Поделиться Поделиться

ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ. НАСІНИНА. ПЛІД

Насінина, її будова та утворення

Насінина – генеративний орган вищих насінних рослин, котрий утворився в результаті запліднення із насінного зачатка. Особливістю насінини є те, що вона містить зародок і достатній запас поживних речовин для того, щоби зародок за сприятливих умов проріс і перетворився на молоду рослину.

Будова насінини

Ззовні насінина вкрита насіннєвою шкіркою, яка здійснює захисну функцію і може мати пристосування для поширення у вигляді волосків, шипів, горбиків тощо. Під шкіркою розташований зародок насінини, утворений сім'ядолями, зародковою брунечкою, зародковим стебельцем і зародковим корінцем. У багатьох рослин у насінні є запасаюча тканина – ендосперм (злакові, пасльонові, зонтичні). Проте є і рослини (бобові, айстрові, гарбузові, розові), у насінні яких ендосперм відсутній. У таких рослин поживні речовини відкладаються в сім'ядолях зародка. Сім'ядолей у насінині може бути дві чи одна, і за цією ознакою всі квіткові рослини поділяють на дво- та однодольні. У деяких випадках, за винятком ендосперму, може розвиватися запасаюча тканина іншого походження – перисперм, котрий лежить під шкіркою і виникає з нуцелуса насінного зачатка (лататтєві, перцеві).

Таким чином, у будові насінини, яка утворюється із насіного зачатка, дозволяється виділити такі головні частини, як зародок із запасом поживних речовин та насінну шкірку.

Особливості будови насінини одно- і дводольних рослин

Насіння різних рослин відрізняється за масою, формою, забарвленням, опушеністю тощо. Маса насіння коливається в досить широких межах: від десятих міліграма (орхідні) до десятків кілограмів (пальми). Кількість насіння, що його утворює одна особина, дуже різна: від кількох (зернівки злаків) до десятків мільйонів (тополя).

Головною відмінністю насінин поміж собою є наявність однієї (у зародка однодольних рослин) чи двох (у зародка дводольних рослин) сім'ядоль. Для вивчення будови насіння з однією і двома сім'ядолями використовують згідно насінину квасолі та зернівку пшениці.

Насінина квасолі вкрита товстою насінною шкіркою, яка виконує захисну функцію. На увігнутій поверхні насінини розташований рубчик: це місце прикріплення насінини до стінки зав'язі. Біля рубчика в шкірці насінини дозволяється помітити маленький отвір, що є залишком пилковходу. Зародок насінини квасолі складається із зародкових корінця, стебельця, брунечки та двох сім'ядолей. Ендосперму в насінині квасолі немає, усі поживні речовини містяться у сім'ядолях.

Будова насінини квасолі: 1 – насінна шкірка; 2зародково брунька; 3 – зародкове стебло; 4зародковий корінець; 5сім'ядолі; 6зародок

Насінина пшениці вкрита плодовою оболонкою, яка утворилася після зростання оплодня із насінною шкіркою. Під нею міститься зародок та ендосперм, у якому зберігається запас поживних речовин. Зародок складається із зародкових корінця, стебельця, брунечки та однієї сім'ядолі, яка має назву щитка. Він доставляє від ендосперму до зародка воду і поживні речовини.

Будова насіння у дводольних і однодольних рослин

Будова зернівки пшениці:

1оплодень; 2 – насінна шкірка; 3 – плодова оболонка; 4сім'ядоля-щиток;

5 – зародкова брунька;

6 – зародкове стебло;

7зародковий корінець;

8 – зародок; 9 – ендосперм

Таким чином, насінини дво- та однодольних рослин відрізняються кількістю сім'ядолей та наявністю ендосперму.

Утворення насіння

Насінини рослин утворюються з насінних зачатків, які у голонасінних розташовані на лусочках жіночих шишок, а в покритонасінних – у зав'язі маточок. В утворенні насінини умовно дозволяється виділити кілька основних подій:

• Після запліднення першою ділиться запліднена центральна клітина з утворенням ендосперму, котрий виконує функції запасаючої тканини. У ньому накопичуються вуглеводи, менше жири і білки. Вони відіграють важливу роль для живлення зародка при проростанні насіння. Однак варто зауважити, що ендосперм може і не утворюватися (орхідні).

• Поряд із розвитком ендосперму формується і зигота. Вона ділиться, утворюючи так званий первинний зародок, котрий має всього 2 клітини: одна з них росте і утворює допоміжний орган живлення зародка – підвісок, котрий занурюється в ендосперм, друга ж – зміщується до центру мішка, розростається, ділиться і утворюється справжній зародок.

Зародок диференціюється на зародкову брунечку, перші листочки (сім'ядолі), зародкове стебельце й зародковий корінець.

• З покривів насінного зачатка (інтегументів), виникає насінна шкірка, яка захищає зародок.

Таким чином, з центральної заплідненої клітини формується запас поживних речовин, із зиготизародок насінини, із покривів насінного зачатка – насінна шкірка.

← Предыдущая страница | Следующая страница →