Поделиться Поделиться

Особливості філософського розуміння культури

Культура - це художні полотна і архітектурні споруди, наукові досягнення та освіта, результати матеріального виробництва і мораль, поетична творчість і вихованість людини. Це також спосіб і результат самоствердження людини у всіх сферах суспільного життя.

Головні ф. підходи до розуміння культури:

1) ф. Просвітництва (Вольтер, Дідро, Руссо): культура тлумачиться і як штучне, породжене людською діяльністю перетворення природи, і як вищий прояв людського буття, пов'язаний передусім з людським духом. Саме від просвітників XVIII ст. йде протиставлення "культура - натура", тобто "культура - природа". Поняттям культури позначалися у той час всі досягнення духовної культури людей, передусім наукові знання, мистецтво, моральна досконалість і завжди те, що називали тоді освіченістю.

2) нім. клас. ф. (Кант, Гегель): культура - сфера життя та діяльності людини, сфера ідей, досягнень, соц. інститутів, що утворюються в процесі людської діяльності. Прогрес у сфері культури - один із законів істор. Розвитку суспільства.

3) марксистська ф.: культура - характеристика творчих сутнісних сил людини і сукупних результатів її діяльності. Вона обумовлюється конкретним способом матеріального виробництва. Базис визачає надбудову - кожна культура має конктерно істтор. характер. Шпенглер заперечує прогрес у розвитку культури і наявність наступності різних культур. Кожна культура являє собою окремий організм. Культури існують незалежно одна від одної як окремі монади, що мають внутрішній механізм свого розвитку. Перехід сусп. До стадії цивілізації означає кризу та загибель культури.

4) Суч. заруб. ф. (Белл, Арон): культура - досягнення науки і техніки, що здатні забезпечити стрімкий розвиток людства. Печчеї - потрібно вдосконалювати саму людину, коли вона бажає вижити в умовах загострення глобальних проблем. Швейцер: сучас. Культура має перетворитися на живу етику, стати підставою новго гуманізму. Бути культурним - стрями збереженню живого, гармонізувати взаємини сусп. з оточуючим світом.

Поняття "цивілізація": ґенеза та розуміння його в філософії

Цивілізація відображує технічну сторону досягнень людства, успіхи у справі зростання індустріальної могутності разом з усіма її складовими (наука, інженерія, система освіти, тощо), хоч інколи несе в собі й морально-правовий аспект. Цивілізація є деяким функціональним підрозділом культури.

Цивілізація розвивалася з первісного суспільства, розвивається й зараз. Етапи розвитку цивілізації можні співвіднести з етапами розвитку суспільства: первісне, рабовласницьке, феодальне, капіталістичне, індустріальне.

Цивілізація - такий ступінь сусп. розвитку, на якому поділ праці і обмін товарного виробництва досягають розквіту, здійснюють переворот у суспільстві. Цивілізація - це результат взаємодії сусп., людини і природи.

Цивілізація відображає рівень розвитку культури і суспільства в цілому і водночас - спосіб освоєння культурних цінностей, і матеріальних, і духовних, які визначають завжди суспільне життя, його специфіку.

Сьогодні починає домінувати розуміння цивілізації як єдиного, спільного для всього людства явища. В основі такого обґрунтування - ідея єдності сучасного світу, спільного для всього людства, наявності глобальних проблем та загальнолюдських цінностей. Поняття цивілізації народилося і тривалий час формувалося, розвивалось, утверджувалось і поширювалось також у рамках класичного філософсько-історичного мислення, постаючи саме як типове поняття класичної філософії історії.

Похожие статьи