладено арешт;

• здійснення операцій з нерухомим майном нижче ринкової ціни;

• неодноразова купівля чи продаж фізичною особою об'єктів нерухомості;

• неодноразове здійснення фізичною особою операцій з одним об'єктом нерухомості;

• систематичне придбання фізичною особою ювелірних чи побутових виробів з дорогоцінних металів, та/чи дорогоцінного каміння (однотипних виробів), та/чи сертифікованого дорогоцінного каміння;

• перерахування за дорученням клієнта грошових коштів за реалізовані дорогоцінні метали й дорогоцінне каміння, ювелірні вироби з них і лом з цих виробів на рахунки третіх осіб;

• невмотивована відмова від здійснення операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, ювелірними виробами з них та ломом з цих виробів у випадку представлення відповідних документів чи їх копій;

• пред'явлення покупцем при купівлі-продажу стандартних та/чи мірних зливків з афінованих дорогоцінних металів замість оригіналів документів про їх якість копій документів (паспорт чи сертифікат), а також специфікації на них;

• відхилення вартості дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів з них та інших побутових виробів з лому та відходів у межах договору більше ніж на 20 відсотків у бік зменшення чи збільшення від ринкової ціни;

• отримання партії (партій) ювелірних та/чи інших побутових виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння з можливими підробленими відбитками пробірних клейм з незареєстрованими відбитками іменників виробників та/чи відбитками державних пробірних клейм;

• реалізація продукції (прутів, стержнів, дроту, пластин, листів тощо), виготовленої зі стандартних та/чи мірних зливків з афінованих дорогоцінних металів без зміни хімічного складу.

Наведені ознаки ризикових операцій містять ряд суб'єктивних категорій, таких як: "великі операції", "великий оборот коштів", "великий пакет цінних паперів", "значні за обсягом операції", "значні зміни", "значна кількість", "значні суми", "істотне збільшення", "неодноразово", "постійно", "регулярно", "часто". Для того щоби використовувати їх у практичній діяльності, СПФМ має у внутрішніх документах з питань здійснення фінансового моніторингу встановити кількісні параметри їх виміру.

Водночас зазначені ознаки ризикових операцій не є вичерпними і СПФМ мають можливість доповнювати їх самостійно.

Похожие статьи