Поделиться Поделиться

ПРОГРАМА КУРСУ ФІЛОСОФІЇ ДЛЯ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Тематичний план

1. Філософія, її предмет і роль у житті суспільства.

2. Проблема людини і світу в історії філософської думки.

3. Відношення "ЛЮДИНА - СВІТ" - основна проблема філософії:

а) ЛЮДИНА, її соціально-діяльна сутність;

б) ПОНЯТТЯ СВІТУ. Буття і матерія, їхній взаємозв'язок;

в) СУСПІЛЬСТВО - безпосередній світ буття людини. Суспільство й особа.

4. Головні форми людської дійсності:

а) суспільно-економічна формація;

б) цивілізація;

в) культура;

г) людство.

5. Суспільна свідомість і її структура. Духовне життя суспільства і духовний світ особи.

6. Практично-діяльна природа і сутність пізнавального відношення людини до дійсності.

7. Загальна структура і стан системи "ЛЮДИНА - СВІТ". Діалектика і її альтернативи. Логіка історичного процесу.

8. Роль філософії в життєдіяльності суспільства й особи.

1. ФІЛОСОФІЯ, її ПРЕДМЕТ І РОЛЬ У ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА

Що таке філософія? Різноманітність відношення людини до світу.

Виникнення філософії як реалізація потреби усвідомлення людиною своєї сутності і сутності світу свого буття, їхнього взаємозв'язку, усвідомлення цілей і сенсу життя. Відношення "ЛЮДИНА - СВІТ" - об'єкт філософського осмислення дійсності. Співвідношення понять об'єкт і предмет філософії. Специфіка предмета філософії. Вирішення питання про сутність світу, граничні основи його буття, про природу і сутність людини, її відношення до світу, про можливості його пізнання і перетворення, про загальну структуру і стан, у якому система "ЛЮДИНА - СВІТ" перебуває. Єдність онтологічного, гносеологічного та логічного аспектів відображення предмета філософії в теорії. Основне питання філософії. Проблема пізнання світу. Діалектика і метафізика. Функції філософії: методологічна (поняття методології), ідеологічна (загальне уявлення про ідеологію), гносеологічна, світоглядна (поняття світогляду), практично-діяльна (роль філософії в освоєнні та зміні світу і людини). Взаємозв'язок філософії, науки, політики, моралі, мистецтва, релігії. Проблема цінності, цілей і сенсу життя.

2. ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ І СВІТУ В ІСТОРІЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ

Історичні передумови виникнення філософії. Міфологія, її роль у життєдіяльності суспільства й особи. Особливості міфологічного світогляду. Релігія. Специфіка релігійного світогляду. Зародження філософії. Взаємозв'язок релігії і філософії.

Філософська думка в Стародавній Індії і Китаї. Проблема людини, її відношення до світу і до себе.

Антична філософія, її космоцентричний характер. Проблема духовного життя. Мораль і право. Питання пізнавального ставлення людини до світу у філософії стародавнього світу. Діалектика.

Середньовічна філософія. Посилення взаємозв'язку філософії і релігії. Проблема душі і тіла, віри, розуму, волі, самосвідомості, смерті і безсмертя. Християнський гуманізм. Діалектика одиничного і загального. Криза середньовічної філософії. Розвиток філософії у Візантії і на мусульманському Сході.

Філософія Відродження. Повернення до людини. Людська індивідуальність, її відношення до світу і до себе. Філософія і наука. Пантеїзм і деїзм. Діалектика і метафізика.

Філософія Нового часу. Становлення капіталізму. Потреби в розвитку природничо-наукових знань. Критика релігії. Філософія і наука. Проблема методу пізнання у філософії.

Проблеми світу і людини у філософській думці України. Особливості становлення філософських уявлень у Київській Русі. Гуманістичні риси філософської свідомості в Стародавній Русі. Проблема людини у мислителів Києво-Могилянської академії і наступних мислителів, представників філософської думки в Україні. Гуманістичні ідеї в революційно-демократичній думці ХУІІ-ХУІІІ століть. Антропологізм російських, українських, білоруських революційних демократів XIX століття. Слов'янофіли. Ідея всеєдності антроподицеї в ідеалістичній філософії кінця XIX - початку XX століть (Соловйов, Бердяєв та ін.). Гуманістичні ідеї у філософії Закавказзя, Середньої Азії і Казахстану.

Марксистська філософія. Місце марксистської філософії в історії філософської думки. Історичні умови ЇЇ виникнення. Гуманізм - фактор, що визначає вихідні передумови і цільову орієнтацію марксистської філософії. Людина, її всебічний розвиток, її воля - центральна проблема філософії марксизму. Вплив марксистської філософії на розвиток світової філософської думки.

Філософія в сучасному світі. Проблема людини і світу у філософії XX століття. Філософія та ідеологічна боротьба. Головні напрями розробки проблеми людини, її сутності і суті її буття в сучасній філософській думці. Проблема загальнолюдських цінностей, виживання людства в сучасній філософії.

3. ВІДНОШЕННЯ "ЛЮДИНА - СВІТ" - ОСНОВНА ПРОБЛЕМА ФІЛОСОФІЇ

ЛЮДИНА. Природноісторичні передумови виникнення людини. Взаємозв'язок біологічного і соціального в становленні людини. Поняття потреби, її головні ознаки. Діалектика потреб і діяльності в переході від тварини до людини. Поняття життєдіяльності. Проблема людського початку. Багаторівневий характер (багатопорядковість) сутності людини. Методологічне значення розкриття сутності людини для розуміння загальної логіки і спрямованості суспільного розвитку. Історичний процес як процес становлення і розвитку людської сутності. Діалектика сутності людини і людської дійсності.

ПОНЯТТЯ СВІТУ. Світ як система буття людини, дійсність людських сутнісних сил, людська дійсність. Буття і матерія. Поняття матерії як вираження ступеня усвідомлення людиною сутності світу свого буття і своєї сутності, граничних основ буття світу і людини. Матерія, простір і час. Матерія і рух. Головні форми руху матерії, їхній взаємозв'язок. Соціальна форма руху матерії. Людина і її природний світ. Роль природного середовища в життєдіяльності людини. Зміна взаємозв'язків людини і природних умов життя в історичному процесі.

СУСПІЛЬСТВО - безпосередній світ буття людини. Суспільство й особа. Суспільство - людина в її суспільних відносинах, система зв'язків і відносин, у якій і за допомогою якої здійснюється життєдіяльність людей. Суспільство й особа як людська дійсність, суб'єктне буття людської сутності: суб'єкти і носії життєвих потреб і способів їхнього задоволення; суб'єкти і носії суспільного виробництва; суб'єкти і носії суспільних відносин і способів їхнього відтворення; суб'єкти і носії суспільної свідомості і цілепокладальної діяльності; суб'єкти і носії волі і творчої діяльності (суб'єкти соціальної діяльності). Особа - людина конкретної історичної епохи, конкретних суспільних відносин, індивідуальна форма вияву, існування і функціонування всіх суспільних відносин. Особа - соціальна якість індивіда. Співвідношення понять "людина", "суспільство", "особа", "індивід", "індивідуальність", "особистість". Особливості взаємозв'язку суспільства й особи в історичному процесі.

4.0СНОВНІ ФОРМИ ЛЮДСЬКОЇ ДІЙСНОСТІ

СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ФОРМАЦІЯ - структурно-змістовний аспект людської дійсності. Структура суспільно-економічної формації. Особливості детермінації взаємозв'язків поміж її структурними елементами. Спосіб виробництва - основа суспільно-економічної формації. Поняття способу виробництва. Місце відносин історичних спільностей людей (рід, плем'я, народність, нація), шлюбно-сімейних відносин, відносин побуту, міжособових, суспільства й особи, людина - природа в структурі формації. Суб'єкти суспільних відносин. Соціальна структура суспільства. Духовні відносини. Суспільний лад - інтегрований вираз всієї системи суспільних відносин. Роль суспільного ладу у функціонуванні суспільно-економічної формації. Методологічне значення категорії суспільно-економічної формації для розуміння логіки історичного процесу.

ЦИВІЛІЗАЦІЯ - організаційно-регулятивний аспект людської дійсності. Поняття цивілізації в історії філософської думки. Цивілізація - ступінь суспільного прогресу, соціальна організація суспільства, у якій взаємозв'язок і функціонування всіх сторін життя регулюється, регламентується системою інститутів і вироблених норм, принципів, що є інтегрованим виразом взаємозв'язків соціальних суб'єктів у їхній спільній життєдіяльності. Взаємозв'язок суспільно-економічної формації, цивілізації, культури як різних аспектів (форм) людської дійсності.

КУЛЬТУРА - соціально-діяльний аспект людської дійсності, система способів, засобів і результатів становлення, функціонування, відтворення і розвитку людської сутності. Структура культури і її історичні типи. Культура як результат, спосіб функціонування і передумова людської життєдіяльності, процес виробництва, відтворення і розвитку людини.

ЛЮДСТВО - найбільш загальний прояв і вираз людської сутності, людська дійсність у всім її багатстві і різноманітті, її загальне суб'єктне буття. Зростання ролі загальнолюдського в історичному розвитку суспільства. Глобальні проблеми сучасності і їхня роль в історичному процесі. Проблема виживання людства.

5. СУСПІЛЬНА СВІДОМІСТЬ І ЇЇ СТРУКТУРА.

ДУХОВНЕ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА І ДУХОВНИЙ СВІТ ОСОБИ

Походження свідомості. Передумови виникнення свідомості. Відображення - загальна властивість матерії. Соціальна зумовленість змісту і структури суспільної свідомості. Суспільна свідомість як якісно новий, порівняно з твариною, тип орієнтації, орієнтації в соціальних умовах життя. Знання - спосіб існування свідомості, результат і спосіб узагальнення людського досвіду, регулятор ставлення людини до світу і до себе. Матеріальне й ідеальне. Свідомість і мова.

Структура суспільної свідомості. Емпіричний рівень свідомості. Раціональний рівень свідомості: повсякденна і теоретична свідомість. Чуттєво-емоційний аспект усвідомлення людиною свого ставлення до світу і до себе. Поняття почуттів і емоцій. Взаємозв'язок емпіричного і раціонального рівнів свідомості з чуттєво-емоційним освоєнням дійсності. Суспільна психологія. Форми суспільної свідомості, їхній взаємозв'язок. Поняття корінного інтересу. Ідеологія як інтегроване вираження змісту суспільної свідомості. Соціальна зумовленість змісту ідеології. Функції ідеології. Ідеологія і політика.

Поняття духовного життя суспільства. Особливості становлення і розвитку духовного життя суспільства в історичному процесі. Духовне життя суспільства і практична діяльність людини.

Духовний світ особи і його структура. Взаємозв'язок суспільної й індивідуальної свідомості. Логіка становлення духовного світу особи. Віра і переконання, їхня роль у формуванні духовного життя суспільства і духовного світу особи. Місце світогляду в духовному світі особи. Проблема сенсу життя. Щастя і любов, їхня роль у мотивації поводження людини, її ставлення до світу, до себе. Поняття життєвої позиції особи. Воля і її роль у становленні і функціонуванні духовного світу особи. Соціальна активність - спосіб самореалізації особистістю своєї сутності, сенсу життя, сфера і спосіб самовдосконалення, саморозвитку особи, ознака її соціальної зрілості.

Активна роль свідомості в життєдіяльності суспільства й особи, в історичному процесі.

6. ПРАКТИЧНО-ДІЯЛЬНА ПРИРОДА І СУТНІСТЬ ПІЗНАВАЛЬНОГО ВІДНОШЕННЯ ЛЮДИНИ ДО ДІЙСНОСТІ

Соціальна зумовленість пізнавальної потреби. Поняття практики. Практика і діяльність. Діяльність і виробництво. Життєдіяльність як процес виробництва і відтворення людини. Практична природа пізнавального відношення людини до дійсності. Практика в діалектиці процесу пізнання: вихідна посилка, умова й основа пізнання, фактор, що визначає мету, завдання, спрямованість пізнання, сфера застосування результатів пізнання, критерій істинності знань, ознака значимості, цінності результатів пізнання для забезпечення життєдіяльності людини. Проблема пізнаванності світу в історії філософської думки. Скептицизм і агностицизм, їх соціальна і гносеологічна зумовленість.

Логіка процесу пізнання. Головні ступені пізнання і його форми. Проблема істини. Істина і хибність. Істина і правда. Роль пізнання в цілепокладальній діяльності людини. Цілепокладання і свобода.

7. ПРОБЛЕМА ЗАГАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ І СТАНУ СИСТЕМИ "ЛЮДИНА - СВІТ".

ДІАЛ ЕКТИКА ТА її АЛ ЬТЕРНАТИ В И

Історична, соціальна і гносеологічна зумовленість уявлень людини про те, як світ влаштований, які в ньому існують зв'язки і відносини, закони, яке місце в ньому посідає людина. Діалектика і метафізика, їхня роль в освоєнні людиною дійсності. Історичні форми діалектики. Матеріалістична діалектика. Єдність принципів загального зв'язку і розвитку. Універсальність, загальність зв'язків і розвитку як вираження внутрішньої логіки буття матеріального і духовного світу. Онтологічний аспект змісту діалектики. Різноманітність зв'язків поміж предметами і явищами об'єктивної дійсності. Поняття закону. Всезагальність основних законів розвитку природи, суспільства і мислення. Об'єктивна і суб'єктивна діалектика. Гносеологічний аспект відображення об'єктивної діалектики у свідомості. Роль інтересів у детермінації пізнавального ставлення людини до дійсності, його спрямованості. Логічний аспект. Понятійно-категоріальний апарат матеріалістичної діалектики. Категорії як сходинки пізнання і засіб перетворення світу і людини, як вираження ступеня освоєння людиною сутності світу свого буття і своєї сутності. Діалектична логіка - відображення історії і логіки об'єктивної діалектики в історії і логіці теорії, понятійно-категоріального апарату через призму історії і логіки інтересів суб'єктів, що пізнають, практики освоєння людиною об'єктивної дійсності. Діалектика як вчення про загальні зв'язки і закони розвитку, як загальний метод пізнання і перетворення світу.

Логіка історичного процесу. Історичний процес - процес становлення і розвитку людської сутності, процес абсолютного руху становлення людини. Суспільний прогрес. Прогрес і регрес, їх взаємозв'язок. Сутність і критерії суспільного прогресу. Взаємозв'язок диференціації й інтеграції в історичному розвитку суспільства. Інтеграція - закономірність суспільного прогресу, процес переходу від суспільства як сумативного цілого до суспільства як цілісності, всезагального суб'єкта соціальної діяльності.

Джерела і рушійні сили суспільного прогресу. Особливості суспільного прогресу в різних суспільно-економічних формаціях. Історія - діяльність людини, яка переслідує свої цілі. Цілепокладальна діяльність і свобода. Свобода і необхідність. Єдність людської історії як всесвітньо-і сторичний процес. Суспільний прогрес і глобальні проблеми сучасності. Проблема виживання людства, його смерті і безсмертя. Майбутнє людства, його можливості і перспективи.

8. РОЛЬ ФІЛОСОФІЇ В ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ СУСПІЛЬСТВА Й ОСОБИ

Людина - вища цінність і ціль суспільного розвитку. Проблема людської свободи. Методологічний, світоглядний і гуманістичний аспекти волі, їхній взаємозв'язок. Історичний процес і свобода вибору. Суспільство і свобода особи. Внутрішня свобода особи, свобода волі. Свобода і розумність.

Філософія - методологічна основа світогляду. Роль філософії в усвідомленні людиною цілей і сенсу життя, у пошуках шляхів досягнення щастя.

Філософські проблеми сучасного суспільного розвитку. Проблема смерті і безсмертя, виживаності і майбутнього людства.


← Предыдущая страница | Следующая страница →