Поделиться Поделиться

Історія розвитку фондового ринку

Становлення фондового ринку розпочалося з кіпця XV - початку XVI ст. у великих містах Європи. Прообразом бірж стали збори купців на міських площах перед прилавками мінял. На біржових зборах

у Венеції та Флоренції здійснювалась торгівля облігаціями державних позик, па лейпцизьких ярмарках продавались частки (акції) рудників, у Генуї іспував ринок векселів. Проводилась торгівля векселями також у місті Брюгге (Нідерланди) па майдапі біля будинку знатного міняйла та маклера Ван де Бурсе. Герб па будинку цього міняйла складався з трьох гаманців. Звідси, як вважають деякі дослідники, і отримала свою назву "біржа" (пізньолатинська bursa - гаманець).

На початку XVII ст. виникла Амстердамська біржа, яка надовго стала найважливішою біржею світу, головним носієм прогресу в галузі біржової торгівлі. Важливим фактом в історії Амстердамської біржі було те, що вона першою ввела в відповідний обіг акції. В XVIII ст. на Амстердамській біржі котирувались цінні папери 44 найменувань, серед яких значне місце займали акції та облігації державних позик. Амстердамська біржа мала характер універсальної біржі - фондової, товарної, валютної і зберегла відповідний характер до паших днів. У США, Англії та інших країнах фондові біржі відділилися від товарних.

У той час коли Амстердамська біржа вже функціонувала, лондонські брокери укладали угоди на площах та в кафетеріях. З початком промислового перевороту торгівля акціями та борговими зобов'язаннями в Англії значно розширилась, зросла потреба в організованому веденні торгівлі. І як результат у 1770 р. почала функціонувати Лондонська фондова біржа.

Перша американська фондова біржа з'явилась у 1791 р. у Філадельфії, а в 1792 р. виникла біржа, яка сьогодні називається Нью-йоркською фондовою біржою.

У період з XVI по XVIII ст. біржі набули своїх основних характерних рис. Визначальне значення для розвитку біржової торгівлі в середині XVI ст. мали біржі Антверпена і Ліона. Саме в даний період були створені біржі в Тулузі, Гамбурзі, Франкфурті та Лейпцигу. В основному це були товарні та вексельні біржі. Основою роботи Ант-верпенської і Ліонської бірж були не угоди з товарами, а робота з векселями і позиковим капіталом, в основному державними борговими зобов'язаннями.

У XVII-XVIH ст. визначальну роль відігравала спочатку Амстердамська, а потім Лондонська, Паризька та Віденська біржі. Кінець XVIII - початок XIX ст. ознаменувалися появою на ринку значної кількості великих державних позик. Першість тут утримувала Англія і згідно Лондонська біржа. На континенті в даний час велике значення мала Франкфуртська біржа.

Наприкінці XIX ст. у зв'язку з широким поширенням акціонерної форми власності на фондових біржах основне місце зайняли операції з акціями, а торгівля державними цінними паперами значною мірою перейшла на позабіржовий ринок.

Першою біржею в Росії стала Петербурзька фондова біржа, відкрита за ініціативою Петра І у 1703 р. Спочатку на біржі котирувались іноземні векселі та облігації державних позик, а з 1827 р. почали котируватися акції. Незважаючи на те, що біржа була відкрита майже на 70 років раніше Лондонської, відігравати значну роль в економічному житті країни вона стала лише в XIX ст. Стабільна робота біржі з щоденним котируванням цінних паперів почалась після затвердження її статуту в 1870 р.

У 1900 р. на Петербурзькій фондовій біржі було створено фондовий відділ, що засвідчив створення в країні єдиної централізованої фондової біржі, яка отримала право здійснювати котировку цінних паперів у маштабах всієї імперії. Положенням Міністерства фінансів "Про утворення на Санкт-Петербурзькій біржі Фондового відділу" передбачалося, що бюлетень Фондового відділу є офіційним документом, а наведені в ньому курси й ціни є обов'язковими при укладанні угод на всій території країни.

На території України фондові біржі почали діяти значно пізніше, ніж у Росії, оскільки після створення біржі в Санкт-Петербурзі рівень товарного виробництва і торгівлі в Росії були також тривалий час недостатніми для широкого розвитку біржової торгівлі. Протягом майже цілого століття Санкт-Петербурзька біржа залишалася єдиною в Росії. У 1796 р. було відкрито біржу в Одесі, в 1816 р. - у Варшаві, в 1837 р. - у Москві та деяких інших містах.

Після реформи 1861 р. у Росії прискореними темпами почали встановлюватися капіталістичні відносини, кількість бірж значно зросла і в 1913 р. вона вже становила 90. На території України відкрились біржі в Києві (1869), Харкові (1876), Миколаєві (1885) та ін.

На Київській біржі проводились операції з державними цінними паперами, акціями цукрових заводів, облігаціями приватних підприємств, векселями, заставними листами, золотом, сріблом. Специфічно київськими паперами, які постійно котирувались на Київській біржі, були цінні папери міських кредитно-фінансових закладів, місцевих машинобудівних та чавуноплавильних заводів. Протягом 90-х років у Києві сформувався вторинний ринок паперів цукрових заводів, промислових товариств та комерційних банків. У 1907-1908 р. у зв'язку зі зростанням експорту цукру виникли специфічні цінні папери, пов'язані з правами на вивіз цукру, які мали риси строкових угод.

У роки Першої світової війни діяльність бірж припинилася. У серпні 1914 р . була закрита також Київська біржа, проте у вересні вона відновила свою роботу неофіційно. Контракти укладались на біржі навіть в 1916-1917 р.

Функціонування фондового ринку у імперії перервалося подіями 1917 р., а потім знову відновилося на деякий час у роки непу. Перші товарні біржі виникли в 1921 р., а в 1923 р. при деяких з них були відкриті фондові відділи, призначені для визначення курсу червінця і впорядкування валютних операцій державних органів та кооперації. Згодом там почали розміщувати державні позики.

У 1930 р. з ліквідацією багатоукладності в економіці, посиленням командно-адміністративної системи потреба в біржовій торгівлі відпала, і в країні ринок цінних паперів перервав своє існування на довгі роки.

← Предыдущая страница | Следующая страница →