Поделиться Поделиться

Попит та пропозиція на грошовому ринку

Ключова функція грошового ринку полягає у збалансуванні попиту та пропозиції грошей та формуванні відсотка як ціни грошей.

Попит на гроші

Попит на гроші - це запас грошей, котрий прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб'єкти на певний момент. Попит на гроші зумовлений функціями грошей - к купівельного і платіжного засобу та як засобу нагромадження вартості (багатства). Згідно сукупний попит на гроші має включати:

- суму грошей, необхідну для здійснення поточних платежів (цю частину грошей дозволяється назвати поточною касою чи грошима для заключення угод). Створення запасу купівельних і платіжних засобів повинно бути достатнім для задоволення поточних потреб економічних суб'єктів у товарах та послугах;

- попит на гроші як засіб збереження вартості (багатства) чи нагромадження. Це попит на гроші з боку активів. Фінансові активи - цінні папери, валютні цінності, в які вкладені грошові кошти. Нагромадження грошей як капіталу як форми багатства повинно приносити їх власникові дохід у вигляді відсотка.

Динаміка кожної з цих частин попиту на грошовому ринку визначається різними чинниками. Оскільки попит на гроші для угод визначається тим, що гроші економічним суб'єктам потрібні для купівлі і платежів (торговельних угод), то чим більше в економіці виробляється товарів та послуг, тим більше покупок здійснюється і тим самим має бути більший попит на гроші для здійснення цих угод. Таким чином, попит на гроші залежить насамперед від обсягу виробництва номінального валового національного продукту: чим він більший, тим більше потрібно грошей для торговельних угод, і навпаки.

Попит на гроші як засіб збереження багатства, тобто попит на гроші з боку активів, залежить від доходів на цінні папери. Зберігаючи частину свого доходу, економічні суб'єкти завжди вирішують, у якій формі тримати свої збереження. Їх дозволяється розподілити поміж грошами та цінними паперами.

Використання цих частин для збережень має свої переваги і свої недоліки. Гроші не приносять їх власникові доходу, зате забезпечують абсолютну ліквідність, бо негайно та без усяких витрат можуть бути використані для купівлі необхідних товарів та послуг. Цінні ж папери здатні приносити своєму власникові дохід у вигляді відсотка, проте вони менш ліквідні.

Через те вибір варіанта розміщення збережень залежить від рівня ставки відсотка. Чим вона вища, тим більший попит на цінні папери та менший на гроші, і навпаки.

Сукупний попит на гроші може бути отриманий шляхом сумування попиту на гроші для складання угод та попиту на гроші з боку активів. Розмір поточної каси при даному обсягу валового внутрішнього продукту залишається незмінним для усякого рівня відсоткової ставки. Інша частина попиту перебуває в обернено пропорційній залежності від ставки відсотка. З її підвищенням попит на гроші в готівковій формі зменшується.

Провідними чинниками, що визначають сукупний попит на гроші на макроекономічному рівні, виступають: зміна обсягів виробництва (національного доходу), зміна рівня цін, швидкість обігу грошей. Чим вища швидкість обігу грошей, тим меншим буде попит на гроші. Чинник швидкості обігу грошей не діє на мікроекономічному рівні. Натомість діє чинник зміни норми відсотка. Серед інших макроекономічних чинників, що впливають на попит, це інфляція, нагромадження багатства, очікуване погіршення кон'юнктури ринків тощо.

Пропозиція грошей

Друга сила, що у взаємодії з попитом на грошовому ринку визначає його кон'юнктуру, є пропозиція грошей. Пропозиція грошей - це та кількість грошей, що перебуває в будь-котрий момент у розпорядженні економічних суб'єктів, якому вони за сприятливих обставин можуть спрямувати в обіг. Пропозиція грошей виражає прагнення економічних суб'єктів дати в борг певну частину своїх грошових коштів для отримання доходу. На мікроекономічному рівні кожний економічний суб'єкт, взаємодіючи зі своїм попитом, у разі перевищення запасу грошей може пропонувати їх для продажу на ринку. Коли ж має місце перевищення попиту над наявними запасами, то формується попит на гроші. Це означає, що на мікроекономічному рівні відбувається постійне чергування попиту та пропозиції.

На макроекономічному рівні на формування пропозиції грошей впливає обсяг фактичної грошової маси в обігу. Ця фактична грошова маса в обігу становить природну межу пропозиції грошей. Розширити пропозицію грошей понад цю межу може лише додаткова емісія грошей Національним банком України.

Пропозицію грошей контролює держава. В Україні даний контроль здійснює Національний банк України як шляхом емісії грошей, так і за допомогою управління грошово-кредитною системою. Саме він визначає необхідну кількість грошей в економіці, виходячи з її стану. Необхідна кількість грошей фіксується на певний період і не залежить від рівня відсоткової ставки.

Таким чином, загальний розмір пропозиції грошей визначається банківською системою і на його розмір впливають такі об'єктивні чинники:

- емісія банкнот і випуск депозитних грошей;

- процес обслуговування державного боргу і покриття дефіциту державного бюджету;

- нагромадження резервів іноземної валюти;

- розширення кредитної емісії комерційних банків.

Рівновага на грошовому ринку

Попит на гроші мас бути задоволений відповідною пропозицією грошей. Оптимальним станом грошового ринку с його рівновага. Така рівновага на грошовому ринку встановлюється внаслідок взаємодії попиту на гроші та їх пропозиції.

Рівновага на грошовому ринку означає, що кількість грошей, якому економічні суб'єкти хочуть мати в портфелі своїх активів, дорівнює кількості грошей, що їх пропонує банківська система. Рівновага грошового ринку визначає величину рівноважної норми відсотка.

Рівновага на грошовому ринку може порушитися внаслідок зміни попиту на гроші, що спричинений збільшенням чи зменшенням обсягів виробництва і реалізації товарів чи зміною рівня цін. У разі зростання обсягів виробництва чи зростання рівня цін збільшується попит на гроші і підвищується рівноважна відсоткова ставка. При зменшенні реального обсягу виробництва чи зниженні цін відбудеться зменшення попиту на гроші, а таким чином, зниження рівноважної відсоткової ставки.

При зниженні відсотка рівень попиту на гроші перевищуватиме їхню кількісну пропозицію, а в разі підвищення відсоткової ставки пропозиція грошей перевищуватиме попит. Підвищення відсоткової ставки приводить до переміщення суб'єктами ринку більшої частини своїх грошових залишків до високодохідних активів. Попит на гроші зменшується, бо володіння ними не приносить доходу.

Підтримання рівноваги на грошовому ринку забезпечує грошам найкраще виконання ними своїх функцій, сприяє нагромадженню капіталу, створенню інвестицій для розширеного відтворення. Навпаки, розходження поміж пропозицією і попитом здатне спричинити порушення платіжного балансу, падіння обсягів виробництва і реалізації продукції, високі темпи інфляції.

Через те підтримання рівноваги на грошовому ринку потребує від держави (її центрального банку) проведення виваженої грошово-кредитної політики, яка повинна на тривалий час забезпечити збалансованість грошового механізму, чітку взаємодію грошової маси в обігу, реальність доходів фізичних та юридичних осіб та норми відсотка.

Стабілізація кон'юнктури на ринку грошей визначається зрівноваженням попиту та пропозиції грошей, що зумовлює об'єктивний рівень ставки відсотка. Взаємодія на ринку грошей попиту, пропозиції та відсотка (як ціни грошей) відбувається згідно до загальних закономірностей функціонування усякого ринку: попит на гроші впливає на рівень відсотка прямо пропорційно, а пропозиція грошей - обернено пропорційно.

Таким чином, попит та пропозиція - це дві невіддільні і водночас протилежні сторони єдиного економічного механізму, що постійно взаємодіють на ринку грошей.

← Предыдущая страница | Следующая страница →