Поделиться Поделиться

Небанківські фінансові інститути в системі формування конкурентного середовища на фінансовому ринку

Розвиток фінансового сектора, підприємництва та конкурентного середовища в Україні зумовлює перебудову всіх складових фінансового ринку. При цьому нового значення набуває діяльність небанківських фінансових інститутів, які задовольняють потреби економічних суб'єктів через надання широкого спектру вузькоспеціалізованих фінансових послуг. Вузька спеціалізація небанківських фінансових інститутів практично не призводить до конкуренції в цій сфері, проте поряд з цим, надаючи окремі фінансові послуги, що притаманні й банкам, небанківські фінансові інститути стають потенційними конкурентами банків. Це зумовлює підвищення конкурентного потенціалу окремих небанківських фінансових інститутів, що охоплюють максимальну кількість споживачів на різних рівнях економічної діяльності.

Особливість сучасного етапу розвитку небанківських фінансових інститутів полягає в необхідності поліпшення не лише кількісних, а й якісних показників їх діяльності на фінансовому ринку. Перебудова та підвищення ефективності системи функціонування небанківських фінансових інститутів стає найважливішим чинником, що здатний забезпечити розвиток фінансового ринку України.

Неспроможність більшості небанківських фінансових інститутів конкурувати з банківськими установами очевидна. Банки наразі є базовими фінансовими інститутами фінансового ринку, що стимулюють функціонування небанківських фінансових інститутів. Банки випереджають небанківські фінансові інститути як за кількісними, так і якісними параметрами. Зокрема, частка вартості активів банків у ВВП упродовж 2004–2013 pp. збільшилась з 38,9% у 2004 р. до 96,8% у 2013 р., а в абсолютному вираженні приросту – понад 9 разів (табл. 3.6).

Таблиця 3.6

Динаміка активів фінансових інститутів та їх частки у ВВП в Україні у 2004-2013 pp.

Ознака

Значення за роками

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

ВВП, млрд грн

345,1

441,4

544,1

720,7

948,0

913,3

1082,6

1302,1

1411,2

1454,9

353,09

619,0

973,3

1001,6

1090,2

1211,5

1267,9

1408,7

Частка у ВВП, %

38,9

50,5

Частка в загальних активах фінансових ін-

84,8

87,7

87,5

87,9

88,6

873

86,5

85,4

83,1

82,3

Загальні

активи

страхових

компаній,

20,01

20,92

24,0

32,21

41,93

41,97

45,23

48,12

5622

6639

Частка у ВВП, %

5,8

4,7

4,4

4,5

4,4

4,6

4,2

3,7

4,0

4,6

Частка в загальних активах фінансових ін-

12,6

8,2

5,9

4,6

3,8

3,6

3,4

3,4

3,7

3,9

Загальні

активи

пенсійних

фондів,

0,01

0,05

0,14

0,28

0,61

0,86

1,14

139

1,66

2,09

Частка у ВВП, %

0,003

0,01

0,03

0,04

0,06

0,09

0,1

0,1

0,1

0,1

Частка в загальних активах фінансових інститутів, %

0,006

0,02

0,03

0,04

0,05

0,07

0,09

0,1

0,1

0,1

Загальні активи кредитних спілок, млрд грн

0,84

1,94

3,24

5,26

6,06

4,22

3,43

2,39

2,66

2,60

Частка у ВВП, %

0,2

0,4

0,6

0,7

0,6

0,5

0,3

0,2

0,2

02

Частка в загальних активах фінансових інститутів, %

0,5

0,8

0,8

0,7

0,5

0,4

0,3

0,2

0,2

0,15

Загальні активи фінансових компаній, млрд грн

0,82

1,81

1,87

4,82

6,01

7,58

10,23

19,89

29,70

39,78

Частка у ВВП, %

0,2

0,4

0,3

0,7

0,6

0,8

0,9

1,5

2,1

2,7

Частка в загальних активах фінансових інститутів, %

0,5

0,7

0,5

0,7

0,5

0,7

0,8

1,4

1,9

23

Загальні активи інститутів спільного інвестування, млрд грн

1,93

6,09

17,14

40,78

63,26

82,54

108,13

126,79

157,20

177,52

Частка у ВВП, %

0,6

1,4

3,1

5,6

6,7

9,0

10,0

9,7

11,1

12,2

Частка в загальних активах фінансових інститутів, %

1,2

2,4

4,2

5,8

5,8

72

8,6

8,9

10,3

10,4

Загальні активи небанківських фінансових інститутів, млрд грн

24,03

31,29

50,2

85,23

124,93

145Д9

178,0

206,7

258,0

302,52

Частка у ВВП, %

7,0

7,1

9,2

11,8

13,2

15,9

16,4

15,9

18.3

20,8

Частка в загальних активах фінансових інститутів, %

15,2

12,3

12,4

12,1

11,4

12,7

14,1

14,6

16,9

17,7

Загальні активи фінансових інститутів, млрд грн

158,37

254,31

403,29

704,23

1098,23

1147,0

1260,6

14182

1525,9

1711,22

Джерело: складено автором за [202; 205; 209].

Незважаючи на велику кількість небанківських фінансових інститутів, їх розміри і обсяги операцій не дають змоги дістати конкурентних переваг. Як правило, в окремо взятій сфері фінансових послуг домінує лише 10-15% установ, інші жодною мірою не впливають на ринок відповідних послуг.

Динаміку кількості зареєстрованих небанківських фінансових установ в Україні у 2004–2013 pp. наведено в табл. 3.7.

Таблиця 3.7

Динаміка кількості зареєстрованих небанківських фінансових установ в Україні у 2004-2013 pp.

Фінансові

інститути

Кількість за роками

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Страхові

компанії

387

398

411

447

469

450

456

442

414

407

Недержавні

пенсійні

фонди

26

54

79

96

109

ПО

101

96

94

81

Кредитні

спілки

612

723

764

800

829

755

659

613

617

624

Фінансові

компанії

45

74

116

170

193

208

221

251

312

377

Інститути

спільного

інвестування

105

284

519

834

888

985

1095

1125

1222

1250

Джерело: складено автором за [205; 209].

Кількісні показники динаміки небанківських фінансових інститутів ілюструють різні темпи зростання фінансових інститутів у 2004-2013 pp. (табл. 3.8).

Страхові компанії та недержавні фонди відносять до фінансових інститутів, які забезпечують можливість мінімізації фінансових втрат у результаті дії певних суб'єктивних чи об'єктивних причин, що не залежать від дій економічного суб'єкта.

Таблиця 3.8

Динаміка темпів зростання небанківських фінансових інститутів в Україні у 2004-2013 pp.

Фінансові інститути

Співвідношення, %

2002/

2001

2003/

2002

2004/

2003

2005/

2004

2006/

2005

2007/

2006

2008/

2007

2009/

2008

2010/

2009

2011/

2010

2012/

2011

2013/

2012

Страхові компанії

103

105,6

108,4

102,8

103,3

108,8

104,9

96,0

101,3

96,9

93,7

98,3

Недержавні пенсійні фонди

207,7

146,3

121,5

113,5

100,9

91,8

95,0

97,9

86,2

Кредитні спілки

103,3

104,8

463,6

118,1

105,7

104,7

103,6

91,1

87,3

93,0

100,6

101,1

Фінансові компанії

204,5

164,4

156,8

146,6

113,5

107,8

106,3

113,6

124,3

120,8

Інститути спільного інвесту вання

483,3

270,5

182,7

160,7

106,5

110,9

111,2

102,7

108,6

102,3

Джерело: складено автором за [205:209].

Станом на 01.01.2014 в Україні діяло 407 страхових компаній, з яких діяльність зі страхування життя здійснювали лише 62 (15,2% загальної кількості) (табл. 3.9).

Таблиця 3.9

Динаміка основних показників діяльності страхових компаній в Україні у 2004-2013 pp.

Ознака

Значення за роками

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Кількість страхових компаній

387

398

411

446

469

450

456

442

414

407

3 них компаній зі страхування життя

45

зо

S3

65

72

72

67

64

62

62

Кількість укладених договорів, млн

Н.д.

336,8

554,6

599,8

676

575,0

619,1

618,0

178,2

185,3

Обсяг валових страхових премій, млн грн

19431

12853

13830

18008

24009

20442

23082

22693

21508

28662

Частка валових страхових премій у ВВП, %

5,6

2,9

2.5

2,5

2,7

2,2

2,1

1,7

1,6

2,0

Валові

страхові

виплати

1540

1894

2600

4213

7051

6737

6105

4864

5151

4652

Рівень валових страхових виплат, %

7,9

14,7

18,8

23,4

29,4

33,0

26,4

21,4

23,9

16,2

Обсяг чистих страхових премій, млн грн

9664

7483

8769

12354

15982

12658

13328

17970

20277

21551

Частка чистих страхових премій у ВВП, %

2,8

1,7

1,6

1,7

1,8

1,4

1,2

1,4

1,5

1,5

Обсяг чистих страхових виплат, млн грн

1411

1547

2326

3884

6546

6056

5886

4699

4970

4567

Рівень чистих страхових виплат, %

14,6

20,7

26,5

31,4

40,9

50,0

44,2

26,2

24,5

21,2

Обсяг сформованих резервів, млн грн

8272

5046

6014

8423

10904

10141

11372

11179

12578

14436

Обсяг активів страховиків, млн грн

20013

20920

23995

32213

41930

41970

45235

48123

56225

66387

Частка активів у ВВП, %

5,6

4,7

4,4

4,4

4,4

4,6

4,2

3,7

4,0

4,6

Обсяг активів, визначених ст. 31 Закону України "Про страхування"

17543

12346

17488

19330

23905

23691

27695

28642

48831

37914

Обсяг сплачених статутних капіталів, млн грн

5514

6641

8391

10634

13206

14876

14429

14092

14579

15232

Обсяг страхових платежів, сплачених перестраховикам, млн грн

11700

6050

5698

6424

9065

8888

10745

5906

2523

8745

Примітка: Н.д. – немає даних.

Джерело: складено автором за [205].

Упродовж останніх років обсяг сплачених статутних капіталів страхових компаній мав стійку тенденцію до зростання й у 2013 р. становив 15232 млн грн, що свідчить про зміцнення страхового ринку, формування його стійкої інституційної складової. Додатковим аргументом на користь останнього положення є факт приросту загальних активів страхових компаній у 2013 р. та збільшення їх частки у структурі загальних активів фінансових інститутів за одночасного збільшення частки активів страхових компаній у структурі ВВП.

Станом на 01.01.2014 сукупний обсяг активів страхових компаній становив 66387 млн грн, у через те числі активів, визначених ст. 31 Закону України "Про страхування" (дозволені активи), – 37914 млн грн, резерви страховиків – 14436 млн грн.

Динаміка показників діяльності страхових компаній протягом аналізованого періоду свідчить про певну невідповідність темпів збільшення обсягу сформованих страхових резервів темпам збільшення обсягу загальних і дозволених активів. Це означає, що надходження страхових компаній від страхової діяльності не використовуються належно для здійснення інвестиційної діяльності, основним джерелом якої є сформовані страхові резерви. На противагу іноземним компаніям основним джерелом прибутків українських страховиків є страхові платежі, а не управління коштами страхових резервів, тобто інвестування. Це підтверджують результати аналізу структури активів страхових компаній. Так, у структурі активів у 2013 р. найбільшою була частка цінних паперів – 56,2% (у через те числі акції – 47,0%), банківських вкладів – 24,5% і права вимоги до перестраховиків – 8,0% [205]. Частка цінних паперів у структурі активів постійно знижувалась, тоді як частка банківських вкладів збільшувалась, що свідчить про пасивність управління активами за допомогою інструментів фондового ринку. На нашу думку, доволі суттєвою причиною пасивності страхових компаній на фондовому ринку є відсутність інструментів усунення фінансових ризиків. Перманентна нестабільність, залежність від значних коливань кон'юнктури вітчизняного фондового ринку не додають упевненості в забезпеченні гарантованого прибутку від фондових операцій, на додачу обмеженість ліквідних цінних паперів з прогнозованим курсом розвитку підприємств призводить до обмеження використання цінних паперів у структурі активів страхових компаній.

Темпи приросту основних показників страхових компаній у цілому відповідають тенденції розвитку страхового ринку, визначеній Концепцією розвитку ринків небанківських фінансових послуг України на 2013-2014 роки [134].

Недостатньо високий рівень розвитку страхового сегменту України є наслідком як об'єктивних, так і суб'єктивних причин, серед яких вирізняються низький вихідний рівень і відсутність платоспроможного попиту на страхові послуги. У середньому за рік на одного жителя України припадає близько 80 дол. США страхових платежів, тоді як у Великобританії даний ознака становить 37 тис. дол. США, у США – 17 тис. дол. США.

Станом на 01.01.2014 до Державного реєстру фінансових установ внесено інформацію про 81 недержавний пенсійний фонд та 28 адміністраторів таких фондів (табл. 3.10).

Таблиця 3.10

Динаміка основних показників діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні у 2005-2013 pp.

Ознака

Значення за роками

2005

2006

2007

2008 І 2009 1 2010

2011 І 2012

2013

Загальна кількість недержавних пенсійних фондів

54

79

96

109

ПО

101

96

94

81

Кількість адміністраторів недержавних пенсійних фондів

37

41

50

50

44

43

37

28

Загальна кількість укладених пенсійних контрактів, тис.

16,3

41,5

55,9

62,3

62,5

69,7

75,0

61,4

61,4

Загальна кількість учасників за укладеними пенсійними контрактами, тис.

88,4

193,3

278,7

482,5

497,1

569,2

594,6

584,8

840,6

Загальний обсяг активів недержавних пенсійних фондів, млн грн

46,2

137,4

278,5

612,2

857,9

1144,3

1386,9

1660,1

2089,8

Загальний обсяг пенсійних внесків, млн грн

36,5

115,2

234,4

582,9

754,6

925,4

1102,0

1313,7

1587,5

У через те числі:

від фізичних осіб

2,2

5,3

14,0

26,0

31,8

40,7

50,6

58,6

66,5

від фізичних осіб- підприємців

0,01

0,02

0,04

0,1

0,1

0,2

0,2

0,2

0,2

від юридичних осіб

34,2

109,1

220,4

556,8

722.7

884.6

1051,2

1254,9

1520,5

Обсяг пенсійних виплат, млн грн

1,7

4,0

9,1

27,3

90,1

158,2

208,9

251,9

300,2

Кількість осіб, що отримали/отри- мують пенсійні виплати, тис.

Н.д.

3,9

5,5

10,9

28,1

47,8

63,1

66,2

69,0

Сумарний інвестиційний дохід, млн грн

9,7

45,3

68,1

86,8

236,7

433,0

559,9

727,0

953,3

Сумарні витрати, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, млн грн

1,3

6,1

16,6

31,6

47,1

64,6

86,6

106,6

135,3

Примітка: Н.д. – немає даних. Джерело: складено автором за [205].

Недержавні пенсійні фонди зареєстровано в 9 регіонах України. Найбільше недержавних пенсійних фондів зосереджено в Києві – 61, чи 75,3% загальної кількості зареєстрованих недержавних пенсійних фондів.

Загальний обсяг активів, сформованих недержавними пенсійними фондами, на 01.01.2014 становив 2089,8 млн грн, що в 45,2 раза більше, ніж у 2005 р., а у структурі активів переважали депозити, акції та облігації українських емітентів [205].

Для недержавних пенсійних фондів характерно збереження позитивних тенденцій розвитку, що спостерігались також у кризовому 2009 р. Проте наразі в Україні рівень їх розвитку порівняно з іншими країнами залишається низьким,

а через те обсяг залучених вкладів не забезпечує диверсифікації пенсійних активів у дохідні фінансові інструменти. За винятком того, також не дістало поширення інвестування в державні цінні папери та цінні папери місцевих органів влади, які є основними інструментами вкладення пенсійних коштів в усьому світі, через низьку їх дохідність.

Головні показники діяльності недержавних пенсійних фондів останніми роками виявляють стабільну позитивну динаміку. З огляду на це система недержавного пенсійного забезпечення має потенціал для подальшого розвитку пенсійного забезпечення населення України. Мета інвестування пенсійних активів недержавних пенсійних фондів полягає насамперед у збереженні пенсійних заощаджень громадян. У цьому зв'язку стратегія інвестування недержавних пенсійних фондів консервативніша порівняно з іншими фінансовими інститутами.

Важливе місце серед фінансових інститутів фінансового ринку, що перерозподіляють фінансові ресурси за допомогою кредитних інструментів, посідають кредитні спілки. Кредитні спілки – це неприбуткові громадські організації, що діють на кооперативних засадах з метою соціального захисту членів шляхом здійснення взаємокредитування за рахунок їх акумульованих заощаджень. Станом на 01.01.2014 до Державного реєстру фінансових установ було внесено інформацію про 624 кредитні спіли, а кількість їх членів становила 980,9 тис. У передкризовий період кредитні спілки демонстрували стійку тенденцію до збільшення кількості, а вплив кризи виявився насамперед у зменшенні їх кількості на 9% (на 74 спілки) (табл. 3.11).

Порівняно з 2008 р. у 2013 р. загальний обсяг капіталу кредитних спілок збільшився в 1,6 раза, проте порівняно з 2010 р. зменшився на 5,5%, що свідчить про зниження фінансової стійкості цих фінансових інститутів. При цьому на одну кредитну спілку у 2013 р. у середньому припадало близько 4,16 млн грн активів (для порівняння у 2005 р. – 2,68 млн грн), тобто рівень концентрації залишився низьким.

Таблиця 3.11

Динаміка основних показників діяльності кредитних спілок в Україні у 2005-2013 pp.

Ознака

Значення за роками

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Кількість зареєстрованих кредитних спілок

723

764

800

829

755

659

613

617

624

Кількість членів кредитних спілок, тис.

1236,0

1791,4

2391,6

2669,4

2190,3

1570,3

1062,4

1095,9

980,9

Кількість членів кредитних спілок, які мають внески на депозитних рахунках, тис.

78,8

103,0

245,3

164,0

117,0

78,9

48,0

44,9

40,3

Кількість членів кредитних спілок, які мають діючі кредитні договори, тис.

496,5

566,1

561,5

578,1

423,6

343,0

249,3

254,0

233,6

Обсяг загальних активів кредитних спілок, млн грн

1938,4

3241,2

5260,6

6064,9

4218,0

3432,2

2386,5

2656,9

2598,8

Обсяг кредитів, наданих членам кредитних спілок (залишок на кінець періоду), млн грн

1438,5

2596,7

4512,3

5572,8

3909,1

3349,5

2237,4

2531,0

2349,1

Обсяг кредитів, наданих членам кредитних спілок (за період), млн грн

2434,3

4253,9

6381,0

6908,8

2415,9

2134,9

2319,2

2665,7

2576,2

Внески членів кредитних спілок на депозитні рахунки (залишок на кінець періоду), млн грн

1137,6

1926,5

3451,2

3951,1

2959,3

1945,0

1185,5

1287,5

1330,1

Внески членів кредитних спілок на депозитні рахунки (за період), млн грн

Н.д.

Н.д.

Н.д.

5349,7

2610,0

1643,8

1574,6

1750,7

1772,4

Обсяг капіталу, млн грн

671,0

1097,9

1551,5

1714,0

765,8

1117,3

942,9

1088,7

1055,6

Дохід кредитних спілок, млн грн

456,8

759,7

1288,5

1799,9

1086,1

706,2

672,2

755,1

764,6

Витрати кредитних спілок, млн грн

368,7

610,9

1073,1

1642,0

1533,0

681,8

585,5

625,8

665,3

Заборгованість за неповерненими та простроченими кредитами (залишок на кінець періоду), млн грн

93,1

156,9

283,5

675,0

1177,9

1357,5

410,6

407,6

412,9

Примітка: Н.д. – немає даних. Джерело: складено автором за [205].

За обсягами у структурі активів фінансових інститутів кредитні спілки посідають передостанню позицію. Так, у 2007 р. їх частка становила 0,7%, у 2013 р. на дані фінансові інститути припадало лише 0,15% загальних активів інститутів фінансового ринку [205]. Слід зауважити, що частка активів кредитних спілок у загальній структурі активів стабільно зменшується починаючи з 2008 р. Вважаємо, що така тенденція ілюструє доволі високу чутливість кредитних спілок до кризових явищ, фактично з усіх фінансових інститутів криза позначилась на них найнегативніше.

Нині значення та місце кредитних спілок на грошово- кредитному сегменті фінансового ринку доволі незначні. Виявляється помітний дисбаланс поміж економічним потенціалом комерційних банків та кредитних спілок, що ілюструють результати розрахунку співвідношення поміж кількістю комерційних банків та кредитних спілок і середніми активами на один фінансовий інститут (табл. 3.12).

Таблиця 3.12

Динаміка співвідношення кількості банків та кредитних спілок і середніх активів на один комерційний банк / кредитну спілку в Україні у 2004-2013 pp.

Ознака

Значення за роками

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Кількість діючих банків

160

165

170

175

184

182

176

176

176

180

Загальний обсяг активів банків, млрд грн

134,34

223,02

353,09

619,0

973,3

1001,6

1090,2

1211,5

1267,9

1408,7

Обсяг активів на один банк, млн грн

839,6

1351,6

2077,0

3537,1

5289,7

5503,3

6194,3

6883,5

7204,0

7826,1

Кількість діючих кредитних спілок

623

723

764

800

829

755

659

613

617

624

Загальний обсяг активів кредитних спілок, млрд грн

0,84

1,94

3,24

5,26

6,06

4,218

3,43

2,39

2,66

2,60

Обсяг активів на одну кредитну спілку, млн грн

1,35

2,68

4,24

6,58

7,31

5,58

5,24

3,90

4,31

4,17

Співвідношення кількості банків та кредитних спілок (КС/банк)

3,89

4,38

4,49

4,57

4,5

4,14

3,74

3,48

3,50

3,47

Співвідношення середніх активів на один банк та одну кредитну спілку

621,9

504,3

489,8

537,5

723,6

986,2

1182,1

1765,0

1671,5

1876,8

Джерело: складено автором за [202; 205].

У результаті аналізу динаміки розвитку кредитних спілок та комерційних банків виявляється тенденція випереджального кількісного розвитку комерційних спілок. Наприклад, у 2004 р. на один банк припадало 3,89 кредитних спілки, у 2007 р. – 4,57 (приріст за 2004-2008 pp.); співвідношення середніх активів на один фінансовий інститут засвідчує, що до 2006 р. відносний приріст активів кредитних спілок відносно банків мав позитивну тенденцію (у 2004 р. на 1 грн активів кредитних спілок припадало 621,9 грн активів банківської установи, у 2006 р. – лише 489,8 грн на 1 грн активів банківської установи), незважаючи на фактичну непорівнянність за обсягом, завжди ж дозволяється зазначити позитивну тенденцію відносно нарощення активів кредитних спілок. Починаючи з 2007 р. банківські установи істотно наростили активи, у розрахунку на одну фінансову установу приріст за 2007-2013 pp. становив 121,2%, у той час як середні активи на одну кредитну спілку знизились на 57,8%.

Зазначені тенденції виразно засвідчують глибину проблеми розвитку банківських установ та кредитних спілок. Фактично банківський сектор за обсягом діяльності не просто переважає кредитні спілки, а дозволяється сказати розчиняє їх активність. Фінансова потужність комерційних банків становить їх у конкурентніше становище, маргіналізуючи кредитні спілки та інші фінансово-кредитні установи.

Аналізуючи стан кредитних спілок, зауважимо два моменти. По-перше, високу динаміку розвитку цих фінансових інститутів до 2008 р. За кількісними характеристиками – це друга після інститутів спільного інвестування група з високою динамікою розвитку. Так, у 2004-2008 pp. обсяг активів та депозитів збільшився в 7 разів, кредитний портфель – майже у 8 разів. По-друге, доволі суттєво знизився приріст показників починаючи з 2008 р. [205]. Така ситуація зумовлювалась значною чутливістю цього фінансового інституту до кон'юнктури фінансового ринку. Оскільки за формою діяльності кредитні спілки є прямими конкурентами потужнішої банківської системи, можливість їх виживання залежить від ризикованіших кредитних (з меншою увагою до кредитоспроможності позичальника) та депозитних операцій (з більшим відсотком за кредитом), що, у свою чергу, призводить до високого рівня ризику у фінансовій діяльності кредитних спілок.

Водночас зауважимо, що цільові показники розвитку ринку небанківського кредитування, визначені Концепцією розвитку ринків небанківських фінансових послуг України на 2013– 2014 роки, досягнуті. Так, обсяг виданих кредитів (кредитними установами) станом на 31.12.2013 становив 9,1 млрд грн при цільовому показнику станом на 31.12.2014 8,9 млрд грн. Це свідчить про те, що кредитні спілки зайняли власну нішу на ринку кредитування населення і завдяки відносній простоті оформлення договору кредиту та швидкості отримання готівки складають дедалі значнішу конкуренцію банкам у сфері споживчого кредитування (станом на 31.12.2013 обсяг наданих кредитними установами кредитів становив 5,4% обсягу кредитів, наданих комерційними банками фізичним особам).

Можливість подальшого розвитку кредитних спілок в Україні визначатиметься темпами їх концентрації та нарощування активів. У цьому розумінні перспективним є об'єднання фінансового потенціалу кредитних спілок та забезпечення більшої гнучкості операційної діяльності за допомогою створення кооперативних банків.

Важливим фінансовим інститутом фінансового ринку поряд з кредитними спілками є фінансові компанії. Слід зазначити, що це доволі новий ринковий сегмент, котрий також остаточно не сформувався. Проте фінансові компанії доволі впевнено займають ринкові ніші, що через певні обставини не охоплені банківськими установами, а в окремих, як от обмін валюти чи переказ коштів, створюють значну конкуренцію банкам.

Станом на 01.01.2014 до Державного реєстру фінансових установ внесено інформацію про 377 фінансових компаній, які надають різні види фінансових послуг юридичним і фізичним особам (це компанії, що здійснюють діяльність з довірчого управління майном, лізингові та факторингові компанії). Загальний обсяг активів фінансових компаній станом на 01.01.2014 становив 39,8 млрд грн, чи 2,3% загальних активів установ фінансового сектору (табл. 3.13).

Таблиця 3.13

Динаміка основних показників діяльності фінансових компаній в Україні у 2005-2013 pp.

Рік

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Кількість

фінансових

компаній

74

116

170

193

208

221

251

312

377

Загальний обсяг активів фінансових компаній, млн грн

1871,0

1870,0

4825,0

6011,8

7578,5

10226,9

19894,2

29703,2

39781,2

Обсяг послуг, млн грн

7049,0

12225,0

17819,8

19610,1

24236,6

29303,8

21076,8

41031,8

42342,9

Джерело: складено автором за [205].

Найпоширенішими серед зазначених фінансових компаній видами фінансових послуг у 2013 р. були операції з факторингу та послуги з переказу грошових коштів (табл. 3.14).

Таблиця 3.14

Динаміка надання послуг фінансовими компаніями в Україні у 2005-2013 pp.

Вид фінансової послуги

Обсяг, млн грн. за роками

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Залучення фінансових активів юридичних осіб для фінансування будівництва

125,6

356,4

974,4

14537,2

2361,3

2227,1

1812,3

2777,8

5127,7

Надання позик

191,6

251,4

72,2

102,4

64,2

29,8

129,5

1152,4

2555,7

Надання

поручительств

81,0

16,8

3,9

0,1

0,28

0,5

1,0

39,1

211,2

Фінансовий

лізинг

14,1

9,8

12,2

10,2

5,2

7,6

9,1

1,7

16,5

Факторинг

62,0

141,1

429,1

1448,2

1594,9

6407,9

3868,7

11702,9

10039,5

Операції з обміну валют

4327,7

7252,5

9140,1

11623,7

17206,5

16631,9

11257,8

11053,5

7605,2

Операції з переказу грошових коштів

1164,9

1246,1

1406,7

1837,8

2818,6

3179,3

3233,1

10307,1

11127,0

Джерело: складено автором за [205].

Позитивним є вплив фінансових компаній на фінансування розвитку реального сектору економіки. Динаміка таких специфічних послуг, як факторинг, фінансовий лізинг, свідчить про їх затребуваність на ринку й визначає перспективи розвитку фінансових компаній.

До напрямів діяльності фінансових компаній, що дістали динамічного розвитку, належить також залучення коштів з метою фінансування будівництва житла. Станом на 31.12.2013 49 фінансових компаній мали ліцензії на здійснення діяльності із залучення коштів установників управління майном для фінансування об'єктів будівництва та здійснення операцій з нерухомістю. У загальній структурі послуг фінансових компаній у 2013 р. фінансування будівництва перебувало на четвертій позиції.

Основна проблема функціонування фінансових компаній полягала у правовій неврегульованості їх діяльності, що не дає можливості в повному обсязі розвинути їх потенціал. Інша важлива проблема – нерівномірність надання окремих видів послуг чи навіть їх відсутність у багатьох регіонах.

Відношення активів фінансових компаній до ВВП відповідає позитивній динаміці розвитку ринку послуг фінансових компаній, визначеній Концепцією розвитку ринків небанківських фінансових послуг України на 2013-2014 роки. Так, відношення обсягу активів фінансових компаній до ВВП за підсумками 2013 р. становило 2,8%.

Інститути спільного інвестування забезпечують реалізацію прав власності у процесі переміщення фінансових ресурсів.

Особливість формуванні ІСІ в Україні полягає в через те, що до 2001 р. їх розвиток гальмувався через відсутність необхідної законодавчої бази. До прийняття Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" діяльність ІСІ була нечітко визначена та фактично нерегульована, а через те їх функціонування часто діставало суто кримінальних форм, в яких ІСІ виконували невластиву їм роль інструменту злочину, фактично нівелюючи основну функцію їх діяльності на фінансовому ринку – довірче управління активами та при цьому втрачаючи довіру приватних інвесторів в їх економічну дієвість. Лише з прийняттям Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" започаткувався поступовий розвиток цього сегменту фінансового ринку, котрий набрав швидких темпів у 2005-2009 pp.

Нині ІСІ посідають друге місце після банківських установ у структурі активів фінансових інститутів, і хоча на 01.01.2014 вони становили лише 10,4% загального обсягу активів фінансових інститутів, темпи їх розвитку вражаючі - упродовж 2004-2013 pp. активи ІСІ збільшились більш як у 90 разів. Навіть у кризовому 2009 р. при скороченні кількості ІСІ на 3,3% загальний обсяг їх активів порівняно з 2008 р. збільшився на 26,9%.

Про високу динаміку розвитку ІСІ в Україні свідчать дані табл. 3.15.

Таблиця 3.15

Динаміка основних показників діяльності ІСІ в Україні у 2004-2013 pp.

Ознака

Значення за роками

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Кількість ІСІ

105

284

519

577

888

985

1095

1125

1222

1250

Загальна кількість пайових інвестиційних фондів

93

165

444

479

728

803

880

900

966

988

У через те числі:

відкритих

1

4

10

14

25

32

36

43

41

38

інтервальних

17

19

25

24

41

47

48

40

38

35

закриттхдивер

сифікованих

1

3

3

3

4

8

9

10

13

11

закритих недиверсифікованих

6

20

29

15

22

26

32

35

45

43

закритих венчурних

68

119

377

423

636

690

755

772

829

861

Загальна кількість корпоративних інвестиційних фондів

12

39

75

97

153

182

215

225

256

262

У через те числі:

інтервальних

0

0

0

0

1

2

2

2

2

2

закритих

недиверсифі

кованих

4

20

42

63

107

130

141

128

110

90

закритих венчурних

8

19

33

34

45

50

72

95

144

170

Загальний обсяг активів ІСІ, млрд грн

1,93

6,09

17,14

40,78

63,26

82,54

108,13

126,79

157,20

177,52

Обсяг активів на один ІСІ, млн грн

35,74

21,44

33,03

70,67

71,24

83,79

98,74

112,70

128,64

126,0

Кількість КУА

88

159

228

334

409

380

339

341

353

347

Кількість ІСІ на одну компанію з управління активами

1,19

1,79

2,28

2,50

3,04

3,16

3,62

4,26

4,37

4,62

Джерело: складено автором за [209].

Разом з тим заслуговує на увагу факт певного непропорційного розвитку кількості ІСІ та активів на один ІСІ. До 2008 р. темпи кількісного збільшення ІСІ переважали темпи формування активів на один ІСІ, що свідчило про певний ринковий ажіотаж, адже ІСІ створювали з метою зростання ринку. При цьому засновники ігнорували об'єктивні обмеження – інвестиційні можливості вкладників (згідно з якими формуються активи ІСІ), які вони явно переоцінювали.

Кризовий 2009 р. оздоровлююче вплив на систему ІСІ, адже хоча кількість ІСІ фактично зменшилась (тобто з ринку пішли найневдаліші гравці), проте приріст активів на одиницю засвідчив тенденцію до концентрації капіталу та посилення довіри інвесторів до діючих гравців (при через те, що, діючи на ризикованішому сегменті ринку, ІСІ виявились привабливішими від банківських установ, активи яких у 2009 р. зменшились на 4% порівняно з 2008 р.).

Основна причина такого збільшення полягала в динаміці фондового ринку, яка прямо стимулювала вкладення ІСІ, адже приріст вартості їх активів визначається ринковою вартістю цінних паперів, в які ІСІ інвестують залучені кошти. Важливо зауважити, що розвиток вітчизняних ІСІ тісно корельований з розвитком фондового ринку України. З одного боку, прибуток ІСІ формується за допомогою операцій з цінними паперами, а через те вони зацікавлені в операціях з цінними паперами. З іншого боку, ІСІ стимулюють розвиток ринку цінних паперів шляхом випуску власних цінних паперів. Тенденцією емісії цінних паперів в Україні останніми роками стало різке збільшення в обігу на первинному та вторинному ринках цінних паперів інструментів, емітованих ІСІ.

Важливою особливістю функціонування ІСІ в Україні є їх інституційна організація, тобто розподіл за відкритістю та доступністю для приватного інвестора. Слід зазначити, що у структурі вітчизняних ІСІ переважну частку в активах мають венчурні ІСІ (82,5% у 2013 р.) – фінансові інститути, в яких не здійснюється діяльність приватного інвестора, адже згідно з особливостями організаційно-правової форми учасниками венчурних ІСІ можуть бути лише юридичні особи. Іншими словами, хоча в розвинених економіках ІСІ є альтернативою приватного інвестора відносно банківського сектору, в Україні поки що їх роль у перерозподілі заощаджень населення незначна. Найчастіше їх використовують юридичні особи, відтак їх розвиток доволі обмежений і спрямований на обслуговування потреб корпоративних клієнтів, що не сприяє повній реалізації їх інвестиційного потенціалу.

Таким чином, дозволяється констатувати значне переважання банків над небанківськими фінансовими інститутами навіть порівняно зі страховими компаніями, найрозвиненішими серед останніх (рис. 3.2).

Зазначене переважання банків зумовлено такими чинниками:

– більшість існуючих банків пройшли тривалий етап формування і утвердились на фінансовому ринку як надійні фінансові посередники;

– рівень довіри до банків як у фізичних, так і юридичних осіб вищий, ніж до небанківських фінансових інститутів;

– низький рівень поінформованості населення про діяльність небанківських фінансових інститутів;

– орієнтація переважної кількості вкладників на короткий період розміщення коштів, здебільшого до року, що неможливо при функціонуванні недержавних пенсійних фондів та страхових компаній (зі страхування життя), адже їх діяльність пов'язана із залученням коштів на тривалий період.

Рис. 3.2. Співвідношення активів у структурі фінансових інститутів у цілому та небанківських фінансових інститутів в Україні у 2013 р.

Джерело: складено автором за [202; 205; 209].

Незважаючи на значення кількісних показників діяльності банків, стрімкий розвиток окремих небанківських фінансових інститутів, що розпочався з прийняттям нормативно-правової бази та створенням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг (з 23 листопада 2011 р. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг), дає підстави стверджувати про наявний конкурентний потенціал останніх. За винятком того, вузька спеціалізація небанківських фінансових інститутів не спричиняє конкуренції в цій сфері, проте в разі надання окремих фінансових послуг, що притаманні банкам, стають їх потенційними конкурентами.

Страхові компанії, як й усі інші небанківські фінансові інститути, можуть конкурувати з банками. Це пов'язано з тим, що сфери їх господарських інтересів найчастіше перетинаються, оскільки мають, по-перше, загальні цільові групи споживачів послуг, наприклад населення, що робить вибір поміж накопичувальними страховими полісами та банківськими вкладами (чи придбанням банківських цінних паперів), по- друге, спільний ринок розміщення вільних фінансових ресурсів (активні операції банків та інвестування резервів страховими компаніями).

До переваг накопичувальних полісів особистого страхування відносять наявність ризикової складової (механізму захисту клієнта та/чи його родини від непередбачуваних подій у житті, інвалідності, смерті тощо); більша, ніж у банків, можливість довгострокового інвестування фінансових ресурсів внаслідок меншої зворотної ліквідності інструментів їх залучення (страхових полісів) і, таким чином, можливість збільшення прибутковості для клієнтів.

Разом з тим, незважаючи на те що цільові ринки банківського та страхового секторів за визначеними сегментами перетинаються, вони різноспрямовані. Основна їх відмінність полягає в різній мотивації клієнтів, що надають перевагу при придбанні певних фінансових інструментів.

На одному сегменті ринку зі страховими компаніями функціонують також недержавні пенсійні фонди. Проте як і у випадку з банками конкуренція поміж цими фінансовими посередниками не має жорсткого характеру. Це пов'язано з тим, що недержавні пенсійні фонди по суті становлять особливу форму некомерційної фінансової організації соціального забезпечення. З позицій страхових компаній це комерційна організація, згідно мета якої полягає в одержанні прибутку.

Фінансові послуги страхових компаній зі страхування життя за окремими параметрами дозволяється порівняти з недержавним пенсійним забезпеченням. Страхові компанії, як і недержавні пенсійні фонди, надають однакові фінансові послуги відносно накопичення коштів з метою їх використання в майбутньому з певною метою. Таким чином, конкуренція поміж ними може спостерігатись саме в цьому напрямі, проте в майбутньому. Це пов'язано з нетривалим періодом, що минув від початку повноцінного функціонування недержавних пенсійних фондів, які на відміну від страхових компаній офіційно (з прийняттям Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення") почали діяльність лише з 2004 р.

Як випливає з даних табл. 3.16, незважаючи на те що обсяги залучених депозитів недержавними пенсійними фондами збільшились у 151 раз, порівняно з іншими фінансовими інститутами, які здійснюють аналогічні фінансові операції, вони перебувають на найнижчому рівні.

Також одна особливість вітчизняних недержавних пенсійних фондів полягає в через те, що при впровадженні нових актів законодавства у сфері недержавного пенсійного забезпечення основним завданням було залучення значних коштів пенсійних фондів на фондовий ринок. Дані фінансові інститути мають низку переваг на фондовому ринку, до основних з яких відносять такі: разове вилучення накопичених коштів можливе тільки згідно до договору, підписаного обома сторонами; існує певний період, що відокремлює момент сплати внесків у недержавні пенсійні фонди від початку виконання фінансових зобов'язань останніх. Таким чином, фінансові ресурси, якими залучаються, є довгостроковими і можуть у майбутньому скласти значні суми інвестицій, що становить першочергову умову розвитку як фінансового ринку, так і економіки у цілому.

Таблиця 3.16

Обсяги залучення коштів фізичних та юридичних осіб банками та небанківськими фінансовими інститутами в Україні у 2004-2013 pp.

Ознака

Обсяг залучення коштів, млн грн, за роками

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Недержавні пенсійні фонди (вклади)

10,5

36

115

234

583

755

925

1102

1314

1587

Кредитні спілки (депозити)

550

1146

1926

3451

3951

2959

1945

1185

1287

1330

Страхові компанії (премії)

19431

12853

13831

18008

24009

20442

23082

22693

21508

28662

Комерційні банки (депозити)

81148

132914

184430

280154

357768

327743

413851

489136

567881

668539

Джерело: складено автором за [202; 205].

До небанківських фінансових інститутів, які здійснюють кредитні операції, відносять кредитні спілки, ломбарди, лізингові та факторингові компанії.

Згідно із Законом України "Про кредитні спілки" однією з основних операцій кредитних спілок є надання кредитів.

Останніми роками обсяги кредитування кредитні спілки постійно збільшують. Розширення обсягів кредитування та залучення депозитів відбувалось на тлі зниження вартості позик та підвищення дохідності депозитних рахунків членів кредитних спілок, тоді як банківські депозити стали менш дохідними. Проте рівень відсоткових ставок за кредитними операціями залишається доволі високим, що пов'язано насамперед з ризиками неповернення кредитів.

За винятком того, що кредитні спілки є конкурентами банків на ринку споживчих кредитів, вони конкурують також у сфері залучення депозитів. Саме кредитні спілки можуть бути найбільшими конкурентами банків у цій сфері, оскільки на відміну від страхових компаній та недержавних пенсійних фондів здійснюють діяльність переважно на короткострокових засадах. Іншими словами, їх інтереси перетинається у площині залучення депозитів саме на короткострокових засадах. З огляду на сучасні тенденції розподілу за термінами залучених депозитів кредитними спілками переважають кредити понад 12 місяців – 56% у 2013 р. [205].

Серед залучених депозитів банків переважають строкові, у струкгурі яких довгострокові становлять приблизно 30%. Таким чином, діяльність банків зосереджена на ринку довгострокових депозитів, а згідно короткостроковий сегмент можуть поступово зайняти кредитні спілки.

Відсоткові ставки за депозитами кредитних спілок перевищують ставки банків. Основна причина цього – особливість кредитних спілок – пов'язана з тим, що вони функціонують як неприбуткові організації, а через те кошти після сплати поточних витрат розподіляються рівномірно поміж усіма її членами, що створює переваги порівняно з банками.

Небанківські фінансові інститути мають значний потенціал розширення діяльності на ринку кредитних ресурсів. Незважаючи на високий рівень конкуренції з боку банків, і кредитні спілки, і ломбарди мають певні переваги. їх особливість полягає в орієнтації на зручність, простоту та невеликий обсяг кредитів, основними споживачами яких є переважно фізичні особи. Відносно факторингових та лізингових компаній необхідно зауважити, що їх діяльність спрямована насамперед на малі та середні підприємства. Види кредитів, які вони пропонують, відрізняються від загального визначення. Проте вони можуть зміцнити конкурентні позиції в майбутньому порівняно з банківськими кредитами завдяки перевагам, спрямованим саме на сегмент невеликих підприємств.

Серед небанківських фінансових інститутів найрозвиненіші та найконкурентноспроможніші в Україні ІСІ. Оскільки для банків інвестиційна діяльність є однією з основних, у цьому аспекті їх інтереси можуть перетинатись.

З розвитком цього напряму фінансових послуг корпоративні та пайові інвестиційні фонди мають перспективи стати вагомими фінансовими посередниками, призначення яких полягатиме в акумуляції коштів фізичних та юридичних осіб, що, у свою чергу, сприятиме збільшенню їх прибутку.

Окрім можливої конкуренції з банками інтереси ІСІ можуть перетинатись з інтересами страхових компаній та недержавних пенсійних фондів. Це пов'язано з особливим інтересом цих інститутів у залученні коштів фізичних осіб. Таким чином, у майбутньому вони можуть діяти в одній площині зі страховими компаніями та недержавними пенсійними фондами як конкуренти на фінансовому ринку.

Специфіка формування вітчизняної системи фінансових інститутів зумовлена найзначнішим серед інших фінансових інститутів розвитком банків. Проте з огляду на проаналізовані особливості небанківських фінансових інститутів не дозволяється погодитись, що вони не відіграють жодної ролі на фінансовому ринку. Також одним свідченням цього є те, що банки нині доволі активно співробітничають майже з усіма їх видами.

Особливо ретельного дослідження потребує співробітництво банків зі страховими компаніями. Сфера їх взаємодії доволі широка. Це страхування специфічних банківських ризиків, ризиків, що виникають в інвестиційних проектах та інших операціях з клієнтами, страхування заставного майна при іпотечному та споживчому кредитуванні, страхування життя позичальника, страхування вкладника, спільні продажі банківських і страхових продуктів.

За поступового розвитку вітчизняного фінансового ринку сформувалось багато форм співробітництва банків і страхових компаній. Страхові компанії за допомогою банків дістали можливість ефективніше розміщувати власні фінансові активи, банки – страхувати власні ризики. За винятком задоволення взаємних інтересів вони створюють спільні банківсько-страхові продукти і послуги, які значно розширюють фінансові можливості населення.

Нині окремі страхові компанії безпосередньо продають через банк власні стандартизовані страхові продукти. Таку практику активно впроваджують великі страховики на базі відомих банків. Насамперед це поліси обов'язкового страхування авто-відповідальності, страхування нерухомості й майна, страхування від нещасного випадку.

Активно почали взаємодіяти банки з недержавними пенсійними фондами. Прийнятий у 2003 р. Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення" надав переважне право банкам бути зберігачами пенсійних активів фонду, а також визначив можливість інвестування коштів у депозити банків. Разом з тим пенсійним фондам забороняється тримати на депозитних рахунках та в ощадних сертифікатах банків понад 40% вартості пенсійних активів фонду, при цьому не більше як 10% у зобов'язаннях одного банку.

Проте незважаючи на законодавчу спрямованість вкладання активів недержавними пенсійними фондами в різні види цінних паперів, на практиці дані фінансові установи мали значну частку банківських депозитів у загальній структурі інвестиційного портфеля.

Аналогічно до недержавних пенсійних фондів перспективним є напрям взаємодії ІСІ та банків. Участь банків у створенні ІСІ нового типу відкриває можливості для зниження вартості банківських ресурсів і активізації діяльності банків на фондовому ринку.

Конкурентний потенціал окремих небанківських фінансових інститутів відносно банків особливо чітко виявляється останнім часом. Це пов'язано з тим, що банки як найрозвиненіші фінансові інститути насамперед зосереджуються на наданні фінансових послуг, від яких отримують найбільший прибуток. Проте оскільки передусім це комерційні організації, вони діють з метою забезпечення якнайбільшого прибутку і практично не зосереджуються на наданні дрібних фінансових послуг. Поряд з цим небанківські фінансові інститути акцентуються саме на наданні дрібних фінансових послуг, що, як свідчить світовий досвід, не лише сприяє залученню великого обсягу фінансових ресурсів, а й є рушійною силою інвестиційних процесів у масштабі економіки у цілому. За винятком того, через надання фінансових послуг окремі з них забезпечують й інші окрім економічної сфери, зокрема соціальну.

Загальносвітові тенденції розвитку фінансових інститутів полягають у зниженні ролі банківських установ та підвищенні впливу небанківських фінансових інститутів. Така тенденція пов'язана з підвищеними вимогами до банківських установ та їх діяльності, підвищеним рівнем конкурентної боротьби. Водночас небанківські фінансові інститути функціонують у достатньо м'якому режимі регулювання, а їх конкурентні переваги на вузьких сегментах ринку беззаперечні.

На противагу в Україні значний період фінансовий ринок (окрім банківської системи) хоча й був доволі ліберальним відносно державного регулювання, проте жодних позитивних моментів для його розвитку це не мало. Багато фінансових інститутів взагалі не надавали фінансових послуг, а були задіяні в напівкримінальних і "сірих" схемах. Звісно, це не сприяло довірі до таких установ. Створення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг та впровадження відповідних законодавчих норм відносно діяльності фінансових установ сприяли впорядкуванню насамперед сфери надання фінансових послуг, забезпеченню її поступового розвитку.

З метою виявлення зв'язку поміж рівнем розвитку інституційної структури фінансового ринку (банківських та небанківських фінансових інститутів) та ступенем економічного розвитку країни слід порівняти абсолютні значення ВПП та активів банківських і небанківських фінансових інститутів України. Для розрахунку можливих прогнозів розвитку вибраних параметрів за роками застосовували полиномінальний тренд другого ступеня (рис. 3.3 та 3.4).

Згідно до побудованого тренду формула для розрахунку збільшення ВПП (уО за роками (X) типу поліноміального тренду другого ступеня має такий вигляд:

(3.1)

Рис. 3.3. Порівняння абсолютних значень ВПП та загальних активів фінансових інститутів в Україні

Рис. 3.4. Порівняння абсолютних значень ВПП та активів банківських і небанківських фінансових інститутів в Україні

Динаміку збільшення загальних активів фінансових інститутів розраховують за формулою

(3.2)

Тенденцію зміни загальних активів банків визначають за формулою

(3.3)

Збільшення активів небанківських фінансових інститутів

(3.4)

Розрахунок прогнозних показників наведено в табл. 3.17.

Таблиця 3.17

Прогнозування активів фінансових інститутів та ВВП в Україні у 2014-2020 pp.

Ознака

Формула для розрахунку

Обсяг, млрд грн, за роками

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

ВВП

1620,6

1742,7

1863,3

1982,5

2100,1

2216,3

2331,0

Загальні активи фінансових інститутів

1797,2

1889,8

1967,8

2031,4

2080,3

2114,8

2134,7

Загальні активи банків

1449,6

1491,2

1515,1

1521,2

1509,4

1479,9

1432,5

Загальні активи небанківських фінансових інститутів

347,3

397,3

450,4

506,6

565,9

628,3

693,9

У результаті дослідження було виявлено тісний взаємозв'язок лінії тренду та динамічного ряду (R2 > 0,95); при цьому рівень надійності розрахованих прогнозних значень перевищив 95%, таким чином, даний тип тренду дозволяється застосовувати.

Як засвідчили результати розрахунку прогнозних показників, до 2020 р. слід очікувати щорічного збільшення номінального ВВП до 2331 млрд грн (рівень надійності прогнозу – 98,29%); темпи збільшення загальних активів фінансових інститутів будуть повільніші порівняно з ВВП, і коли на початку 2014 р. їх сумарний обсяг перевищував обсяг ВВП на 256,3 млрд грн, то наприкінці року – лише на 177,4 млрд грн. Прогнозується, що у 2018 р. вони зрівняються і наприкінці року обсяг ВВП перевищуватиме загальний обсяг активів фінансових інститутів на 20 млрд грн. У подальшому темп збільшення активів уповільнюватиметься, що призведе до збільшення розриву майже до 200 млрд грн (рівень надійності прогнозу – 97,86%).

До 2017 р. обсяг активів банків найімовірніше збільшиться до 1521 млрд грн, а з кінця 2018 р. зменшуватиметься і наприкінці 2020 р. становитиме 1433 млрд грн (рівень надійності прогнозу – 97,35%); обсяг активів небанківських фінансових інститутів збільшуватиметься високими темпами: на кінець 2020 р. – у 2,3 раза і досягне 694 млрд грн (рівень надійності прогнозу – 99,52%). Така тенденція на фінансовому ринку істотно вплине й на його структуру. Так, коли наприкінці 2013 р. співвідношення активів банківських та небанківських фінансових інститутів становило 82,3/17,7%, то згідно з прогнозом наприкінці 2020 р. це співвідношення становитиме 67,1/32,9%.

З метою забезпечення ефективного функціонування фінансового ринку необхідно вжити низку заходів відносно підвищення конкурентоспроможності саме небанківських фінансово-кредитних інститутів. Протягом двох-трьох років це неможливо. У такому разі країні потребується цілеспрямована програма розвитку ринку небанківських фінансових послуг.

Одним з таких напрямів може бути створення умов, за яких надання послуг у нелегальному секторі стане невигідним. Цього дозволяється домогтись посиленням заходів захисту прав споживачів фінансових послуг, введенням преференцій з оподаткування фінансових установ, лібералізацією умов заснування фінансових інститутів з одночасним посиленням їх відповідальності за виконання операцій і укладених угод.

← Предыдущая страница | Следующая страница →