Поделиться Поделиться

Емісія казначейських зобов'язань в Україні в 2012 році

Для залучення коштів фізичних осіб в економіку, у через те числі для обслуговування зовнішніх боргів уряду, держава створює умови для придбання державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті.

З випуском валютних цінних паперів держава отримує можливість повернення в легальний обіг готівкової валюти (яка знаходиться у фізичних осіб та не використовується на банківських рахунках та в економіці), тим самим покращує ситуацію на валютному ринку. Держава отримує можливість за рахунок надходження цих валютних коштів погашати зовнішні борги та сплачувати за ними відсотки, не залучаючи додаткових валютних коштів на зовнішніх ринках, сприяти розвитку внутрішнього ринку та отриманню доходів національними інвесторами. Збільшення надходжень іноземної валюти дасть змогу поповнювати золотовалютні резерви, що є важливим для стабільності курсу національної грошової одиниці – гривні.

Фізичні особи, в свою чергу, отримують надійний інструмент для збереження власних накопичень у валюті. їх ключова перевага перед валютними вкладами у банках – державна гарантія повернення вкладених коштів та ринкова процентна ставка.

Безперечно, для того, щоби облігаціями зацікавилися громадяни, вони повинні конкурувати за рівнем прибутковості з валютними депозитами (середня ставка валютних депозитів строком і рік становила близько 8,196).

Міністерство фінансів України згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2012 року №836 "Про випуск казначейських зобов'язань" у жовтні розпочало розміщення казначейських зобов'язань на пред'явника в документарній формі загальним обсягом 200 млн. доларів США із строком обігу 24 місяці, номінальною вартістю 500 доларів США, відсотковою ставкою 9,2% річних та сплатою купонів кожних шість місяців. Розмір доходу за кожним купоном є фіксованим і становить 23 долари США.

Казначейські зобов'язання було випущено двома серіями А і Б. Обсяг випуску кожної серії складав юо млн. доларів США за номіналом. Генеральним агентом розміщення, доставки, інкасації, обслуговування обігу, погашення та знищення казначейських зобов'язань є ПАТ "Державний ощадний банк України".

Перевагами такого інструменту інвестування коштів, як казначейські зобов'язання України для населення, є надійність, гарантована державою (держава не допускала дефолту за своїми борговими зобов'язаннями), доступна номінальна вартість, випуск в документарній формі на пред'явника, що значно спрощує процедуру купівлі, обігу та погашення, відсутність оподаткування доходів, отриманих в результаті купонних виплат та продажу казначейських зобов'язань, можливість заощадити кошти із одночасним запобіганням можливим втратам.

Таким чином, держава пропонує простий та надійний спосіб заощадження грошей населення в іноземній валюті. Світова практика свідчить, що в більшості країн населення активно вкладає гроші у державні цінні папери. І хоча вони дають не найвищий прибуток, це – найнадійніший та найменш ризикований спосіб заощадити власні гроші.

Прибутковість казначейських зобов'язань держави залежить від таких чинників: номінальної вартості даного цінного папера; дохідності цінного папера (відсотків на нього); строку, що залишається до його погашення та змін ринкової кон'юнктури.

Для визначення доходності державних казначейських зобов'язань в Україні використовується наступна формула:

де – ціна казначейського зобов'язання у відсотках за рік; 100 номінал казначейського зобов'язання у відсотках; – термін погашення, днів.

РУБРИКА: ЦЕ ЦІКАВО

Зразок цінного паперуінструменту грошового ринку – казначейського зобов'язання України

Вексель – це письмове безумовне зобов'язання, боргова розписка стандартної форми, що дає право її власнику вимагати сплати визначеної у векселі суми від особи, яка видала вексель, у відповідний строк і у відповідному місці.

Економічна сутність векселя полягає в наступному:

1. Вексель – це свідоцтво боргу. Право власності на вексель зумовлює право на зобов'язання, покладені в основу векселя, а вексель є символом цих зобов'язань під час надання, обігу та виконання останніх. Реалізація прав, що випливають з векселя, можлива лише по його пред'явленні, а у разі втрати векселя вимоги до боржника реалізують через складну судову процедуру.

2. Вексель – це грошове зобов'язання, тобто предметом вексельного зобов'язання МОЖУТЬ бути лише гроші.

3. Вексель є абстрактним борговим зобов'язанням, тобто незалежним від причин виникнення боргу, відносин поміж суб'єктами вексельної операції, часу і місця здійснення угоди. В тексті векселя відсутні будь-які положення, які б пов'язували оплату векселя з виконанням умов товарної угоди. Відповідальність за векселем не залежить від матеріальної основи, тобто безпосередніх боргових зобов'язань, що спричинили появу векселя. Так, боржник за векселем зобов'язаний виплатити суму боргу будь-якому пред'явнику векселя, вказаному в тексті вексельного бланка, навіть при наявності підстав відмовитись від оплати за товарною угодою, наприклад, через не поставку, недопоставку, некондиційність товару тощо і навіть коли гроші помилково було сплачено раніше. Пред'явник векселя твердо переконаний в оплаті векселя, і його інтереси ніяк не перетинаються зі стосунками постачальника товару та його покупцем.

4. Вексель – це безспірне боргове зобов'язання. Особа, що є платником за векселем, жодним чином не може ухилитись від сплати боргу чи продовжити термін використання кредиту.

5. Вексель – це безумовне боргове зобов'язання. Платіж вексельної суми мас бути здійснений незалежно від причин виставлення векселя, навіть коли в тексті векселя міститиметься згадка про котрийсь із документів, що лежав в основі появи векселя.

6. Вексель є письмовим документом, виписаним строго за встановленою формою і не може існувати поза письмовою формою. Тобто, ні усна заява боржника при свідках про визнання боргу, ні аналогічне визнання, записане на магнітних носіях інформації, не має сили векселя. До втрати сили векселя призводять і порушення в заповненні його змісту. Іншими словами, завжди у тексті векселя, що не відповідає встановленим вимогам, вважається ненаписаним.

Вексель, як інструмент грошового ринку, виконує наступні функції:

1) є інструментом кредиту, через те що з його допомогою дозволяється оформити різні кредитні зобов'язання (оплатити куплений товар, повернути отриману позику тощо);

2) служить інструментом грошових розрахунків, так як є різновидом кредитних грошей.

Вексель як засіб розрахунку має наступні позитивні риси: не знецінюється; перебуває в обігу визначений договором час; скорочує потребу в готівці та зменшує витрати грошового обігу і прискорює його; розширює можливості кредитування.

В той же час, вексель має і недоліки: згідно до українського законодавства векселедавець знаходиться в значно вигіднішому положенні в порівнянні з векселеотримувачем, тоді як у світовій практиці завжди навпаки; безспірне стягнення по опротестованому векселю здійснюється векселедавцем з солідарно зобов'язаними по векселю особами (акцептами, індосаментами). Класифікацію векселів наведено у таблиці 8.4.

Таблиця 8.4.

Класифікація векселів

Ознака класифікації

Вид векселя

Залежно від емітенту

- Казначейський

– Банківський

– Приватний

Залежно від угоди, що обслуговується

- Фінансовий

– Товарний

Залежно від суб'єкту, що здійснює оплату (за формою)

- Простий

– Переказний

За наявністю застави

- Забезпечений

– Незабезпечений

Залежно від порядку платежу

- На пред'явника

– Строковий

За способом отримання доходу за векселем

• Дисконтні – Процентні

За формою платежу

- Платіжні

– Забезпечувальні

За правом власності на вексель

- Власні

– Отримані

За місцем та межами функціонування векселів

- Міжнародні

– Національні

– Місцеві

За формою пред'явлення векселів

- Паперові

– Без паперові

За характером валюти, в якій виражене вексельне зобов'язання

- В національній валюту

– В іноземній валюті

Українським і світовим вексельним правом найбільш поширеним поділом визнано класифікацію за їх формою, згідно з якою виділяють прості та переказні векселі.

Простий вексель – це вексель, що містить просте і нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити після збігу встановленого терміну часу певну суму грошей векселедержателю (кредитору) чи його наказу. Одночасно, зміст простого векселя становить собою:

– зобов'язання, що надає векселедержателю безумовне право вимагати з особи, яка видала вексель, оплати вказаної у тексті векселя грошової суми;

– безумовне письмове боргове зобов'язання, що складене на спеціальному бланку за умов дотримання затвердженої законом форми та переданим векселедавцем векселедержателю;

– документоване вкладення у оборотні кошти контрагента, котрий зобов'язується відшкодувати їх інвесторові на оговорених у векселі умовах і у визначений термін.

Схема документообороту при застосуванні простого векселя наведена на рис. 8.1.

Рис. 8.1. Схема документообороту при застосуванні простого векселя

РУБРИКА: ЦЕ ЦІКАВО

← Предыдущая страница | Следующая страница →