Поделиться Поделиться

Виплата дивідендів та дивідендна політика підприємства

Дивіденди – це частина чистого прибутку акціонерного товариства, яка підлягає розподілу та нарахуванню акціонерам пропорційно до вартості акцій, що їм відносять; це також сума доходу на одну акцію.

Рішення відносно виплати дивідендів – тобто частки прибутку, яка належить власникам, приймається виключно загальними зборами акціонерів. Акціонерні товариства згідно до законодавства мають право нараховувати дивіденди лише 1 раз на рік за підсумками календарного року.

Порядок виплати дивідендів. Дивіденди виплачуються акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/чи класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.

Акціонерне товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/чи нерозподіленого прибутку у обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року.

У разі відсутності чи недостатності чистого прибутку звітного року та нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства.

Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства. Розмір дивідендів за привілейованими акціями всіх класів визначається у статуті акціонерного товариства.

Протягом 10 днів після прийняття рішення про виплату дивідендів публічне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів фондову біржу (біржі), у біржовому реєстрі якої (яких) перебуває таке товариство.

Обмеження на виплату дивідендів. Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, коли:

1) звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;

2) власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю;

3) товариство має зобов'язання про викуп акцій;

4) поточні дивіденди за привілейованими акціями не виплачено повністю.

Товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями певного класу до виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу відносно черговості отримання дивідендів.

До чинників формування дивідендної політики дозволяється віднести:

– інвестиційні можливості;

– фінансові обмеження;

– договірні обмеження;

– податкова політика;

– фактор ризику.

Рис. 4.2. Методи визначення дивідендів

Суттєвим чинником дивідендної політики можуть бути обмеження, що витікають з уже укладених підприємством угод і можуть стримувати виплату дивідендів. Наприклад, коли AT випускає облігації – воно може взяти на себе зобов'язання не сплачувати дивіденди по акціях, коли деякі з показників будуть нижчі за визначений рівень.

Сума нарахованих дивідендів оподатковується за місцем нарахування у формі сплати підприємством авансового внеску з податку на прибуток за чинними ставками. Зазначена сума авансового внеску в подальшому зараховується у зменшення податкових зобов'язань підприємства зі сплати податку на прибуток відповідного періоду.

Статутами акціонерних товариств визначаються такі елементи правового режиму нарахування дивідендів:

– розмір дивідендів в розрахунку на одну звичайну акцію визначається загальними зборами акціонерів за пропозиціями правління;

– термін сплати – 1 раз на рік протягом 1 місяця після прийняття зборами рішення відносно виплати дивідендів;

– способи виплат – на рахунок, зазначений в реєстрі акціонерів. У випадку відсутності необхідної інформації про акціонера дивіденд депонується на рахунку акціонерного товариства. Відсотки за неотримані дивіденди не нараховуються;

– початок нарахування дивідендів – з моменту реєстрації особи як акціонера пропорційно до внесеної за акції суми;

– розмір дивідендів не може бути вищим за рекомендований правлінням, загальні збори можуть лише зменшити розмір дивідендів;

– порядок сплати дивідендів новим акціонерам та тим, що вибули, передбачає, що дивіденди нараховуються на акції, придбані не пізніше, ніж за 30, днів до офіційного оголошення про дату виплати.

Статутом акціонерного товариства може бути передбачено створення спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями.

Існують також певні особливості порядку сплати дивідендів акціонерам, що є державними юридичними особами:

– дивіденди на частину державного майна в статутних фондах повинні нараховуватись щоквартально;

– дані кошти нараховуються власникам, тобто у відповідні бюджети;

– перерахування коштів здійснюється у 5-денний термін від дати прийняття рішення про розподіл прибутку акціонерного товариства;

– правильність визначення та сплати цих дивідендів контролюють податкові органи.

← Предыдущая страница | Следующая страница →