Поделиться Поделиться

Фінансово-кредитні установи парникового перерозподілу фінансових ресурсів

Фінансово-кредитні ресурси створюються і перерозподіляються не тільки на ринковій основі, про що йшла мова у попередньому підрозділі. В основному, у повоєнні роки, розвитком і ознакою цих ресурсів було створення міжнародних фінансово-кредитних установ, які виражали рух ресурсів, проте вже не в ринкових інституціях, а на офіційному рівні, хоч частина ринку у цих відносинах завжди ж залишалась. Рух відображав інтеграційні тенденції розвитку міжнародних валютно-фінансових відносин. Рух ресурсів поміж позичальниками і кредиторами регулювався угодами поміж державами та фінансовими організаціями глобального та регіонального рівня Па основі багатосторонніх угод поміж державами з метою сприяння розвитку зовнішньої торгівлі і міжнародного та регіонального валютно-фінансового співробітництва, підтримки рівноваги платіжних балансів країн, регулювання валютних курсів та надання кредитів і гарантування приватних позик за кордоном рух ресурсів набув міжнародний характер, бо з часом у світі значно збільшилась кількість проблем, які окрема держава вирішити самостійно не могла. Потребувалась співпраця з іншими країнами, у через те числі і валютно-фінансовій сфері.

Були створені міжнародні валютно-фінансові установи, що на основі угод підтримували країни у фінансово-кредитній потребі. Досі немає ясності, як зрозуміти сутність цих установ: чи це міжнародні об'єднання урядів з приводу формування і виконання спільного бюджету та цільових фондів, (інколи навіть прямого фінансування - проте в окремих випадках); чи це органи наднаціонального регулювання, які виходять за межі однієї країни і мають постійну структуру органів регулювання. Однак, розгалужена структура цих інститутів, їх постійно зростаюча роль у світі, у задоволенні потреб світового господарства, потребують їх більш детального вивчення. Після створення ООН-Організації Об'єднаних Націй (1945 p.), світовій громаді необхідно було створити такі організації (під егідою ООЩ як ЮНКТАД - конференцію з торгівлі і розвитку; ЮНІДО - організацію з промислового розвитку; Європейську економічну комісію та інші. Найважливіші з них - Міжнародний валютний фонд та Світовий банк. Вони стали важливою ланкою міжнародної структури валютних і фінансових відносин. Розглянемо це більш детально.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) - наднаціональна валютно-кредитна організація, яка має статус спеціалізованої представницької установи ООН. Розпочав свою діяльність з березня 1947 р. Про зростання важливості МВФ свідчать дані про його членів: у 1959 році - 49 держав; у 1970 - 116; у 1992 - 157; у 2001 - 181 держава. З вересня 1992 року і Україна стала членом Фонду. МВФ; зараз - це організація, діяльність якої набула глобального та універсального характеру. МВФ має наступні завдання своєї діяльності:

сприяння розвитку міжнародної торгівлі, міжнародних валютних відносин;

підтримка рівноваги платіжних балансів країн, які входять до МВФ;

допомога в організації багатосторонньої системи платежів за поточними операціями:

підтримка стабільного курсу валют;

надання коштів для покриття дефіциту платіжного балансу країн-учасниць.

Дані завдання зафіксовані в Статуті МВФ. Діючи у рамках цих завдань, МВФ надає кредити країнам-членам МВФ. Основі форми кредитування включають: г безпосереднє фінансування прямо пов'язане з квотою кожної країни і здійснюється у межах її резервної та кредитної часток; г поетапне фінансування у випадках тривалих проблем з платіжним балансом (наступний етап після безпосереднього фінансування);

- пільгове фінансування, пов'язане з пільговими кредитами країнам, що розвиваються (під 0.5% терміном до 10 років);

- компенсаційне фінансування у разі непередбачуваних обставин для дефіциту платіжного балансу, зумовленого скороченням експортних надходжень, зростанням витрат на імпорт зерна, стихійним лихом:

- фонд підтримки структурних перетворень для країн, які здійснюють перехід від планової до ринкової економіки.

Співробітництво України з МВФ у межах кредитних програм проходило по наступних етапах:

у 1994-1995 pp. Україні було надано фінансову допомогу у вигляді STF позики (Systemic Transformation Facility) на суму 498,7млн. СПЗ чи на 763,1 млн. $ США. Проте програму було завершено завчасно внаслідок невиконання Україною низки умов МВФ;

1995-199Н роках Україна отримала від МВФ кредити на загальну суму 1935 млн.$ США за трьома річними програмами "стенд-бай" (Stand-By);

1998-2002 роках реалізувалась програма EFF (Extended Fund Facility): було намічено отримати кредиту на суму 2,6 млрд. $ США, проте МВФ надав тільки 1591,0 млн. $ США. які були спрямовані на поповнення валютних резервів НБУ;

2004-2005 роках, після завершення програми EFF. уряд України перейшов до подальшого співробітництва з МВФ на безкредитній основі по програмі профілактики "стенд-бай" і у рамках досягнутих угод отримав зарезервований кредит, що дорівнював 30% квоти України.

Фахівці МВФ неодноразово пропонували низки заходів відносно покращення економічного стану в Україні, серед яких:

- забезпечення стабільності податково-бюджетної та грошово-кредитної політики:

- проведення структурних реформ;

- забезпечення бездефіцитності бюджету;

- скорочення темпів зростання мінімальної заробітної платні та номінальних бюджетних трансфертів;

- підготовка до більш гнучкого обмінного курсу гривні та переходу з часом до інфляційного таргетування тощо.

На більш віддалену перспективу фахівці МВФ пропонують поліпшити умови для здійснення підприємницької діяльності, компенсацію втрачених заощаджень у не інфляційний спосіб, реформування адміністрування ПДВ, проведення реформ у фінансовому секторі. Значною мірою завдяки співпраці з МВФ Україна спромоглася залучити кредити Світового банку.

Світовий банк (The World Bank) - багатостороння кредитна установа, що об'єднує п'ять інституцій, діяльність яких спрямована на підвищення рівня життя у країнах, що розвиваються, за рахунок фінансової допомоги розвинутих країн. До складу Світового банку входять:

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР):

Міжнародний центр із врегулювання інвестиційних суперечок;

Багатостороння агенція гарантування інвестицій (БАП);

Міжнародна асоціація розвитку (МАР);

Міжнародна фінансова корпорація (МФК).

Керівництво Світовим банком (його також називають Групою Світового банку) здійснюють країни-члени банку за допомогою Ради керуючих на чолі з президентом та виконавчими директорами. З 2007 року президент Світового банку - Роберт Зеллік. Україна стала членом МВРР з вересня 1992 року (167 по списку) зробивши підписку на 908 акцій банку (0,77%). чи на 1315,9 млн.$ США. Україна також є членом Міжнародної фінансової корпорації (МФК) і Багатостороннього агентства гарантування інвестицій (БАП), а також Міжнародної асоціації розвитку (МАР). Це дало можливості отримати позики у 1993-2007 роках у сумі більше 5 млрд.$ США; Портфель Світового банку в Україні на 2008 рік складався з 11 інвестиційних проектів з сумою позик 1.8 млрд.$ США, причому стан портфеля значно покращився. Зараз на стадії оцінювання перебувають три проекти на суму 462,58 млн.$ США.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) створений у 1946 році на базі Бреттон-Вудської конференції та підписаного 28 країнами "Статусу угоди про Міжнародний банк реконструкції та розвитку", котрий був розроблений також на конференції ООН.

Основними напрямками діяльності МБРР є:

- середньо - та довгострокове кредитування інвестиційних проектів;

- підготовка, технічне і фінансово-економічне обґрунтування інвестиційних проектів;

- фінансування програм структурної перебудови в розвинутих та постсоціалістичних країнах.

Статутний капітал МБРР формується шляхом підписки держав-членів на його акції. Підписалася Україна на 10908 акцій (загальна сума 1 млн.581724 акції). Напрямами співпраці України з МБРР є:

розширене фінансування структурної перебудови і закріплення досягнень початкової стабілізації (3-х річна програма);

програма короткострокового фінансування першочергових заходів макроекономічної стабілізації (1-13 місяців);

програма системної трансформації економіки, яка слугує основою розвитку співробітництва;

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) - філія МБРР; створена у 1956 році з ініціативи США. МФК є самостійною юридичною особою і фінансовою організацією, що входить до Світового банку і належить до ООН як спеціалізована установа. Членами МФК є 170 держав. Мета МФК - заохочення розвитку приватних підприємств у країнах, що розвиваються. Як правило, середній термін угод 3-7 років, проте буває і більше - до 15. МФК не вимагає гарантій з урядових структур. МФК може здійснювати прямі капіталовкладення, купуючи акції та цінні папери акціонерних товариств (проте не більше 35%). Ресурсами МФК є: внески країн-членів; кредити МБР; відсотки з наданих позик; фінансові збори, дивіденди і участь у прибутках; доходи від продажу акцій: плата за послуги; депозити і операції з цінними паперами; кошти, залучені на міжнародних ринках капіталу.

Напрямами діяльності МФК є:

- фінансування через позики,у через те числі субординаційні, через власний капітал і через спільні кошти;

- технічна допомога і консультування: іноземні прямі інвестиції, приватизація, корпоративна реструктуризація: підготовка і оцінка проектів:

- управління ризиками через своп-операції, що пов'язані з валютними курсами та процентними ставками, а також механізмами хеджування:

- співробітництво з МБРР з питань оцінки приватного сектору, розробки національних стратегій, реформ фінансового сектору, а також оподаткування:

- об'єднання наданих позик, страхування, надання гарантій, капіталовкладення у приватні компанії.

МФК свою участь у регіональних та галузевих завданнях здійснює на основі таких принципів:

- принцип каталізатора (залучення приватних інвесторів);

- принцип рентабельності (обґрунтування співробітництва з приватним сектором):

- принцип участі (МФК консультує ділові кола і уряди країн з різних питань), зокрема таких як:

фінансова і фізична реструктуризація;

розробка планів підприємницької діяльності;

ідентифікація ринків, ідентифікація продукції;

ідентифікація технологій;

знаходження фінансових і технічних партнерів;

мобілізація ресурсів для фінансування проектів. Міжнародна асоціація розвитку (МАР) - створена теж як філія МБРР, проте у 1960 році. Нараховує 160 країн-учасниць, поділених на дві групи: 22 високорозвинені країни (включаючи Кувейт і ОАЕ): останні - країни, що розвиваються і країни з перехідною ринковою економікою. Як і МБРР, МАР ставить ті ж цілі: сприяння економічному розвитку; підвищення продуктивності праці; зростання рівня життя у державах-членах (головним чином, які розвиваються). МАР надає кредити (безпроцентні) до 50 років. Такі ж позики надаються найбіднішим країнам (з рівнем ВВП на особу, що не перевищує 925 $ США) терміном у 10 років з погашенням у 35-40 років. Іншим країнам надається кредит під 5% річних. Джерелами фінансування є прибутки МБРР, внески країн першої і частково другої групи; повернуті кредити. Іноді МБРР і МАР спільно кредитують об'єкт, для якого необхідні великі кошти.

Багатостороння агенція гарантування інвестицій - БАП (Multilateral Investment Guarantee Agency). Заснована у 1988 році; нараховує 145 членів; місцезнаходження Вашингтон; Україна стала членом БАП у 1995 році. Здійснює гарантування інвестицій, страхування капіталовкладень від політичного ризику, на випадок експропріації, війн, зриву контрактів. Метою діяльності БАП є:

- надання технічної допомоги країнам, консультації з інвестиційних програм: У сприяння припливу інвестицій у країни, що розвиваються;

- надання гарантій з інвестицій, включаючи страхування з некомерційних ризиків: ^ дослідження, збір і поширення інформації для сприяння інвестуванню.

До некомерційних ризиків БАП відносить ризики від: війн; соціальних вибухів: експропріації вкладеного капіталу: неможливостей переведення.-Гарантії надаються тільки інвесторам з країн-членів БАП на термін 15-20 років з прямих інвестицій, більше 3 років - з позик. Гарантії за своєю сутгю є страховкою, за одержання якої треба сплатити 0.25-1,25% за кожні 100$ вартості гарантії.

Міжнародний центр врегулювання інвестиційних суперечок - діяльність МЦВІС при Світовому банку регламентується положеннями Вашингтонської конвенції 1965 року "Про порядок вирішення інвестиційних суперечок поміж державами та іноземними особами". Україна підписала зазначену Конвенцію 3 квітня 1998 року і набула статусу члена МЦВІС після ратифікації BP України 16 березня 2000 року. Положення Конвенції покликані захищати права іноземного інвестора у країні, що його приймає. Арбітражний трибунал формується сторонами з визнаних у світі авторитетних арбітрів на основі Конвенції та Арбітражних правил МЦВІС. Він детально, професійно вивчає матеріали справи, докази сторін, суперечки і виносить об'єктивне рішення на користь прав інвестора (у більшості випадків), чи пропонує сторонам укласти мирову угоду.

Банк міжнародних розрахунків (БМР) - акціонерне товариство, створене ЦБ Бельгії, Великої Британії, Німеччини, Італії, Франції, Японії та групою банків США у 1930 році. БМР-спеціалізований міждержавний фінансовий інститут зараз об'єднує фінансові ресурси ЦБ 30 країн. Спочатку БМР координував надходження і платежі країнам - переможцям у Першій світовій війні. Після Другої світової війни брав участь у операціях за "планом Маршалла". Рада директорів знаходиться у м. Базелі (Швейцарія).

← Предыдущая страница | Следующая страница →