Поделиться Поделиться

Види фінансового контролю

Залежно від взаємозв'язку об'єкта контролю - фінансової діяльності, і суб'єкта - органу контролю, фінансовий контроль розділяється на два головні види: внутрішній і зовнішній.

При внутрішньому контролі фінансова діяльність кожного суб'єкта контролюється ним самим через спеціальні підрозділи - контрольно-ревізійні відділи, управління тощо. Такий контроль має форму внутрішнього аудиту, метою якого є перевірка доцільності та обґрунтованості окремих фінансових операцій, їх відповідності фінансовій стратегії і тактиці даного суб'єкта.

Зовнішній контроль полягає у перевірці фінансової діяльності того чи іншого суб'єкта відповідними уповноваженими органами контролю. Метою цього контролю є перевірка відповідності фінансової діяльності чинному фінансовому законодавству. Даний контроль за ознакою суб'єктів його здійснення розділяється на державний, відомчий, внутрішньо-корпоративний, незалежний і суспільний.

Державний - це контроль з боку держави як за фінансовою діяльністю юридичних і фізичних осіб, так і за власними фінансами. Він покладається на спеціальні органи фінансового контролю (як зазначалося вище в Україні це Рахункова палата і Державна фінансова інспекція) та органи управління фінансами і фінансовою системою (Міністерство фінансів, Державна податкова служба, Державна казначейська служба, органи управління державними цільовими фондами). Державний контроль є найбільш організованим та дієвим видом контролю, котрий охоплює мікро- та макрорівень розподілу і перерозподілу створеного ВВП, а згідно і реалізацію загальнодержавної фінансової політики. У разі виявлення порушень застосовуються фінансові санкції, а винні особи можуть бути притягнені до адміністративної, а в окремих випадках і кримінальної відповідальності.

Громадський фінансовий контроль полягає у виявленні і попередженні різних порушень у фінансовій діяльності підприємств, організацій та установ з ініціативи органів місцевого самоврядування чи окремих груп громадян. Його здійснюють: громадські організації (партії, рухи, профспілки, що стежать за виконанням умов трудового договору), засоби масової інформації, окремі фахівці (фізичні особи) на основі добровільності та без жодних матеріальних і фінансових відшкодувань.

Відомчий і внутрішньо-корпоративний контроль полягає у перевірці фінансової діяльності суб'єктів, що підпорядковані міністерствам і відомствам чи входять до складу корпоративних об'єднань. Даний контроль охоплює три напрями. Перший - це відповідність фінансової діяльності чинному фінансовому законодавству. Другий - узгодженість фінансової діяльності із фінансовою стратегією і тактикою міністерств, відомств, корпоративних об'єднань. Третій - внутрішньовідомчі розподільні і перерозподільні відносини. Даний вид контролю спрямований насамперед на виявлення і усунення порушень і недоліків у фінансовій діяльності підвідомчих підприємств і організацій. За результатами контролю приймаються адміністративні рішення згідно до чинного законодавства та статутних документів.

Незалежний фінансовий контроль здійснюється незалежними контролюючими органами - аудиторськими фірмами.

Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації відносно фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, повноти і відповідності чинному законодавству.

Аудиторська перевірка здійснюється незалежними особами - аудиторами чи аудиторськими фірмами на комерційних засадах.

У 1993 р. в Україні був прийнятий Закон "Про аудиторську діяльність", котрий визначив правові засади здійснення аудиторської діяльності і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника.

Аудит може бути обов'язковим та ініціативним. Обов'язковий аудит передбачений законодавством для певного переліку підприємств і організацій, зокрема: банків, інвестиційних фондів, інвестиційних компаній, інших небанківських фінансових установ, які здійснюють залучення коштів громадян чи залучення чи торгівлю цінними паперами (за винятком операцій з випуску (емісії) власних корпоративних прав), бірж, страхових компаній, кредитних спілок, недержавних пенсійних фондів.

Також аудиторські перевірки можуть також проводитись з ініціативи керівництва чи власників підприємства, його засновників, акціонерів.

За винятком проведення контрольної роботи, аудиторські послуги можуть надаватися у вигляді консультацій з питань організації бухгалтерського обліку, проведення фінансово-господарської діяльності згідно до чинного законодавства, у через те числі податкового.

Перед аудиторами ставляться високі професійні вимоги: аудитор повинен мати кваліфікаційний сертифікат, котрий засвідчує його кваліфікаційну придатність, а також ліцензію - дозвіл на заняття аудиторською діяльністю. Сертифікацію і ліцензування аудиторської діяльності в Україні здійснює Аудиторська палата України. За винятком цього вона в установленому порядку проводить атестацію аудиторів, розробляє стандарти і методичні рекомендації, веде облік аудиторів, їх фірм.

Під час проведення перевірок аудитори самостійно визначають форми і методи аудиту на підставі чинного законодавства, існуючих норм і стандартів, умов договору із замовником, професійних знань та досвіду. Аудитори мають право отримувати всі необхідні документи для проведення перевірок, а також пояснення до них.

Поряд з цим аудитори зобов'язані належним чином надавати аудиторські послуги, повідомляти власників, замовників про виявлені недоліки ведення бухгалтерського обліку і звітності, зберігати в таємниці інформацію, отриману під час аудиту.

З метою забезпечення об'єктивності і неупередженості у проведенні аудиторських перевірок чинним законодавством забороняється проведення таких перевірок аудитором, котрий має власні майнові інтереси, прямі родинні стосунки з керівництвом суб'єкта господарювання, що перевіряється, чи є членом керівництва, засновником чи працівником.

Результати проведення аудиторської перевірки оформляються аудиторським висновком. Аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора чи аудиторської фірми, котрий складається за наслідками проведеного аудиту і містить висновок відносно достовірності звітності, повноти і відповідності її чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

← Предыдущая страница | Следующая страница →