Поделиться Поделиться

Органи оперативного управління бюджетними коштами

Центральне місце у системі органів державної виконавчої влади, які здійснюють управління у сфері бюджетних відносин, належить Міністерству фінансів України. Характерною рисою Міністерства фінансів є те, що, згідно до наданих йому бюджетних повноважень, Міністерство не лише здійснює дії, пов'язані з оперативним управлінням бюджетними коштами, проте й має і використовує можливість вливати у межах своєї компетенції на розвиток усієї системи бюджетних відносин.

Правовий статус Міністерства фінансів визначається Конституцією і законами України, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів, а також "Положенням про Міністерство фінансів України", затвердженим Указом Президента від 08.04.2011 р. № 446/2011. Згідно до чинного законодавства Міністерство фінансів наділене такими бюджетними повноваженнями:

- розробляє проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період;

- здійснює прогнозування та аналіз доходів бюджету;

- складає та уточнює прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди;

- визначає головні організаційно-методичні засади та здійснює керівництво роботою у сфері бюджетного планування;

- розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів;

- здійснює оцінку відповідності бюджетному законодавству бюджетних запитів, паспортів бюджетних програм, проектів зведених кошторисів для складання розпису державного бюджету;

- здійснює аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, відносно його відповідності меті, пріоритетності та ефективності використання бюджетних коштів;

- здійснює оцінку виконання результативних показників бюджетних програм та відповідності звітності головних розпорядників бюджетних коштів показникам, установленим законом про Державний бюджет України;

- складає проект закону про Державний бюджет України та готує відповідні матеріали, що до нього додаються;

- складає розпис Державного бюджету України згідно з бюджетними призначеннями та вносить зміни до нього, у через те числі в частині міжбюджетних трансфертів у розрізі місцевих бюджетів;

- затверджує розпис державного бюджету, забезпечує його відповідність бюджетним призначенням та контролює його виконання;

- разом із головними розпорядниками бюджетних коштів затверджує паспорти бюджетних програм;

- затверджує лімітні довідки про бюджетні асигнування, що містять бюджетні призначення та їх помісячний розподіл;

- здійснює загальну організацію та управління виконанням державного бюджету, координує діяльність учасників бюджетного процесу;

- за дорученням Кабінету Міністрів Міністерство в особі Міністра фінансів здійснює державні внутрішні та зовнішні запозичення, управління державним та гарантованим державою боргом;

- забезпечує регулювання міжбюджетних відносин поміж державним та місцевими бюджетами тощо.

Міністерству фінансів підконтрольні та підзвітні місцеві фінансові органи. У процесі адміністративної реформи змінюється структура як центрального апарату Міністерства фінансів, так і системи територіальних фінансових органів.

До складу місцевих фінансових органів входять територіальні фінансові органи державної виконавчої влади та фінансові органи місцевого самоврядування.

До перших відносять Міністерство фінансів АР Крим та фінансові органи місцевих державних адміністрацій. Правовий статус та повноваження фінансових органів місцевих державних адміністрацій визначені Постановою Кабінету Міністрів

України від 20.05. 2013 р. № 348 "Про затвердження Типового положення про структурний підрозділ з питань фінансів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації".

Фінансові органи місцевого самоврядування утворюються за рішенням відповідних рад згідно до ст.11 закону "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР. Вони представлені переважно фінансовими управліннями міських рад міст обласного значення. Фінансові органи місцевого самоврядування забезпечують проведення діяльності у сфері фінансів та бюджету, що належить до компетенції місцевих рад.

З метою вдосконалення управління бюджетними коштами Постановою Кабінету Міністрів "Про затвердження рекомендаційних переліків структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій" від 18.04.2012 р. № 606 затверджено рекомендаційні переліки структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій. Згідно з Постановою види структурних підрозділів (у через те числі з питань фінансів) - департамент, управління, відділ, сектор - та їх статус як юридичних осіб публічного права визначаються головою відповідної обласної (районної) державної адміністрації залежно від ступеня складності завдань.

Структура системи місцевих фінансових органів наведена на рисунку 4.2.

Рис. 4.2. Структура системи місцевих фінансових органів

Фінансові органи місцевої державної виконавчої влади мають систему подвійного підпорядкування. Вертикально вони підпорядковані відповідному вищестоящому фінансовому органу (наприклад, фінансові управління районних державних адміністрацій підпорядковуються департаменту фінансів обласної державної адміністрації). Горизонтально вони підпорядковані місцевим органам влади, тобто входять до складу відповідних державних адміністрацій. Наприклад, директор департаменту фінансів підпорядковується голові обласної державної адміністрації і одночасно по вертикалі - Міністру фінансів; начальник районного фінансового управління - голові районної державної адміністрації і директору департаменту фінансів обласної державної адміністрації.

Місцеві фінансові органи забезпечують складання та виконання місцевих бюджетів, здійснення контролю за цільовим, економним й ефективним використанням бюджетних коштів, створенням належних фінансових умов для виконання функцій місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. Розмежування повноважень і функцій поміж територіальними фінансовими органами здійснюється за регіональним принципом.

Структурний підрозділ з питань фінансів в установленому законодавством порядку та у межах своїх повноважень взаємодіє з іншими структурними підрозділами, апаратом місцевої держадміністрації, органами місцевого самоврядування, територіальними органами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також підприємствами, установами та організаціями з метою створення умов для впровадження послідовної та узгодженої діяльності відносно строків, періодичності одержання і передачі інформації, необхідної для належного виконання покладених на нього завдань та здійснення запланованих заходів.

Безпосередню участь у бюджетному процесі приймають органи Міністерства доходів і зборів України, які є правонаступником Державної податкової та Державної митної служб. Міндоходів України здійснює повноваження безпосередньо та через територіальні органи1.

До територіальних органів Міндоходів України відносять його органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, міжрегіональні територіальні органи (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць), митниці, спеціалізовані департаменти та спеціалізовані органи Міндоходів України, державні податкові інспекції в районах, містах (за винятком міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції. За винятком цього у складі Міністерства доходів і зборів України та його територіальних органів створено податкову міліцію - спеціальні підрозділи для боротьби з податковими правопорушеннями.

Згідно до Положення про Міністерство доходів і зборів, затвердженого Указом Президента України від 18.03.2013 р. № 141, основними завданнями Міндоходів України є забезпечення формування та реалізація:

- єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, а також боротьба з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, здійснення в межах своїх повноважень контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів та інших платежів;

- державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьба з правопорушеннями при застосуванні законодавства з питань сплати єдиного внеску. Міністерство доходів і зборів України згідно до покладених на нього завдань:

- визначає єдині методологічні засади складення звітності з податків і зборів, звітності з єдиного внеску та інших питань, що відносять до його компетенції;

- здійснює адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску;

- контролює своєчасність подання платниками податків та єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларації, розрахунки тощо), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, єдиного внеску;

- здійснює контроль за додержанням податкового і митного законодавства, законодавства відносно адміністрування єдиного внеску;

- забезпечує достовірність та повноту обліку платників податків та єдиного внеску, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням;

- забезпечує ведення обліку податків і зборів, єдиного внеску;

- здійснює прогнозування та проводить аналіз надходження податків і зборів, інших платежів, визначених Податковим та Митним кодексами України, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", вивчає вплив макроекономічних показників і змін законодавства на надходження податків, інших платежів, розробляє пропозиції відносно збільшення їх обсягу та зменшення втрат бюджету;

- надає на основі макроекономічних показників та тенденцій розвитку світової економіки Міністерству фінансів України пропозиції відносно визначення прогнозних (індикативних) показників доходів державного бюджету для складення проекту закону про Державний бюджет України;

- складає звітність відносно стану розрахунків платників податків і зборів із бюджетом та сплати єдиного внеску, а також інших показників роботи за напрямами його діяльності.

Постійно діючим вищим органом державного фінансового контролю є Рахункова палата України. Вона створена при Верховній Раді, підпорядковується і підзвітна їй. На відміну від державної фінансової інспекції, яка проводить детальний контроль за дотриманням фінансового законодавства, Рахункова палата здійснює контроль дієвості фінансової політики та регулювання макроекономічних процесів.

Організаційно-правовий статус Рахункової палати, функціональні повноваження та порядок їх реалізації передбачено ст. 98 Конституції України та законом "Про Рахункову палату України" за № 315/96-ВР від 11.07.1996 р. із змінами та доповненнями, іншими законодавчими документами.

Основними завданнями Рахункової палати Верховної Ради України є: - організація та здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини державного бюджету, витрачанням бюджетних коштів, у через те числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням;

- здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;

- контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

- контроль за дотриманням законності відносно надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України;

- контроль за законністю та своєчасністю руху коштів державного бюджету та коштів позабюджетних фондів в установах Національного банку України та уповноважених банках;

- аналіз встановлених відхилень від показників державного бюджету та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про удосконалення бюджетного процесу в цілому;

- виконання інших завдань, передбачених для Рахункової палати законодавством України.

Відповідними повноваженнями у сфері бюджетної діяльності наділені також органи державної фінансової інспекції. До складу Державної фінансової інспекції України входять фінансові інспекції в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі, районах, містах (за винятком Києва і Севастополя) і районах у містах.

У своїй діяльності Державна фінансова інспекція керується Конституцією України, указами Президента, постановами Кабінету Міністрів, законом "Про головні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" за № 2939-ХІІ від 26.01.1993 р. із змінами і доповненнями, Положенням про Державну фінансову інспекцію, затвердженим Указом Президента від 23.04.2011 р. № 499, іншими законодавчими актами.

Згідно до цих документів органи державної фінансової інспекції проводять аналіз стану додержання фінансової дисципліни та про його результати повідомляють органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування; проводять контроль за:

- цільовим використанням коштів державного та місцевих бюджетів; - цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; - складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;

- станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; - усуненням виявлених недоліків і порушень.

Органи фінансової інспекції проводять також контроль фінансової діяльності, стану збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності обліку і звітності в органах державної виконавчої влади, а також на підприємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджетів; розробляють інструктивні та інші нормативні акти з питань проведення ревізій та перевірок, здійснюють інші заходи згідно з законодавством.

Фонд Державного майна України та його територіальні відділення забезпечують перерахування до державного бюджету коштів, одержаних від продажу державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов'язаних з процесами роздержавлення та приватизації державного майна; здійснюють контроль за справлянням платежів, пов'язаних із відчуженням чи орендою майна, що перебуває у державній власності.

← Предыдущая страница | Следующая страница →