Поделиться Поделиться

Характеристика похідних фінансових інструментів

Фінансові деривативи є досить різноманітними за своїми характеристиками: ліквідністю, доступністю, вартістю, ступенем ризику тощо. За винятком того, кожен з цих інструментів має свої переваги та недоліки.

З метою дослідження сутності та механізму функціонування фінансових деривативів звернемося до розгляду особливостей кожного інструмента: форвардних контрактів, ф'ючерсів, опціонів, угод "своп".

Форвардні операції

Одними з найбільш розповсюджених строкових торговельних операцій є операції "форвард".

Операція "форвард" - це угода відносно купівлі-продажу базового активу (наприклад, іноземної валюти) за встановленою ціною в майбутньому.

Елементи форвардних контрактів існували у Індії близько 2000 років до нашої ери. У середньовіччя форвардні контракти існували як засіб гарантування для купців продажу та ціни товарів перед тим, як дані товари доставлялися до них. Більш сучасні види форвардних угод з'явилися в Англії та Франції у XIV ст. Форвардна торгівля цибулинами тюльпанів у І 600 році була частиною спекулятивної діяльності по цьому товару, результатом чого стався колапс цін на тюльпани. Говорячи про організовані ринки, слід згадати зростання Чикаго у 1 840 році як транспортного та розподільчого центру Середнього Сходу США, котрий став згодом світовим центром торгівлі строковими контрактами. Основним призначенням деривативів була допомога продавцям та покупцям у пом'якшенні цінових коливань протягом року (у період, коли збирався врожай і пропозиція переважала попит, та у період, коли попит переважав пропозицію).

Протягом останніх десятиріч одержали розвиток форвардні контракти, предметом яких є фінансові інструменти. Серед форвардних угод фінансового характеру на міжнародних ринках найбільшого поширення набули форвардні контракти за відсотковими (процентними) ставками (FRA) та валютними коштами (FXA). Так, у серпні 1985 р. Асоціація британських банкірів (ВВА) видала правила відносно регулювання угод на міжбанківському ринку (FRABBA terms), якими і дотепер керуються банки при укладанні форвардних контрактів.

Укладення форвардного контракту означає, що одна із сторін (продавець) бере на себе зобов'язання здійснити поставку певної кількості базових інструментів на певну дату, зафіксовану в контракті, проте віддалену значним проміжком часу від дати укладення угоди, а інша сторона (покупець) зобов'язується прийняти поставку за обумовленою ціною. Таким чином, всі умови форвардної угоди визначаються контрагентами в момент її укладання, тобто наперед. Форвардні угоди відносять до позабіржових інструментів, адже біржова торгівля неможлива через індивідуальні умови укладання контракту. Форвардні контракти відносять до твердих строкових угод, тобто є обов'язковими до виконання обома контрагентами.

Дата, коли сторони підписують форвардний контракт, називається датою угоди. Дата, на якому учасники домовляються здійснити операцію купівлі-продажу базового інструмента, називається датою платежу, чи розрахунків. Період поміж цими датами називають форвардним.

Терміни форвардних угод стандартизовані та, як правило, не перевищують 12 місяців, найбільш поширеними є угоди на 1,2,3,6,9 та 12 місяців. На практиці дані періоди позначаються: ЇМ, 2М, ЗМ тощо. Оскільки форвардний ринок є міжбанківським, комерційні банки, за винятком стандартних термінів, самостійно використовують так звані короткі дати - "5/70/7 dates" (до одного місяця) та ламані дати - "broken dates''' (понад місяць), що не збігаються зі стандартними термінами. Однак ринок таких дат вважається менш ліквідним, ніж ринок зі стандартизованими термінами, а через те угоди мають разовий характер за домовленістю контрагентів.

Основним призначенням форвардних валютних угод є забезпечення надійного страхування майбутніх платежів чи надходжень за зовнішньоторговельними контрактами. Наприклад, металургійне підприємство, експортуючи свою продукцію, розрахунки веде в доларах

США, а обладнання та устаткування закуповує (імпортує) за євро. Коли відомий чіткий графік постачання товарів і надходження платежів, то підприємство може захеджувати відповідний валютний ризик від зміни курсу американського долара до євро, уклавши угоду про купівлю євро за американські долари в майбутньому, враховуючи дату купівлі обладнання чи устаткування. За таких умов менеджери підприємства мають чітку інформацію відносно майбутніх витрат і можуть формувати відповідну стратегію фінансового менеджменту. Використання форвардних угод дає змогу визначити вартість і ефективність експортних чи імпортних операцій, нейтралізуючи можливі коливання валютних курсів.

Типова схема проведення форвардної операції за дорученням та за рахунок клієнта наведена на рис. 13.1.

Зображення 13.1. Схема здійснення валютної операції "форвард" за дорученням клієнту:

1 - звертання клієнта - юридичної особи до уповноваженого банку з клопотанням про здійснення валютної операції "форвард";

2 - укладення валютної операції "форвард" з конверсії валют у майбутньому з визначенням обмінного курсу в момент часу ТО;

3 - проведення конверсії валют (виконання угоди) за визначеним курсом в момент часу ТІ;

4 - передача валюти клієнту

Останнім часом форвардні угоди широко використовуються для проведення неторговельних операцій, пов'язаних із рухом капіталів: кредитування іноземних філій, вкладення інвестицій, придбання цінних паперів іноземних емітентів, репатріація прибутків тощо.

Форвардні угоди є твердими, тобто обов'язковими для виконання, і укладаються переважно з метою реальної купівлі чи продажу базового активу.

Найбільш поширеним є використання таких угод для страхування незабезпечених відкритих валютних позицій, проте часто їх використовують зі спекулятивною метою.

При цьому валютні операції "форвард" мають певні особливості:

o валютний курс фіксується в момент укладання форвардної операції;

o вибір валют не є стандартизованим;

o реальна поставка валюти здійснюється, як правило, через обумовлений контрагентами (необов'язково стандартний) проміжок часу;

o це міжбанківські валютні операції;

o під час укладання угоди ніякі авансові платежі не здійснюються;

o обсяги контрактів не є стандартизованими.

Специфікою форвардних операцій є те, що форвардні валютні курси, на відміну від інших видів угод, не просто безпосередньо фіксуються, а розраховуються. Інформація про форвардні курси регулярно публікується у провідних економічних виданнях світу.

Форвардний контракт за відсотковими ставками (FRA - forward rate agreement) - це двостороння угода, в якій фіксуються відсоткова ставка та інші умови проведення операцій залучення чи розміщення грошових коштів на визначену дату в майбутньому. Однією із сторін такої угоди є учасник ринку, котрий бажає захиститися від підвищення відсоткових ставок і хоче купити FRA (покупець). Іншим контрагентом є учасник, котрий прагне уникнути ризику, пов'язаного із зниженням ставок, і продає FRA (продавець). Форвардні контракти за процентними ставками укладаються як на міжбанківському ринку, так і поміж кредитними установами (банками) та їх клієнтами.

Останнім часом широке використання здобули нетрадиційні форми форвардних угод:

o пролонговані форвардні операції;

o форвардні опціони з відкритим терміном виконання;

o непрямі форвардні угоди;

o покриті валютні операції "форвард";

o форвардні контракти з опціоном анулювання тощо.

Використання форвардних угод на вітчизняному валютному ринку поки що поширення не набуло, однак згідно з постановою Правління НБУ "Про затвердження Змін до Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України" від 11.12.2002 №497 уповноваженим банкам дозволяється за дорученням і за рахунок коштів клієнтів-резидентів, які є суб'єктами господарської діяльності України (з метою хеджування ризиків зміни курсів гривні та іноземних валют відносно інших іноземних валют, що виникають під час виконання цими клієнтами-резидентами зовнішньоекономічних договорів), проводити операції з купівлі-продажу іноземних валют першої групи Класифікатора за гривні та інші валюти першої групи Класифікатора на міжбанківському ринку України та міжнародних валютних ринках за угодами, укладеними з банківськими установами, на умовах "форвард" [3].

← Предыдущая страница | Следующая страница →