Поделиться Поделиться

Світоглядно-методологічна роль категоріального апарату філософії історії: два способи реалізації

Цю роль категоріальний апарат реалізує двояко. По-перше, опосередковано, через множину історичних спеціально-наукових теоретичних систем, а також позанаукових форм історичного пізнання меншого ступеня узагальнень. По-друге, безпосередньо, коли категоріальний апарат філософії історії сам постає одним із засобів цілеспрямованих змін у царині життєвого світу людини і суспільства. Варто не випускати з уваги тієї обставини, що й тоді, коли система філософсько-історичних категорій використовується як категоріальний апарат, здійснюється не тільки її функціонування й застосування, а й подальший розвиток. Однак тут розвиток категоріальної системи філософії історії здійснюється значно складнішим шляхом, становлячи "побічний продукт" її використання.

Система категорій і категоріальний апарат можуть бути атрибутивною характеристикою не лише філософії історії та сфери загальнонаукового історичного пізнання, а й низки спеціально-наукових галузей історичного знання. Проте не всіх таких галузей. Адже, щоби мати власну категоріальну систему та категоріальний апарат, певна галузь знань про історичну реальність повинна характеризуватися, по-перше, необхідним, досить високим ступенем загальності; по-друге - належним рівнем розвитку. Загальновідомо, що методологія потрібна там, де йдеться про співвідношення різних за ступенем узагальнень рівнів пізнання. При цьому кожна система історичних знань з вищим ступенем узагальнень відіграє роль методології стосовно всіх систем історичного знання з нижчим ступенем узагальнень. Методологічна роль категоріального апарату філософії історії полягає насамперед у через те, що він утворює своєрідний "кістяк" відповідної системи філософсько-історичних знань, окремими "кістками" якого є категорії. Ця роль певним чином реалізується у галузях історичного пізнання, що мають достатньо високий ступінь узагальнень і розвитку, а також у тих його галузях, які цього не мають. Про це дуже вдало висловлюється Л.С.Виготський: "Є два типи наукових систем відносно методологічного хребта, котрий підтримує їх. Методологія завжди подібна до кістяка, скелета в організмі тварини. Найпростіші тварини, як равлик і черепаха, носять відповідний скелет зовні, і їх, як устриць, дозволяється відокремити від кістяка, залишивши мало диференційованою м'якоттю; вищі тварини носять скелет всередині і роблять його внутрішньою опорою, кісткою кожного свого руху"74. Згідно найпростіші наукові системи історичних знань змушені користуватися лише "чужим" категоріальним апаратом, котрий є органічною складовою інших, загальніших наукових систем. Історичні ж дисципліни з необхідним ступенем розвитку та загальності мають власний категоріальний кістяк (апарат), хоча й вони зазнають методологічного впливу ззовні; зокрема через категоріальний апарат філософії історії, ступінь узагальнень якої вищий. Специфічне місце посідає категоріальний апарат філософії у цілому, яка відрізняється найвищим рівнем узагальнень, відіграючи завдяки цьому роль всезагальної методології наукового та позанаукового історичного пізнання.

У через що ж виявляється методологічна функція категоріального апарату філософії історії?

Вона реалізується двома основними шляхами: опосередковано - через системи історичних наукових знань меншого ступеня теоретичних узагальнень; і безпосередньо, коли апарат філософії історії постає як умова практичного перетворення історичного світу людиною. Методологічна функція категоріального апарату філософії, в через те числі філософії історії, полягає, зокрема, у через те, що він дозволяє фіксувати і з'ясовувати специфіку різних рівнів узагальнень у сферах загальнонаукового та історичного спеціально-наукового пізнання, характер взаємозв'язку загальних і спеціальних історичних теорій, фундаментальних і прикладних досліджень у різних галузях спеціально-наукового історичного пізнання, особливості співвідношення наукового та позанаукового осягнення своєрідності історичних реалій. Проте чи не передусім у через те, що з участю такого апарату здійснюється (не завжди усвідомлено) категоріальний синтез знань на рівні фундаментальних теорій окремих галузей історичних знань. При цьому основою категоріального синтезу знань у базисній теорії відповідної спеціально-наукової галузі історичного пізнання виступає, зазвичай, не весь категоріальний апарат філософії історії, а лише одна з його категорій чи їх невелика група (зв'язка). Методологічне значення категорій виявляється, зокрема, в через те, що та чи інша з філософсько-історичних категорій чи їх зв'язок задають для відповідної фундаментальної спеціально-наукової історичної теорії її зріз, змістову сферу, предметне поле, роблять можливим формування і застосування основоположних для певної теорії уявлень, а в подальшому, вже на цій основі, - створення системи основних понять всієї науки.

← Предыдущая страница | Следующая страница →