Поделиться Поделиться

Банкрутство та ліквідація підприємства

Згідно із законом України "Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом" (30 червня 1999 р.), банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів він здатний лише через застосування ліквідаційної процедури".

Боржник - це об'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у через те числі зобов'язання відносно сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Суб'єктами банкрутства можуть бути боржники, неплатоспроможність яких виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.

Причини банкрутства можуть бути зовнішніми і внутрішніми.

До зовнішніх причин банкрутства відносять:

- недосконалість законодавчої системи;

- високий рівень інфляції;

- кризові явища в інвестиційній політиці:

- політична нестабільність суспільства;

- нестабільний стан світової фінансової системи та н.

До внутрішніх причин банкрутства відносять:

- недосконалість системи стратегічного планування;

- нераціональне управління;

- недосконалість механізму ціноутворення;

- недосконалий рівень організації виробництва;

- низький технічний рівень виробництва;

- прорахунки в організації праці;

- збільшення кредиторської та дебіторської заборгованостей;

- дефіцит власних оборотних коштів та н.

Процедура порушення справи про банкрутство це заходи, що застосовуються до підприємства-боржника.

Коли фінансовий стан підприємства незадовільний, воно вважається неплатоспроможним і може бути оголошене банкрутом.

Питання про визнання підприємства банкрутом вирішується господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Підставою для порушення справи про банкрутство підприємства є письмова заява до господарського суду будь-якого кредитора чи боржника. Боржник звертається до господарського суду в разі його фінансової неспроможності чи її загрози.

Висновки до теми

1. Фінансовою криза - недостатність власних коштів у суб'єктів господарювання для здійснення своєчасних розрахунків з платежів у бюджет, цільові фонди, постачальникам, підрядникам, працівникам тощо внаслідок зниження з різних причин результатів їх господарсько-фінансової діяльності.

2. Фактори, які можуть зумовити фінансову кризу підприємства поділяють: зовнішні фактори, тобто ті, що не залежать від діяльності підприємства; внутрішні, тобто ті, що залежать від діяльності підприємства.

3. Фінансова криза буває трьох рівнів:

І. Фінансовому стану підприємства не загрожує його функціонуванню (за умови переведення його на режим антикризового управління);

ІІ. Фінансовому стану на підприємстві загрожує його існуванню і потребує негайного здійснення фінансової санації;

III. Фінансовий стан підприємства знаходиться у кризовому стані, що вимагає його ліквідації.

4. Санація - це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямовані на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також на задоволення в повному обсязі чи частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (чи) зміни організаційно-правової і виробничої структури боржника.

5. Аудит - це незалежна експертиза публічної бухгалтерської та фінансової звітності, іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, повноти обліку і відповідності чинному законодавству, а також формування висновків про реальний фінансовий стан підприємства.

6. Окремим видом загального аудиту є санаційний аудит. Його особливість полягає в через те, що він здійснюється на підприємствах, які опинилися у фінансовій кризі. Проведення санаційного аудиту зумовлюється необхідністю наявності об'єктивної інформації про фінансовий стан підприємства, яке опинилося у фінансовій кризі.

7. Санаційна спроможність - це наявність у підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей, які визначають його здатність самостійно провести фінансову санацію.

8. Мирова угода - процедура досягнення домовленості поміж боржником та кредиторами про відстрочення та розстрочення сплати належних кредиторам платежів чи про зменшення суми боргів за згодою сторін.

9. У комплексі фінансово-економічних та організаційно-правових заходів з фінансового оздоровлення підприємства-боржника важливе значення має реструктуризація (реорганізація).

10. Реструктуризація підприємства - здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових і технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не підлягає санації, коли це передбачено планом санації, на зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства.

11. Реорганізація підприємства (його злиття з іншим, економічно стійким підприємством, приєднання до фінансово стійкого підприємства, поділ на самостійні підприємства, перетворення на підприємство іншої форми власності) здійснюється за рішенням власника його майна чи уповноваженого власником органу, а також за рішенням господарського суду.

12. Банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів він здатний лише через застосування ліквідаційної процедури.

13. Боржник-це суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у через те числі зобов'язання відносно сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

14. Процедура порушення справи про банкрутство - це заходи, що застосовуються до підприємства-боржника.

← Предыдущая страница | Следующая страница →