Поделиться Поделиться

Національний банк Польщі: історичні аспекти, функції та організаційна структура

Історичні аспекти розвитку, функції та завдання центрального банку Польщі

Історія центрального банку Польщі [177]:

В січні 1924 р. Сейм Польщі за ініціативи політика, економіста Владислава Грабського здійснив знамениту грошову реформу, яка дозволила країні подолати катастрофічну гіперінфляцію і економічний хаос. У квітні цього року було введено в обіг злотий, що замінив польську марку.

За винятком того, 20.01.1924 р. було засновано Банк Польщі (попередник Національного банку Польщі) як незалежне приватне акціонерне товариство та прийнято його статут. Його діяльність здійснював Комітет з п'яти чоловік під головуванням майбутнього президента Станіслава Войцеховського.

Недивлячись на заснування центрального банку Польщі в січні місяці, здійснювати операції дана інституція розпочала 28.05.1924 р.

Важливим інститутом другої Республіки став Національний банк Польщі, котрий розпочав свою діяльність у 1945 р. Його було засновано як державний банк під керівництвом міністра фінансів. До НБП незабаром було залучено блискучих фахівців, у через те числі колишніх співробітників Банку Польщі. Спочатку НБП функціонував згідно принципів, узятих із Статуту свого попередника, і передбачалося, що він буде банком-емітентом, що не бере участі в прямому фінансуванні підприємств. Проте, вже на початку 1946 р. НБП було доручено фінансовий нагляд і пряме фінансування вугільної і текстильної промисловостей, металургії. За винятком того, згодом Національний банк Польщі поступово став монобанком (монополія надавалася не лише в питанні валюти, проте й відносно кредитної та депозитної діяльностей).

Реальний перелом в польській банківській системі наступив у 1989 р., в результаті якого повстав сучасний центральний банк з широкими повноваженнями, проте водночас з високим рівнем відповідальності.

Важливі зміни в грошово-кредитній системі відбулися після 1997 р. Так, нова Конституція та Закон "Про Національний банк Польщі" надали центральному банку країни сильну позицію серед державних установ. Згідно цих нормативно-законодавчих документів було визначено сучасні форми польської банківської системи, а також структуру та обсяг діяльності центрального банку Польщі [177; 143, с. 327].

У цілому затвердження статусу та майнового стану НЕП було наслідком наступних чинників [74, с. 73-74]:

– зміни банківського законодавства, яке створило підстави побудови дворівневої системи і зміцнило його становище в економічній системі Польщі;

– ринкова трансформація економіки, яка, з одного боку, дала можливість інтенсифікації процесу змін у самому кредитному секторі, а з іншого – створила умови для розвитку ринкових форм здійснення трансакцій поміж банками та суб'єктами господарювання, а також поміж комерційними банками та центральним банком. За винятком того, викликала позитивні тенденції в розбудові окремих сегментів ринкової фінансово- кредитної системи (зокрема грошового, валютного ринку та ринку капіталів), у сфері діяльності банківських установ, в т. ч. центрального банку;

– адаптація до нових умов функціонування європейського фінансово-кредитного сектора, а також до норм, розроблених в рамках процесу монетарної інтеграції Європейського Союзу.

Внаслідок впливу вищезгаданих чинників та процесів НБП, отримавши статус ключової інституції в реалізації грошової політики та забезпечення стабілізації грошово-кредитної системи країни, виконує три типові для ринкової економіки функції [177]:

центрального банку як найважливішого державного органу в тій галузі економічної політики, що стосується монетарної сфери. Згідно з Конституцією Республіки Польща він відповідає за стабільність польської валюти;

емісійного банку, тобто тільки він має право емісії грошових знаків, організації грошового обігу та регулювання пропозиції грошей;

банку банків, тобто на його рахунках зберігаються грошові резерви інших банків. За винятком того, НБП є для них джерелом кредитного резерву, а таким чином впливає на розміри кредитної діяльності комерційних банків та створення ними безготівкових грошей як елементу загальної пропозиції грошей.

Згідно до положень Закону "Про Національний банк Польщі" банк також реалізовує функції центральної банківської валютної установи шляхом нагромадження валютних резервів, управління валютними резервами, а також проведення заходів з метою забезпечення безпеки валютного обігу та платіжної ліквідності держави. НБП здійснює валютний контроль в межах, визначених валютним законодавством. НБП має право володіння валютними цінностями і здійснювати обіг ними від власного імені та за власний рахунок, а також здійснювати операції валютного обігу в країні та за кордоном у сфері видачі та приймання банківських поручительств та гарантій в іноземному обігу [74, с. 77].

Головні завдання Національного банку Польщі:

– розробка проектів концепції грошової політики;

– здійснення нагляду за функціонуванням банківської системи; – емісія грошових знаків;

– надання кредитів комерційним банкам;

– використання інструментів грошової політики для реалізації її засад;

– організація та проведення грошових розрахунків; – розпорядження девізними резервами;

– забезпечення економіки валютними резервами;

– проведення банківського обслуговування державного бюджету; – регулювання ліквідності банків та їх рефінансування;

– організація обігу іноземної валюти;

– проведення валютної діяльності в межах, окреслених законодавством;

– формування умов, необхідних для розвитку банківської системи; – підготовка звітного платіжного балансу та звіту про зовнішні зобов'язання держави;

– реалізація інтересів держави у сфері співпраці з міжнародними організаціями та іноземними банками;

– розробка грошової, банківської статистики, платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції;

– виконання інших завдань, визначених законодавством.

Національний банк Польщі може були членом міжнародних фінансових і банківських установ, однак не може бути пайовиком чи акціонером інших юридичних осіб, за винятком тих, що здійснюють діяльність з надання послуг виключно на користь фінансових інституцій і Державного казначейства.

Окрім зазначених дій Національний банк Польщі може [74, с. 77]:

– видавати і продавати цінні папери, продавати та купувати державні цінні папери в операціях відкритого ринку, а також організовувати обіг цінних паперів, а також казначейських цінних паперів;

– приймати цінні папери на зберігання та адміністрування як об'єкт застави;

– обслуговувати державні позики, залучені шляхом емісії цінних паперів:

– вести рахунки банків, державного бюджету, банківського гарантійного фонду державної кооперативної ощадно-кредитної каси, а також інших юридичних осіб за згодою голови НБП;

– виконувати функцію фінансового агента уряду у сфері підписання і реалізації кредитних договорів, а також обслуговування зовнішнього боргу держави.

НБП здійснює власну фінансову діяльність на основі річного фінансового плану. Його власними фондами є статутний та резервний фонди [74, с. 77].

← Предыдущая страница | Следующая страница →