Поделиться Поделиться

Оцінка майнового стану, структури фінансування та фінансової стійкості

Оцінка майнового стану. Для здійснення господарської діяльності кожне підприємство повинно мати певне майно, яке належить йому на правах власності чи володіння. Усе майно, яке належить підприємству і відображене в його балансі, становить його активи.

В процесі функціонування підприємства величина активів і їх структура постійно змінюються. Якісні зміни в структурі майна підприємства та джерел цього майна дозволяється охарактеризувати за допомогою вертикального і горизонатльного аналізу звітності з використанням комплексу відповідних показників.

Вертикальний аналіз показує структуру майна підприємства та джерел цього майна. Як правило, показники структури розраховуються у відсотках до валюти балансу. Відносні показники певною мірою пом'якшують негативний вплив інфляційних процесів, які суттєво ускладнюють зіставлення абсолютних показників в динаміці.

Горизонтальний аналіз звітності потребує побудови однієї чи кількох аналітичних таблиць, в яких абсолютні показники доповнюються відносними показниками динаміки – темпами чи коефіцієнтами зростання.

На практиці вертикальний і горизонтальний аналіз досить часто поєднують, будуючи такі аналітичні таблиці, які характеризують як структуру майна підприємства та його джерел, так і динаміку окремих показників.

До основних показників, що використовуються для оцінки структури та стану активів балансу необхідно віднести такі:

1. Частка необоротних активів в підсумку балансу.

2. Частка основних засобів в необоротних активах і в підсумку балансу.

3. Частка капітальних інвестицій в необоротних активах і в підсумку балансу.

4. Частка фінансових інвестицій в необоротних активах і в підсумку балансу.

3. Частка оборотних активів в підсумку балансу.

6. Частка запасів в оборотних активах і в підсумку балансу.

7. Частка дебіторсько? заборгованості в оборотних активах і в підсумку балансу.

8. Вартість чистих оборотних активів (чи чистого оборотного капіталу) підприємства, яка визначається як різниця поміж оборотними активами та поточними зобов'язаннями.

В аналізі майнового стану окремим блоком варто виділити показники структури основних засобів, їх стану і руху (див. табл. 9.1).

Таблиця 9.1

Система показників структури основних засобів, ъх стану та руху

Показники та порядок їх визначення

1. Співвідношення поміж виробничими і невиробничими основними засобами

2. Індекс постійного активу (ІПА) показує частку основних засобів та необоротних активів у джерелах власних коштів і визначається за формулою:

де ОЗНА – головні засоби та необоротні активи підприємства; ВК- власні кошти.

3. Коефіцієнт зносу основних засобів визначає інтенсивність формування одного з джерел копггів на капітальні вкладення:

де З – нарахована сума зносу основних засобів; ПВ–первісна вартість основних засобів. Даний ознака свідчить про рівень фінансування основних засобів за рахунок амортизаційних відрахувань.

4. Коефіцієнт оновлення основних засобів:

де ОЗт вартість основних засобів, введених протягом періоду, що аналізується; 03 вартість основних засобів на кінець аналізованого періоду.

5. Коефіцієнт вибуття основних засобів:

де ОЗт, – вартість основних засобів, виведених з експлуатації протягом аналізованого періоду, ОЗпп – вартість основних засобів на початок періоду.

6. Частка активної частини виробничих основних засобів в їх загальній сумі (технологічна структура основних засобів).

7. Вікова структура активної частини основних засобів з виокремленням, наприклад, таких вікових груп: до 5 років, від S до 10 років, від 11 до 15 років, більше 15 років.

Важливим показником характеристики майнового стану підприємства є коефіцієнт реальної вартості майна (КВМ), що показує, якому частку вартості майна становлять засоби виробництва. Даний ознака визначається за формулою:

де OЗЗ – головні засоби за залишковою вартістю;

ВЗ – виробничі запаси;

ИВ – незавершене виробництво;

МЩП – малоцінні та швидкозношувані предмети;

А – вартість активів підприємства.

Даний ознака характеризує рівень виробничого потенціалу підприємства, забезпеченість виробничого процесу засобами виробництва.

Найважливішим показником ефективності використання основних виробничих засобів є ознака використання виробничої потужності, котрий визначають у відсотках за плановими та фактичними значеннями випуску продукції:

та

де та – згідно плановий та фактичний випуск продукції і-го виду;

та – згідно планова та фактична виробнича потужність з випуску і-го виду продукції.

Аналіз майнового стану підприємства також передбачає оцінювання оборотних активів підприємства з використанням показників, які характеризують забезпеченість матеріальних запасів власними оборотними коштами та їх маневреність (коефіцієнт маневреності власних коштів).

До першочергових завдань аналізу оборотних активів також необхідно віднести аналіз забезпеченості підприємства власними оборотними коштами та прирівняними до них з використанням системи таких аналітичних показників:

– наявність власних та прирівняних до них коштів;

– забезпеченість власними оборотними коштами;

– причини змін загальної суми власних оборотних коштів за звітний період;

– причини формування залишків чи нестачі власних оборотних коштів;

– наявність та динаміка надлишку чи нестачі власних оборотних коштів у господарському обороті.

Аналіз оборотного капіталу завершується аналізом показників обороту, які детально розглянуто в розділі 7.

Оцінка структури капіталу за джерелами фінансування. Показники фінансування (чи фінансової структури капіталу) дають уявлення про співвідношення власних та позичкових коштів у капіталі підприємства (в пасиві балансу підприємства): чим більшою є частка короткострокової заборгованості – тим більш значною є міра фінансового ризику.

Відносно оптимальної структури капіталу існують різні погляди, хоча більшість аналітиків вважають за доцільне забезпечувати золоте правило фінансування і перевищення власного капіталу над позиковим.

Золоте правило балансу визначається дотриманням таких співвідношень: Необоротні активи = Власний капітал Довгострокові зобов'язання

Оборотні активи = Поточні зобов'язання

В табл. 9.2 наведено перелік відносних коефіцієнтів, які характеризують структуру капіталу (структуру фінансування).

Таблиця 9.2

Система аналітичних показників структури капіталу

Ознака

Порядок визначення

Коефіцієнт автономії

відношення власного капіталу (підсумок частини 1 пасиву балансу) до всіх активів

Коефіцієнт фінансової незалежності

відношення власного капіталу до різниці поміж підсумком балансу та власним капіталом

Коефіцієнт загальної заборгованості (коефіцієнт фінансової залежності від кредиторів)

відношення позикового капіталу (різниця поміж підсумком балансу і власним капіталом) до всіх активів

Коефіцієнт залежності власного капіталу від короткострокових і довгострокових зовнішніх позик

відношення підсумку короткострокової і довгострокової заборгованості до власного капіталу

Коефіцієнт залежності власного капіталу від короткострокових зовнішніх позик

відношення короткострокової заборгованості (поточних зобов'язань) до власного капіталу

Коефіцієнт довгостроковості в структурі заборгованості

відношення довгострокових зобов'язань до загальної заборгованості

Коефіцієнт забезпечення власними коштами основного капіталу (коефіцієнт покриття основних засобів 1-го ступеню)

відношення власного капіталу до балансової вартості основних засобів. Вважається задовільним, коли значення цього коефіцієнта перевищує одиницю

Коефіцієнт покриття основних засобів 2-го ступеню

відношення підсумку власного капіталу і довгострокових зобов'язань до вартості основних засобів

Коефіцієнт забезпечення власними коштами оборотних активів

відношення різниці поміж власним капіталом і і необоротними активами до вартості оборотних активів

Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості зазвичай проводиться за групами показників наявності джерел формування запасів та показників забезпеченості запасів джерелами їх формування.

Ознака власних оборотних коштів (власного оборотного капіталу) – ВОК характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом формування оборотних активів, та визначається за формулою:

ВОК=ОА-ПЗ,

де ОА – оборотні активи підприємства;

ПЗ – поточні зобовязання підприємства.

Нормальні, чи обгрунтовані, джерела формування запасів – це джерела, які логічно (в теоретичному плані) розглядаються як джерела формування запасів та включають: власні джерела формування запасів (ВОК) і короткострокові позикові джерела, які є, як правило, джерелами формування запасів (короткострокові кредити банків (ЮС); векселі видані (ВВ); кредиторська заборгованість за товари (роботи, послуги) – ; поточні зобов'язання з одержаних аванісів ). Даний ознака розраховується за формулою:

В залежності від співвідношення обсягу запасів підприємства та розглянутих вище показників наявності джерел їх формування розрізняють такі типи фінансової стійкості підприємства:

1) абсолютна короткострокова фінансова стійкість;

де З – обсяг запасів підприємства.

2) нормальна короткострокова фінансова стійкість;

3) нестійкий фінансовий стан характеризується нерівністю:

4) критичний поточний фінансовий стан характеризується не лише нестачею всіх основних фінансових джерел формування запасів, а й наявністю непогашених в строк короткострокових кредитів банків, простороченої кредиторської заборгованості за товари (роботи, послуги).

Аналіз відносних показників фінансової стійкості дає можливість порівнювати фінансові показники підприємства за різні періоди діяльності, а також з аналогічними показниками інших суб'єктів господарювання та з середньогалузевими. До них відносять:

1) темп приросту активів, що характеризує інстенсивність нарощування майна підприємства і визначається за формулою:

де і – активи підприємства (підсумок активу балансу) згідно на початок і кінець періоду;

2) коефіцієнт автономії (фінансової незалежності, концентрації власного капіталу) характеризує незалежність фінансового стану підприємства від зовнішніх джерел фінансування, показує частку власних кошів (власного капіталу) підприємства в загальній сумі джерел його фінансування (в загальній сумі коштів, авансованих в активи підприємства):

де ЗК – загальна сума джерел фінансування (загальний капітал) підприємства (валюта балансу);

ВК – власний капітал підприємства;

А – загальна вартість всіх активів підприємства (валюта балансу).

Зростання коефіцієнта автономії відображає тенденцію до зменшення залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування і зниження ризику фінансових ускладнень.

3) коефіцієнт заборгованості (коефіцієнт концентрації залученого (позикового) капіталу) характеризує частку позикових коштів у загальній сумі джерел фінансування (у загальній сумі коштів, авансованих в активи підприємства) та визначається за формулою:

де ДЗ – довгострокові зобов'язання підприємства.

4) коефіцієнт фінансової залежності є показником, оберненим до коефіцієнта автономії, та показує, яка сума загальної вартості майна (активів) припадає на І грн. власних коштів (власного капіталу) підприємства. Даний ознака визначається за формулою:

3) коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності (коефіцієнт фінансової стійкості) відображає частку тих джерел фінансування, які підприємство може використовувати у своїй діяльності тривалий час, і показує, якою мірою загальний обсяг майна (активів) підприємства сформований за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу. Даний ознака характеризує рівень незалежності підприємства від короткострокових позикових джерел фінансування та розраховується за формулою:

6) коефіцієнт співвідношення зобов'язань і власного капіталу (коефіцієнт фінансування, коефіцієнт фінансового ризику) показує обсяг зобов'язань, що припадають на кожну гривню власних коштів, вкладених в активи підприємства, і характеризує рівень залежності підприємства від залучених джерел фінансування:

7) коефіцієнти структури довгострокових джерел фінансування характеризують струкутуру капіталу підприємства, показують частку власного капіталу і довгострокового позикового капіталу в сумі усіх його довгострокових (капіталізованих) джерел фінансування. До них відносять коефіцієнт фінансової залежності капіталізованих джерел і коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел :

та

Зростання коефіцієнта у динаміці свідчить про погіршення фінансового стану підприємства та означає, що з позицій довгострової перспективи підприємство дедалі більше залежатиме від зовнішніх кредиторів, однак рівень залучення довгострокового позикового капіталу може бути різним для різних підприємств і в різних країнах.

8) коефіцієнт забезпечення "насними оборотними коштами характеризує наявність у підприємства власних оборотних коштів, необхідних для забезпечення його фінансової стійкості, й показує, яка частка оборотних активів фінансується за рахунок власних коштів підприємства. Даний ознака розраховується за формулою:

9) коефіцієнт маневреності власних коштів (коефіцієнт маневреності, коефіцієнт фінансової маневреності, коефіцієнт маневреності власного капіталу) характеризує спроможність підприємства підтримувати рівень власних оборотних коштів і поповнювати їх за рахунок власних джерел. Він показує, яка частина власного капіталу перебуває в обороті, тобто в тій формі, яка дає можливість вільно маневрувати цими коштами, та визначається за формулою:

Значення цього показника залежить від структури капіталу і галузевої приналежності підприємства; оптимальна його величина 0,2-0,5. Збільшення цього показника в динаміці позитивно характеризує зміни у фінансовому стані підприємства, свідчить про збільшення його можливостей до фінансового маневру (маневру власними коштами).

← Предыдущая страница | Следующая страница →